6

6.1 Значення, характеристика і класифікація під’їзних колій

Залізничні під’їзні колії призначені для обслуговування окремих підприємств, організацій, установ, а також громадян – суб’єктів підприємницької діяльності (далі – підприємство). Вони з’єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією.

Під’їзна колія – це комплекс пристроїв колійного господарства, складських споруд, а також вантажні механізми, вагове господарство, рухомий склад, пристрої сигналізації і зв’язку і т. ін. Згідно з об’ємом роботи під’їзні колії повинні забезпечувати безперебійне навантаження і вивантаження вантажів, маневрову роботу і раціональне використання вагонів та локомотивів. На під’їзних коліях починається та закінчується процес перевезення і виконується основна частина вантажних операцій.

Крім завантаження і вивантаження вантажів, що перевозяться магістральним залізничним транспортом, на під’їзних коліях виконується великий об’єм внутрішніх перевезень у процесі виробництва. Такі перевезення називаються технологічними.

Технологічні перевезення здійснюються, як правило, на під’їзних коліях підприємств металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості. Такі під’їзні колії знаходяться на балансі підприємств. На під’їзних коліях, не зв’язаних із технологічними перевезеннями, виконуються тільки вантажні і маневрові операції, ці колії можуть належати як залізниці, так і підприємствам.

У залежності від умов експлуатації під’їзні колії можуть обслуговуватися власними локомотивами (це, як правило, під’їзні колії, зв’язані з технологічними перевезеннями) або локомотивами залізниці, які здійснюють тільки подавання вагонів до вантажних фронтів і прибирання їх після закінчення вантажних операцій.

Час знаходження вагонів загального парку залізниць на під’їзній колії підприємства, ритм вантажних операцій, рівень маршрутизації і ряд інших факторів впливають на техніко-економічні показники роботи як підприємства так і магістрального залізничного транспорту.

Об’єм роботи під’їзної колії характеризують вагоно- і вантажообіг. Середньодобовий вантажообіг – це кількість навантажених і розвантажених вантажів у тоннах протягом року, поділена на кількість днів у році.

Під’їзні колії з усіма спорудами і пристроями, локомотиви і вагони повинні утримуватися у повній справності згідно з чинними Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) залізниць України і ПТЕ підприємств.

Значна частина під’їзних колій входить до складу промислового залізничного транспорту.

Промисловий залізничний транспорт був об’єднаний у 1976 році і увійшов у класифікацію галузей народного господарства як нова галузь “Промисловий залізничний транспорт (об'єднаний)”.

Форми транспортного обслуговування під’їзних колій промисловим залізничним транспортом бувають різні: залізницею, міжгалузевими підприємствами промислового залізничного транспорту, галузевими об’єднаними транспортними господарствами, транспортними цехами головного підприємства.

Для підвищення рівня роботи промислового залізничного транспорту, покращення використання технічних засобів і особливо рухомого складу утворені підприємства промислового залізничного транспорту, які є найбільш досконалою формою об’єднання залізничного господарства декількох підприємств. Підприємства промислового залізничного транспорту забезпечують транспортне обслуговування підприємств і перевезення вантажів, виконання вантажних робіт і утримання технічних засобів транспорту.

Економічний ефект при об’єднанні транспортних господарств досягається у результаті: концентрації вивантаження однорідних вантажів, що прибувають на адресу декількох підприємств; більш повної механізації і автоматизації вантажних робіт; кращого використання вантажних машин, механізмів та пристроїв; скорочення простою вагонів; підвищення продуктивності праці внаслідок кращого використання технічних засобів і більш досконалої організації роботи; впровадження нової техніки та сучасних технологій.

6.2 Будівництво, примикання і експлуатація під’їзних колій

Будівництво нових і реконструкція існуючих під’їзних колій, а також їх експлуатація, здійснюються згідно із вимогами Статуту залізниць України і розробленими на його основі Правилами обслуговування залізничних під’їзних колій.

Відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під’їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після прийняття її в експлуатацію комісією за участю представників Міністерства праці та соціальної політики і встановлення залізницею порядку обслуговування під’їзної колії. Відповідність під’їзної колії узгодженому із залізницею проекту засвідчується актом, який складається комісією за участю уповноважених представників залізниці і власника під’їзної колії. Підписання акта свідчить про прийняття даної під’їзної колії в експлуатацію.

