Історія в XX ст. (до 1975 року)
В 1906 році Британська Нова Гвінея опиняється під адміністрацією Австралії та перейменовується на Територію Папуа. До 1914 року північна частина сучасної країни перебувала під владою Німеччини, проте Перша світова війна змінила це. Австралія окупує і ці території, а Ліга Націй надає їй мандат на управління Територією Нова Гвінея. Таким чином вся країна опинилася у сфері впливу свого потужного сусіда аж до початку Другої світової війни. Винятком стали Каролінські, Маршаллові та Маріанські о-ви, які захопила, як не дивно, Японія в 1920-х рр.
Друга світова війна торкнулася безпосередньо двох територій Папуа та Нової Гвінеї. Чому?
В 1942 році Японія захоплює північну підмандатну австралійську територію, що значило про початок конфлікту і в цьому регіоні. Були невдалі спроби захопити столицю Порт-Морсбі. Це мотивувалося розміщенням там штабу генерала американських військ Д. Макартура. Вийшла ситуація, що країна була знову поділена, але вже між воюючими сторонами. Це свідчить про важливість Папуа-Нової Гвінеї як стратегічно вигідної території в межах Океанії. Вона прокладала шлях до Австралії, Індійського океану та була центром мікрорегіону Меланезії.
Через стик інтересів тут країн Осі та антигітлерівської коаліції почалася масштабна для об’ємів Океанії військова операція. З листопада 1942 року американська і австралійські війська вели запеклі бої за Територію Нова Гвінея. Залишки 200-тисячного японського гарнізону капітулювали лише в серпні 1945 року. Після закінчення 2-ї світової війни пройшли так звані Новогвінейський процеси над японськими військовими злочинцями і їх місцевими посередниками. Кампанія на Новій Гвінеї (1942-1945) була однією з головних військових кампаній на Тихоокеанському театрі бойових дій. Приблизно 216 000 японських, австралійських та американських солдатів, моряків та авіаціонерів загинули під час кампанії на Новій Гвінеї. 23 червня кожного року відзначається в Папуа - Новій Гвінеї, як день пам'яті загиблих у цій війні.
Дві розділені території врешті-решт були об'єднані в Територію Папуа та Нової Гвінеї. В 1946 році новоутворена адміністративна одиниця стала підопічною територією ООН. Рішення про об'єднання було багато в чому обумовлено розпадом нідерландських колоній і виникненням руху меланезійців і папуасів за надання незалежності Новій Гвінеї.
Подальша історія Папуа-Нової Гвінеї характеризувалась підлеглістю Австралії аж до 60-х рр. ХХ ст. Тоді переломним моментом стала боротьба Індонезії з Нідерландами за західну частину острову. В 1969 році азійська країна домоглася свого: ООН з метою врегулювання конфлікту спочатку поставила частину о. Нова Гвінея під своє управління, в 1963 році – під управління Індонезії, а через 6 років і взагалі включила половину острову до її складу.
Такі події послужили прикладом для східної та північної частини острову, які зараз і є сучасними територіями країни. ООН для стабілізації ситуації почала заохочувати Австралію до процесу деколонізації. Тоді було створено Законодавчі збори Нової Гвінеї (північної території). Це стимулювало формування політичної системи острівної країни. В 1971 році її перейменовують на сучасний лад «Папуа-Нова Гвінея» - достатньо символічне об’єднання назв двох раніше роз’єднаних територій. В 1973 році починається внутрішнє самоуправління та формування національної інтелігенції, яку допустили до влади. Це були фундаментальні кроки на шляху до незалежності колонії Австралії, адже поступово робилися кроки для підготовки держави до майбутньої незалежності. Навесні 1975 року Австралія відмовилася від деяких повноважень в області оборони і закордонних справ.