- •Питання до екзамену з дисципліни
- •Теоретичні питання
- •Практичні завдання (у тестовій формі)
- •Перелік документів
- •Мова як суспільне явище. Основні функції мови.
- •2.Нормативно-правова база утвердження української мови як державної в Україні.
- •3.Українська національна та літературна мова. Види мовних норм.
- •1. Унормованість
- •2. Стандартність.
- •4. Поліфункціональність
- •Орфографічні норми
- •4. Пунктуаційні норми
- •7. Граматичні норми
- •4.Культура мови і культура мовлення. Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •5)Словники у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури.
- •6)Функціональні стилі сучасної української літературної мови та сфера їх застосування.
- •1. Науковий стиль
- •2. Офіційно-діловий стиль
- •3. Публіцистичний стиль
- •4. Художній стиль
- •5. Розмовний стиль
- •6. Конфесійний стиль
- •7)Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови: становлення та розвиток. Кліше.
- •8)Документ як основний вид офіційно-ділового стилю. Функції документа.
- •9)Класифікація документів. Реквізити документів.
- •22. Відмітка про наявність додатка.
- •10)Вимоги до тексту документа і його оформлення.
- •11) Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види та жанри публічних виступів.
- •12) Мистецтво аргументації. Види аргументів.
- •13) Функції та види бесід. Співбесіда з роботодавцем.
- •14)Етикет телефонної розмови, етичні питання використання мобільних телефонів
- •15) Форми колективного обговорення професійних проблем: перемовини, збори.
- •16)Нарада та її види.
- •1. За метою і завданням:
- •2. За способом проведення:
- •17)Форми організації дискусії. Особливості проведення «мозкового штурму».
- •18) Візитна картка. Особливості оформлення
- •19) Науковий стиль сучасної української літературної мови: становлення та розвиток.
- •20)Оформлення результатів наукової діяльності: план, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •21) Реферат як жанр академічного письма.
- •22)Стаття як самостійний науковий твір.
- •23) Основні вимоги до виконання та оформлення курсової, дипломної та магістерської робіт.
- •24)Відгук, рецензія як критичне осмислення наукової праці.
- •25)Основні етапи становлення і розвитку української наукової термінології.
- •26)Термін та його ознаки. Термінологія як система.
- •27)Види та структура термінів.
- •28)Джерела та способи творення термінів.
- •29) Сучасні проблеми української термінології.
- •30)Форми і види перекладу. Особливості редагування текстів наукового стилю.
- •Види перекладу
7. Граматичні норми
4.Культура мови і культура мовлення. Комунікативні ознаки культури мовлення.
культура (від лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) означає сукупність матеріальних і духовних цінностей, які створило людство протягом усієї історії. Мова – це вияв культури. Сьогодні культура і мова виявилися об’єднаними в царині духовних вартостей кожної людини й усього суспільства.
Культура мови – наука, що вивчає функціонування мови в суспільстві з погляду нормативності її та передбачає правила користування літературною мовою: правила вимови, наголошення, слововживання, формотворення, побудови словосполучень і речень.
Культура мови має регулювальну функцію, адже пропагує нормативність, забезпечує стабільність, рівновагу мови.
Культура мовлення – це держання літературних норм вимови, наголошення, слововживання; побудови словосполучень, речень, текстів; нормативність усної й писемної мови, що виражається в правильності, точності, ясності, чистоті, логічності, доречності, виразності, а також у різноманітності граматичних конструкцій, багатстві словника, дотриманні в писемному мовленні орфографічних і пунктуаційних норм.
Виділяють такі основні аспекти вияву культури мовлення:
нормативність (додержання всіх правил усного та писемного мовлення);
адекватність (точність висловлювань, ясність і зрозумілість мовлення);
естетичність (використання експресивно-стилістичних засобів мови, які роблять мовлення багатим і виразним);
поліфункціональність (забезпечення застосування мови у різних сферах життєдіяльності).
Комунікативна професіограма фахівця
Важливим складником діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик.
З огляду на це, можна виокремити низку характеристик, які репрезентують професійний портрет фахівця:
- уміння формувати мету і завдання професійного спілкування;
- аналізувати предмет спілкування
- уміти користуватися різними тактиками для реалізації вибраної стратегії;
- уміти доводити, обґрунтовувати, вмотивовувати, аргументувати,
- володіти основними жанрами ділового спілкування
Основними комунікативними ознаками культури мовлення є
Правильність, тобто додержання літературних норм, що діють у мовній системі
Точність великою мірою залежить від глибини знань та ерудиції особистості, а також від активного словникового запасу.
Логічність. Дотримання цієї ознаки культури мовлення означає логічно правильне мовлення, зрозуміле, послідовне, у якому є внутрішня закономірність, яке відповідає законам логіки
Змістовність мовлення передбачає глибоке осмислення теми і головної думки висловлювання, докладне ознайомлення з наявною інформацією з цієї теми, вміння добирати потрібний матеріал та підпорядковувати його вибраній темі
Доречність насамперед залежить від того, наскільки повно й глибоко людина оцінює ситуацію спілкування, склад слухачів, інтереси, стан, настрій, зацікавленість.
Багатство, яке передбачає використання різноманітних засобів вираження думок у межах відповідного стилю.
Чистота. Мова тоді буде чистою, коли буде правильно звучати, коли використовують тільки літературно-нормативні слова і словосполучення, будуть правильні граматичні форми.