На кожну під’їзну колію після закінчення її будівництва і здачі в експлуатацію підприємством складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під’їзній колії, яка затверджується залізницею згідно зі статтею 67 Статуту.

Інструкція містить необхідні дані для організації руху на під’їзній колії (про довжину і профіль перегонів, вагову норму та довжину передач, допустимі швидкості руху, типи локомотивів, порядок виконання маневрової роботи, нормальне положення стрілок, наявність і розташування сигналів). До затвердження Інструкції подача вагонів на під’їзну колію забороняється. У разі зміни технічного оснащення під’їзної колії і технології її роботи до цієї Інструкції вносяться відповідні зміни та доповнення.

Власник під’їзної колії повинен мати технічний паспорт, масштабний план під’їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд. У технічному паспорті та у додатках до нього вказується характеристика рейок, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання та підготовки до

навантаження залізничних вагонів, маневрових і сортувальних пристроїв, локомотивного і вагонного господарства, засобів СЦБ та зв’язку, які використовуються у поїзній і маневровій роботі, та інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами та локомотивами залізниць. Один примірник цієї документації передається залізниці під час прийняття під’їзної колії в експлуатацію.

Про зміни і доповнення, які вносяться у технічний паспорт, власники під’їзних колій повинні повідомляти залізницю в декадний термін.

Залізниці, за погодженням з Укрзалізницею, можуть на прохання підприємств передавати їм в оренду залізничні колії, які за умовами обслуговування і використання прирівнюються до під’їзних колій, що належать підприємствам. Передача таких колій в орендне користування здійснюється згідно із Законом України “Про оренду державного та комунального майна” і оформляється договором між залізницею і орендарем. На підставі цього договору і на термін його дії укладається договір про подачу та забирання вагонів. Підприємства, які мають склади і площадки біля колій, що перебувають на балансі залізниці (місця незагального користування), вносять залізниці плату за подачу та забирання вагонів за ставками табл. 2 розд. 2 Тарифного керівництва №1, в які включено витрати залізниці на утримання цих колій.

Використання залізницею під’їзної колії для виконання маневрових операцій та інших робіт, що не пов’язані з обслуговуванням під’їзної колії, можливе тільки за погодженням із власником колії.

Підприємствам забороняється використовувати вагони загального парку залізниць для внутрішніх технологічних перевезень, або для зберігання вантажів, а також завантажувати їх без дозволу залізниці.

Будівництво, реконструкція залізничних під’їзних колій, а також пристроїв, призначених для навантаження, вивантаження і очищення вагонів, здійснюється за проектами, погодженими з Укрзалізницею або, за її дорученням, із начальником залізниці.

Межа під’їзної колії позначається знаком “Межа під’їзної колії”. Місце встановлення такого знаку визначається залізницею.

Під’їзна колія, що належить підприємству, поділена на дві частини:

•від стрілки примикання до знака “Межа під’їзної колії”; ця частина з усіма спорудами і пристроями перебуває у розпорядженні залізниці;

•колії за знаком “Межа під’їзної колії”; яка перебуває у розпорядженні підприємства.

Таке ділення необхідне для розмежування відповідальності за забезпечення безпеки руху поїздів і маневрових локомотивів із вагонами, для забезпечення збереження вантажів та рухомого складу і утримання під’їзних колій.

Знак “Межа під’їзної колії” встановлюється, як правило, в районі стрілки примикання і не далі, ніж 50м від неї.

6.3 Договір про експлуатацію під’їзної колії. Договір про подачу та забирання вагонів

У кожного підприємства, кожної під’їзної колії свої особливості: довжина колій, спосіб пересування вагонів, система обслуговування, технічна оснащеність та інше. Все це впливає на експлуатаційну роботу як під’їзної колії, так і станції примикання. Конкретні вимоги до залізниць і підприємств щодо експлуатації під’їзних колій регламентуються в залежності від місцевих умов. Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні операції на під’їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під’їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів.

Договір про експлуатацію під’їзної колії укладається між залізницею і власником під’їзної колії, якщо вона обслуговується власним або орендованим локомотивом.

Договір про подачу та забирання вагонів укладається між залізницею і підприємством, якщо вона обслуговується локомотивом залізниці.

