739
.pdf,t =сТ |
або ж· |
с |
, |
l= - |
|||
|
|
V |
|
де с - швидкість електромагнітних хвиль у вакуумі ( с ~ 3 * 10' м/с ). |
|||
ПРИКЛАДИ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ |
|||
Приклад 1. Чотири |
однакових |
то'lкових |
позитивних заряди Q =0,5 нКл |
знаходяться в вершинах квадрата. Який негативний заряд треба розмістити в центрі
квадрата, щоб система зарядів знаходилась у рівновазі?
|
|
|
|
|
|
|
Розв'язання. |
Усі |
заряди, |
|
що |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
розташовані в вершинах квадрата, |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
знаходяться в однакових умовах. Тому |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
достатньо з'ясувати, який заряд Q, треба |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
розмістити в центрі квадрата, щоб будь |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
який з заряд1в, наприклад, Q, |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
знаходився в рівновазі. Відомо, що заряд |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Q, |
знаходитиметься в |
рівновазі, якщо |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
рівнодіюча всіх |
сил, що діють на нього, |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
дорівнюватиме нулеві ( рис. І ) : |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
r- |
|
s--.----~ |
,'"\ |
!~\ |
|||||
|
|
Рис.1 |
|
|
|
|
-~r |
r . r . r,r |
||||||||
|
|
|
|
|
ГJ.,;tr.11.- LГі ;;.:;;г 2 |
-rг3 т1·.атг,-v ,\ i |
J |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i=='l |
|
|
|
|
|
|
|
дeF2,F"}:,F~ - сили, з якими діють на заряд Q, |
заряди Q,, Q,, Q, |
та Q, в1дповщно. |
||||||||||||||
СЮІи |
r; =F, =F тому, що |
Q2 |
= Q, і |
відстані |
між зарядами Q, |
таQ2 , |
Q, |
та |
Q, |
|||||||
дорівнюють сторонам квадрата а. Рівнодіюча цих двох сил |
F,~=F, + F~ . Останнє |
|||||||||||||||
векторне рівняння можна замінити скалярним: |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
- |
tF2 |
F'' |
- |
г;:; |
|
|
|
|
( 2) |
|
|
|
|
|
|
|
J<,_.=v, |
+, =1·vl. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
де |
F- |
розраховується при |
застосуванні |
закону |
Кулона |
, |
враховуючи, |
що |
||||||||
п_п_п_п_п. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
~І - |
~~ - |
~1 - ~-І - ~ • |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F =F = |
Q,Q,__ '"'- Q' · |
|
|
|
(з') |
|
|
|
|||||
|
|
|
2 |
4л-&0&а2 |
4nE"c1 a1 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Знаходимо F3 |
з закону Кулона: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
1'~ = _g,Q, - |
=__Q' |
- |
"' !_ |
|
( 4) |
|
|
|
|
|||||
|
|
' |
4;rє0єа(J2) 2 4п~·0tZІ2 * 2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
:11
Сили |
F 2.4 |
та |
F, |
|
|
співпадають за напрямом. Тоді їх ршнод~юча |
|||||||||||||
|
|
|
|
Або в скалярному вигляді: |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
- |
] |
|
- г;;- |
1 |
|
|
( 5) |
|
|
|
|
|
|
|
Fц4 ~ F, 4 + F, = F J2 |
+ 2_ |
F = f (v 2 |
+ 2_) |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Визначимо силу F,, що діє на заряд Q 1 |
з боку негативного зарядd |
Q, |
за |
||||||||||||||||
законом Кулона : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 2QIQ5 |
|
|
|
|
(б) |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4лє0sа' |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Сили |
Fц• |
та |
F, |
спрямовані юдовж |
однієї |
прямої, але nротилежн1 за |
|||||||||||||
напрямом. Тоді ріВНОДІЮча |
ВСІХ |
сил |
F Р''" = f<~.н - |
F5 |
= |
О. Отже, |
