|
|
для |
третьої гіпотези: |
|
i |
|
ui |
2 |
або |
|
i |
|
a0 |
a1xij |
|
, або |
|
|
|
|
, |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
€ |
|
|
|
€ |
€ |
|
|
i |
|
€ |
€ 1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a0 |
a1xi |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оскільки матриця S — симетрична і додатно визначена, то при S P P матриця P має такий вигляд:
|
|
1 |
0 |
0 |
... |
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
0 |
... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
P |
0 |
0 |
1 |
|
... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
3 |
|
|
... |
... ... |
|
|
0 |
0 |
0 |
... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0
0
0
...
1
n
0 |
0 |
... |
0 |
|
|
|
|
|
|
2 |
0 |
... |
0 |
|
0 |
3 ... |
0 |
. |
... |
... ... |
... |
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
... |
|
|
n |
Приклад 7.7. Згідно з даними табл.7.3 треба побудувати матрицю S, яка використовується для визначення дисперсій залиш-
ків M (uu ) u2 S , якщо побудова економетричної моделі пов’язана з явищем гетероскедастичності.
Скористаємося |
першою гіпотезою, згідно з |
якою |
ij |
1 |
. |
|
Звідси для даних, |
які наведено у прикладі 7.3 |
|
|
xij |
(див. табл.7.3), |
знайдемо i 1 , xi1 — дохід в і-му місяці. Тоді матриця S –1 запишеться так: xi1
7.5. Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена)
Економетрична модель, якій притаманна гетероскедастичність, є узагальненою моделлю, і для оцінювання її параметрів слід скористатися узагальненим методом найменших квадратів. Розглянемо цей метод.
Нехай задано економетричну модель
|
Y XA u, |
(7.12) |
коли M (uu ) u S. |
|
|
2 |
|
|
€ |
€ |
Розрахункова модель запишеться так: Y |
XA. |
|
|
€ |
Задача полягає в знаходженні оцінок елементів вектора A в |
моделі. Для цього використовується матриця S, за допомогою |
якої коригується вихідна інформація. Цю ідею було покладено в |
основу методу Ейткена. |
|
Базуючись на особливостях матриць Р і S, які було розглянуто |
в підрозд.7.3, можна записати співвідношення між цими матри-
цями та оберненими до них. |
|
|
Оскільки S — додатно визначена матриця, то її можна записа- |
ти як добуток PP , де матриця P є невиродженою, тобто: |
(7.13) |
|
S PP , |
|
|
|
|
|
коли |
|
|
|
|
P 1SP 1 E |
|
(7.14) |
і |
|
|
|
|
P 1 P 1 S 1 . |
|
(7.15) |
Помноживши рівняння (7.12) ліворуч на матрицю P 1, |
діста- |
немо: |
|
|
(7.16) |
P 1Y P 1 XA P 1u. |
Позначимо: |
|
|
|
Y * P 1Y ; |
X * P 1 X ; |
u* P 1u. |
|
Тоді модель матиме такий вигляд: |
|
|
|
Y * X * A u*. |
|
(7.17) |
Використовуючи (7.14), неважко показати, що
M (u*u* ) u2 ,
тобто модель (7.17) задовольняє умови (4.2), коли параметри моделі можна оцінити на основі 1МНК.
