База тестів (все що можна об'єднане)
.pdf138. В інфекційну лікарню поступила дитина з підозрою на харчове отруєння хімічного генезу. При клінічному обстеженні: блідість шкірних покривів з сіруватим відтінком, анемія, в крові виявлено еритроцити з базофільною зернистістю, ретикулоцитоз. Отруєння якою хімічною речовиною мало місце в даному?
А. нітратами В. ртуттю С. свинцем
D.кадмієм Е. миш’яком
139.При дослідженні добового раціону дітей 4-х років встановлено, що вміст свинцю складає 0,05 мг/кг раціону, кадмію – 0,009 мг/кг раціону, ртуті – 0,0055 мг/кг раціону, арсену – 0,07 мг/кг раціону, нітратів - 80 мг/кг раціону. Надходження якого ксенобіотика перевищує допустиме?
А. свинцю В. кадмію С. ртуті
D.арсену
Е. нітратів
140. Фактична добова доза свинцю, що забезпечується добовим раціоном зхарчування, для дітей 3-х річного віку становить 0,003 мг/кг маси тіла, кадмію - 0,0007 мг/кг маси тіла, ртуті - 0,0002 мг/кг маси тіла, арсену - 0,004 мг/кг маси тіла, нітратів – 4,5 мг/кг маси тіла. Фактична добова доза якого ксенобіотика перевищує допустиму добову дозу?
А. свинцю В. кадмію С. ртуті D. арсену Е. нітратів
141. В лікарню госпіталізовано дитину з підозрою на хронічне отруєння кадмієм. Одним із основних проявів даним токсичним елементом є: А. енцефалопатія В. пошкодження ниркових канальців С. неврити
D. анемія
Е. метгемоглобінемія
142.На харчоблоці в лікарні проводиться цілодобова С-вітамінізація харчування. Яка добова доза аскорбінової кислоти для дорослих в мг?
А– 80;
В – 75; С – 70; Д – 65;
Е– 60.
143.На харчоблоці в лікарні проводиться цілодобова С-вітамінізація харчування. Яка добова доза аскорбінової кислоти для вагітних в мг?
А – 100; В – 95; С – 90; Д – 85; Е – 80.
144. На харчоблоці в лікарні проводиться цілодобова С-вітамінізація харчування. Яка добова доза вітаміну С для жінок, які годують дітей груддю в мг?
А – 120; В – 115; С – 110; Д – 100; Е – 90.
Т.1. - В Т.2. - В Т.3. - Д Т.4. - С Т.5.- А Т.6. - Е Т.7. - А Т.8. -А Т.9. - В Т.10. - А Т.11. - А Т.12. - А Т.13. -А Т.14. - А Т.15. - А Т.16. - Д Т.17. - А Т.18. - А Т.19. - А Т.20. - Е Т.21. - В
190L
Т.22. - С Т.23. - С Т.24. - А Т.25. - В Т.26. - Е Т.27. - Д Т.28. - А Т.29. - Е Т.30. - В Т.31. - С Т.32. - В Т.33. - С Т.34. - В Т.35. - А Т.36. - С Т.37. - Е Т.38. - Д Т.39. - В Т.40. - Е Т.41. - А Т.42. - Д Т.43. - С Т.44. - Д Т.45. – А Т.46. - С Т.47. - Е Т.48. - Д Т.49. - А Т.50. - А Т.51. - А Т.52. - С Т.53. - Д Т.54. – Е Т.55. - А Т.56. - Д Т.57. - Е Т.58. - В Т.59. - А Т.60. - С Т.61. - А Т.62. - В Т.63. - С Т.64. - В Т.65. - С Т.66. - С Т.67. - Д Т.68. - Е Т.69. - В Т.70. - В Т.71. - С Т.72. - С Т.73. - А Т.74. - С Т.75. - Д Т.76. - В Т.77. - Е Т.78. - Д Т.79. - Е Т.80. - А Т.81. - А Т.82. -А Т.83. - А Т.84. - В Т.85. – Д Т.86. - А Т.87. –А Т.88. - А Т.89. - В Т.90. - Д Т.91. - Е Т.92. - А Т.93. - В Т.94. - Е Т.95. - Е Т.96. - С Т.97. - А Т.98. - А Т.99. - А Т.100. - Д Т.101. - С
191L
Т.102. - Е Т.103. - Д Т.104. - С Т.105. – Е Т.106. – Д Т.107. – А Т.108. – Д Т.109. - А Т.110. –А Т.111 - А Т.112 –Д Т.113. - С Т.114. - Е Т.115. - С Т.116. - А Т.117. - А Т.118. - А Т.119. - А Т.120. - А Т.121. - Е Т.122. - А Т.123. - С Т.124. - С Т.125. - В Т.126. - Д Т.127. - Е Т.128. - В Т.129. - В Т.130. – В Т.131. – А Т.132. – А Т.133. – А Т.134. - С Т.135. –С Т.136 - В Т.137 –С Т.138. - С Т.139. - С Т.140. - В Т.141. - В Т.142. - А Т.143. - А Т.144. - А
192L
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ «ГІГІЄНА У ФАРМАЦІЇ»
Змістовний модуль 1.Гігієна як наука. Гігієна повітряного середовища.