F2.3•4 =f~. |
||||||||||||
|
с1оди |
значення сил |
з |
рннrянь |
( 5 |
) та ( 6 |
). |
Врахову1очи |
( 3 )'t |
||||||||||
дістаємо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
о |
г;;- |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
звщси знаходимо, що о, = = |
("\/ 2 |
+ -) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
. |
|
|
|
|
- |
2 |
. |
2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підставляючи_ числове значення Q= 0,5 нКл, |
визначаємо Q, .: |
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
o,s.10-0 |
|
( |
r::: |
1 |
|
|
_,к. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Q ,= --- |
|
"\/2 |
+-)- 0,475.10 |
л. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
. |
|
2 |
|
|
|
·2 |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад |
2. |
Електричне |
поле |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
створене |
дl\ОМа |
точковими |
зарядами |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Q,=8 нКл та |
|
|
Q, = -биК·z . Відстань |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мrж |
зарядами |
|
становить |
25 |
|
см. |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Визначити |
напруженість |
1 |
потенщал |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
електричного поля в точці А, |
ЩО |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
знаходиться |
на |
в1дсташ |
l О О·І |
в1д |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
:першого і 20 см від другого |
заряду ( |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рис.2) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв'я:шння. Виражаємо вс1 величини в |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
систем~ |
СІ |
|
Q,= |
8.1 о_, А.:1: |
||||||
|
Рис.2 |
|
|
|
|
|
|
|
Q,=--6.I0 9 K1; |
|
r |
|
|
0,25 |
|
~І, |
r, = 0,25.~z;r,_ = 0,2.11.
Згідно з принципом суперпозиції напруженість електричного поля в точш
можна ви1начити як геометричну суму напруженостей Ё1 та Е2 , тобто Ё'-" Е1 ; (,
12
де Г, |
та |
Р, |
-- напруженість поля, створеного першим та другим заряда~1н |
окрсчо. |
||||||||||||||||||||||||||
Значення Е1' та |
Е1 |
дістанемо |
з |
формул |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( |
І |
) |
|
|
|
|
Вектор |
Ё1 |
спрямований вздовж силової |
лінії |
|
від заряда Q, (тому, що |
|||||||||||||||||||||||
Q, >О), вектор Ё, |
також спрямований |
вздовж силової |
лінії, апе до заряду Q, ( |
|||||||||||||||||||||||||||
тому, ЩО Q,<0) . |
|
|
|
|
Абсолютне значення |
|
вектора |
Е |
визначимо за |
|||||||||||||||||||||
допомогою |
теореми косинусів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( 2 ) |
|
||
де |
кут |
а |
знаходи:мо |
з трикутника) |
еторонн |
якого |
г1 |
,ї1. |
|
та |
r, |
|
|
|
cos Ct |
|||||||||||||||
r 2 -r 2 -r 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
=------ ' • Підрахуємо окремо cos а= 0,3125. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2r/·2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підставивши вирази для Е з ( 1 ) в рівняння |
( 2 ), |
щстанемо |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Е |
|
1 |
/,", |
Q' |
|
|
І О |
"О |
|
І |
|
|
- |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
=-- |
/~ |
1 |
+-2._+ 2--::.L |
11 |
- |
2 |
|
cosa |
. |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
4zr&0 |
1і |
4 |
. 1 |
|
|
|
, |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Vr, |
|
r, |
|
|
|
r,· r,- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Визначимо |
числове значення |
напруженосп, |
|
використавши |
