Опорні конспекти та дидактичні матеріали з органічної хімії
.pdf
20 |
Опорні конспекти та дидактичні матеріали з органічної хімії |
|
|
H
109°28′
H C H
|
|
H |
|
|
|
Схема будови молекули метану |
|
||
|
H |
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
σ-зв’язок |
|
σ-зв’язок |
|
C |
C |
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
H |
|
|
|
|
|
H
Схема будови молекули етану
Фізичні властивості
Число атомів С |
t°пл |
CH4 − C4H10 — |
t°кип |
C5H12 − C16H34 — |
≥ C17H36 |
Хімічні властивості
1.Реакції окиснення (горіння)
CnH2n+2 + O2 → CO2 + H2O
2.Реакції заміщення (галогенування)
RH + Hal2 hν→R −Hal + H −Hal
CH4 + Cl2 hν→CH3Cl + HCl
Теоретична частина |
21 |
|
|
Механізм — радикальний
1-ша стадія
2-га стадія
3-тя стадія
4-та стадія
Закінчіть рівняння реакцій:
CH3 −CH3 + Br2 hν→
CH3 −CH2 −CH3 + Cl2 hν→
C4H10 + Br2 →
22 |
Опорні конспекти та дидактичні матеріали з органічної хімії |
|
|
Нітрування (реакція Коновалова)
RH + HNO3 p, t→R −NO2 + H2O
CH4 + HNO3 p, t→CH3 −NO2 + H2O
Механізм — радикальний
Закінчіть рівняння реакцій:
C2H6 + HNO3 →
C3H8 + HNO3 →
3.Реакції відщеплення Дегідрування (відщеплення водню)
CH3 −CH3 t, kat→CH2 = CH2 + H2
|
Закінчіть рівняння реакцій: |
|
|
||
|
C3H8 → |
|
|
|
+ H2 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|||
4. Крекінг — |
|
довгої молекули на більш |
|||
|
короткі. |
|
|
||
C4H10 t→C2H6 +
5.Ізомеризація
CH3 −CH2 −CH2 −CH3 → CH3 −CH −CH3
CH3
Специфічні властивості метану
1.CH4 t→C +2H2
2.2CH4 t→CH2 = CH2 +2H2
3.2CH4 t→CH ≡ CH +3H2
4. |
t |
( |
) |
CH4 +H2O →CO +H2 |
Теоретична частина |
23 |
|
|
Поширення у природі
1.CH4 — 80–97 % природного газу, болотний газ, вугільні шари.
2.C2H6, C3H8, C4H10 — природний газ.
3.C5... — нафта.
Застосування
yyГазоподібні алкани (метан і пpопан-бутанова суміш) викорис товують як паливо.
yyРідкі вуглеводні становлять значну частку в моторних і ракет них паливах і використовуються як розчинники.
yyВазелінова олія (суміш рідких вуглеводнів із числом атомів Карбону до 15) — прозора рідина без запаху й смаку, викорис товується у медицині, парфумерії й косметиці.
yyВазелін (суміш рідких і твердих насичених вуглеводнів із чис лом атомів Карбону до 25) застосовують для приготування ма зей, використовуваних у медицині.
yyПарафін (суміш твердих алканів C19 − C35 ) — біла тверда маса без запаху й смаку (t°пл. = 50 −70 °C); застосовують для виготов лення свічок, просочення сірників і пакувального паперу, для теплових процедур у медицині. Є сировиною під час одержання органічних кислот і спиртів, мийних засобів і поверхнево-ак тивних речовин.
yyНормальні насичені вуглеводні середньої молекулярної маси використовують як поживний субстрат у мікробіологічному синтезі білка з нафти.
yyВелике значення мають галогенопохідні алканів, що викорис товують як розчинники, холодоагенти й сировину для подаль ших синтезів.
yyНасичені вуглеводні є базою для одержання різноманітних ор ганічних сполук, виробництва пластмас, каучуків, синтетич них волокон, мийних засобів.