1.Предмет, зміст і завдання гігієни. Зв’язок гігієни з хімічними, біологічними, клінічними, фармацевтичними та іншими дисциплінами. Місце гігієни в системі підготовки провізорів.
2.Основні етапи розвитку гігієни. Найвидатніші представники гігієнічної науки.
3.Історія кафедри загальної гігієни львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
4.Санітарія. Державний санітарний нагляд в Україні, форми, організація та проведення.
5.Структура санітарної організації в Украєні. Основи санітарного законодавства. Основні положення.
6.Поняття про запобіжний та поточний санітарний нагляд. Основні документи санітарно-гігієнічного нагляду за аптечними закладами.
7.Визначення понять здоров’я, навколишнє середовище, епідемічний процес.
8.Фізичні властивості повітря.
9.Гігієнічне значення інфрачервого випромінювання. Сонячний удар.
10.Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання.
11.Ультрафіолетове голодування та його профілактика.
12.Поняття про мікроклімат. Значення для здоров’я людини.
13.Вплив температури, вологості і швидкості рух повітря на теплообмін людини.
14.Гігієнічне значення вологості повітря приміщень. Методи визначення вологості приміщень. Прилади.
15.Гігієнічне значення швидкості руху повітря. Визначення швидкості руху повітря, прилади.
16.Гігієнічні вимоги до мікроклімату приміщень різного призначення (житло, громадські споруди, лікарні, аптеки).
17.Поняття про “розу вітрів” та її гігієнічне значення.
18.Атмосферний тиск. Профілактика гірської, висотної та кесонної
19.Шляхи тепловіддачі організму та залежність від фізичних властивостей повітря. Комплексний вплив мікрокліматичних умов на організм.
20.Поняття про іонізацію повітря, її гігієнічне значення
21.Погода та її гігієнічне значення. Метеотропні реакції.
22.Клімат та його гігієнічне значення. Види кліматів.
23.Хімічний склад атмосферного повітря та гігієнічне значення його окремих компонентів.
24.Бактеріальне забруднення повітряного середовища та його гігієнічне значення.
25.Гігієнічне значення забруднення атмосферного повітря. Поняття про гранично допустимі концентрації.
26.Гігієнічне значення природного освітлення. Поняття про КПО, методика його визначення. Принцип роботи люксметра.
27.Гігієнічне значення штучного освітлення. Вимоги. Визначення та гігієнічна оцінка штучного освітлення.
28.Гігієнічне значення опалення житлових та громадських приміщень. Системи опалення.
29.Гігієнічне значення природної та штучної вентиляції. Гігієнічні вимоги до вентиляції приміщення різного призначення.
Змістовий модуль 2. Гігієна води, водопостачання та ґрунту.
1.Гігієнічні вимоги до питної води (ДсанПіН 2.2.4-171-10, № 400, 2010 р.).
2.Роль води у виникненні інфекційних захворювань.
3.Роль води у виникненні неінфекційних захворювань.
4.Джерела водопостачання. Зони санітарної охорони вододжерел.
5.Загальні та спеціальні методи покращення якості води.
6.Хлорування як метод знезараження води.
7.Поняття про біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії.
8.Причини виникнення ендемічного зобу. Профілактика.
9.Чинники, що визначають гігієнічне значення грунту.
10.Гігієнічне значення фізичних властивостей грунту.
11.Показники санітарного стану грунту.
12.Поняття про біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії. Основні біогеохімічні провінції України.
13.Причини виникнення ендемічного зобу. Розповсюдження ендемічного зобу. Профілактика ендемічного зобу.