величину |
|||||||||||||||||||||||
|
і ._ 9 1 _,Нм' •.~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
--- |
о |
-- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
4ІZ"со |
- |
|
к~' . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Е=9.109 |
(S.lO-')' +(б.l0-')~+2SJO-'б.lo·' 03125=773хJО'Е_=773кВ |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
0,14 |
|
o,.z4 |
|
|
·o,s'o,2' |
|
' |
|
|
|
|
|
|
' |
|
_,, |
' |
,11 |
· |
|
|
||||
|
|
Потенціал результуючого поля згідно з |
принципом суперпозиції |
дорівнює |
||||||||||||||||||||||||||
алгебраїчній сумі потенціалів |
<р = <p 1+q.>,, |
де |
потенціали |
q.>, |
та |
q.., |
визначаємо 3 |
|||||||||||||||||||||||
рівнянь для |
обчислення потенціалу поля , створеного |
точковим |
зарядом Q на |
|||||||||||||||||||||||||||
відстані |
r |
вш |
нього |
у |
тн::уум1 |
|
•Р, - |
41r;~СІ; |
|
|
'" |
|
'f' 2 |
= 4~~~. |
Тоді |
|||||||||||||||
|
|
J |
О |
О, |
|
- |
. |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 10-' |
- |
6 10·' |
|
|
|
||
ІР=--(--=-'-+-=-). |
П1сля шлоахvпюв знахопимо rp |
= 9 109 ( ---- +---- ) = 450 (В). |
||||||||||||||||||||||||||||
· |
41r&0 |
· r, |
r2 • |
|
|
· ' |
|
• |
|
|
• |
• |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О,І |
|
0,2 |
|
|
|
|
||
|
|
Прик.r:·0 1 3. |
Тонкий стержень |
завдовжки 0,2 |
м |
рівномірно заряджений з |
||||||||||||||||||||||||
лінійною густиною заряду |
3 нКл/ м . Визначити напруженість електричного поля в |
|||||||||||||||||||||||||||||
точці, що знаходиться на відстані 0,1 |
м |
від стержня напроти його середини. |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
Розв'язання. |
Позначимо |
|
І=о |
. |
2м·т- =111Кл |
|
/ |
·1· |
=n І" |
Заряд, |
щn |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
' |
|
. |
|
|
|
/.-~І"' |
" . " . |
|
|
|
|
знаходиться на стержні , не можна вважати точковим . Виділимо на стержні
13
|
|
|
|
|
|
|
|
диференційна |
малу |
ділянку |
,fг |
1з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
зарядом dQ ~ Т<fг |
|
рис.З ). Uей |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
елементарний |
заряд |
можна |
вважати |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
точковим. Знаходимо |
напруженість |
cllc |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
.поля, створеного точковим зарядом |
<fQ |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
на відстані ·, |
від нього ( в точці А ) , |
за |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
формулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( 1 ) |
|
|
|
|
|
/ |
|
|
|
.ут s= 1 ( повітря ). |
З трикутника ОДА |
||||
|
|
|
|
|
І |
|
|
т |
|
|
|
|
|
|
|
|
/ |
|
І |
|
|
|
Го |
|
|
|
|
|
/ |
/ |
|
|
|
|
знаходимо |
з |
рисунка |
||||
|
|
|
|
|
|
r= --- |
|||||||
/ / |
|
|
|
|
|
|
|
cosa |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
'V' |
|
|
ОС= rda = r,da |
, тоді з трикутника ОСН |
||||
/ |
|
|
|
|
}} |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
cosa |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
Рис.З |
|
|
|
визначимо dl = JC = r,da |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
cosa |
cos~ а |
|
|
||
Підставимо значення |
r та |
dl |
в рІвняння ( І ) ; тодІ |
|
|
|
|
||||||
Проекції вектора dE на осі |
Х |
та |
У |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
dE, |
-:cosada |
-;sinada |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
та dE" = |
|
|
|
|
|
|
Після |
|
інтегрування одержуємо : |
|
|
|
|
|
14
Рисунок
симетричний,
тому
/а
,
/=
/а
,
/
і
J:._.
=О.
