Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

739

.pdf
Скачиваний:
1
Добавлен:
03.05.2021
Размер:
1.29 Mб
Скачать

,t =сТ

або ж·

с

,

l= -

 

 

V

 

де с - швидкість електромагнітних хвиль у вакуумі ( с ~ 3 * 10' м/с ).

ПРИКЛАДИ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ

Приклад 1. Чотири

однакових

то'lкових

позитивних заряди Q =0,5 нКл

знаходяться в вершинах квадрата. Який негативний заряд треба розмістити в центрі

квадрата, щоб система зарядів знаходилась у рівновазі?

 

 

 

 

 

 

 

Розв'язання.

Усі

заряди,

 

що

 

 

 

 

 

 

 

розташовані в вершинах квадрата,

 

 

 

 

 

 

 

знаходяться в однакових умовах. Тому

 

 

 

 

 

 

 

достатньо з'ясувати, який заряд Q, треба

 

 

 

 

 

 

 

розмістити в центрі квадрата, щоб будь­

 

 

 

 

 

 

 

який з заряд1в, наприклад, Q,

 

 

 

 

 

 

 

 

знаходився в рівновазі. Відомо, що заряд

 

 

 

 

 

 

 

Q,

знаходитиметься в

рівновазі, якщо

 

 

 

 

 

 

 

рівнодіюча всіх

сил, що діють на нього,

 

 

 

 

 

 

 

дорівнюватиме нулеві ( рис. І ) :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r-

 

s--.----~

,'"\

!~\

 

 

Рис.1

 

 

 

 

-~r

r . r . r,r

 

 

 

 

 

ГJ.,;tr.11.- LГі ;;.:;;г 2

-rг3 т1·.атг,-v ,\ i

J

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i=='l

 

 

 

 

 

 

 

дeF2,F"}:,F~ - сили, з якими діють на заряд Q,

заряди Q,, Q,, Q,

та Q, в1дповщно.

СЮІи

r; =F, =F тому, що

Q2

= Q, і

відстані

між зарядами Q,

таQ2 ,

Q,

та

Q,

дорівнюють сторонам квадрата а. Рівнодіюча цих двох сил

F,~=F, + F~ . Останнє

векторне рівняння можна замінити скалярним:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

tF2

F''

-

г;:;

 

 

 

 

( 2)

 

 

 

 

 

 

J<,_.=v,

+, =1·vl.

 

 

 

 

 

 

 

де

F-

розраховується при

застосуванні

закону

Кулона

,

враховуючи,

що

п_п_п_п_п.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

~~ -

~1 - ~-І - ~ •

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F =F =

Q,Q,__ '"'- Q' ·

 

 

 

(з')

 

 

 

 

 

 

2

4л-&02

4nE"c1 a1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знаходимо F3

з закону Кулона:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1'~ = _g,Q, -

=__Q'

-

"' !_

 

( 4)

 

 

 

 

 

 

'

4;rє0єа(J2) 2 4п~·0tZІ2 * 2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

:11

Сили

F 2.4

та

F,

 

 

співпадають за напрямом. Тоді їх ршнод~юча

 

 

 

 

Або в скалярному вигляді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

]

 

- г;;-

1

 

 

( 5)

 

 

 

 

 

 

4 ~ F, 4 + F, = F J2

+ 2_

F = f (v 2

+ 2_)

 

 

 

 

 

 

 

Визначимо силу F,, що діє на заряд Q 1

з боку негативного зарядd

Q,

за

законом Кулона :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2QIQ5

 

 

 

 

(б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4лє0sа'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сили

Fц•

та

F,

спрямовані юдовж

однієї

прямої, але nротилежн1 за

напрямом. Тоді ріВНОДІЮча

ВСІХ

сил

F Р''" = f<~.н -

F5

=

О. Отже,

F2.3•4 =f~.

 

с1оди

значення сил

з

рннrянь

( 5

) та ( 6

).

Врахову1очи

( 3 )'t

дістаємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

о

г;;-

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

звщси знаходимо, що о, = =

("\/ 2

+ -)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

-

2

.