14.Інфекційні та гельмінтозні захворювання, що передаються через грунт. Заходи профілактики.
15.Токсикологічне значення грунту. Небезпечність грунту для здоров’я населення у зв’язку з вмістом екзогенних хімічних речовин у грунті.
Змістовий модуль 3. Гігієна харчування.
1.Раціональне харчування. Принципи раціонального харчування.
2.Рекомендовані норми фізіологічних потреб в енергії та харчових речовинах.
3.Джерела надходження білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин.
4.Аліментарні, аліментарно-залежні захворювання. Профілактика.
5.Проблема гіпота авітамінозів. Профілактика.
6.Взаємодія їжі і ліків. Вплив їжі на процес всмоктування ліків. Вплив ліків на всмоктування харчових речовин.
7.Визначення понять харчове отруєння. Класифікація харчових отруєнь.
8.Харчові отруєння мікробної природи. Профілактика
9.Харчові отруєння немікробної природи. Профілактика.
10.Харчова та біологічна цінність м’яса та м’ясопродуктів, молока та молочних продуктів.
11.Харчова та біологічна цінність хліба, хлібобулочних виробів та борошна. 12.Харчова та біологічна цінність риби та інших продуктів моря.
Змістовий модуль 4. Гігієна аптечних закладів. Гігієна праці робітників фармацевтичної промисловості та працівників аптек. Профілакатична токсикологія. Радіаційна гігієна.
1.Постанова Кабінету Міністрів України № 447 від 12 травня 1997 р. “Про впорядкування діяльності аптечних закладів та затвердження правил роздрібної реалізації лікарських засобів”. Основні положення.
2.Наказ МОЗ України від 15 травня 2006 р.№ 275 про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладіви.
3.Гігієнічні вимоги до земельної ділянки госпрозрахункових аптек.
4.Гігієнічні вимоги до розташування лікарняних, міжлікарняних аптек та аптек загального типу.
5.Гігієнічні вимоги до внутрішнього планування, оздоблення, устаткування приміщень аптек різних типів.
6.Вплив несприятливого мікроклімату приміщень аптек на здоров’я персоналу. Заходи оздоровлення мікроклімату.
7.Гігієнічні вимоги до прибирання приміщень, догляду за устаткуванням аптек.
8.Гігієнічні вимоги до одержання, транспортування і зберігання води очищеної та води для ін’єкцій.
9.Гігієнічні вимоги при виготовленні ліків у асептичних умовах.
10.Гігієнічні вимоги при виготовленні нестерильних лікарських форм.
11.Порядок контролю за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в аптеках.
12.Несприятливі чинники повітряного середовища приміщення аптек при виготовленні лікарських препаратів. Вплив на організм працюючих. Заходи оздоровлення умов праці.
13.Санітарно-технічні заходи оптимізації виробничого середовища аптек контрольно-аналітичних лабораторій, аптечних складів.
14.Поняття про важкість, напруженість, шкідливість та небезпечність праці. 15.Сучасна гігієнічна класифікація праці за показниками важкості,
напруженості, шкідливості та небезпечності.
16.Виробничі шкідливості та професійні захворювання. Заходи профілактики.
17.Заходи профілактики захворювань персоналу аптек, пов’язані з напруженістю зорового аналізатора та вимушеною робочою позою.
18.Пил, його джерела, класифікація за способом утворення, походженням, дисперсністю.
19.Шкідливість пилу залежно від його фізико-хімічних властивостей. 20.Пневмоконіози, їх класифікація. Заходи профілактики. 21.Шумова хвороба, заходи профілактики.
22.Ультразвук, інфразвук, джерела, вплив на організм, заходи профілактики. 23.Вібраційна хвороба, заходи профілактики.
24.Професійні шкідливості та професійні захворювання працівників контрольно-аналітичних лабораторій та аптечних складів.
25.Професійні шкідливості та професійні захворювання працівників хімікофармацевтичних підприємств.
26.Умови праці при виробництві синтетичних лікарських засобів. Вплив несприятливих чинників на організм працюючих. Заходи оздоровлення умов праці.
27.Умови праці при виробництві синтетичних лікарських засобів. Вплив несприятливих чинників на організм працюючих. Заходи оздоровлення умов праці.
28.Умови праці при виробництві антибіотиків. Вплив несприятливих чинників на організм працюючих. Заходи оздоровлення умов праці.
29.Несприятливі фактори виробничого середовища при виготовленні фітопрепаратів. Вплив на організм працюючих. Заходи оздоровлення умов праці.
