13. Сутність і історія появи ф‘ючерсної торгівлі.

Ф’ючерсний ринок на початку свого розвитку був створений, щоб допомогти фермерам, керуючим елеваторів і споживачам зерна поліпшити маркетинг і торговельну практику. Ф’ючерсна торгівля з'явилася в другій половині XIX ст. Її виникнення і розвиток було зумовлено тим, що вона дала можливість знизити ризик несприятливих коливань цін на обіг капіталу, зменшити розмір резервного капіталу, необхідного на випадок несприятливої кон'юнктури, прискорити повернення в грошовій формі авансованого капіталу, здешевити кредитну торгівлю, знизити витрати обігу.

Торгівлю на ф’ючерсній біржі порівняно з біржею реального товару вирізняють переважно фіктивний характер угод; переважно непрямий зв'язок з ринком реального товару через хеджування; цілковита уніфікація всіх умов контрактів, крім ціни і терміну постачання; знеособленість угод, бо вони реєструються не між окремим покупцем і продавцем, а між ними і розрахунковою палатою. Угоди на ф’ючерсній біржі укладаються як на товар, так і валюти, індекси акцій, відсоткові ставки тощо. Обсяг операцій на ф’ючерсній біржі, набагато перевищує обсяги торгівлі реальними товарами. Ф’ючерсний контракт можна характеризувати як

стандартизований контракт, що торгується на біржі і з біржею, має одинакові параметри для всіх видів товарів, виступає сам товаром, тобто продається і купується, вимагає під час здійснення торгівлі застави (маржі), гарантує виконання зобов’язань, а також вимагає постійного відстеження стану ринку та маржевого рахунку. Основна причина і необхідність розвитку ф’ючерсної торгівлі полягає в тому, що вона забезпечує зняття обмежень, які має торгівля безпосередньо біржовим товаром.

14. Характеристик опціонних угод

Опціонна угода – особлива біржова угода, що містить умову,

відповідно до якого один з учасників (утримувач опціону) здобуває право покупки або продажу певної цінності за фіксованою ціною протягом установленого періоду, виплачуючи іншому учасникові грошову премію за зобов’язання забезпечення при необхідності реалізації цього права. Утримувач опціону може або виконати контракт, або продати його іншій особі.

Опціонна угода передбачає право покупця опціону відмовитись від покупки чи продажу базового активу за встановленою ціною без будь-яких претензій зі сторони продавця опціону. В свою чергу продавець опціону не може відмовитись від виконання своїх зобов’язань по опціонній угоді, якщо цього вимагає покупець. Опціонна премія – ціна опціону, що визначається ринковою

конкуренцією, яка складається у процесі торгівлі в біржовій ямі. Опціонна премія – сума грошей, яку сплачує покупець опціону продавцю за право гарантії, що діє в опціоні. Об’єктом опціону може бути як реальний товар, так і цінні папери або ф'ючерсний контракт. Актив, який лежить в основі опціонного договору носить назву базового активу.

Особливістю опціонної угоди є те, що при її реалізації в різні проміжки часу від однієї сторони угоди до іншої переходять два об’єкти:

Опціон. У відповідності до цього контрагентами операції з опціоном виступають його продавець та покупець. Базовий актив. За вимогою покупця опціону в означений термінсторони можуть прийти до реалізації прав та виконання обов’язків, які витікають з реалізації опціону, тобто до передачі та оплати за фіксованою ціною базового активу.