Одержання
1.Із природних джерел вуглеводнів
2.Синтетичні промислові методи
C +2H2 t, kat→CH4
nCO + (2n +1)H2 → CnH2n+2 + nH2O
2CO + H2 → ______________________
24 |
Опорні конспекти та дидактичні матеріали з органічної хімії |
|
|
3.Лабораторні методи
Al4C3 +12H2O → 4Al(OH)3 + 3CH4
CH3COONa +NaOH →t CH4 +Na2CO3
Синтез Вюрца (подовження ланцюга)
R1 − Hal + R2 − Hal +2Na → R1 − R2 +2NaHal
CH3 − Cl + CH3 − Cl +2Na → CH3 − CH3 +2NaCl
Закінчіть рівняння реакцій:
C2H5Cl + ______ → C3H8
CH3Cl + ______ → C3H8
Розв’язання завдань на виведення формули речовини
За масовими частками елементів
|
AxByCz |
|
|
|||
x : y : z = |
ω(A) |
ω(B) |
ω(C) |
|||
|
: |
|
: |
|
. |
|
A (A) |
A (B) |
A (C) |
||||
|
r |
r |
r |
|||
Відношення приводять до цілих чисел, і виходить найпростіша
формула: AxByCz .
Уважаємо, що Mm (найпростіша) = xAr (A) + yAr (B) + zAr (C). Знаходимо Mm (істинну) за додатковими умовами:
M = DA MA ,
де DA — відносна густина за речовиною А.
M =ρVM,
де ρ — густина, VM = 22,4 л.
M = Vm m , V
якщо в умові дано, що певний об’єм речовини має певну масу.
Теоретична частина |
25 |
|
|
Обчислюємо коефіцієнт кратності
n = |
M |
|
(iст.) |
|
М |
|
. |
||
M |
(прост.) |
|||
|
M |
|
|
|
Якщо n не дорівнює 1, помножуємо x, y і z на n.
Визначте молекулярну формулу вуглеводню, якщо 90 % його маси становить Карбон, а густина за гелієм дорівнює 30.
За продуктами згоряння із загальної формули
|
|
|
|
|
|
|
|
CxHyOz + |
(4x + y) |
|
→ xCO2 |
+ |
y |
H2O |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4O |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
( ) ( |
|
|
|
) |
|
|
m(C H O ) V (C H O ) |
|
ν(C H O ) |
|
|||||||||||||||||||||||||||
m CO |
|
|
|
V CO |
|
|
|
|
|
|
|
x y z |
|
|
x y z |
|
|
|
x y z |
|
|||||||||||||||||
2 |
|
|
2 |
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
xM(CO |
|
|
xV |
|
|
|
M(C |
|
H |
O |
|
|
V |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
) |
|
|
|
|
|
|
) |
|
|
|
|
|
1 |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
y |
|
z |
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
2m(H2O) |
|
m(CxHyOz ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ν(CxHyOz ) |
|
|
|||||||||||||||||||||
|
= |
V (CxHyOz ) |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
M(H |
O) |
|
M(C |
H |
O |
) |
|
|
|
|
V |
|
|
|
|
1 |
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
x |
|
y |
z |
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
m(C) = 12x; m(H) = y;
m(O) = m(CxHyOz )− m(C) − m(H).
Обчислюємо відношення x : y : z, приводимо до цілих чисел.
Під час спалювання 9,8 г речовини одержали 15,68 л вуглекис лого газу (н. у.) і 12,6 г води. Густина випарів цієї речовини за азотом дорівнює 3,5. Визначте формулу речовини.
26 |
Опорні конспекти та дидактичні матеріали з органічної хімії |
Алкени
Загальна формула
Гомологічний ряд C2H4, C3H6, |
|
, |
|
. |
|
|
Види ізомерії
Номенклатура
Суфікс у назві головного ланцюга — локант подвійного зв’язку. Нумерація головного ланцюга з того кінця, де ближче
.
Будова
Гібридизація атома С Види зв’язків: C− C Валентний кут: σ − σ
|
|
|
|
p |
|
|
|
H |
|
H |
|
||
|
|
|
|
|
||
|
|
σ |
C |
C σ |
|
|
H |
|
|
σ |
H |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
0,134 нм
p
Фізичні властивості
Число атомів С
t°пл t°кип
.
|
|
|
C− H |
|
|
|
|
. |
|
|
||||
|
|
σ − π |
. |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
σ 120° |
|
|
H |
|
||||
|
120° |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
C |
C σ |
||||||||||
|
|
|
H |
σ |
120° |
|
σ |
|||||||
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Етилен — газ без кольору, за паху, малорозчинний у воді, легше за повітря.