2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставляючи_ числове значення Q= 0,5 нКл,

визначаємо Q, .:

 

 

 

 

 

 

o,s.10-0

 

(

r:::

1

 

 

_,к.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q ,= ---

 

"\/2

+-)- 0,475.10

л.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

2

 

 

 

·2

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад

2.

Електричне

поле

 

 

 

 

 

 

 

 

 

створене

дl\ОМа

точковими

зарядами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q,=8 нКл та

 

 

Q, = -биК·z . Відстань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мrж

зарядами

 

становить

25

 

см.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначити

напруженість

1

потенщал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

електричного поля в точці А,

ЩО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

знаходиться

на

в1дсташ

l О О·І

в1д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

:першого і 20 см від другого

заряду (

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв'я:шння. Виражаємо вс1 величини в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

систем~

СІ

 

Q,=

8.1 о_, А.:1:

 

Рис.2

 

 

 

 

 

 

 

Q,=--6.I0 9 K1;

 

r

 

 

0,25

 

~І,

r, = 0,25.~z;r,_ = 0,2.11.

Згідно з принципом суперпозиції напруженість електричного поля в точш

можна ви1начити як геометричну суму напруженостей Ё1 та Е2 , тобто Ё'-" Е1 ; (,

12

де Г,

та

Р,

-- напруженість поля, створеного першим та другим заряда~1н

окрсчо.

Значення Е1' та

Е1

дістанемо

з

формул

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

І

)

 

 

 

Вектор

Ё1

спрямований вздовж силової

лінії

 

від заряда Q, (тому, що

Q, >О), вектор Ё,

також спрямований

вздовж силової

лінії, апе до заряду Q, (

тому, ЩО Q,<0) .

 

 

 

 

Абсолютне значення

 

вектора

Е

визначимо за

допомогою

теореми косинусів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( 2 )

 

де

кут

а

знаходи:мо

з трикутника)

еторонн

якого

г1

,ї1.

 

та

r,

 

 

 

cos Ct

r 2 -r 2 -r 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=------ ' • Підрахуємо окремо cos а= 0,3125.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2r/·2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставивши вирази для Е з ( 1 ) в рівняння

( 2 ),

щстанемо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Е

 

1

/,",

Q'

 

 

І О

 

І

 

 

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=--

/~

1

+-2._+ 2--::.L

11

-

2

 

cosa

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4zr&0

4

. 1

 

 

 

,

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Vr,

 

r,

 

 

 

r,· r,-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначимо

числове значення

напруженосп,

 

використавши

величину

 

і ._ 9 1 _,Нм' •.~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

---

о

--

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4ІZ"со

-

 

к~' .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Е=9.109

(S.lO-')' +(б.l0-')~+2SJO-'б.lo·' 03125=773хJО'Е_=773кВ

 

 

 

 

 

 

 

 

0,14

 

o,.z4

 

 

·o,s'o,2'

 

'

 

 

 

 

 

 

'

 

_,,

'

,11

·

 

 

 

 

Потенціал результуючого поля згідно з

принципом суперпозиції

дорівнює

алгебраїчній сумі потенціалів

= <p 1+q.>,,

де

потенціали

q.>,

та

q..,

визначаємо 3

рівнянь для

обчислення потенціалу поля , створеного

точковим

зарядом Q на

відстані

r

вш

нього

у

тн::уум1

 

•Р, -

41r;~СІ;

 

 

'"

 

'f' 2

= 4~~~.

Тоді

 

 

J

О

О,

 

-

.

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 10-'

-

6 10·'

 

 

 

ІР=--(--=-'-+-=-).

П1сля шлоахvпюв знахопимо rp

= 9 109 ( ---- +---- ) = 450 (В).

·

41r&0

· r,

r2

 

 

· '

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О,І

 

0,2

 

 

 

 

 

 

Прик.r:·0 1 3.

Тонкий стержень

завдовжки 0,2

м

рівномірно заряджений з

лінійною густиною заряду

3 нКл/ м . Визначити напруженість електричного поля в

точці, що знаходиться на відстані 0,1

м

від стержня напроти його середини.

 

 

 

Розв'язання.

