- •Лабораторна робота 1
- •1. Абіотичні фактори включають компоненти і явища неживої природи, прямо або опосередковано впливають на живі організми. Серед безлічі абіотичних факторів головну роль мають:
- •Фітоіндикаційна характеристика екоморф рослин (по н. М. Матвєєву, 2001, 2003)
- •2. У буково ялицевому ялиннику (7Ялє2Яцб1Бкл) з зімкнутістю 0,8 (або 80 %) в травостої представлені види, що відносяться до:
- •3. У липово грабовій діброві (7Дз2Гз1Лпд) з зімкнутістю 0,8 (або 80 %) в травостої представлені види, що відносяться до:
- •Рекомендована література.
2. У буково ялицевому ялиннику (7Ялє2Яцб1Бкл) з зімкнутістю 0,8 (або 80 %) в травостої представлені види, що відносяться до:
- мезофітів (сумарне їх покриття 54 %), гігромезофітів (24 %) і мезогігрофітів (22 %). Значимість ялини європейської (мезогігрофіт) в древостані по покриттю 54 %, ялиці білої (мезогігрофіт) – 16 % та бука лісового (мезофіт) – 10 %.
- сциофітів (сумарне їх покриття 51 %), геліосциофітів (29 %), сциогеліофітів (20 %). Значимість ялини європейської (сциофіт) в древостані по покриттю 54 %, ялиці білої (сциофіт) – 16 % та бука лісового (геліофіт) – 10 %.
- мезотрофів (сумарне їх покриття 48 %), мегатрофів (52 %). Значимість ялини європейської (мегатроф) в древостані по покриттю 54 %, ялиці білої (мегатроф) – 16 % та бука лісового (мегатроф) – 10 %.
3. У липово грабовій діброві (7Дз2Гз1Лпд) з зімкнутістю 0,8 (або 80 %) в травостої представлені види, що відносяться до:
- мезофітів (сумарне їх покриття 30 %), гігромезофітів (34 %) і мезогігрофітів (36 %). Значимість дуба звичайного (ксеромезофіт) в древостані по покриттю 56 %, граба звичайного (мезофіт) – 16 %, липи дрібнолистої (мезофіт) – 8 %.
- ультрасциофітів (сумарне їх покриття 6 %), сциофітів (23 %), геліосциофітів (28 %), сциогеліофітів (20 %), геліофітів (23 %). Значимість дуба звичайного (геліофіт) в древостані по покриттю 56 %, граба звичайного (сциогеліофіт) – 36 %, липи дрібнолистої (геліоциофіт) – 8 %.
- мезотрофів (сумарне їх покриття 46 %), мегатрофів (54 %). Значимість дуба звичайного (мегатроф) в древостані по покриттю 54 %, граба звичайного (мезотроф) –36 %, липи дрібнолистої (мегатроф) – 8 %.
Підсумок заняття. Здійснюється визначення рівня засвоєння матеріалу і правильність надання екологічної характеристики видам та розв’язання задач. Кожному студенту виставляється відповідна оцінка і зараховується виконання лабораторної роботи.
Рекомендована література.
Григора І. М. Рослинність України (еколого-ценотичний, флористичний та географічний нарис / І. М. Григора, В. А. Соломаха. – Київ.: Фітосоціоцентр, 2005. – 451 с.
Екологія рослин: підруч. для студ. біологічних спец. вищих навч. закладів / М. М. Мусієнко. – К : Либідь, 2006. – 431 с.
Екофлора України. Том 1-2. Дідух Я. П., Плюта П. Г., Протопопова В. В., Єрмоленко В. М., Коротченко І. А., Каркуцієв Г. М., Бурда Р. І. / Відпов. ред. Я. П. Дідух. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 284 с.
Заверуха Н. М., Серебряков В. В., Скиба Ю. А. Основи екології: Навч. Посібн. – К.: Каравелла, 2006. – 368 с.
Кучерявий В. П. Екологія. – Львів: Світ, 2001 – 500 с.
Матвеев Н. М. Оптимизация системы экоморф растений А. Л. Бельгарда в целях фитоиндикации экотопа и биотопа / Н. М. Матвеев // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Біологія, екологія. – 2003. – Вип. 11. – Т. 2. – С. 105–113.
Мягченко О. П. Основи екології: підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 312 с.
Олійник В.С. Лісознавство: курс лекцій / В.С. Олійник, Р.М. Вітер. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2011. – 264 с.
Червона книга України. Рослинний світ / [за ред. Я. П. Дідуха]. – К.: Глобалколсантинг, 2009. – 900 с.