- •Палеоліт
- •Палеоліт характеризується
- •Мезоліт ( бл.12,000-7,000 до н. Е)
- •Неоліт ( X-поч. III тис. До н.Е.)
- •Мідний вік (енеоліт)
- •Трипільська культура
- •Інші культури енеоліту
- •Полгарська культура.
- •Кемі-обинська культура.
- •Культури періоду бронзи
- •Культури шнурової кераміки
- •Матеріали культур шнурової кераміки:
- •Матеріальний комплекс тшинецької культури:
- •Ранній залізний вік
- •Кіммерійці
- •Чорноліська культура
- •Сармати
Кемі-обинська культура.
Серед культур мідного віку України кемі-обинська культура виділяється рядом характерних особливостей. Племена цієї культури досягай виняткових успіхів в обробці каменю, їм належать перші на території України зразки монументальної кам'яної скульптури, у них склався своєрідний обряд поховання в скринях, часто розписаних фарбами. Кемі-обинська кераміка досить помітно виділяється серед глиняних виробів інших синхронних культур.
Матеріали з пам 'яток кемі-обинської культури: І, 2, 4 — глина; 5, 6 — мідь; 3,8 — бронза; 7 — кремінь.
Культури періоду бронзи
Бронзовій вік — останній великий період первіснообщинної формації. Наприкінці його починають формуватися класові суспільства. У межах Східної Європи вік бронзи датується II — початком І тисячоліття до н.е. Таке поширене визначення цього періоду останнім часом зазнало серйозних змін щодо його початку та кінцевого етапу,
Застосування у хронології археологічних культур радіовуглецевого аналізу вказує на те, що, наприклад, така культура бронзової доби, як катакомбна, розвивалася ще в III тис. до н.е., а культури кінцевого етапу розвитку доби бронзи отримали більш ранні дати.
Тому бронзовий вік України на сучасному етапі може датуватись III — кінцем II тис. до н.е.
До найбільш ранніх пам'яток бронзового віку на території лісостепового Правобережжя України, Полісся, Волині і Прикарпаття належать поселення і могильники культур шнурової кераміки. Середнім періодом бронзового віку датуються тшинецька і комарівська культури, пізнім — білогрудівська, культура Ноа та ін.
Знаряддя бронзоливарного виробництва:
1-5 — форми-матриці; 6-7 — лійки; 8 — тигельок для плавлення металу.
Культури шнурової кераміки
Пам'ятками, що характеризують культури шнурової кераміки Волині, є скарби і копальні. Два скарби бронзових речей стжижовської культури виявлено поблизу сіл Стеблівка (Стубло) і Липа на Рівненщині. До Стеб-лівського скарбу входили дві вислообушні сокири, місяцеподібна підвіска, дев'ять браслетів та десять скроневих кілець.
Схема поширення культур шнурової кераміки у Східній та Середній Європі:
/ — культура човноподібних сокир; 2 — естонська культура; З — жуцевська культура; 4 — культура поодиноких поховань; 5 — одерська культура; 6 — культура нижньорейнських кубків; 7 — саксоно-тюрінгська культура; 8 — культура верхньорейнських кубків; 9 — "польська" культура шнурової кераміки; 10 — городоцько-здовбицька культура; // — культура Злота; 12 — межановицька культура; 13 — стжижовська культура; 14 — підкарпатська культура; 15 — чесько-моравська культура; 16 — середньодніпровська культура; 17 — фатьянівська культура; 18 — культури Білорусі та Литви (за І. К. Свешниковым)
Матеріали культур шнурової кераміки:
1,5 - городоцько-здовбицької; 2 — підкарпатської; 3,4.6 — стЛсижовської; 7-23 — середньодніпровської.
Комарівська і тшинецька культури. В середині II тисячоліття до н.е. на зміну культурам шнурової кераміки приходять дві культури середнього бронзового віку—шмарівська і тшинецька, що займали великі території від Дніпра до Віспи і Одера і розвивалися тут протягом трюх-чотирьох століть. Назви від досліджених пам'яток: могильника і поселення поблизу с. Комарів Івано-Франківської області та Тшинецького поселення в Польщі.
Комарівська і тшинецька культури мають дуже багато спільних рис у типах знарядь праці, кераміки, прикрас, поховальному обряді тощо. Інколи ці дві культури, між пам'ятками яких навіть не завжди вдається провести точне територіальне розмежування, зараховують до однієї, тшинецько-комарівської культури.
Пам 'ятки комарівської та тшинецької культур.
І— комарівська культура; II тшинецька культура.
І — Самбір; 2 — Кам'янка-Бузька; 3 Ріпніе; 4 — Раманівка; 5 — Звенигород; б— Чижиків; 7 — Гончари; 8 — Лотатішки; 9 — Іванівка; 10-12 --- Путятин, Бовшів, Білий Потік; ІЗ 15 •-• Ставки, Городниця, Новосілка; 16 — Кадиївці; 17 — Бабине; 18 — Комарів; 19 — Городище; 20 24 Комарів, їінькк, Дашава, Тенетники, Крияос; 25-28 — Братківці, Тлумач, СтрІльче, Незвисько; 29 — СтопчатІа; ЗО — Сед.шще; 31 Осєліа; 32 -— Лепесівка; 33 — Браїлів; 34 — Бар; 35 — Гайсин; 36 — Приборове; 37— Піски Річицькі; 38-42 — Піски, Невер, Ляховичі. Небель; 43 — Камінь Каширський; 44 — Черськ; 45 —Великий Борятин; 46 — Луцьк; 47-50 —- Дроздів, Костянець, Дубно, Мости; 5! — Сергіївка; 52-57 — МогиляшІ. Кургани, Святе, Нетішш, Шумське, Корчі; 58 — Воїщехівка; 59-6} — Райки, Бердичів, Швайтка; 62 — Нсіродичї; 63-65 —- Ротні, Тетерівка, Ясногородка; 66 — Новосілка; 67 — Гостомель; 68 — Здвижівка; 69-73 Білгородка, Пирогове, Ходосікка, Ноаоукраїнка, Обухів; 74 -- Черкаси; 75- 80 — Жукин, Старосіляя, Воропаїв, Хотянівка, Вигурівщина; 81 — Нааози; 82 — Ладанка; 83-85 — Козелець, Борзпа. Гришівка; 86 — Пустинка; 87 -- Раду.чь; 88—Вершина; 89 93 — Мезин, РІІботин, Діхтярівка. Сосниця; 94-96—Попова, Березова, Свердлівський о-в; 97-99 - Волшщеве. Мар 'янівка. Хар’іака.