Позначимо

 

І=о

.

2м·т- =111Кл

 

/

·

=n І"

Заряд,

щn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

'

 

.

 

 

 

/.-~І"'

" . " .

 

 

 

 

знаходиться на стержні , не можна вважати точковим . Виділимо на стержні

13

 

 

 

 

 

 

 

 

диференційна

малу

ділянку

,fг

 

 

 

 

 

 

 

 

зарядом dQ ~ Т<fг

 

рис.З ). Uей

 

 

 

 

 

 

 

 

елементарний

заряд

можна

вважати

 

 

 

 

 

 

 

 

точковим. Знаходимо

напруженість

cllc

 

 

 

 

 

 

 

 

.поля, створеного точковим зарядом

<fQ

 

 

 

 

 

 

 

 

на відстані ·,

від нього ( в точці А ) ,

за

 

 

 

 

 

 

 

 

формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( 1 )

 

 

 

 

 

/

 

 

 

.ут s= 1 ( повітря ).

З трикутника ОДА

 

 

 

 

 

І

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

/

 

І

 

 

 

Го

 

 

 

 

/

/

 

 

 

 

знаходимо

з

рисунка

 

 

 

 

 

 

r= ---

/ /

 

 

 

 

 

 

 

cosa

 

 

 

 

 

 

 

 

'V'

 

 

ОС= rda = r,da

, тоді з трикутника ОСН

/

 

 

 

 

}}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cosa

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.З

 

 

 

визначимо dl = JC = r,da

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cosa

cos~ а

 

 

Підставимо значення

r та

dl

в рІвняння ( І ) ; тодІ

 

 

 

 

Проекції вектора dE на осі

Х

та

У

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dE,

-:cosada

-;sinada

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

та dE" =

 

 

 

 

 

Після

 

інтегрування одержуємо :

 

 

 

 

 

14

Рисунок

симетричний,

тому

,

/=

,

/

і

J:._.

=О.

Напруженість

поля

в

точці

Л:

Е ~ ~sina 27rF.ar a

Визначаємо

. SІП

а

Yz ./(/f)'.+

r.,'

Тоді

остаточно

F:

=

- '·-

-

21f&oro

 

* Е =

~

F+ 4,::.

Дістанемо значення:

 

 

 

з. і"-9

 

-

 

о 2

 

 

•v

 

• ---=

2*3

. 14*8

.85*10

-"

*0.1

.Jo2'

+4*0.\

2

.

38*102

~

380

В/м

.

ПРИКЛА.д:

4.

На

пластинах

плоского

rюв1тряного

конденсатора

зна.ходиться заряд 17 .7 нКл. Площа кожної

Визначити силу, з якою притягуються пластини.

пластини

конденс;пора

50

с.

н'

Розв'язання.

Переводимо

S=5•10-•м

2

,

є= І, F-?

вс1

величини

в

систему

СІ:

Q

:

\7

.

7*10

··>

Кл

,

Заряд однієї пластини

Q

знаходиться

пластини кинденсатора. Тоді

на

заряд першої

на11руженість поля пластини :

 

 

в полі, яке· створено зарядом

1ншої

пластини діє сила

F =Q* Е.,

де Е­

де

cr

-

поверхнева

густина

заряду

пластини.

Тол.і

сила

визначається

за

формулою

Підр<~хутмо

:

- r

 

(17 .7*10 -')'

 

=------·----

2

12

*5

•10-

*8.85*!0-

- 3

'"'

3.54 •

10

- 3

Н

=

- 3.)4

мІ-1

.

ТТРИКJІАД

5.

Конденсатор

ємністю

2

мкФ

приєднали

до джерела

постійної

напруги 20 В. Яка енергія витратиться, якщо після вимикання джерела конденсатор з єднали паралельно з незарядженим конденсатором ємністю 6

стру~1у мкФ.

Розв'язання.

с,

,,,

z•1о

·

•Ф

,

с,

~

6*1о

·•Ф

,

u

= 208 .