Теоретична частина |
27 |
|
|
Хімічні властивості
1. |
Реакція окиснення |
|
|
|
||
|
CnH2n + O2 → |
|
|
(горіння) |
||
|
|
|
||||
2. |
Реакції приєднання |
|
|
|
||
|
Гідрування |
|
|
|
водню |
|
|
R −CH = CH −R + H2 |
→R −CH2 −CH2 −R |
||||
|
|
|
|
t, k |
||
Закінчіть рівняння реакцій:
CH2 = CH2 + H2 t, k→
CH3 −CH = CH2 + H2 t, k→
|
Галогенування |
|
|
|
|
|
|
|
|
Cl2, Br2, I2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
R − CH = CH − R + Cl2 → R − |
CH − CH − R |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Сl |
Сl |
||||
|
Закінчіть рівняння реакцій: |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
||||||
|
|
t, k |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
CH2 = CH2 + Cl2 → |
|
|
|
|
|
|
|
||
t, k |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
CH3 −CH = CH2 + Br2 → |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Гідрогалогенування |
|
|
|
HCl, HBr, HI |
|||||
R − CH = CH − R + HCl → R − CH2 − CH − R
Сl
28 |
Опорні конспекти та дидактичні матеріали з органічної хімії |
|
|
Правило Марковникова
Закінчіть рівняння реакцій:
CH2 = CH − CH3 + HCl →
Гідратація
R −CH = CH −R + H2O H3PO4→R −CH2 −CH −R
OH
R − CH = CH − R + H2O+ KMnO4 t°→R − CH − CH − R
OH OH
Реакція полімеризації
Полімер — речовина з великою молекулярною масою, яка скла дається з багаторазово повторюваних ланок (структурна ланка).
Мономер — речовина, з якої одержують . Полімеризація — реакція одержання
з |
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
яка відбувається за рахунок розриву |
|
. |
|||
|
етилен |
полiетилен |
|
|
|
|
nCH2 = CH2 |
→(−CH2 − CH2 −)n |
|
|
|
|
|
t, p, k |
|
|
|
|
мономер |
полiмер |
ступінь полімеризації |
||
Написати рівняння полімеризації тетрафторетану.
|
Теоретична частина |
29 |
|
|
|
|
|
|
Поліетилен |
|
|
|
Фізичні властивості |
|
|
|
|
|
|
|
Агрегатний стан |
t°пл |
|
|
Колір |
Розчинність у воді |
|
|
Запах |
|
|
|
|
|
|
Хімічні властивості
За звичайних умов не реагує майже з усіма речовинами.
У разі тривалого впливу світла й води «старіє» (втрачає свої властивості).
Застосування
Поширення алкенів у природі
Незначні кількості в природному газі й нафті.
Одержання
1.Крекінг Крекінг нафтопродуктів
С6H14 t→C3H8 +C3H6
Крекінг метану
2CH4 →t
2.Реакції відщеплення Дегідрування алканів
R −CH2 |
−CH2 −R → |
|
|
+H2 |
|
|
t, k |
|
|
|
|
Дегідрогалогенування |
|
+KCl + H2O |
|||
R −CH2 |
= CHCl −R + KOH → |
|
|||
|
|
спирт |
|
|
|
30 Опорні конспекти та дидактичні матеріали з органічної хімії
Дегідратація (відщеплення води) |
|
|
+H2O |
||||||
R − CH2 |
− CHOH − R → |
|
|
|
|
||||
|
|
H2SO4 , t |
|
|
|
|
|
||
Відщеплення галогенів (дегалогенування) |
|
|
|
||||||
R − CHCl − CHCl − R + Zn → |
|
|
|
|
+ZnCl2 |
||||
|
|
|
|
||||||
3. Реакція приєднання |
|
|
|
|
|
||||
Гідрування алкінів |
|
|
|
|
|
||||
R −C ≡ C−R + H2 → |
|
|
|
|
|
||||
|
|
t, k |
|
|
|
|
|
|
|
Умови перебігу реакцій |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||
−H2 |
|
−Cl2 |
|
–НCl |
−H2O |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t°, каталізатор |
Активні метали |
|
+KOH (спирто |
H2SO4 (конц.), t |
|||||
(Ni, Pt) |
|
|
вий розчин) |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Застосування
Для синтезу етиленгліколю, етанолу.
Оксид етилену застосовують для синтезу різних органічних ре човин, виробництва оцтового альдегіду, лаків, пластмас, косметич них препаратів і т. д.
