Казачковський_аппч2

а двигун перейшов до точки В.

Рис. 2.62. Часові діаграми до рис. 2.61

Насправді ж одразу після прикладання напруги до якоря зростання струму супроводжується спочатку зниженням швидкості, оскільки поточні струм та момент у точці А менші від статичних. Двигун переходить до точки С, для якої характерна рівновага між рушійним моментом та моментом опору ( t tC на рис. 2.62,а). Звідси починається зростання швидкості. Якби не було

перемикань транзисторів, напруга на якорі не змінювалася би, а перехідний процес після певних коливань закінчився би на статичній характеристиці 1 у точці Е, де рушійний та статичний моменти дорівнюють один одному. Проте в точці D (момент часу t tD на рис. 2.62,а) відбувається чергова комутація клю-

чів, і до якоря прикладається нульова напруга. Струм починає знижуватися. Якби механічна інерція була нескінченою, струм поступово досяг би рівня

Iу2 E Rя ,

а двигун перейшов до точки F.

Оскільки ж механічна інерція є реальною, перемикання в точці D має наслідком не лише зменшення струму, а й зростання швидкості (до точки G, де статичний та рушійний моменти однакові). Потім починається зменшення швидкості під дією моменту навантаження. За відсутності чергових комутацій транзисторів двигун перейшов би на характеристику динамічного гальмування 2 до точки Н. Якщо ж у момент переходу через точку А до якоря знову буде подано напругу u U d , електропривод знову перейде на траєкторію ACD.

Таким чином, якщо перемикання періодично повторюватимуться, траєкторією руху буде цикл (замкнена лінія) ACDGA. Відстань між точками G та C відображає розмах коливань швидкості , між точками A та D – розмах коливань струму I . Нижня половина циклу є реакцією на прикладання до якоря позитивної напруги, верхня – нульової. У разі збільшення моменту інерції коливання швидкості зменшаться, оскільки швидкість на траєкторії ACD не встигне впасти, а

82

на траєкторії DGA – зрости до того ж рівня, що на рис. 2.61. Так само збільшення індуктивності кола якоря призведе до звуження діапазону коливань струму.

У теорії автоматичного регулювання траєкторію, подібну до лінії ACDE, звуть фазовими траєкторіями, в теорії електропривода – динамічними електромеханічними характеристиками.

Якщо за тієї ж швидкості статичне навантаження зросте, новою замкненою траєкторією буде цикл 6 на рис. 2.61, після зменшення шпаруватості та відповідного зниження швидкості – цикл 7. За відсутності навантаження на валі двигун працюватиме в режимі ідеального холостого ходу з нульовим середнім струмом (цикл 8).

У режимі рекуперативного гальмування (ІІ квадрант рис. 2.61 та рис. 2.62, б) фазові траєкторії мають вигляд, подібний до вже розглянутих. Проте характер зміни струму дещо інакший. Середня швидкість у точці J така сама, як і в точці А, середній струм – іншого знаку (лінія 9), середня вихідна напруга менша за проти-ЕРС. Прикладання до якоря позитивної напруги призводить до зменшення струму, оскільки за незмінної швидкості його усталене значення позитивне і те ж саме, що й для точки А: Iу1 Ud E Rя . За нульової

напруги струм, навпаки, збільшуватиметься під впливом проти-ЕРС. Траєкторією періодичного руху електропривода буде замкнений цикл JL. Таким чином, у всій смузі між статичними характеристиками 1 та 2 положення динамічної характеристики періодичного руху визначається значеннями шпаруватості та навантаження на валі двигуна.

Процеси за протилежної полярності напруги (між лініями 2 та 3 рис. 2.61) відрізняються лише тим, що нижні половини циклів 10 та 11 відповідають негативній напрузі, а верхні – нульовій.

Слід зауважити, що в секторах, обмежених характеристикою 2 та віссю струму, двигун працює в режимі противмикання.

У разі двополярної модуляції є дві граничні статичні електромеханічні характеристики, які відповідають напругам та шпаруватостям:

U U d , =1 (лінія 1 на рис. 2.63);

U U d , =0 (лінія 2 на рис. 2.63).