30.Виробничі шкідливості при виготовленні ампульних ліків. Вплив на організм працюючих. Заходи оздоровлення умов праці.
31.Основні виробничі шкідливості при виготовленні таблеток. Заходи оптимізації умов праці
32.Умови праці при виробництві драже. Заходи оздоровлення умов праці. 33.Принципи і методи гігієнічного нормування хімічних речовин у об’єктах навколишнього середовища. Гігієнічне нормування лікарських
препаратів.
34.Захворювання, пов’язані з дією шкідливих фізичних факторів навколишнього середовища.
35.Поняття про гігієнічні нормативи. Визначення поняття ГДК.
36.Поняття про профілактичну токсикологію. Схема токсикологічного експерименту.
37.Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію.
38.Основні типи комбінованої дії. Адитивність, антагонізм, потенціювання. Незалежна (неспільна) дія.
39.Поняття про ізоадитивні і неізоадитивні речовини.
40.Способи оцінки адитивності за сумою ефектів і сумою доз.
41.Методи оцінки комбінованої дії.
42.Індуктори та інгібітори монооксигеназної системи.
43.Прогнозування комбінованої дії ксенобіотиків.
44.Комбінована дія алкоголю і хімічних речовин.
45.Іонізуюче випромінювання. Якісна та кількісна характеристика іонізуючого випромінювання та їх джерел.
46.Норми радіаційної безпеки.
47.Організація радіаційного контролю стану довкілля.
Змістовий модуль 5. Здоровий спосіб життя, особиста гігієна, психогігієна, біоритмологія. Санітарна освіта та гігієнічне виховання населення.
1.Поняття про активний і пасивний відпочинок. Гїгієна сну.
2.Гігієна тіла (шкіри та волосся). Засоби догляду за ними, їх гігієнічна оцінка.
3.Гігієна одягу та взуття. Вимоги до одягу і взуття для різних вікових груп населення.
4.Вплив на здоров'я надмірного вживання алкоголю, куріння, наркоманії та
токсикоманії.
5.Фізична культура як один з найважливіших елементів особистої гігієни в сучасних умовах.
6.Загартування. Визначення поняття, фактори загартування. Принципи, методи та режим загартування.
7.Основи психогігієни. Поняття про психічне здоров'я та критерії його оцінки.
8.Біологічні ритми. Поняття про десинхроноз, профілактика.
9.Визначення поняття "санітарної освіти", її роль та завдання.
10.Принципи організації санітарної освіти. 11.Методи санітарної освіти (усний, друкований).
12.Форми санітарної освіти.
13.Роль аптечних працівників у проведенні санітарної освіти.
14.Функції Центрів Здоров’я та Товариства Червоного Хреста щодо проведення санітарно-просвітньої роботи.
ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ТА ВМІННЯ, ЯКИМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ СТУДЕНТ В РЕЗУЛЬТАТІ ВИВЧЕННЯ ГІГІЄНИ У ФАРМАЦІЇ
Проводити гігієнічну оцінку мікроклімату приміщень різного призначення. Проводити гігієнічну оцінку природного та штучного освітлення приміщень
за геометричними та світлотехнічними показниками. Оцінити якість питної води з врахуванням ДСАНПІНу № 400.
Провести профілактичні заходи по запобіганню негативної дії фізичних факторів навколишнього середовища.
Визначити добові енерговитрати людини та потреби в основних харчових речовинах.
Оцінити умови праці фармацевта і провізора, запропонувати заходи для їх покращення.
Організувати та проводити санітарно-просвітню роботу.
Проводити профілактичні заходи виникнення інфекційних захворювань, що передаються через воду та продукти харчування.
Досліджувати та оцінювати мікроклімат приміщень аптек, аптечних складів, контрольно-аналітичних лабораторій та підприємств хімікофармацевтичної промисловості;
Проводити відбір проб повітря для санітарно-гігієнічних досліджень на вміст шкідливих речовин та лікарських препаратів;
Визначити ефективність вентиляції в витяжних шафах та робочих приміщеннях;
12. Давати комплексну санітарно-гігієнічну оцінку планування, обладнання, режиму експлуатації аптечних та фармацевтичних закладів; 13. Розробляти заходи для покращення санітарно-гігієнічних умов праці та
підвищення ефективності системи санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення у аптечних закладах.