Звідси
|
|
|
A |
( X |
* |
X |
* |
) |
1 |
X |
Y |
* |
( X S |
1 |
X ) |
1 |
X S |
|
Y . |
|
(7.18) |
|
|
|
€ |
|
|
|
|
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ця оцінка є незміщеною лінійною оцінкою вектора |
€ |
A , який |
має найменшу дисперсію і матрицю коваріацій |
|
|
|
|
(7.19) |
|
|
|
cov( A) u ( X |
* |
X |
* |
) |
1 |
u |
( X S |
1 |
X ) |
1 |
. |
|
|
|
|
|
€ |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Незміщену оцінку для дисперсії u2 |
можна дістати так: |
|
2 |
1 |
* |
|
* € |
|
|
* |
|
|
|
* € |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
€ |
|
|
|
1 |
€ |
|
|
|
|
|
|
|
|
X A) |
|
|
|
|
|
(Y XA) |
S (Y XA) |
|
u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n m |
(Y X A) (Y |
|
n m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(7.20) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
u S |
|
u. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінка параметрів |
|
€ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A , яку знайдено за допомогою (7.18), є |
оцінкою узагальненого методу найменших квадратів (методу Ейт- |
кена). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коли задано матрицю S, оцінка параметрів моделі обчислю- |
ється згідно із (7.18), а стандартна похибка — згідно з (7.19). То- |
му можна сконструювати звичайні критерії значущості і довірчі |
інтервали для оцінок параметрів a€j . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
€ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Визначивши залишки u Y XA і помноживши ліворуч на ма- |
трицю P 1, дістанемо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P |
1 |
|
P |
1 |
|
|
P |
1 |
€ |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
u |
|
Y |
|
|
XA |
|
|
|
|
|
|
|
або
Звідси
Тоді
Оскільки
то
u |
* |
Y |
* |
X |
* € |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A . |
|
|
|
|
|
|
|
|
Y * X * A u*. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* |
|
* |
|
|
* € |
|
|
* |
|
* € |
* |
|
|
|
Y Y ( X A u |
|
|
|
|
|
|
) ( X A u ) . |
|
|
|
€ |
|
|
* |
* 1 |
|
|
* |
* |
|
|
1 |
1 |
|
1 |
A ( X X ) |
|
X Y |
|
|
|
|
( X S X ) X S Y , |
|
|
|
1 |
|
|
€ |
|
|
|
1 |
uS |
1 |
|
|
|
(7.21) |
Y S |
Y A X S |
|
Y |
u. |
|
|
|
Отже, ми розбили загальну суму квадратів для (7.17) на суму квадратів регресії і залишкову. За цими даними дисперсійний аналіз буде виконано для перетворених вихідних даних. Крім того, коли незалежну змінну Y * виміряно відносно початку відліку, а не у формі відхилення від середньої, то необхідно визначити її середнє значення і скористатись ним для корекції загальної суми квадратів і суми квадратів регресії.
Модель узагальненого методу найменших квадратів іноді специфікується у вигляді
Y XA u,
M (u) 0,
де V u2 S — відома симетрична додатно визначена матриця. То-
ді вираз для оцінки параметрів згідно з методом Ейткена запишеться так:
A ( X V |
1 |
X ) |
1 |
X V |
|
Y |
, |
(7.23) |
€ |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а для її коваріаційної матриці |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
(7.24) |
cov(A) u ( X V |
1 |
X ) |
1 |
€ |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 7.8. Скориставшись даними табл. 7.3 (див. приклад7.2), знайдемо оцінки параметрів моделі за методом Ейткена.
Розв’язання
Оператор оцінювання методом Ейткена запишеться так:
€ |
( X S |
1 |
X ) |
1 |
X S |
1 |
A |
|
|
Y . |
Тому для того, щоб знайти оцінку вектора € , потрібно обчис-
лити:
A
1) добуток матриць
|
1 |
0,0667 |
0,0667 |
0,0625 |
0,0589 |
0,0589 |
0,0555 |
0,0526 |
0,05 |
X S |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
0,05 |
0,0454 |
0,0156 |
0,0147 |
0,0139 |
0,0125 |
0,0118 |
0,0111 |
0,0105 |
0,01 |
; |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
2) добуток матриць
0,6672 |
18 |
; |
X S 1 X |
|
|
|
18 |
|
|
|
833 |
|
3) матрицю, обернену до матриці X S 1 X :
1 |
|
11,585781 |
0,6529659 |
|
; |
X S 1 X |
|
|
|
|
|
|
0,6529659 |
0,0399344 |
|
|
|
|
|
|
4) матрицю
1 1,5998
X S Y 48,04 ; 5) оцінку параметрів моделі
€ |
|
3,5934 |
0,0776 |
1,5998 |
|
2,0187 |
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
0,0776 |
0,0029 |
|
|
48,04 |
|
|
0,0141 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Економетрична модель витрат на харчування запишеться так:
€
Y 2,0187 0,0141X .
