Тема 8. Політичне лідерство

1. Сутність політичного лідерства

2. Теорії політичного лідерства

3. Класифікація політичного лідерства

Треба показати ознаки політичного лідерства: лідерство передбачає постійний вплив на оточуючих; політичний вплив повинен бути всезагальним і розповсюджуватися на усіх членів керованої спільноти. Студентам повинно засвоїти теорію рис (Е. Богардус, Ф. Гальтон), ситуаційну теорію (Р. Согділл, Т. Хілтон та ін.), психологічну концепцію лідерства (3. Фрейд, Г. Лебон, Е. Фромм).

Студентам повинно засвоїти різноманітні класифікації лідерства. М. Вебер у залежності від способів легітимізації влади виділяє три типи лідерів - традиційний, раціонально-легальний і харизматичний. У залежності від того, яким способам зміни політичної та соціальної дійсності віддають перевагу лідери, їх поділяють на реформаторів, революціонерів і консерваторів. За стилем керівництва розрізняють авторитарне та демократичне лідерство.

Теми доповідей і рефератів

Генеза класичних поглядов на політичне лідерство

Соціальні вимоги до політичного лідера

Політичні лідери сучасної України

Література

Ашин Г. Политичное лідерство: оптимальный стиль // Общественные науки и современность. – 1993. - №2.

Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избранные произведения. – М., 1990.

Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і політичне лідерство. – Львів., 1995.

Малькова т., Фролова М. Массы. Элита. Лидер. – М., 1992.

Марчук П.П. Політологія. – Тернопіль, 1998.

Мельник В.А. Политология: Учебник. - Минск, 1996.

Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. –К., 1999.

Політологія: Підручник. / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька. – К., 2001.

Похило І. Лідерство // Політологічні читання. – 1994. - № 1.

Україна: лідерство, еліта, влада: Матеріали дискусій відкритого засідання Київського міжнародного клубу "Політична думка" // Політична думка. – 1994. - №1

Шляхтун П.П. Політологія: Підручник. – К.: 2002.

Контрольні питання і завдання

1.Як впливає соціальна мобільність у суспільстві на процеси формування політичної еліти?

2. Порівняйте концепції еліт В. Ліпинського і Д. Донцова.

4. Проаналізуйте тенденції трансформації політичних еліт під час переходу від одного типу політичного режиму до іншого.

5. Визначте складові іміджу політичного лідера та проаналізуйте основні методи його формування

6. Вкажіть різноманітні визначення поняття лідерства у сучасної політичної науці

7. Що буде основними ознаками політичного лідерства?

8. У чому причина лідерства?

9. Які три головні компоненти виділяють у системі політичного лідерства?

10. У чому відмінність пояснення лідерства теорією рис і ситуативною концепцією?

11. Які суттєві протиріччя у розумінні лідерства З. Фрейдом і Е. Фроммом?

12. Коли з`являються лідери з точки зору марксизму?

13. Які типи лідерів виділяє М. Вебер?

14. У чому відрізняються авторитарний та демократичний лідер?

15. Яка різниця реальних та лідерів-менеджерів?

Тема 9. Конфлікти і кризи у суспільно-політичному житті

1. Основні положення сучасної теорії конфлікту

2. Сутність політичного конфлікту

3. Типологія політичних конфліктів

4. Стилі поведінки у конфліктний ситуації. Шляхи і способи розв`язання політичного конфлікту

Потрібно проаналізувати дві парадигми, які співіснують у науковій думці XX ст. - функціоналістську і конфліктологічну. Зверніть увагу, що функціоналісти (Е. Дюркгейм, Г. Спенсер, Т. Парсонс, В. Парето та ін.) наголошують на важливості внутрішньої гармонії та упорядкованості суспільства, а прихильники конфліктологічного підходу (Л. Козер, Дж. Рекс, Р. Дарендорф та ін.) розглядають конфлікт як явище цілковито нормальне й неминуче у суспільстві.

Студенти повинні орієнтуватися, що у своєму розвитку політичні конфлікти проходять три основні стадії: передконфліктна ситуація; конфлікт у неприхованому вигляді; через появу нових чинників; конфлікт усувається свідомою діяльністю однієї або усіх конфліктуючих сторін шляхом взаємних поступок.

Слід відзначити, що з точки зору масштабів і рівнів прояву політичних конфліктів розрізняють зовнішньополітичні (міждержавні) та внутрішньодержавні конфлікти. Висвітліть, що крайньою формою прояву конфлікту є кризи. Варто зазначити, що до внутрішньополітичних криз відносяться урядова, парламентська, конституційна, загальнонаціональна кризи.

Студенти повинні усвідомити, що у авторитарних та демократичних суспільствах проблема розв'язання конфліктів вирішується по-різному. Безперечно, основну увагу потрібно звернути увагу, що у суспільствах авторитарного типу владні структури намагаються придушити конфлікт у зародку, що призводить або до суспільної стагнації, консервації віджилих структур, або до переходу конфлікту в стадію латентного розвитку, яка обтяжена наступним вибуховим розвитком конфлікту (насильство, революція).

Теми доповідей і рефератів

Консенсус і конфлікт у політиці

Теорія конфлікту М. Дюверже

Конфлікт як чинник стабільності суспільства (на прикладі теорії конфлікту Р. Дарендорфа)

Основні етапи еволюції теорії соціально-політичного конфліктів

Конституційні основи і правові норми врегулювання конфліктних ситуацій

Політичні конфлікти в Україні: причини виникнення і способи розв`язання

Конфлікт і нонсенс у перехідному суспільстві

Література

Конфликты в обществе // Общественные науки. – 1995. - № 1.

Марчук П.П. Політологія. – Тернопіль, 1998.

Мельник В.А. Политология: Учебник. - Минск, 1996.

Небоженнко В.С. Соціальна напруженість ы конфлікти в українському суспільстві. – К., 1994.

Овчинников В.Е. Политические конфликты и кризисные сиуации // Социально-политический журнал. 1990. -№10.

Пірен М.І Основи конфлітології– К., 1997.

Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. –К., 1999.

Політологія: Підручник. / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька. – К., 2001.

Райнет П. Теория конфликта // Полис. – 1991. - №5.

Томенко М. Реальны та удавані конфлікти вдержавній владі // Політична думка. – 1997. - №1.

Шляхтун П.П. Політологія: Підручник. – К.: 2002.