Договори укладаються терміном на 5 років. У разі зміни технічного оснащення, технології роботи станції або залізничної під’їзної колії у договір на вимогу однієї із сторін вносяться відповідні зміни і доповнення або укладається новий договір.

Договори розробляються з урахуванням технології роботи під’їзної колії і технології роботи станції примикання, а у відповідних випадках – з урахуванням єдиних технологічних процесів.

Договором визначається порядок подачі та забирання вагонів, терміни перебування вагонів на під’їзній колії та інші умови роботи під’їзної колії. Терміни виконання вантажних операцій визначаються, виходячи з продуктивності вантажних механізмів, які застосовуються на під’їзній колії.

Якщо під’їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то вагони подаються залізницею під навантаження або вивантаження безпосередньо на під’їзну колію і розставляються на місця навантаження та вивантаження; здавання та приймання вагонів відбувається безпосередньо на місцях навантаження і вивантаження. Відправник, одержувач або власник колії зобов’язані завчасно (у терміни, встановлені договором) повідомити залізницю про час готовності цих вагонів до забирання. Час користування вагонами обчислюється з моменту подачі вагонів до моменту одержання залізницею повідомлення про готовність до забирання усієї одночасно поданої групи вагонів.

Передача вагонів на під’їзну колію та їх повернення залізниці засвідчується підписом представників підприємства і залізниці у пам’ятці про користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-45.

Якщо під’їзна колія обслуговується власним локомотивом, то вагони подаються локомотивом залізниці тільки на встановлені договором передавальні (виставочні) колії, на яких і проводяться приймально-здавальні (передавальні) операції. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місця навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечується локомотивом власника під’їзної колії або його контрагентів.

Для під’їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів-підприємств, що мають у межах

залізничної під’їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством-власником під’їзної колії без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить під’їзна колія.

Якщо під’їзна колія основного власника обслуговується локомотивами залізниці, то подача (забирання) вагонів контрагента здійснюється згідно з договором про подачу та забирання вагонів, який укладається залізницею з кожним контрагентом.

Власник під’їзної колії і контрагент несуть відповідальність за збереження вагонів і контейнерів, які належать залізниці, відповідно до статті

124Статуту.

Уразі наявності у підприємства декількох під’їзних колій з окремими примиканнями до станції, договір про експлуатацію під’їзної колії або про подачу та забирання вагонів укладається окремо на кожну під’їзну колію. За згодою сторін може укладатися один договір із зазначенням у ньому порядку подачі та забирання вагонів для кожної під’їзної колії.

Перед укладанням договору про експлуатацію під’їзної колії або про подачу та забирання вагонів залізниця разом із підприємством здійснює обстеження під’їзної колії і її технічного оснащення. Результати оформляються актом обстеження умов роботи під’їзної колії і станції примикання. В цьому акті вказують всі дані, необхідні для розробки умов договору.

Акт обстеження підписують уповноважені представники залізниці і підприємства не пізніше 10 днів після обстеження. У разі непогодження з даними, які внесено до акту, представник підприємства зобов’язаний підписати акт і внести до нього свої мотивовані зауваження. Акт складається у двох примірниках, один з яких залишається на підприємстві, другий – на залізниці. Проект договору розробляється залізницею (управлінням залізниці або за його дорученням дирекцією чи станцією).

Проект договору, підписаний у двох примірниках, надсилається залізницею на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Якщо при підписанні договору у підприємства виникають заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір і складає протокол розбіжностей у двох примірниках. Залізниця не пізніше, ніж через 20 днів, після отримання цього протоколу зобов’язана призначити день розгляду розбіжностей, про що вона зобов’язана повідомити підприємство у десятиденний термін після отримання протоколу і не пізніше, ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції підприємства. У випадку неявки представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набирає чинності в редакції залізниці. Розбіжності, що залишилися не врегульованими, оформляються новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду передаються залізницею до господарського суду. Якщо в указаний термін розбіжності не будуть направлені до суду, то договір набуває чинності в редакції підприємства.

Договори підписуються начальником залізниці або іншою, уповноваженою ним посадовою особою.