Мі'-·

')

15

Енергія витратиться на утворення електричної іскри тд час приtлна~1ня

другого конденсатора :

MV = rY; -W,

( І ) , де iv, - енерпя першого конленс<пора

до приєднання до нього другого

конденсатора;

iv»

енергія

батіІреї

двох

конденсатор~ в.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

·

 

 

Сі-''

( 2 )

Енергію зарядженого конденсатора визначаємо за формулою

:Н' = -- -

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

, де С - ємність конденсатора або

батареї конденсаторів

Тоді початкова с11ерпя

першого

конденсатора

W ___ с,и,'

Після паралельного з'єднання є~шість батареї

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С=С, + С,

, а її енергія

fV,

=і~·,_-1-С2)и; (З), де U2 -

напру1·а на затискачах батареї

-

-

 

2

 

 

 

 

 

конденсаторів. Якщо конденсатор відімкнули від джерела, а потім приєднали другий конденсатор, то різниця потенщал1в м1ж пластинами конденсатора

зміниться. Незмінним залишається заряд системи конденсаторів

Q; =Q,,

де

Q, -

заряд системи двох конденсаторів до з'єднання, Q,

- заряд системи після з'єднання

.

т .

ф

оµмуни

о

виражаємо

U, = _g__ = C,U,

( 4

)

конденсатор1в.

ощ з

 

С = =-

 

 

 

 

U

 

- С, +С2

С, .,.с,

 

 

Витрати енергії під час з'єднання знаходимо з ( 1 ) , ураховуючи формули ( 2 ), ( 3

), ( 4) :

Остаточний вИраз: лw = ~*. ·-L~iC2;_ u,2 .

 

 

 

·2

с, +(,

 

 

·

І

*

2*10 6

*6*10-•

,

.

Пщрахуємо ЛW = -

2*10 6

-- * 20- = 300*

І О-•"' о.з* 1о--· Д.11с = о з.~1/!.ж .

 

2

 

+6*10-•

 

.

ПРИКЛАД 6. Визначити початкову швидюсть зближування протон1в, що

знаходяться достатньо далеко один від одного, якщо м1нtмальна відстань; на як\: вони можуть зблизитися, лnрівнює І нм.

Розв'язання. i'vliж двома однойменними частинками д~ють сили

інерційній системі координат, зв'язаній з. центром мас двох протонів. По~~:іста,,10

початок координат в центр мас частинок. Якщо частинки однакові, то uентр ~1ас

знаходиться в точці, що поділяє попола\f відрізок, який з'єднує частинки. Відносно центра мас частинки матимуть однакові за абсолютним значенням швидкості в

усякий момент часу. Коли частинки знаходяться на великій відстані одна від одної,

швидкість кожної частинки v дорівнює половині швидкості зближення ''", тобто

" v0

Викор·истов'у'ЄМО закон з6срсжс1шя

снсnrії, згі.JJіо з яюнv1 повна

~1сханічни

., - 2.

 

г

 

енергія

fV ізольованої системи є сталою

величиною: W ~?V,+ rV., ле

Н", - сума

16

кінетичних енергій обох протонів відносн-о ценч)а м<н.: , и·. - лотс1щ1алью снерпя

системи зарядів.

Упочатковий момент протони знаходились на великій вщстан1, то,\Іу

нотенціальною

енергією

можна знехтувати

( rV.,

). Отже, дJlЯ початкового

моменту

повна

енергія

дорівнювала

кінетичній ~нергії w" протонів, тобто

W =W,,

(І).

 

 

 

 

 

У

кінцевий момент часу,

коли

протони

максимально наблизяться,

швидкість і кінетична енергія дорівнюватимуть нулеві, а потенціальна енергія досягне максимуму, повна енергія лишається незмінною, або rV = w., ( 2 ) ,

Якщо прирівняти праві частини рівнянь ( 1 ) і ( 2 ), одержимо

( 3 )

Кінетична енергія дорівнює сумі кінетичних енергій протонів

Потенціальна енергія системи двох зарядів Q, та Q, у вакуумі визначається

за формулою w. = Q,Q~, де r- відстань між зарядами. Враховуючи, що Q, =Q, =[сі

4:irє0r

(де г - величина елементарного заряду ), а r = rmш ~ 1~1стя.неr.ло

 

З ура.хуванням

( 4 ) і ( 5 ) можна переписати рівняння

пп-"2·

е2

 

( 3 ) : -"- =- .- - .