Напруженість
поля
в
точці
Л:
Е ~ ~sina 27rF.ar a
Визначаємо
. SІП
а
:о
Yz ./(/f)'.+
r.,'
Тоді
остаточно
F:
=
- '·- |
- |
21f&oro |
|
* Е =
~ |
F+ 4,::. |
Дістанемо значення: |
|
|
|
з. і"-9 |
|
- |
|
о 2 |
|
|
|
•v |
|
• ---= |
||
2*3 |
. 14*8 |
.85*10 |
-" |
*0.1 |
.Jo2' |
+4*0.\ |
2
:О
.
38*102
~
380
В/м
.
ПРИКЛА.д:
4.
На
пластинах
плоского
rюв1тряного
конденсатора
зна.ходиться заряд 17 .7 нКл. Площа кожної
Визначити силу, з якою притягуються пластини.
пластини
конденс;пора
50
с.
н'
Розв'язання. |
Переводимо |
|||
S=5•10-•м |
2 |
, |
є= І, F-? |
вс1
величини
в
систему
СІ:
Q
:
\7
.
7*10
··>
Кл
,
Заряд однієї пластини |
Q |
знаходиться |
пластини кинденсатора. Тоді |
на |
заряд першої |
на11руженість поля пластини : |
|
|
в полі, яке· створено зарядом |
1ншої |
|
пластини діє сила |
F =Q* Е., |
де Е |
де
cr
-
поверхнева
густина
заряду
пластини.
Тол.і
сила
визначається
за
формулою
Підр<~хутмо
:
- r
|
(17 .7*10 -')' |
|
|
=------·---- |
|||
2 |
12 |
*І *5 |
•10- |
*8.85*!0- |
- 3
'"'
3.54 •
10
- 3
Н
=
- 3.)4
мІ-1
.
ТТРИКJІАД
5.
Конденсатор
ємністю
2
мкФ
приєднали
до джерела
постійної
напруги 20 В. Яка енергія витратиться, якщо після вимикання джерела конденсатор з єднали паралельно з незарядженим конденсатором ємністю 6
стру~1у мкФ.
Розв'язання.
с,
,,,
z•1о
·
•Ф
,
с,
~
6*1о
·•Ф
,
u
= 208 .
Мі'-·
')
15
Енергія витратиться на утворення електричної іскри тд час приtлна~1ня
другого конденсатора : |
MV = rY; -W, |
( І ) , де iv, - енерпя першого конленс<пора |
|||||||
до приєднання до нього другого |
конденсатора; |
iv» |
енергія |
батіІреї |
двох |
||||
конденсатор~ в. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
· |
|
|
Сі-'' |
( 2 ) |
Енергію зарядженого конденсатора визначаємо за формулою |
:Н' = -- - |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
, де С - ємність конденсатора або |
батареї конденсаторів |
Тоді початкова с11ерпя |
|||||||
першого |
конденсатора |
W ___ с,и,' |
Після паралельного з'єднання є~шість батареї |
||||||
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С=С, + С, |
, а її енергія |
fV, |
=і~·,_-1-С2)и; (З), де U2 - |
напру1·а на затискачах батареї |
|||||
- |
- |
|
2 |
|
|
|
|
|
конденсаторів. Якщо конденсатор відімкнули від джерела, а потім приєднали другий конденсатор, то різниця потенщал1в м1ж пластинами конденсатора
зміниться. Незмінним залишається заряд системи конденсаторів |
Q; =Q,, |
де |
Q, - |
||||||
заряд системи двох конденсаторів до з'єднання, Q, |
- заряд системи після з'єднання |
||||||||
. |
т . |
ф |
оµмуни |
о |
виражаємо |
U, = _g__ = C,U, |
( 4 |
) |
|
конденсатор1в. |
ощ з |
|
С = =- |
||||||
|
|
|
|
U |
|
- С, +С2 |
С, .,.с, |
|
|
Витрати енергії під час з'єднання знаходимо з ( 1 ) , ураховуючи формули ( 2 ), ( 3
), ( 4) :
Остаточний вИраз: лw = ~*. ·-L~iC2;_ u,2 .
