УЕР 3-й курс методичка_сортувальна станція

ВСТУП

Сортувальні станції є пунктами масового формування і розформування поїздів. Від їх чіткої роботи залежить функціонування цілих напрямків і залізничної мережі в цілому.

Виконуючи першу частину курсового проекту з дисципліни «Управління експлуатаційною роботою та якістю перевезень на залізничному транспорті», що має назву «Організація роботи сортувальної станції», студенти повинні навчитися творчо використовувати свої знання для вирішення інженерних задач, пов'язаних з розробкою технології сортувальної станції, аналізом взаємодії всіх станційних процесів з урахуванням нерівномірності руху, знаходження оптимальних рішень та пошуку резервів у переробці вагонів, використанні передових методів і технологій на сортувальних станціях.

Для успішного виконання проекту необхідно вивчити літературу, вказану в її переліку. Вихідні дані для розробки проекту надані в завданні, яке складається зі схеми станції, початкових даних та шести додатків. Проект виконується в послідовності, викладеній в методичних вказівках. Назви розділів пояснювальної записки та її зміст повинні відповідати вимогам методичних вказівок.

1ТЕХНІКО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНЦІЇ

Уцьому розділі необхідно викласти коротку характеристику станції Н, організація роботи якої розглядається в курсовому проекті. Вихідними Даними для виконання розділу є схема залізничних напрямків, схема станції, характеристика дільниць, що примикають до станції та станційних пристроїв (див. додаток 3 до завдання) і пунктів вантажної роботи (див. додаток 6 до завдання). Виконується описання схеми станції та її технічне устаткування. Тут розглядається колійний розвиток по паркам, вказується кількість парків та колій у кожному з них, їх спеціалізація на основі функціонального призначення. Згідно з завданням до проекту описується технічне забезпечення станції.

2 СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ СТАНЦІЄЮ. ОПЕРАТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ ПОЇЗНОЇ ТА ВАНТАЖНОЇ РОБОТИ СТАНЦІЇ. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ОБСЯГІВ РОБОТИ СТАНЦІЇ

2.1 Структура управління станцією

У проекті необхідно розробити структуру управління станцією та навести посадові обов’язки керівників станції (начальника станції, його заступників, головного інженера, начальника станційного технологічного центру по обробці поїзної інформації і перевізних документів, станційного та маневрових диспетчерів, чергових по станції та по гірці). У пояснювальній записці необхідно навести схему оперативного управління станцією, на яких показати робітників усіх підрозділів станції та їх підпорядкованість. На ній показуються маневровий диспетчер, чергові по станції (ДСП), чергові по паркам (ДСПП), станційний технологічний центр (СТЦ), черговий по гірці (ДСПГ), пункт технічного обслуговування поїздів (ПТО), пункт комерційного обслуговування поїздів (ПКО), оператори при чергових по станції та гірці, регулювальники, складацькі та маневрові бригади.

2.2 Оперативне планування поїзної та вантажної роботи станції

У даному підрозділі наводиться порядок оперативного планування роботи станції на добу, зміну та по 4…6 годинних періодах. Вказуються види інформації про підхід поїздів та її зміст. При розробці цього розділу необхідно керуватися типовим технологічним процесом роботи сортувальної станції [3].

2.3 Визначення розрахункових обсягів роботи станції

У даному підрозділі описуються поїздота вагонопотоки станції та розробляються маршрутні схеми пропуску через станцію вагонопотоків різних категорій (транзитних без переробки, транзитних з переробкою, місцевих). Вони відображаються на схемі у «рибках» (див. рис. 2.1).

Рисунок 2.1 Маршрутні схеми пропуску через станцію вагонопотоків: а) транзитних без переробки; б) транзитних з переробкою; в) місцевих.

Визначення кількості поїздів, що прибувають у розформування та транзитних здійснюється на підставі розкладів прибуття на станцію непарних та парних вантажних поїздів (див. додаток 1 та 2 до завдання). В цих розкладах для транзитних поїздів задано напрям їх відправлення, а для поїздів, що надходять у переробку наводиться розклад їх составів за призначеннями плану формування поїздів. На основі даної інформації розробляється табл. 2.1. В результаті розрахунку встановлюється кількість поїздів, що надходить у розформування Nр та кількість транзитних поїздів, що надходить у приймаль-

но-відправні парки – Nтр.