 

 

 

 

 

 

 

 

4 4.п-є,)rmт

 

Звідси початкова швидкjсть зблия-:ення протонів

 

 

 

 

 

 

 

~·" =

 

е

 

 

 

 

 

 

 

--·---"''

 

 

 

 

 

 

 

,,

.Jлt:

0n1rrn1n

 

 

 

З дuвідкових таблиць визначаємо заряд і масу протона, сталу є0

. Підра:..:ує~10

~·о=

-

І

6*10- 19

 

 

 

 

· -·-

=2.35*10<~

 

 

.J3.4•sss•10-" •167*10- 01 •10-'

 

с

 

 

 

ПРИКЛАД

7. Визначити

силу струму в елементах, якщо

Е, =ІВ,

Е, = 2В,Е

3

=ЗВ,

внутрішні опори елементів ", = І Ом,

r, = 0.5 Ом,

г, ~~Ом, а

 

 

 

 

 

 

 

,~,,~--,~·-,,

також R~ =І Ом,

 

 

І

Ом ( ри~.4 ) .

 

НАУКОВО·ТЕХНІЧНА БІБЛІОТЕКА 'І

 

 

3

 

 

R5 = --

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніnроnетровського національного

університету залізничного трансnор1у І

Імені академіка В.Лазаряна - ·

Розв' язанн:и. Електричне коло н тако~1у

випадку можна розрахувати за

допомогою правил Кірхгофа.

Спо•штку довільно обираємо напряшr струм1в у витках кола. Якщо ~tи помилились· у виборі напрямку буд1,­

якого струму, то в остаточному р111rенн1

ней с·rрум буде нега·rивни:1-1; якщо ж випадково обрано вірний напрямок, то t-їрум буде позитивним.

Використає~ю перший закон Кірхгnф<1 ( для вузлів еле1аричноrо копа ). У цій схемі два вузли: точки А і С. ЛостаТ!-!hО

склаt.їИ одне ршняння Ja 11~рши~1

Рис . .4

законом

Кірхгофа ( на одне менше, ніж вузлів в колі ), наприклад, для вузла А:

!, + І, ·1,=0

( 1 )

Ви:користаємо другий закон Кірхrофа ( д.пя

замкнених контурів ). У аі1-1

схемі можна обрати три замкнених контура: АПСА, АСДА, АВСДА. Тоді достатнь.о скласти два рівняння ( на одне менше, ніж можна обрати за~1кнених

контурів) за друтим законом Кірхгофа. Необхідно довіпь1ю nбрати також наnрямnк обходу контурів (наприклад, за годинною стрілкою) і показати його на рисунку .

Якщо напря;-.1ки ЕРС і стру:-..r)· співпадають з напрю.1ком обходу контурів, то іх

вважають позитивними. В іншому випадку ( напрямки не співпалають ) ЕРС і

струм в~ажають негативними.

CкюiJJ.t:мu рі11няння за другим законом Кірхгофu w1я контуру АВСА, враховуючи вищезгадані зауваження:

 

Е, -Е, =I ,r, +І,R, - !2 r2

(

2)

Для контуру АСДА дістанемо рівняння

 

 

 

Е, -Е, = І,г, +!3 R5 + I,r,

(

З)

Розв'яжемо систему рівнянь

( І ) - ( З ). Для цього спочатку підстави,\Іо

вщом1 значення з умови :

 

 

 

І, +І, -

І, ~ О

 

 

 

І = J ~І,

+ І• І, - 0.5 * І,

або

2* І, - 0.5* І, ~ J

18

1=~1, +~!, +0.5* J,

0.51, +~1

3

з

з

-

-'

 

 

 

 

 

 

Цю систему можна розв'язати звИчайними способами алгебри або методом

визначників. Дістаємо значення: І,= О.625А, 12 = 0.5 А, / 3 =І .125А.