|
|
|
·2 |
с, +(, |
|
|
· |
І |
* |
2*10 6 |
*6*10-• |
, |
. |
Пщрахуємо ЛW = - |
2*10 6 |
-- * 20- = 300* |
І О-•"' о.з* 1о--· Д.11с = о з.~1/!.ж . |
|||
|
2 |
|
+6*10-• |
|
. |
ПРИКЛАД 6. Визначити початкову швидюсть зближування протон1в, що
знаходяться достатньо далеко один від одного, якщо м1нtмальна відстань; на як\: вони можуть зблизитися, лnрівнює І нм.
Розв'язання. i'vliж двома однойменними частинками д~ють сили
інерційній системі координат, зв'язаній з. центром мас двох протонів. По~~:іста,,10
початок координат в центр мас частинок. Якщо частинки однакові, то uентр ~1ас
знаходиться в точці, що поділяє попола\f відрізок, який з'єднує частинки. Відносно центра мас частинки матимуть однакові за абсолютним значенням швидкості в
усякий момент часу. Коли частинки знаходяться на великій відстані одна від одної,
швидкість кожної частинки v дорівнює половині швидкості зближення ''", тобто
" v0 |
Викор·истов'у'ЄМО закон з6срсжс1шя |
снсnrії, згі.JJіо з яюнv1 повна |
~1сханічни |
., - 2. |
|
г |
|
енергія |
fV ізольованої системи є сталою |
величиною: W ~?V,+ rV., ле |
Н", - сума |
16
кінетичних енергій обох протонів відносн-о ценч)а м<н.: , и·. - лотс1щ1алью снерпя
системи зарядів.
Упочатковий момент протони знаходились на великій вщстан1, то,\Іу
нотенціальною |
енергією |
можна знехтувати |
( rV., =О |
). Отже, дJlЯ початкового |
||
моменту |
повна |
енергія |
дорівнювала |
кінетичній ~нергії w" протонів, тобто |
||
W =W,, |
(І). |
|
|
|
|
|
У |
кінцевий момент часу, |
коли |
протони |
максимально наблизяться, |
швидкість і кінетична енергія дорівнюватимуть нулеві, а потенціальна енергія досягне максимуму, повна енергія лишається незмінною, або rV = w., ( 2 ) ,
Якщо прирівняти праві частини рівнянь ( 1 ) і ( 2 ), одержимо
( 3 )
Кінетична енергія дорівнює сумі кінетичних енергій протонів
Потенціальна енергія системи двох зарядів Q, та Q, у вакуумі визначається
за формулою w. = Q,Q~, де r- відстань між зарядами. Враховуючи, що Q, =Q, =[сі
4:irє0r
(де г - величина елементарного заряду ), а r = rmш ~ 1~1стя.неr.ло
|
З ура.хуванням |
( 4 ) і ( 5 ) можна переписати рівняння |
пп-"2· |
е2 |
|||||
|
( 3 ) : -"- =- .- - . |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
4 4.п-є,)rmт |
|
|
Звідси початкова швидкjсть зблия-:ення протонів |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
~·" = |
|
е |
|
|
|
|
|
|
|
--·---"'' |
|
|
||
|
|
|
|
|
,, |
.Jлt: |
0n1rrn1n |
|
|
|
З дuвідкових таблиць визначаємо заряд і масу протона, сталу є0 |
. Підра:..:ує~10 |
|||||||
~·о= |
- |
І |
6*10- 19 |
|
|
|
|
||
· -·- |
=2.35*10<~ |
|
|
||||||
.J3.4•sss•10-" •167*10- 01 •10-' |
|
с |
|
|
|||||
|
ПРИКЛАД |
7. Визначити |
силу струму в елементах, якщо |
||||||
Е, =ІВ, |
Е, = 2В,Е |
3 |
=ЗВ, |
внутрішні опори елементів ", = І Ом, |
r, = 0.5 Ом, |
г, ~~Ом, а |
|||
|
|
|
|
|
|
|
,~,,~--,~·-,, |
||
також R~ =І Ом, |
|
|
І |
Ом ( ри~.4 ) . |
|
НАУКОВО·ТЕХНІЧНА БІБЛІОТЕКА 'І |
|||
|
|
3 |
|
||||||
|
R5 = -- |
17 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
Дніnроnетровського національного |
університету залізничного трансnор1у І
Імені академіка В.Лазаряна - ·
Розв' язанн:и. Електричне коло н тако~1у
випадку можна розрахувати за
допомогою правил Кірхгофа.