R2 0,722, u2 0,083.
Подамо економіко-математичний аналіз характеристик економетричної моделі.
1.Коефіцієнт детермінації R2=0,722. Це означає, що на 72,2% варіація витрат на харчування залежить від загальних витрат.
2.Залишкова дисперсія u2 =0,083 показує, що розрахункові
значення витрат на харчування дуже близькі до фактичних. 3.Оцінка параметра моделі a€1 свідчить про те, що збільшення
загальних витрат на одиницю сприятиме граничному зростанню витрат на харчування на 0,014одиниць.
4.Економетрична модель, параметри якої оцінені методом
1МНК, має вигляд
€ =1,999+0,0145X,
Y
а залишкова дисперсія її u2 =0,097. Звідси, порівнявши її харак-
теристики з моделлю, параметри якої оцінені методом Ейткена, можна сказати, що оцінки параметрів моделі практично не зміни-
лись, але дисперсія залишків збільшилась, що впливає на ефективність оцінок.
7.6. Прогноз
Коли параметри економетричної моделі оцінюються узагальненим методом найменших квадратів, проблема прогнозування потребує спеціального дослідження. Це пов’язано з тим, що залишки моделі можуть мати систематичну складову, яку необхідно враховувати в точковому прогнозі.
Нехай Y XA u, коли M (u) 0, M (uu ) V, де V u2 S. Задача зводиться до того, щоб передбачити значення залежної
змінної y0 для заданого вектора X 0 . Можна записати |
|
|
y0 X 0 A u0 , |
|
(7.25) |
де u0 |
— невідоме значення відхилень у прогнозований період. |
Нехай для u0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
M (u0 ) 0 |
і |
M (u0u0 ) 2 E, |
(7.26) |
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Mu u |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0 |
|
|
|
|
|
|
Mu2u0 |
|
|
|
|
M (u |
u) Mu |
u |
0 |
|
W , |
(7.27) |
|
0 |
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Munu0 |
|
|
|
де W — вектор коваріацій поточних і прогнозованих значень залишків.
Сформулюємо лінійний прогноз:
де с — n-вимірний вектор, який має мінімізувати дисперсію прогнозу:
Мінімальне значення |
дисперсії прогнозу досягається для |
M p y0 0 . |
|
Враховуючи (7.25) і (7.28), можна записати відхилення |
|
|
p y0 c Y X0 A u0 c (XA u) X0 A u0
c XA c u X0 A u0 (c X X0 ) A c u u0 .
Зумови незміщеності прогнозу випливає, що вектор с має задовольняти рівність
|
|
|
c X X |
0 =0. |
|
|
|
|
|
(7.30) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тоді похибка прогнозу набере вигляду: |
|
|
|
|
|
|
|
p y0 c u u0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оскільки p y0 |
— скаляр, то дисперсія прогнозу: |
|
|
|
2 |
|
2 |
M p y0 p y0 |
|
|
|
|
пp M p y0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
M |
|
|
|
|
2 |
(7.31) |
M c u |
u0 c u u0 |
|
c uu c c uu0 c uu0 |
u0 |
|
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
M c uu c 2c uu0 u0 |
c Vc |
0 |
2c W. |
|
|
|
Достовірним можна вважати прогноз тоді, коли дисперсія 2пp буде мінімальною. Тому формулюємо задачу:
мінімізувати |
пp c Vc 0 |
2c W |
(7.32) |
|
2 |
|
2 |
|
|
за умови незміщеності прогнозу:
c X X 0 =0.