Таблиця 2.1

Транзитні поїздопотоки та поїздопотоки у розформування станції Н

Д

І

Є

Р

Разом

Визначення обсягів місцевих вагонопотоків здійснюється у табл. 2.2. При цьому, розміри навантаження по вантажним пунктам nмн,і вказані у завданні на курсовий проект (див. додаток 6 завдання). Розміри вивантаження nмв,і встановлюються за даними розкладів составів поїздів, що прибувають у розформування. По кожному вантажному пункту встановлюється баланс порожніх вагонів

nмп,i = nмв,i −nмн,i .

Призначення відправлення місцевих вагонів встановлюються згідно з додатком 6 до завдання. При цьому навантажені вагони та порожні записуються через дріб: навантажені у чисельнику, порожні – у знаменнику.

Визначення кількості поїздів свого формування здійснюється у табл. 2.3. При цьому, кількість транзитних вагонів з переробкою та залишки вагонів на коліях визначаються на підставі розкладів прибуття на станцію непарних та парних вантажних поїздів (див. додаток 1 та 2 до завдання). Кількість місцевих вагонів встановлюється згідно з табл. 2.2 (відправлення на напрямки А, В, С та О).

Кількість поїздів свого формування визначається за допомогою виразу

де nтрзп,i ,nм,i ,nз,i - відповідно, кількість транзитних вагонів з переробкою, кі-

лькість місцевих вагонів та залишок вагонів на i-й напрямок.

mф – середня кількість вагонів, які включаються до складу состава, який

формується, відповідно до встановленої маси чи довжини состава;- операція здобуття цілої частини числа.

На підставі табл. 2.3 встановлюється кількість поїздів свого формування Nсф, що виставляються у кожен з приймально-відправних парків.

За даними табл. 2.3 визначається також середня кількість вагонів у составах поїздів, що надходять у розформування.

де ∑nтрзп +∑nм - загальна кількість вагонів (транзитних з переробкою та міс-

цевих), що надходять у переробку на станції Н.

3 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ СТАНЦІЇ

3.1 Нормування елементів гіркової технології

При послідовному розташуванні парків прийому і сортувального тривалість розформування состава визначається за формулою

де tз – тривалість заїзду; tн – тривалість насуву; tр – тривалість розпуску;

tос – тривалість осаджування.

Маневрові операції з заїзду гіркового локомотива в парк прибуття до составу включають два холостих піврейса – від вершини гірки за горловину парку прибуття (lз′) та назад до хвоста составу (lз′′):

довжини маневрових піврейсів lз′ та lз′′, див. табл. А.3.

Тривалість насуву составу з парку прибуття на гірку визначається в залежності від відстані від розділової стрілки гіркової витяжної колії до вершини гірки (lн) за табл. А.4.

Тривалість розпуску составу з гірки визначається за формулою

де lв – довжина вагона, в розрахунках прийняти 15 м; gр – число відчепів у составі, що розформовується;

vр – середня швидкість розпуску состава з гірки, яка залежить від техніч-

ного оснащення гірки (механізована чи немеханізована), середньої кількості вагонів у відчепі mс gр та визначається за табл. А.5.

Тривалість осаджування вагонів з боку гірки для ліквідації «вікон» на ко-

3.2 Побудова технологічних графіків роботи гірки

Технологічний графік роботи гірки являє собою графічне відбиття процесів розформування составів. На спеціальній сітці, де по вертикалі відкладається час, а по горизонталі елементи гіркової технології (заїзд, насув, розпуск, осаджування, а у необхідних випадках і витягування), послідовно відтворюється робота двох гіркової локомотивів по потоково-кільцевому способу. Осаджування виконується після трьох або чотирьох розпусків. Приклади технологічного графіка роботи гірки з однією колією розпуску та двома коліями насуву наведено на рис. 3.1 [2, 4].