Алкіни
Загальна формула
Гомологічний ряд C2H2, C3H4, |
|
, |
|
. |
|
|
Види ізомерії
Теоретична частина |
31 |
|
|
Будова
Гібридизація атома С |
|
|
|
|
|
. |
|||||||
Види зв’язків: C− C |
|
|
|
|
C− H |
|
|
|
. |
|
|
||
Валентний кут: σ − σ |
|
|
|
|
σ − π |
|
|
. |
|
||||
Номенклатура
Суфікс у головному ланцюзі — локант потрійного зв’язку. Нумерація головного ланцюга з того кінця, де ближче кратний
зв’язок.
Фізичні властивості
Число атомів С |
|
Етин (ацетилен) — газ, без ко |
||||||||
t°пл |
|
|
|
|
льору, запаху, малорозчинний |
|||||
|
|
|
|
у воді, легше за повітря |
||||||
t°кип |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
|
H |
C |
|
|
H |
σ |
C |
C |
σ |
|
|
|
|
C |
|
||||||
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
H |
|
p |
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H− C ≡ C− H
Етин (ацетилен)
Хімічні властивості
1.Реакція окиснення
CnH2n2 + O2 → |
|
(горіння) |
|
2.Реакції приєднання
R − C ≡ C− R + H2 t, k→R − CH = CH − R
t, k |
(гідрування) |
R −C ≡ C−R +2H2 → |
32 |
Опорні конспекти та дидактичні матеріали з органічної хімії |
|
|
Галогенування
R − C ≡ C − R + Cl2 → R − C = C − R
Сl Сl
R − C ≡ C − R +2Cl2 →
Гідрогалогенування (за правилом Марковникова)
R − C ≡ C − R + HCl → R − CH = C − R
Сl
R − C ≡ C − R +2HCl →
Гідратація (реакція Кучерова)
2+
R −C ≡ C −R + H2O Hg →R −CH2 −C −R
O
3.Специфічні реакції ацетилену Одержання етаналю (оцтового альдегіду)
|
|
Hg2+ |
|
O |
|
|
|
|
−C |
||
HC ≡ CH + HOH →CH3 |
|||||
|
|
|
|
H |
|
Тримеризація |
|
|
|
|
|
t °C |
|
|
|
|
(бензен) |
3CH ≡ CH → |
|
|
|
|
|
Реакції заміщення атома Гідрогену біля потрійного зв’язку |
|||||
HC ≡ CH + 2 Ag(NH3 ) |
OH → Ag |
− C ≡ C − Ag+ 4NH3 + 2H2O |
|||
|
2 |
|
аргентум |
|
|
ацетиленiд
Лінійна полімеризація
HC ≡ CH + HC ≡ CH Cu2Cl2 80°С→HC ≡ C − CH = CH2
вiнiлацетилен (бут 1 ен 3 iн)
Поширення у природі
Не трапляється через активність молекули. Одержують шля хом синтезу.
Одержання
1.Крекінг метану
2СH4 →t
2.Дегідрування алкенів
R −CH = CH −R t, k→______ + ______
Теоретична частина |
33 |
|
|
3.Дегідрогалогенування
R − CH − CH − R +...→...+2KCl + H2O
Сl Сl
4.Відщеплення галогенів
R − CCl2 − CCl2 − R +...→...+...
5.Карбідний метод
CaC2 + H2O → CH ≡ CH + Ca(OH)2
кальцiй
карбiд
Одержання карбіду:
CaCO3 t→CaO +CO2; CaO +3C t→CaC2 +CO
Застосування
Ацетилен використовують для автогенного зварювання й рі зання металів. Для цього потрібні два балони з газами — з киснем і ацетиленом. Гази з балонів надходять у спеціальний пальник. Під час згоряння ацетилену в кисні виходить дуже гаряче полум’я; максимальної його температури (3200 °С) досягають за вмісту аце тилену 45 % за об’ємом.
Як джерело дуже яскравого, білого світла в автономних сві тильниках, де він утворюється під час узаємодії кальцій карбіду й води (карбідка).
Ацетилен використовують у виробництві вибухових речовин (ацетиленіди), для одержання етанової кислоти, етилового спирту, розчинників, пластичних мас, каучуку, ароматичних вуглеводнів.