Подача вагонів на під’їзну колію в період її будівництва допускається на умовах тимчасової угоди між залізницею і підприємством. Тимчасова угода підписується тільки після висновку ревізора з безпеки руху поїздів про можливість подачі вагонів на цю під’їзну колію і розробки тимчасової Інструкції про порядок та умови руху локомотивів і вагонів на під’їзній колії. До затвердження Інструкції подача вагонів на під’їзну колію, що будується, не допускається. Тимчасові угоди укладаються терміном на один рік.

Договори про експлуатацію під’їзних колій і про подачу та забирання вагонів із підприємствами, які підпорядковані залізниці (склади палива, баластні кар’єри, матеріальні склади тощо) не укладаються, умови експлуатації цих колій визначаються начальником залізниці.

У разі обслуговування під’їзної колії підприємством промислового залізничного транспорту договір про експлуатацію залізничної під’їзної колії укладається залізницею з цим підприємством.

Під’їзні колії, які належать підприємствам, обслуговуються, як правило, власними локомотивами. При відсутності свого локомотива у підприємства подача та забирання вагонів і маневрові операції виконуються локомотивом залізниці за плату, встановлену Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво №1). Під’їзні колії, які належать залізниці, завжди обслуговуються локомотивом залізниці.

Подача та забирання вагонів на під’їзні колії виконується за повідомленнями або через встановлені інтервали часу.

При середньодобовому навантаженні або вивантаженні більше 100 вагонів подача вагонів на під’їзну колію та їх забирання може встановлюватися з додержанням інтервалу часу між подачами. Величина інтервалу повинна забезпечувати своєчасну подачу всіх вагонів, які надходять на під’їзну колію і відправляються з неї, та визначається терміном, необхідним для подачі і забирання вагонів на передавальних коліях. Подача вагонів за повідомленнями застосовується, як правило на під’їзних коліях із невеликим вагонообігом і при обслуговуванні їх локомотивом залізниці. Повідомлення про час подачі і кількість вагонів повинно передаватися станцією не пізніше, ніж за 2 години до подачі вагонів. Повідомлення передаються цілодобово. Порядок, терміни і спосіб передачі повідомлень, а також способи подачі вагонів на під’їзну колію, визначаються договором.

Облік часу і порядок визначення, внесення плати за користування вагонами (контейнерами) встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Відстань, за яку сплачується плата за подачу та забирання вагонів, вказується у договорі про експлуатацію під’їзної колії (договорі про подачу та забирання вагонів).

Терміни виконання приймально-здавальних (передавальних) операцій встановлені: 1хвилина на 1 вагон, але не більше 30 хвилин на подану групу вагонів. При виконанні подвійних операцій, а також для вантажів, що перевозяться на особливих умовах, терміни приймально-здавальних операцій можуть бути збільшені, про що вказується у договорі. Місце та порядок проведення приймально-здавальних (передавальних) операцій також встановлюються договором про експлуатацію під’їзної колії (договором про подачу та забирання вагонів).

6.4 Вантажні фронти

Вантажні фронти за умовами роботи поділяються на:

•точкові, на яких вантажні операції одночасно виконуються з одним

вагоном;

•багатоточкові, біля яких механізми розташовані в декількох місцях колії з деякими розривами; вантажні операції виконуються окремо з кожним вагоном;

•суцільні – при розташуванні вантажного пристрою в одному місці колії і виконанні вантажних операцій одночасно з декількома вагонами (естакади, підвищені колії тощо).

У першому і другому випадках довжина фронту визначається кількістю одночасно працюючих механізмів, а в третьому – кількістю вагонів, встановлених на фронті. Розміри фронтів та спеціалізація складських площ для однорідних вантажів на під’їзних коліях, які обслуговуються локомотивом залізниці, вказуються у договорі.

Поділ фронтів за однорідними вантажами проводиться за умови постійної спеціалізації складських площ для таких вантажів. Однорідними вважаються вантажі, які перевозяться однаковим способом (навалом, насипом, наливом тощо) і для яких можливе спільне зберігання.

Для зернових та хлібних вантажів допускається встановлення фронтів для окремих культур зерна, але не більше, ніж для трьох культур.

Фронт для вантажів, що потребують зберігання у критих складах, визначається кількістю дверей у складі, якщо немає рампи. Якщо рампа є, то кількість дверей не враховується, а фронт визначається за довжиною колії біля складу і наявністю механізмів.