Фазові траєкторії для рушійного режиму подібні до таких на рис. 2.61 із тією лише різницею, що на етапі зниження струму до якоря прикладається негативна напруга, а усталеною точкою (звичайно, недосяжною) є точка F, розташована на характеристиці 2. Періодичний цикл АС виглядає так само, як і за однополярної модуляції.

У рекуперативному режимі електропривод внаслідок перемикань ключів працює на замкненій траєкторії, подібній до циклу GH.

Контрольні запитання

1.Чим забезпечується безперервність струму навантаження в схемі рис. 2.1?

2.Чому дорівнює вихідна напруга переривника за RLE-навантаження протягом безструмової паузи?

3.Куди та яким колом після закривання тиристора в схемі рис. 2.6 передається енергія, накопичена в індуктивності навантаження?

83

4.Як треба змінити тривалість відкритого стану тиристора, щоб зменшити середнє значення вихідної напруги в схемі рис. 2.1?

5.Як похідна вихідного струму в схемах рис. 2.1, 2.6, 2.9, 2.12, 2.16 залежить від його миттєвого значення та проти-ЕРС?

6.Для чого призначений діод у схемі рис.2.6?

7.Як треба змінити шпаруватість у схемі рис. 2.9, щоб змінити знак середнього вихідного струму порівняно з рис. 2.10?

8.Як треба змінити проти-ЕРС, щоб досягти того ж результату?

9.Як змінюється тривалість роботи зворотних діодів переривників зі збільшенням індуктивності навантаження?

10.У який бік треба змінити проти-ЕРС навантаження переривника, щоб виник режим переривистого струму при споживанні енергії навантаженням?

11.Як поява пауз у вихідному струмі переривника за роботи на проти-ЕРС і незмінної шпаруватості впливає на середнє значення вихідної напруги (енергія передається від навантаження до джерела)?

12.Як збільшення проти-ЕРС впливає на кількість енергії, накопичуваної в індуктивності навантаження послідовного та паралельного переривників?

13.Завдяки чому регулювальна характеристика послідовного переривника проходить через початок координат?

14.Як змінюється шпаруватість переривника після збільшення напруги керування у схемі рис. 2.17?

15.Як змінюється вихідна частота генератора (рис. 2.19) зі збільшенням ємності конденсатора?

16.Якого роду модуляція реалізується в симетричному законі комутації?

17.Яким контуром протікає струм у схемі рис. 2.16 після одночасного закри-

вання VT1, VT4?

84

18.Чому дорівнює миттєва вихідна напруга переривника рис. 2.16 після закривання VT2 (VT3 відкритий)?

19.Яка шпаруватість забезпечує нульову вихідну напругу переривника при одно- та двополярній ШІМ?

20.Як схему керування послідовним переривником переробити для керування паралельним?

21.Для чого в системах керування двоквадрантними та реверсивними переривниками використовуються напруги зміщення різного рівня для різних каналів?

22.Для чого у двоквадрантному переривнику до бази наступного ключа керуючий сигнал подається пізніше, ніж знімається з бази попереднього?

23.Куди і звідки передається енергія після одночасного закривання обох ключів мостового переривника з RL-навантаженням?

24.Куди і звідки передається енергія після закривання одного з відкритих ключів мостового переривника з RL-навантаженням?

25.Яку частину періоду модуляції відкриті ключі мостового переривника з RL- навантаженням та почерговим законом комутації, якщо середня вихідна напруга дорівнює нулю?

26.Яку частину періоду модуляції відкриті ключі мостового переривника з RL- навантаженням та симетричним законом комутації, якщо середня вихідна напруга дорівнює нулю?

27.Чим обмежена мінімальна швидкість двигуна, який живиться від послідовного переривника?

28.Перелічіть шляхи, які призводять до зменшення коливань вихідного струму переривника.

29.Покажіть два контури перезарядження комутуючого конденсатора в схемах рис. 2.55.

30.У якій зі схем штучної комутації (рис. 2.55, 2.57, 2.59) неможливо у будьякий момент закрити головний тиристор?

31.У скільки разів зменшаться додаткові втрати в навантаженні, обумовлені пульсаціями вихідного струму переривника, внаслідок заміни двополярної модуляції однополярною?

32.Знайдіть серед силових модулів, розглянутих у п. 1.7 такі, за допомогою яких можна реалізувати послідовний, паралельний, двоквадрантний, півмостовий переривники.

33.Чому дорівнює середній вхідний струм послідовного переривника з =0,5, якщо середній вихідний дорівнює 100 А?

34.Теж саме для мостового переривника з симетричним законом комутації.

Відповіді:

джерела живлення при відкритому тиристорі; 7: зменшити; 8: збільшити; 9: збільшується; 10: збільшити; 11: напруга збільшується; 12: у послідовному енергія зменшується, у паралельному зростає; 13: завдяки наявності напруги зміщення в його системі керування; 14: збільшується; 15: зменшується; 16: двополярна;

85

17: “VD2 – навантаження – VD3 – C”; 18: нулю; 19: =0 для однополярної та=0,5 для двополярної; 20: увімкнути після компаратора інвертор; 21, 22: для запобігання короткого замикання джерела; 23: від індуктивності навантаження через зворотні діоди до конденсатора на вході переривника; 24: від індуктивності навантаження до активних опорів навантаження; 25, 26: половину; 27: мінімально можливою шпаруватістю; 28: збільшення частоти комутації та індуктивності у колі навантаження; 30: у схемах рис. 2.55; 31: у 4 рази; 32: рис. 1.17,н,

м, р, т; 33: 50 А; 34: 0.

Вправи

1. Мостовий переривник із симетричним законом комутації живиться від джерела напруги з U d =100 В. Його середній вихідний струм дорівнює I н =3 А,

частота модуляції fм =3 кГц. Розрахувати енергію, спожиту навантаженням

протягом періоду модуляції, якщо шпаруватість =0,8. Коливаннями струму можна знехтувати. (Відповідь: 0,06 Дж).

У результаті опрацювання даного розділу студент повинен:

знати:

принципи побудови силових схем переривників;

закономірності формування електромагнітних та енергообмінних процесів у силових схемах за роботи з різними видами навантаження;

основні принципи керування та структуру систем керування;

основні співвідношення, які характеризують енергетичні та регулювальні властивості переривників;

уміти:

накреслити силові схеми найбільш поширених одно-, двота чотириквадрантних переривників;

здійснити якісний аналіз квазіусталених процесів у силових колах переривників;

розрахувати основні параметри силових схем та систем керування;

порівняти силові схеми та способи керування переривниками за експлуатаційними показниками.

86

РОЗДІЛ 3. АВТОНОМНІ ІНВЕРТОРИ НАПРУГИ

Навчальні цілі: вивчити побудову, перебіг електромагнітних процесів, основні характеристики та способи керування автономними інверторами напруги

3.1. Інвертор як елемент перетворювача частоти

Перетворювачі частоти (ПЧ) призначені для перетворення змінного струму (напруги) однієї (нерегульованої) частоти на змінний струм (напругу) іншої (регульованої) частоти. В електроприводі ПЧ використовуються для живлення двигунів змінного струму (синхронних та асинхронних), які, крім регулювання частоти, потребують також регулювання напруги. Тому ПЧ виконують і цю функцію. Інші області застосування ПЧ – електротехнології (високочастотне нагрівання, плавлення та електрофізична обробка металів, термообробка, сушіння), агрегати безперебійного живлення засобів зв’язку та обчислювальної техніки, автономні системи електропостачання (насамперед бортові), енергетика (статичні джерела реактивної потужності, призначені для поліпшення енергетичних показників у системах електропостачання; вставки постійного струму в енергосистемах; фотоелектричні установки, вітроенергетичні установки змінної швидкості тощо).

Існують два великих класи перетворювачів частоти:

двоступеневі ПЧ на базі інверторів (інверторні ПЧ або ПЧ із ланкою постійного струму);

безпосередні ПЧ (БПЧ або циклоконвертори).

Загальна структура двоступеневого ПЧ наведена на рис. 3.1.

Ud ,Id

Рис. 3.1. Загальна структура двоступеневого перетворювача частоти

У такому ПЧ здійснюється подвійне перетворення енергії. Випрямляч В перетворює енергію змінного струму живильної мережі з незмінною частотою та амплітудою на енергію постійного струму. За використання АІ з амплітудною модуляцією випрямляч повинен бути керованим. АІН із широтними способами регулювання напруги живляться від некерованих випрямлячів. У цьому випадку до одного випрямляча можуть бути ввімкнені кілька інверторів. Автономний інвертор АІ перетворює енергію постійного струму на енергію змінного струму потрібної (як правило, регульованої) частоти. Фільтр Ф згладжує коливання вихідних струму або напруги випрямляча. На рис. 3.1 зображений випадок, коли вхід та вихід ПЧ – трифазні. Звичайно, можливі варіанти з однофазними входом та виходом. Якщо двигун змінного струму, що живиться від АІН, має переходити до рекуперативного режиму, зустрічно-паралельно випрямлячу вмикають ведений мережею інвертор для передачі до мережі рекуперованої енергії.

Інвертори класифікують за такими ознаками.

1.Ступінь автономності:

автономні (самокомутовані);

залежні або ведені (мережею чи навантаженням).

87

2.Властивості інвертора як джерела живлення (тільки автономні):

інвертори струму (живляться від джерела струму та самі є джерелами струму;

інвертори напруги (живляться від джерела напруги та самі є джерелами напруги).

3.Кількість фаз вихідної напруги:

однофазні;

трифазні;

багатофазні.

4.Ступінь складності силової схеми:

прості;

складені (такі, що складаються з кількох простих інверторів).

5.Структура силової схеми (прості):

мостові;

півмостові;

зі спільною точкою навантаження.

6.Кількість рівнів вихідної (лінійної) напруги:

дворівневі;

трирівневі;

багаторівневі.

7.Спосіб з’єднання з навантаженням:

з трансформаторним виходом;

безтрансформаторні.

8.Спосіб керування вихідною частотою та напругою:

з амплітудною модуляцією;

з широтно-імпульсною модуляцією;

з широтно-імпульсним регулюванням.

9.Тип керованих ключів:

тиристорні;

транзисторні.

10.Спосіб комутації ключів:

з природною комутацією (лише ведені інверторах);

з ємнісною примусовою;

з комутацією за допомогою керуючого електроду (цілком керовані).

Вавтономних інверторах (АІ), на відміну від інверторів, ведених мережею (залежних інверторів), процес комутації ключів ніяким чином не пов’язаний із напругою живильної мережі (звідси вони й отримали таку назву). Тому АІ може працювати з навантаженням, у складі якого нема джерела змінної напруги.

3.2. Однофазний мостовий інвертор напруги з амплітудною модуляцією 

Схема однофазного мостового інвертора напруги наведена на рис. 3.2. Як видно, вона цілком подібна до схеми переривника постійної напруги (широ- тно-імпульсного перетворювача). Інвертор на рис. 3.2 реалізований на двоопераційних тиристорах, хоча замість них можуть бути одноопераційні тиристори,

88

авихідний струм має кусково-експо-

ненціальний характер (рис. 3.4). Хоча кожний із тиристорів, як і раніше, отримує керуючі імпульси uкi впродовж півперіоду, тривалість їх роботи менша.

Одразу після закривання однієї пари тиристорів і подачі імпульсів до іншої струм навантаження спочатку тече через зворотні діоди (енергія, накопичена на попередньому інтервалі в індуктивності, віддається конденсатору), і лише після

89

Як видно з рис. 3.3…3.5, вихідні напруга та струм, хоч і знакозмінні, але досить далекі від синусоїдних. Вищі гармоні-

ки струму навантаження призводять до збільшення втрат активної енергії у контурі навантаження.

Діюче значення вихідної напруги

90