Палеоліт

Палеоліт ділиться на

Ранній (Олдувай)─ бл.2,6─1,7 мільйона років тому.

Середній (Ашель) ─ бл.500–200 тис. рр. тому

Пізній (Мустьєр) ─ 80-32 тис. років до н. е.

Палеоліт характеризується

Це час появи людини і формування її сучасного фізичного типу.

Протягом палеоліту людина освоїла вогонь, виготовила перший одяг, спорудила перші житла.

Основним заняттям було збиральництво і полювання. Знаряддя праці виготовлялися з кам'яних порід, найчастіше кременю, шляхом простого оббивання, а в кінці епохи — ретушуванням.

Первісна людина повністю залежала від сил природи, її знаряддя були примітивними і малоефективними, рівень виробництва — низьким, він ледве забезпечував мінімальні потреби існування,

За палеоліту склалися основи первіснообщинного ладу — першої в історії людства суспільної економічної формації.

. Лам 'ятки палеоліту Гірського Криму.

І — середній палеоліт; II — пізній палеоліт.

1 — Старосілля, Бахчисарайська стоянка, Улакли; 2 — Шайтан-Коба, Тав-Бодрак; З — Кабазі; 4 — Чокурча; 5 — Вовчий Грот; 6 — Кіїк-Коба, Кош-Коба; 7 — Буран-Кая; 8 — Сари-Кая; 9 — Пролом; 10 — Заскельне, Ак-Кая, Альошин Грот; П —Аджи-Коба; 12 — Качинський навіс; ІЗ — Сюрень І.

Зразки образотворчого мистецтва (І, 2, 4) та прикраси (3, 5-8) пізнього палеоліту.

Мезоліт ( бл.12,000-7,000 до н. Е)

На території України відомо понад 400 мезолітичних стоянок,

чотири могильники та ряд окремих поховань.

Це час значних змін у природі Європи. Повністю закінчується льодовиковий період і встановлюється геологічна сучасність — голоцен.

Припиняється накопичення лесу, і на його поверхні розпочинається ґрунтотворний процес і формування сучасної гідрографічної сітки, поширюються голоценові флора і фауна.

Серед великих тварин, на яких полювала людина мезолітичної епохи, залишилися благородний олень, зубр, кабан тощо.

Холодовитривалі тварини пізнього палеоліту зникають

Пам 'ятки мезоліту України.

І — стоянка: II — могильник; ІІІ — Кам 'яна Могила.

1– Нобель; 2 — Корост; 3 -- Галич; 4 — Атаки; 5 — Молодове, Кормань; б — Таценки; 7 — Пісочний Рів; 8 — С.мяч; 9 — Велика Андрусівка; 10 —Дробишеве; 11 — Минівський Яр; 12 — Мослине; ІЗ — Ігрень; 14 — Волоське; 15 — Васіїлівка; 16 --Кам 'яна Могила; 17 — Гіржовє; 18 — Білолісся; 19 — Мирне; 20 — Ласпі; 21 — Шан-Кооа, Фатьма-Коба, Мурзак-Коба; 22 — Сюрень II; 23 — Буран-Кая; 24 — Кукрек.

Неоліт ( X-поч. III тис. До н.Е.)

Неоліт — епоха зародження та поширення відтворювального господарства (землеробство, скотарство), археологічним критерієм якої є найдавніший глиняний посуд. Перехід до відтворювального господарства спричинив радикальні зміни в історії людства, за що дістав назву неолітичної революції.

Ця важлива подія ділить історію на дві великі епохи — привласнювального і відтворювального господарства. За первісної доби зростання чисельності населення на Землі стримували природні чинники, й насамперед обмежені продовольчі ресурси.

Оволодіння незалежними від природи, ефективними способами здобування харчових продуктів зменшило дію природних чинників, що обмежували чисельність населення і призвело до зростання людської популяції в геометричній прогресії. Внаслідок неолітичної революції протягом останніх 5—7 тис. років населення планети зросло більш як у 1000 разів.

Відтворювальне господарство зародилося близько 10 тис. років тому на Близькому Сході.

В Європу (в тому числі в Україну) його носії потрапили з Малої Азії через Балканський півострів. Однак процесові неолітизації передували суттєві природно-кліматичні зміни.

У межах України відомі ряд досить повно вивчених неолітичних культур, що належать як до землеробсько-скотарської, так і до мисливсько-рибальської зон.

Хронологічно поділяють так:

ранньонеолітичні культури (кін. VI — поч.IV тис. до н.е.) —

буго-дністровська, сурська, лінійно-стрічкової кераміки, Кріш-Старчево, тиська;

середньо-неолітичні (IV тис. до н.е.)

пізньонеолітичні культури

(III тис. до н.е.) — дніпро-донецька і ямково-гребінцевої кераміки.