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ ДО МК « ГІГІЄНА У ФАРМАЦІЇ»
ІІІ курс фах « ФАРМАЦІЯ»
Тема 2. Методика визначення та гігієнічна оцінка параметрів мікроклімату. Дослідження барометричного тиску
1. Показ сухого термометра станційного психрометра Августа 21,5˚С, показ вологого термометра 17,5°С, барометричний тиск 744 мм рт.ст. Визначити відносну вологість повітря. Дати гігієнічну оцінку температурно-вологісного режиму приміщення та барометричного тиску
2.Під час вивчення умов перебування працівників аптеки встановлено: середня температура повітря - 18° С, вологість повітря – 80 %, швидкість руху повітря – 0,18 м/с. Дати гігієнічну оцінку парамерів мікроклімату в аптеці.
1.Дайте гігієнічне заключення про температурно-вологісний режим умов праці працівників.
2.Вкажіть, який шлях тепловіддачі переважає за даних умов.
Тема 3. Методика визначення та гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень
1.Освітленість в асистентській кімнаті провізора-аналітика становить 300 лк, ззовні її – 9000 лк. Обчисліть коефіцієнт природного освітлення приміщення та зробіть висновок.
2. Проведено обстеження штучного освітлення у 5-ти класах середньої загальноосвітньої школи. Виявили, що у трьох класах використовуються люмінесцентні лампи, в двох інших – лампи розжарювання. Розміри класів: довжина – 7,5 м, глибина – 5,0 м. Кількість світильників – 6, потужність кожного складає – 200 Вт. Лампи обладнані освітлювальною арматурою напіввідбитого світла (напруга в мережі – 220 В).
1.Визначити штучну освітленість розрахунковим методом у класах, де використовуються люмінесцентні лампи та лампи розжарювання
2.Дати гігієнічну оцінку отриманим результатам.
3.Які зміни в стані здоров’я можуть виникнути при даному освітленні.
4.Навчальна лабораторія розміром 9 м х 7 м, має 3 вікна прямокутної форми, розміри яких становлять 2,5 м х 2 м. Площа віконних рам складає 25 % від площі вікон. Освітленість у приміщенні становить 170 лк, на вулиці – 4200 лк. Дати гігієнічну оцінку природному освітленню у навчальній лабораторії.
Тема 4. Методика визначення та гігієнічна оцінка ультрафіолетової та інфрачервоної складових сонячного спектра, використання їх у лікувальних та профілактичних цілях
1. Визначити профілактичну дозу штучного ультрафіолетового опромінення за даними ситуаційної задачі.
Одержання еритемної дози УФ-випромінювання від лампи ЛЕ-30 забезпечується упродовж 5 хв на відстані 2 м від джерела. Розрахуйте, яка тривалість опромінення повинна бути для отримання профілактичної дози на відстані 4 м від лампи.
Профілактичну дозу розраховують за формулою:
Х = 1/8·А·(В/С)2,
де х – профілактична доза, хв; А – еритемна доза на стандартній відстані, хв; С – стандартна відстань в м, на якій визначалась еритемна доза; В – відстань в м, де будуть розміщені пацієнти.
2.Для санації повітря у фармацевтичному закладі (площа 50 м2, висота 3,5 м) в період епідемії грипу використовували опромінювач з ртутно-кварцевою лампою ПРК упродовж І год. Посів повітря до і після опромінювання здійснювали приладом Кротова (швидкість посіву 20 л/хв упродовж 10 хв) на м'ясо-пептонний агар з подальшим термостатуванням упродовж 24 год. Дати гігієнічну оцінку ефективності санації, якщо до санації проросло 65 колоній, після санації –12.
3.Розрахуйте інтенсивність ультрафіолетового випромінювання від штучного джерела в біологічних одиницях, а також оптимальну фізіологічну та профілактичну дозу в цих же одиницях, якщо ледь помітне почервоніння (еритема) на шкірі передпліччя через 20 год після локального опромінення лампою ЛЕ - ЗО розвинулось під: а) першим, б) другим, в) третім, г) четвертим, д) п'ятим, е) шостим віконцем біодозиметра Горбачова.
Тема 5. Визначення концентрації СО2 та окиснюваності повітря як показників антропогенного забруднення повітря та вентиляції приміщень
1.Доросла людина в стані спокою здійснює упродовж 1 хв. 18 дихальних рухів з об’ємом кожного видоху 0,5 л. Розрахувати годинний об’єм видихнутого повітря і вміст у ньому вуглекислого газу, якщо середня частка СО2 у видихуваному повітрі становить 4,18 %.
