70. Безпека – основа проведення туристських заходів.

Безпека в туризмі - це сукупність факторів, які характеризують соціальний, економічний та правовий стан забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в межах своїх повноважень повинні вживати заходи, спрямовані на: - забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля при здійсненні туристичних подорожей, захист громадян України за її межами; - забезпечення особистої безпеки туристів, збереженість їх майна, незавдання шкоди довкіллю; - інформування суб'єктів туристичної діяльності про загрозу безпеці туристів у країні (місці) тимчасового перебування; - надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації; - забезпечення туристам (екскурсантам) можливості безперешкодного одержання медичної, правової та інших видів невідкладної допомоги, доступу до засобів зв'язку; - заборона використання туризму з метою незаконної міграції, сексуальної, трудової та інших видів експлуатації громадян; - охорону туристичних ресурсів України, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля; - забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій тощо .

З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов'язані:

- інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов'язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів (медичних щеплень тощо); - створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій тощо; - забезпечувати спеціальні вимоги безпеки під час надання туристичних послуг з підвищеним ризиком (автомобільний, гірський, лижний, велосипедний, водний, пішохідний туризм, спелеотуризм тощо); - забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, спеціальним спорядженням та інвентарем; - забезпечувати навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм, попередження нещасних випадків та надання першої медичної допомоги; - забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які постраждали під час подорожі, транспортування потерпілих; - оперативно інформувати органи місцевої влади та відповідальних осіб про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи, подавати відомості про зниклих осіб

Особи, які організовують експлуатацію туристичних ресурсів, зобов'язані забезпечувати виконання вимог щодо охорони довкілля та охорони культурної спадщини, а також вживати заходів щодо забезпечення мінімізації або припинення шкідливого впливу на довкілля і соціокультурне середовище та компенсувати завдані їм при цьому збитки.

Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації в межах території України, здійснюється спеціалізованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами, що утворюються відповідно до законодавства.

Держава забезпечує захист законних прав та інтересів іноземних туристів відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, а також гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон. У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживає заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, зокрема забезпечує їх евакуацію з країни тимчасового перебування.

У будь-якій закордонній подорожі слід пам'ятати, що з моменту перетину українського державного кордону наш турист стає "іноземним громадянином" та зобов'язаний повністю виконувати вимоги законів, норми і правила тієї країни, яку він відвідує. У туристичній подорожі необхідно також неухильно дотримуватися місцевих законів, поважати народні звичаї та традиції. За рекомендацією Всесвітньої туристичної організації з цими правилами необхідно ознайомитися до початку подорожі .

Особливості перебування в іноземній державі стосуються майже всього, починаючи від стилю одягу туриста та завершуючи дрібними деталями побуту. Навіть традиційна для європейців "безтурботна" поведінка у мусульманських країнах може сприйматися як така, що ображає релігійні або національні почуття місцевих жителів.

Візьмемо, наприклад, прозаїчну для кожного туриста процедуру фотографування або відеозйомки. У ряді африканських і арабських країн не можна фотографувати адміністративні будинки, поліцейських та осіб у службовій формі, а також жінок.

Тому має сенс попередньо ввічливо поцікавитися: чи можна той або інший об'єкт знімати. Зваженим повинен бути і підхід до вибору одягу: в мусульманських країнах міні-спідниці, шорти, прозорі кофти не допускаються, інакше конфліктна ситуація та подальші неприємності туристу будуть забезпечені.

Бажано уточнити місцеві порядки торгівлі. На курортах туристи проводять дуже багато часу в магазинах, намагаючись купити на згадку про країну всілякі товари та сувеніри. Більшість подорожуючих осіб стверджують, що вартість однакових товарів у різних магазинах суттєво різниться. Причина полягає у наступному: при виготовленні виробів використовується як високоякісна сировина, так і сировина низького ґатунку. Хутро та шкіра можуть мати різну якість виготовлення, до золота та інших цінних металів додаються домішки. Якщо існує бажання придбати дорогі товари, то необхідно віддавати перевагу тільки фірмовим магазинам.

Також туристам потрібно знати правила проїзду в громадському транспорті, а також правила дорожнього руху та керування взятим напрокат автомобілем. Взаємини з дорожньою поліцією вимагають особливої уваги, її вказівки треба беззаперечно виконувати. Якщо туриста зупиняє на дорозі поліцейський, не слід відкривати дверцята авто та вибігати йому назустріч (як до українського співробітника ДАІ). Слід зупинитися, трохи опустити скло, руки покласти поверх керма, демонструючи, що в них нічого немає, потім спокійно чекати, коли поліцейський сам підійде до машини.

В жодному разі не варто намагатися, за звичкою, пропонувати поліцейському будь-який хабар, за це можна потрапити у в'язницю. Не слід сперечатися з поліцейським: довести нічого не вдасться, а ймовірність неприємностей збільшиться в багато разів. При загостренні ситуації треба вимагати дозволу зв'язатися з українським посольством або представником туристичного підприємства та подальші дії узгоджувати саме з ними. Завжди слід діяти урівноважено та впевнено, не підвищувати голос та не розхитувати руками. Такі жести можуть бути розцінені поліцейським як погроза та викликати у відповідь застосування зброї [108, с. 69].

У багатьох країнах законами передбачено покарання за "безвинне" знаходження в компанії осіб, які можуть підозрюватися поліцією у здійсненні тих або інших злочинів (контрабанда, продаж наркотиків, вивезення предметів антикваріату тощо). Тому вибір попутників повинен бути дуже уважним, особливо це стосується вихідців з пострадянських країн. При оренді автомобіля в іноземній державі, не слід на дорозі підвозити "голосуючих", не варто також залишати машину відкритою. Краще не зупинятися у безлюдних або небезпечних місцях та не залишати без догляду свої особисті речі та багаж.

Від'їжджаючи у туристичну або екскурсійну подорож, на відпочинок або оздоровлення, турист стикається з цілим рядом проблем, які за збігом обставин можуть призвести до негативних наслідків для його здоров'я та майна, погано вплинути на настрій або враження від поїздки. Перебуваючи у незнайомому середовищі, що істотно відрізняється від місця постійного проживання, він постійно знаходиться під впливом ризикових факторів та обставин. Турист не знає досконало звичаїв, мови, традицій, побуту, не має імунітету від хвороб, поширених у тій чи іншій місцевості, не пристосований до проживання або інтенсивних навантажень у гірських районах, пустелі, тропіках тощо.

У багатьох випадках туристи самі порушують регламентовані правила поведінки, потрапляють у складні ситуації, відстають через неуважність від груп на екскурсіях, відправляються в райони, що не рекомендовані для відвідування туристів, беруть участь у ризикових заходах, купаються в заборонених місцях, відвідують сумнівні розважальні заклади та ін.