Спо•штку довільно обираємо напряшr струм1в у витках кола. Якщо ~tи помилились· у виборі напрямку буд1,
якого струму, то в остаточному р111rенн1
ней с·rрум буде нега·rивни:1-1; якщо ж випадково обрано вірний напрямок, то t-їрум буде позитивним.
Використає~ю перший закон Кірхгnф<1 ( для вузлів еле1аричноrо копа ). У цій схемі два вузли: точки А і С. ЛостаТ!-!hО
склаt.їИ одне ршняння Ja 11~рши~1
Рис . .4
законом
Кірхгофа ( на одне менше, ніж вузлів в колі ), наприклад, для вузла А:
!, + І, ·1,=0 |
( 1 ) |
Ви:користаємо другий закон Кірхrофа ( д.пя |
замкнених контурів ). У аі1-1 |
схемі можна обрати три замкнених контура: АПСА, АСДА, АВСДА. Тоді достатнь.о скласти два рівняння ( на одне менше, ніж можна обрати за~1кнених
контурів) за друтим законом Кірхгофа. Необхідно довіпь1ю nбрати також наnрямnк обходу контурів (наприклад, за годинною стрілкою) і показати його на рисунку .
Якщо напря;-.1ки ЕРС і стру:-..r)· співпадають з напрю.1ком обходу контурів, то іх
вважають позитивними. В іншому випадку ( напрямки не співпалають ) ЕРС і
струм в~ажають негативними.
CкюiJJ.t:мu рі11няння за другим законом Кірхгофu w1я контуру АВСА, враховуючи вищезгадані зауваження:
|
Е, -Е, =I ,r, +І,R, - !2 r2 |
( |
2) |
|
Для контуру АСДА дістанемо рівняння |
|
|
||
|
Е, -Е, = І,г, +!3 R5 + I,r, |
( |
З) |
|
Розв'яжемо систему рівнянь |
( І ) - ( З ). Для цього спочатку підстави,\Іо |
|||
вщом1 значення з умови : |
|
|
|
|
І, +І, - |
І, ~ О |
|
|
|
І = J ~І, |
+ І• І, - 0.5 * І, |
або |
2* І, - 0.5* І, ~ J |
18
1=~1, +~!, +0.5* J, |
0.51, +~1 |
3 |
=І |
||
з |
з |
- |
-' |
|
|
|
|
|
|
|
Цю систему можна розв'язати звИчайними способами алгебри або методом
визначників. Дістаємо значення: І,= О.625А, 12 = 0.5 А, / 3 =І .125А.