2.Дитина молодшого шкільного віку під час уроку здійснює упродовж 1 хв. 15 дихальних рухів з об’ємом кожного видоху 0,4 л. Розрахуйте кількість СО2, яка видихається дитиною за 1 год.
3.Доросла добре тренована людина під час важкої праці робить за 1 хв. 25 дихальних рухів з
об’ємом кожного видоху 0,64 л. Розрахуйте кількість СО2, яка видихається людиною за 1 год
.4. Визначити фактичну і необхідну кратність повітрообміну в приміщенні за вмістом вуглекислого газу за даними ситуаційної задачі, дати гігієнічну оцінку одержаним результатам.
Площа класу 60 м2, висота 3,3 м. Вміст вуглекислоти в повітрі становить 1,5%о. У класі навчається 36 учнів, кожен з них виділяє упродовж однієї години 20 л СО2. Визначити фактичну і необхідну кратність повітрообміну.
5.Визначити фактичний і необхідний об’єм вентиляції приміщення за вмістом вуглекислого газу за даними ситуаційної задачі і дати гігієнічну оцінку одержаним результатам.
Задача. У чотириліжковій палаті терапевтичного відділення лікарні вміст вуглекислого газу становить 1,1%о. Визначити фактичний і необхідний об’єм вентиляції палати.
6.Визначити допустиму кількість людей у приміщенні за вмістом вуглекислого газу за даними ситуаційної задачі.
Задача. Площа групової дитячого садку 40 м2, висота 3,2 м, кратність повітрообміну становить 2,6. Визначити, чи можуть 25 дітей одночасно знаходитися у цьому приміщенні, щоб вміст вуглекилого газу у повітрі не перевищував встановленої норми.
7. За даними ситуаційної задачі обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо ефективності вентиляції у приміщенні.
Задача. При санітарному обстеженні хіміко-фармацевтичного заводу встановлено, що приміщення випарювальної станції має розміри 12м х 10м х 6м. У ньому є 4 вікна (розміром – 4м х 2,2м), у кожному вікні по одній фрамузі (розміри – 1,7м х 4м). На станції є штучна вентиляція, вентиляційних отворів – 4, розмір кожного отвору – 40 см х 60 см. Швидкість руху повітря становить 1,2 м/с, (необхідна кратність повітрообміну складає 7).
8. Об’єм вентиляційного повітря у навчальній лабораторії площею 35 м2 і висотою 3 м становить 248 м3.
1.Обчисліть кратність повітрообміну.
2.Дайте гігієнічну оцінку одержаним результатам.
Тема |
6. |
Методика |
гігієнічної |
оцінки |
води |
за |
результатами |
|
|
лабораторного аналізу |
|
|
|
|
|
1.За умовами задачі зробіть висновок про дотримання гігієнічних вимог при відборі проб води на аналіз.
Задача. Для скороченого аналізу воду в кількості 1 л відібрали з місця споживання. На місці визначили температуру та pH води. Після чого її доставили в лабораторію. На наступний день зранку провели дослідження органолептичних властивостей води – запаху, смаку та забарвленості
2. Оцініть придатність питної води за даними ситуаційних задач.
Задача 1. Для питного водопостачання використовують воду, яка містить 20,5 мг/дм3 нітратів, 0,2 мг/ дм3 фтору, 0,2 мг/ дм3 заліза, загальна жорсткість – 7 ммоль/дм3, загальне мікробне число – 110 КУО/см3, загальні коліформи – 10 КУО/см3.
Задача 2. Для питного водопостачання використовують воду, яка містить 15 мг/ дм3 нітратів, 3,5 мг/ дм3 фтору, 0,9 мг/ дм3 міді, загальна жорсткість –5 ммоль/дм3, кишкові гельмінти –
3у 50 дм3, E.coli – 50 КУО/100см3,смак води – 4 бали.
3.При гігієнічній оцінці питної води з артезіанської свердловини за даними лабораторного дослідження встановлено: залізо – 0,004 мг/дм3, фтор – 2,5 мг/дм3, нітрати – 60 мг/дм3, хлориди –
300мг/дм3, натрій – 15 мг/дм3, сульфати – 200 мг/дм3.
1. Вміст у воді якого хімічного елементу не відповідає нормативам ДСанПіН 2.2.4-171-10,
№400, 2010 р?
2.До якого захворювання може призвести вживання такої води?