Щоб розв’язати задачу (7.32), будуємо функцію Лагранжа f c Vc 2c W 2(c X X0 ) ,
де —(m–1)-вимірний вектор, компонентами якого є множники Лагранжа. Продиференціювавши функцію за невідомими параметрами с і та прирівнявши похідні до нуля, дістанемо рівняння
Розв’язавши їх, знайдемо c€:
€ |
V |
1 |
E |
|
1 |
X ) |
1 |
|
1 |
W |
|
V |
1 |
1 |
X ) |
1 |
|
c |
|
|
X ( X V |
|
X V |
|
|
|
X ( X V |
|
X 0 . |
Підставимо це значення в (7.28) і визначимо найкращий лінійний незміщений прогноз
|
|
|
|
p€ X |
€ |
W V |
1 |
(Y XA). |
|
|
|
Оскільки |
A |
0 A |
|
|
|
|
( X V |
1 |
X ) |
1 |
X V |
|
Y , |
|
|
|
|
|
|
€ |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
то |
|
|
|
|
|
|
|
|
€ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p€ |
|
W V |
1 |
(7.33) |
|
|
€ |
|
|
|
X 0 A |
u, |
|
де |
— вектор залишків, який відповідає оцінці пара- |
|
u (Y XA) |
метрів моделі на основі 1МНК.
Отже, для прогнозу можна використовувати співвідношення (7.33). Цей прогноз має дві особливості:
1) вектор прогнозних значень X 0 перемножується на вектор
оцінок € , обчислений згідно з узагальненим методом найменших
A
квадратів;
2) для оцінювання невідомих прогнозних залишків u0 засто-
совується матриця V, яка містить інформацію про взаємозалежність залишків базисного періоду та прогнозних.
Розглянемо приклад побудови економетричної моделі узагальненим методом найменших квадратів за наявності гетероскедастичності.
Приклад 7.9. Побудуємо економетричну модель прибутку за умови, що в статистичній інформації (табл. 4.2) існує гетероскедастичність.
Розв’язання
1. Дослідимо гетероскедастичність на основі тесту Гольфе- льда—Квандта.
Алгоритм:
1. Вибираємо ту пояснювальну змінну, яка може викликати гетероскедастичність залишків. У даному випадку припустимо, що інвестиції можуть викликати гетероскедастичність залишків.
2. Сортуємо статистичну інформацію за змінною Х1 (інвестиції).
Місяць |
Y |
X1 |
X2 |
X3 |
u |
|
|
|
|
|
|
3 |
38 |
57 |
17 |
99 |
1,398473 |
|
|
|
|
|
|
6 |
49 |
58 |
20 |
110 |
8,106768 |
|
|
|
|
|
|
1 |
39 |
62 |
22 |
104 |
–1,06351 |
|
|
|
|
|
|
2 |
41 |
65 |
25 |
109 |
–1,83599 |
|
|
|
|
|
|
4 |
42 |
66 |
27 |
114 |
–2,98904 |
|
|
|
|
|
|
5 |
44 |
69 |
28 |
116 |
–2,58705 |
|
|
|
|
|
|
8 |
45 |
70 |
30 |
116 |
–1,99326 |
|
|
|
|
|
|
7 |
44 |
72 |
32 |
119 |
–4,72569 |
|
|
|
|
|
|
9 |
48 |
75 |
34 |
114 |
0,03969 |
|
|
|
|
|
|
14 |
57 |
75 |
39 |
129 |
3,517828 |
|
|
|
|
|
|
11 |
49 |
77 |
33 |
124 |
–2,94188 |
|
|
|
|
|
|
10 |
51 |
79 |
35 |
120 |
–0,24083 |
|
|
|
|
|
|
13 |
55 |
80 |
37 |
129 |
0,224196 |
|
|
|
|
|
|
16 |
54 |
81 |
36 |
130 |
–1,3453 |
|
|
|
|
|
|
12 |
54 |
82 |
37 |
119 |
2,13399 |
|
|
|
|
|
|
15 |
56 |
83 |
38 |
132 |
–0,7301 |
|
|
|
|
|
|
17 |
59 |
87 |
40 |
124 |
3,794903 |
|
|
|
|
|
|
18 |
61 |
92 |
42 |
134 |
0,779063 |
|
|
|
|
|
|
19 |
62 |
95 |
43 |
137 |
–0,17523 |
|
|
|
|
|
|
20 |
64 |
97 |
42 |
139 |
0,624327 |
|
|
|
|
|
|
3. Визначимо параметр c зі співвідношення: nc 154 ,
де n — кількість спостережень (n = 20);
c — кількість спостережень, які необхідно в даному тесті відкинути всередині сукупності спостережень (c = 6).
35