ПРИКЛАД 8. Сила струму в провіднику, опір якого 12 Ом, зростає на
протязІ часу ЛІ= Зс за лінійним законом від І0 =О до 1m"' = бА.. У скільки разів
кількість теплоти, що виділилась в провіднику _за |
третю |
секунду |
Q, |
більше |
|||
кількості теплоти Q1 , що виділилась в провіднику за першу секунду. |
|
" |
|||||
Розв'язання. Закон Джоуля-Ленца |
Q = 1 2 Яt |
можна |
застосовувати при |
||||
пості.йному струмі. Якщо сила струму в провіднику |
змінюється, то |
цей |
закон |
||||
справедливий для нескінченно малого інтервалу часу |
|
|
|
|
|||
|
dQ=l'Rdt |
|
( l ) |
|
|
|
|
Тут сила струму є функцією часу. У нашому випадку |
І= kt ( |
2 ), де k- |
|||||
коефіцієнт пропорційності, який дорівнює |
відношенню приросту сили струму до |
||||||
інтервалу часу, за який цей приріст відбувся k = Л:. _ |
|
|
|
|
|||
|
|
|
f\l |
|
|
|
|
. |
І -І |
б |
А |
|
|
|
|
Д1станемо значення |
k = ~ |
=- = 2-. |
|
|
|
|
|
|
Лt , |
З |
с |
|
|
|
|
З урахуванням ( 2 ) формула ( І ) приймає вигляд: |
|
|
|
||||
|
dQ=k2t 2 Rdt |
(з) |
|
|
|
Для визначення ~ількості теплоти, що виділилася за кінцевий інтервал часу
Лt, вираз ( 3) треба інтегрувати в границях від І, До 12 :
Для визначення кількості теплоти, яка виділилася за першу.секунду, границі
.
штегрування: 11 =о, 1, = lc; отже
О_, =_з!_*2'*12*(1-О)=ІбД.ж·'
а за третю секунду -t, =2с, t2 = Зс, тоді
19
О. ~~*2'*12*(27-8)·с304Д.ж
- ;> з
Дістанемо відношення |
о. |
304 |
= 19 , |
~ |
.:=2- =- |
тоото за третю секунду виmлш1 ск я |
|||
|
Ql |
16 |
|
|
теплоти в 19 разів більше, ніж за першу секунду.
ПРИКЛАД 9. Два паралельних безконечних провідннкд:, по яких ~дуть в одному напрямі струми силою І = 60А, розташовані на відлалі ,/ = І Ос.11 один від одного. Визначити магнітну індукцію В в точці, віддаленій від одного провідника
на віддаль r, |
= Sc.", а від другогона відд.аль r, = 12с.11. |
|
|
|
|
|
|
||
Розв'язання. Для |
визначення |
магнітної |
індукції |
в |
заданій |
то•~ш |
|||
визначимо напрями векторів індукції , |
Ё1 і Ё,, |
склавши |
|
їх |
геометрично |
||||
тобто |
Ё =Із, +В, |
(рис.5 ). Лбсоmотне значення індукції |
визначимо ;а |
||||||
теоремою косинусів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В=.JВ:+в;+2В,В,соsа |
|
(і) |
|
|
|
|
||
|
|
|
Значення індукцій |
В, |
і |
В, знайдемо за |
|||
|
|
|
Після підстановки в формулу ( 1 |
||||||
|
|
|
одержимо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( 2 ) |
|
|
|
Визначимо |
cosa. |
Відзначимо, шо и.= |
||||
|
|
|
LDAC. А ТОС\ІУ за теоремою косинусів |
||||||
|
|
І2. |
запишемо d' =1·1' + r,' -· 2г1r, cosa. Звідси |
||||||
|
Рис.5 |
|
r |
' |
+ r,' -d' |
|
cosa =0.576 . |
||
|
|
r:osa = ---:.....--··-- |
|||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
21·1r2 |
|
|
|
|
ПРИКЛАД 10. В однорідному горизонтально~tу мап1ітному полі перебуває в рівновазі прямолінійний мідннй нровідник зі струмом І= 20А , розташований
перпендикулярно до поня. Яка повинна бути напруженість поля, якщо поперечннй переріз провідника 2 мм .
Розв'язання. Сила Ампера dF, шо діє на сл~::мент провідника зі струмом І,
визначається за формулою dF = В!lsin(H,cll), де В - індукція поля. У випадку, коли
поле однорідне і провідJІИJ<( дов;-киною І ) пря:\~олінійний, сила Ампера доріннfоє
20