ПРИКЛАД 8. Сила струму в провіднику, опір якого 12 Ом, зростає на

протязІ часу ЛІ= Зс за лінійним законом від І0 =О до 1m"' = бА.. У скільки разів

кількість теплоти, що виділилась в провіднику _за

третю

секунду

Q,

більше

кількості теплоти Q1 , що виділилась в провіднику за першу секунду.

 

"

Розв'язання. Закон Джоуля-Ленца

Q = 1 2 Яt

можна

застосовувати при

пості.йному струмі. Якщо сила струму в провіднику

змінюється, то

цей

закон

справедливий для нескінченно малого інтервалу часу

 

 

 

 

 

dQ=l'Rdt

 

( l )

 

 

 

Тут сила струму є функцією часу. У нашому випадку

І= kt (

2 ), де k-

коефіцієнт пропорційності, який дорівнює

відношенню приросту сили струму до

інтервалу часу, за який цей приріст відбувся k = Л:. _

 

 

 

 

 

 

 

f\l

 

 

 

 

.

І -І

б

А

 

 

 

 

Д1станемо значення

k = ~

=- = 2-.

 

 

 

 

 

Лt ,

З

с

 

 

 

 

З урахуванням ( 2 ) формула ( І ) приймає вигляд:

 

 

 

 

dQ=k2t 2 Rdt

(з)

 

 

 

Для визначення ~ількості теплоти, що виділилася за кінцевий інтервал часу

Лt, вираз ( 3) треба інтегрувати в границях від І, До 12 :

Для визначення кількості теплоти, яка виділилася за першу.секунду, границі

.

штегрування: 11 =о, 1, = lc; отже

О_, =_з!_*2'*12*(1-О)=ІбД.ж·'

а за третю секунду -t, =2с, t2 = Зс, тоді

19

О. ~~*2'*12*(27-8)·с304Д.ж

- ;> з

Дістанемо відношення

о.

304

= 19 ,

~

.:=2- =-

тоото за третю секунду виmлш1 ск я

 

Ql

16

 

 

теплоти в 19 разів більше, ніж за першу секунду.

ПРИКЛАД 9. Два паралельних безконечних провідннкд:, по яких ~дуть в одному напрямі струми силою І = 60А, розташовані на відлалі ,/ = І Ос.11 один від одного. Визначити магнітну індукцію В в точці, віддаленій від одного провідника

на віддаль r,

= Sc.", а від другогона відд.аль r, = 12с.11.

 

 

 

 

 

 

Розв'язання. Для

визначення

магнітної

індукції

в

заданій

то•~ш

визначимо напрями векторів індукції ,

Ё1 і Ё,,

склавши

 

їх

геометрично

тобто

Ё =Із, +В,

(рис.5 ). Лбсоmотне значення індукції

визначимо ;а

теоремою косинусів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В=.JВ:+в;+2В,В,соsа

 

(і)

 

 

 

 

 

 

 

Значення індукцій

В,

і

В, знайдемо за

 

 

 

Після підстановки в формулу ( 1

 

 

 

одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( 2 )

 

 

 

Визначимо

cosa.

Відзначимо, шо и.=

 

 

 

LDAC. А ТОС\ІУ за теоремою косинусів

 

 

І2.

запишемо d' =1' + r,' 1r, cosa. Звідси

 

Рис.5

 

r

'

+ r,' -d'

 

cosa =0.576 .

 

 

r:osa = ---:.....--··--

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21·1r2

 

 

 

 

ПРИКЛАД 10. В однорідному горизонтально~tу мап1ітному полі перебуває в рівновазі прямолінійний мідннй нровідник зі струмом І= 20А , розташований

перпендикулярно до поня. Яка повинна бути напруженість поля, якщо поперечннй переріз провідника 2 мм .

Розв'язання. Сила Ампера dF, шо діє на сл~::мент провідника зі струмом І,

визначається за формулою dF = В!lsin(H,cll), де В - індукція поля. У випадку, коли

поле однорідне і провідJІИJ<( дов;-киною І ) пря:\~олінійний, сила Ампера доріннfоє

20

Соседние файлы в предмете Физика