Циклоалкани
Загальна формула
Гомологічний ряд _____, _______, ______.
34 |
|
Опорні конспекти та дидактичні матеріали з органічної хімії |
Теоретична частина |
35 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Форма запису головного ланцюга |
|
|
Скласти структурні формули ізомерів складу C6H12 |
й дати їм |
|||
|
|
|
|
|
|
|
назви. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
CH2 − CH2 =
CH2 − CH2
CH − CH3 |
= |
CH2 − CH2 |
|
Номенклатура
Положення замісників нумерують так, щоби сума локантів
була |
|
. |
|
Назва головного ланцюга |
|
. |
|
Ізомерія
Будова
Гібридизація електронних орбіталей атомів C |
|
. |
||||||
Види зв’язків: C− H |
|
C− C |
|
. |
|
|||
Валентні кути: |
|
|
|
|
|
. |
||
Найстійкіші цикли — |
|
|
|
|
|
. |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Циклопентан |
|
Циклогексан |
|
Циклооктан |
Фізичні властивості
C3H6, C4H8 — |
|
безбарвні речовини, |
|
C5H10, C6H12 — |
|
майже не розчинні |
|
|
у воді, горючі |
||
C7H14,... — |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Хімічні властивості
1.Горіння
CnH2n + O2 →
2.Заміщення
+ Cl2 hν→
3.Приєднання
+ H2 →
+ HCl →
36 |
Опорні конспекти та дидактичні матеріали з органічної хімії |
|
|
+ Br2 t, hν→
4.Дегідрування
AlCl3→ ←
Застосування
Найбільше практичне значення мають циклогексан, етилци клогексан. Циклогексан використовують для одержання цикло гексанолу, циклогексанону, адипінової кислоти, капролактаму, а також як розчинник.
Циклопропан використовують у медичній практиці як інгаля ційний анестезуючий засіб.
Одержання
1.Крекінг нафти
2.Гідрування ароматичних вуглеводнів
|
+ 3H2 |
→ |
|
|
|
|
|
|
Pt, t |
|
|
3. Дегалогенування |
|
|
|
||
|
|
|
|||
|
CH2 − CH2 − |
CH2 + Zn → |
|
+ZnCl2 |
|
|
|
|
|
|
|
Сl Сl
4.Дегідратація із циклізацією
CH3 −CH2 −CH2 −CH2 −CH3 → 
+H2
Арени (ароматичні вуглеводні)
Загальна формула
Теоретична частина |
37 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гомологічний ряд C6H6, |
______ |
, |
______ |
. |
|
|
||
|
|
|
|
|
||||
В основі аренів |
|
. |
||||||
|
|
|
|
|
||||
Номенклатура |
|
|
||||||
Ароматичне ядро нумерують так, щоби сума локантів була |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
У назві аренів обов’язково є |
|
|
. |
|||||
Ізомерія
За кількістю й розташуванням радикалів у бензеновому ядрі.
Тривіальні назви
толуен — метилбензен
CH3
стирол — вінілбензен
о-ксилен — 1,2-диметилбензен
м-ксилен — 1,3-диметилбензен
п-ксилен — 1,4-диметилбензен
38 |
Опорні конспекти та дидактичні матеріали з органічної хімії |
|
|
Бензен
Молекулярна формула
Структурна формула
Формула радикала фенілу
Будова
Гібридизація атомів C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
||||||||
Види зв’язків: C− H |
|
|
|
|
|
C− C |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Валентні кути: σ − σ |
|
|
|
|
|
σ − π |
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
H |
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
C |
C |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
C |
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
C |
|
H |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
C |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
C |
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
H |
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
H |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
C |
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
C |
|
|
|
||||||||
|
|
H |
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
C |
|
|
|
C |
|
H |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
C |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,14 нм |
|
|
|
|||||||
Теоретична частина |
39 |
|
|
Фізичні властивості
Агрегатний стан |
Колір |
|||
t°пл |
|
Запах |
|
|
t°кип |
|
У воді |
|
|
|
|
|||
Дія на організм людини |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Хімічні властивості
1. Горіння
C6H6 + O2 (чистий) →
C6H6 + O2 (повiтря) →
2.Приєднання
+ H2 t, kat→
+ Cl2 УФ→
3.Заміщення
+ Cl2 AlCl3→
+ HNO3 H2SO4→
+ CH3Cl AlCl3→