Фронт для наливних вантажів, що перевозяться у цистернах, визначається кількістю стояків для наливу і зливу, а при міжрейковому зливі – кількістю цистерн, які встановлюються на колії вивантаження.

Якщо довжина колії дозволяє подавання такої кількості вагонів, яка перевищує місткість механізованого фронту, то у договорі встановлюється також розмір партії вагонів, яка може одночасно подаватися на під’їзну колію (фронт подачі).

Якщо передбачається приймання (відправлення) вантажів маршрутами, то у договорі повинні враховуватися вантажні фронти, умови і терміни навантаження (вивантаження) маршрутів.

У всіх випадках вантажний фронт повинен забезпечувати переробку всього вантажопотоку у встановлений термін.

6.5 Нормування часу обробки вагонів

Обіг вагонів на під’їзній колії – це час, необхідний для обробки вагонів на під’їзній колії з моменту приймання їх підприємством від залізниці до повернення залізниці на передавальні колії. Він залежить від рівня технічних засобів, технології роботи під’їзної колії і станції примикання та інших факторів. Обіг вагонів визначають для під’їзних колій, що обслуговуються локомотивами підприємства. Якщо під’їзна колія обслуговується локомотивом

залізниці, то встановлюються терміни навантаження і вивантаження згідно з Правилами обслуговування залізничних під’їзних колій.

Обіг вагонів на під’їзній колії встановлюють окремо для вагонів із однією (навантаження або вивантаження) або з двома (вивантаження, а потім навантаження) операціями, а також для маршрутів. На під’їзних коліях із великим вагонообігом і значною кількістю подвійних операцій може бути встановлений загальний (стандартний) термін обігу всіх вагонів.

Обіг вагону на під’їзній колії складається з наступних елементів:

де Tпр−зд – час на приймально-здавальні операції;

Tх і Тх′′ – час ходу поїзда (передачі) від станції і назад;

Тр і Тф – час на розформування і формування вагонів;

Тпод і Тзаб – час на подачу (і розстановку) вагонів на вантажні фронти та

забирання їх після вантажних операцій;

Твив і Тнав – час на вантажні операції (вивантаження і навантаження);

Тпер – час на перестановку вагонів (при подвійних операціях);

Тд – час на інші додаткові операції (накопичення на маршрут, зважування

ідозування вагонів тощо).

Якщо терміни навантаження (вивантаження) не встановлені Правилами обслуговування залізничних під’їзних колій, то підприємство разом з управлінням залізниці розраховують їх. Розрахункова формула для визначення терміну навантаження (вивантаження):

де tпідг – час на підготовчі операції (зняття пломб (ЗПП), відкривання

дверей, люків тощо);

n – кількість вагонів у подачі;

m – кількість вагонів, з якими одночасно виконуються вантажні операції (довжина фронту);

tвант – витрати часу на виконання безпосередньо вантажних операцій, що можна розраховувати за формулою:

Qв – середнє завантаження вагону, т;

П – продуктивність вантажного механізму, т/год;

tдоп – час на виконання допоміжних операцій в процесі навантаження-

вивантаження (пересування вагону або механізму, що не входить у робочий цикл тощо);

tзакл – час на заключні операції (закриття дверей, люків, пломбування вагонів тощо).

6.6 Облік перебування вагонів на під’їзних коліях

Час перебування вагонів на під’їзній колії визначається за номером кожного вагону.

Подача і забирання вагонів оформляються прийомоздавальником у пам’ятці про користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-45 (рис. 6.2), з якої в товарній конторі станції дані переносяться у відомість плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46 (рис. 6.3). Товарний касир станції визначає збір за подачу і забирання вагонів, за маневрову роботу локомотива, а також визначає плату за користування вагонами.

Пам’ятка про користування вагонами (контейнерами) підписується прийомоздавальником станції і представником підприємства в момент передачі вагонів. Це має велике значення при рішенні питань відповідальності за збереження вантажів, вагонів і їх простій.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) повинні бути підписані завідувачем товарною конторою, а там, де його немає – начальником станції (його заступником) і представником підприємства щоденно.

Середній простій вагонів на під’їзній колії визначається діленням суми вагоно-годин простою всіх забраних за звітний період вагонів (B) на кількість забраних вагонів (N). Вагоно-години простою кожного вагону у відомості плати за користування вагонами враховують за дійсним часом простою кожного вагону: