Наочний довідник 8-9 класи
.pdfЗміна ступеня дисоціації фторидної кислоти (приклад)
Умова |
Зміна ступеня дисоціації |
|
|
|
|
Нагрівання розчину |
Ступінь дисоціації збільшується |
|
|
|
|
Розбавлення водою |
Ступінь дисоціації збільшується |
|
|
|
|
|
НF — слабкий електроліт: |
|
|
HF H+ + F− . |
|
Додавання натрій фториду |
Додаючи NaF, вводять більшу кількість йо- |
|
нів F–, які зміщують рівновагу процесу дисоціа- |
||
|
||
|
ції у бік утворення недисоційованих молекул, |
|
|
отже, ступінь дисоціації зменшується |
|
|
|
Алгоритм складання рівняння дисоціації
|
|
Рівняння |
дисоціації |
— спосіб |
змін, що відбуваються у процесі ди- |
||
|
|
зображення |
якісних і |
кількісних |
соціації речовини. |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1. |
Записуємо формулу хімічної сполуки |
|
Ö |
|
CaCl2 →… |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ø |
|
|
|
Ø |
||
|
|
|
|
|
|
||
2. |
Визначаємо число катіонів та їхній заряд |
|
Ö |
|
CaCl2 →Ca2+ + … |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ø |
|
|
|
Ø |
||
|
|
|
|
|
|
||
3. |
Визначаємо число аніонів та їхній заряд |
|
Ö |
|
CaCl2 →Ca2+ + 2Cl− |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
4. |
Перевіряємо правильність складання рівняння |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема 3. Розчини |
81 |
РЕАКЦІЇ ЙОННОГО ОБМІНУ
Йонне рівняння — тип хімічно- |
дукти реакції записані в йонному |
го рівняння, в якому реагенти і про- |
вигляді |
|
|
Умови, за яких йонні реакції йдуть до кінця
Умова
результаті реакції |
випадає осад |
1. У |
|
У результаті реакції |
виділяється газ |
|
2. |
|
|
3. У результаті реакції утво- |
рюється малодисоціююча |
речовина (наприклад вода) |
|
Приклад |
Молекулярне |
|
Повне йонне рівняння |
Скорочене йонне |
||||||||
|
рівняння |
|
|
рівняння |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
а) Реакція між |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
барій хлоридом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і сульфатною кис- |
BaCl2 + H2 SO4 → |
Ba2+ + 2Cl− + 2H+ + SO24− → |
Ba+ + SO24− → |
|||||||||
|
лотою приводить |
→ BaSO |
|
↓ +2HCl |
→ |
BaSO |
|
2H+ |
+ |
2Cl− |
→ |
BaSO |
4 ↓ |
|
до утворення не- |
4 |
|
||||||||||
|
|
|
|
4 ↓ + |
|
|
|||||||
|
розчинного осаду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
барій сульфату |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
б) Реакція між алю- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
міній хлоридом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і натрій гідрокси- |
AlCl3 + 3NaOH → |
Al3+ + 3Cl− + 3Na+ + 3OH−→ |
Al3+ + 3OH− → |
|||||||||
|
дом приводить до |
→ Al(OH) ↓ +3NaCl |
→ Al(OH) |
↓ +3Na+ + 3Cl |
→ Al(OH) ↓ |
||||||||
|
утворення нероз- |
|
|
3 |
|
|
|
3 |
|
|
|
|
3 |
|
чинного осаду алю- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
міній гідроксиду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а) Реакція між |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
калій карбонатом |
K2 CO3 + H2 SO4 → |
2K+ + CO32+ + 2H+ + SO24− → |
2H+ + CO32− → |
|||||||||
|
і сульфатною кис- |
||||||||||||
|
лотою супроводжу- |
→ K2 SO4 + CO2 ↑ + H2 O |
→ 2K+ + SO24+ + CO2 ↑ +H2 O |
→ H2 O + CO2 ↑ |
|||||||||
|
ється виділенням |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вуглекислого газу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
б) Реакція між на- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
трій сульфатом |
Na2 S + 2HCl → |
2Na+ + S2− + 2H+ + 2Cl− → |
|
|
|
|||||||
|
і хлоридною кис- |
2H+ + S2− → H2 S ↑ |
|||||||||||
|
лотою супрово- |
→ 2NaCl + H2 S ↑ |
→ 2Na+ + 2Cl− + H2 S ↑ |
|
|
|
|||||||
|
джується виділен- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ням сірководню |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а) Реакція між на- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
трій сульфатом |
NaOH + HCl → |
Na+ + OH− + H+ + Cl− → |
|
|
|
|||||||
|
і хлоридною кис- |
H+ + OH− → H2 O |
|||||||||||
|
→ NaCl + H2 O |
→ Na+ + Cl− + H2 O |
|
||||||||||
|
лотою супрово- |
|
|
|
|
||||||||
|
джується виділен- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ням сірководню |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
б) У результаті ре- |
Ca (OH)2 + H2 SO4 → |
Ca (OH)2 + 2H+ + SO24− → |
|
|
|
|||||||
|
акції між натрій |
|
— |
||||||||||
|
гідроксидом і хло- |
→ CaSO4 + 2H2 O |
→ CaSO4 + 2H2 O |
|
|
|
|||||||
|
ридною кислотою |
|
|
|
|
|
|||||||
|
утворюється вода |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
82 |
Розділ II |
Тема 4. Загальні відомості про метали
ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТАЛІВ
Метали — елементи, які утво- |
провідністю, електропровідністю |
рюють прості речовини, що ха- |
і металічним блиском. |
рактеризуються хорошею тепло- |
|
|
|
Особливості будови металів
|
|
Елементи |
|
||
|
|
Ý |
Þ |
|
|
|
|
|
|
Неметали |
|
|
Метали |
|
|
(на зовнішньому електрон- |
|
(на зовнішньому електронному шарі атома міститься від 1 до |
|
ному шарі атома містить- |
|||
3 електронів) |
|
|
|
ся від 4 до 7 електронів. |
|
|
|
|
|
Виключення: Н, В, Не) |
|
|
|
|
|
|
|
Ý |
Ø |
Þ |
|
|
|
s-метали |
р-метали |
(валентні електро- |
(валентні елект- |
ни заповнюють |
рони заповнюють |
s-орбіталь) |
р-орбіталь) |
|
|
d-метали
(відбувається заповнення електронами d-орбіталі)
Ø Ø Ø
Елементи головних |
Елементи головних |
підгруп I і II |
підгруп III (Al, Ga, |
груп періодичної |
In, Ti), IV (Ge, Sn, |
системи |
Pb), V (Sb, Bi) і VI |
|
(Po) груп |
|
|
Перехідні елементи; розташовуються між s- і р-еле- ментами
Характеристика металічного зв’язку
Металічний зв’язок утворюється внаслідок електричного притягання між йонами металу та вільними електронами. Наявність вільних електронів визначає електропровідність металів
Модель металічного зв’язку в калію
Катіон Калію
Електрон
Тема 4. Загальні відомості про метали |
83 |
Загальна характеристика металів
1.До металів належать переважно елементи, на зовнішньому електронному шарі яких є один, два або три валентні електрони
2.Усі метали за звичайних умов — тверді речовини, за винятком ртуті з металічним блиском, гарні провідники електрики та теплоти
3.Класифікація металів:
|
Метали |
Чорні |
Кольорові |
|
|
— Залізо та його сплави; |
— Важкі (мідь, цинк, свинець, ртуть); |
—метали, які в основному ви- — легкі (натрій, калій, алюміній); користовують як добавку — рідкісні (літій, рубідій, берилій, молібден); до заліза: марганець, хром — рідкоземельні (скандій, лантан і лантаноїди);
—благородні (золото, срібло, платина);
—радіоактивні (радій, уран, актиній і актиноїди);
—розсіяні (германій, індій)
4.Лише деякі метали (аурум, купрум, меркурій) зустрічаються в природі у вільному стані. Більшість із них зустрічається у вигляді оксидів, солей
5.Основний спосіб добування металів із руд — відновлення до вільних металів. Відновниками виступають Карбон, карбон(II) оксид, Гідроген, більш активні метали:
ZnO + C→t Zn + CO ↑; Fe2 O3 + 3CO →t 2Fe + 3CO2 ; WO3 + 3H2 → W + 3H2 O; 3Fe3 O4 + 8Al → 4Al2 O3 + 9Fe
6.Хімічні властивості металів характеризує електрохімічний ряд напруг
—кожний метал здатний витісняти з розчинів солей ті метали, які
стоять у ряду напруг після нього;
Li, Rb, K, Cs, Ba, Sr, Ca, Na,
Mg, Al, Mn, Zn, Cr, Fe, Cd, Co, — усі метали, що стоять до Гідрогену, здатні витісняти його з роз- N, Pb, H2, Sb, Bi, Cu, Ag, Hg, бавлених кислот;
Pd, Pt, Au
—метал, розташований ліворуч, є хімічно активнішиим і більш активно взаємодіє з неметалами
Характеристика деяких металів
Метал |
Властивості |
Застосування |
Розповсюдженість у природі |
||
|
|
|
|
||
|
Метал сріблясто-білого ко- |
Використовується як ле- |
Входить до складу 150 |
||
|
льору, крихкий, твердий, |
гуючий метал, його додають |
мінералів. В Україні мар- |
||
|
Тпл = 1244 °С |
до сплавів |
для |
підвищення |
ганцеві руди (що містять |
|
|
механічної міцності, твердо- |
до 14 % Мангану) є на пів- |
||
Манган |
|
сті, жароміцності, також ви- |
денний захід від Кримсь- |
||
|
користовують у |
кольоровій |
кого півострова в районі, |
||
|
|
||||
|
|
металургії, |
для |
створення |
обмеженому широтами Єв- |
|
|
антикорозійних |
покриттів, |
паторії та Севастополя |
|
|
|
у хімічній промисловості та |
|
||
|
|
фармакології |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
84 |
Розділ II |
Продовження таблиці
Метал |
Властивості |
Застосування |
|
Розповсюдженість у природі |
|||||||||
|
|
|
|
||||||||||
|
Метал сіро-сталевого ко- |
Використовуєтьсяяклегу- |
Відомо понад 30 міне- |
||||||||||
|
льору, твердий, стійкий до |
ючий компонент при виплав- |
ралів, які |
містять |
хром, |
||||||||
|
корозії, Тпл = 1890 °С |
ці сталі. Із хромистої сталі |
але економічно вигідно до- |
||||||||||
Хром |
|
виготовляють промислові де- |
бувати його з хромових за- |
||||||||||
|
талі. Неіржавіюча сталь міс- |
лізняків. В Україні хро- |
|||||||||||
|
|
||||||||||||
|
|
тить 10—12 % Хрому |
|
мові руди |
зустрічаються |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
у Верхівцевському і Біло- |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
зерському районах |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
Сірувато-сріблястий ме- |
Сплави |
титану |
застосо- |
У природі відомо по- |
||||||||
|
тал, Тпл = 1665 °С. Пластич- |
вують головним чином у лі- |
над 80 мінералів, у яких |
||||||||||
|
ний, добре піддається про- |
такобудуванні, |
для |
виго- |
міститься Титан, але про- |
||||||||
|
кату, куванню, стійкий до |
товлення |
окремих |
частин |
мислову |
цінність |
мають |
||||||
|
корозії навіть у морській |
реактивних двигунів (оскіль- |
титановий |
залізняк |
(міс- |
||||||||
|
воді |
ки його сплави у 2—3 рази |
тить 32 % Титану) і Рутил |
||||||||||
Титан |
|
міцніші за алюмінієві й у 5 |
(60 %). В Україні титанові |
||||||||||
|
разів — за магнієві) |
|
руди є |
на |
Українському |
||||||||
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
щиті та його схилах. (Ук- |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
раїнський |
щит |
простя- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
гається на 1000 км з північ- |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
ного заходу на південний |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
схід України, від р. Сарни |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
до м. Ростов-на-Дону) |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Метал сріблясто-біло- |
Застосовується |
в |
чорній |
Часто |
|
зустрічається |
||||||
|
го кольору, ковкий, |
металургії |
для |
легування |
в земній корі, але розсія- |
||||||||
|
Тпл = 1900 °С. Усі його спо- |
сталей і чавунів |
|
|
|
ний у гірських |
породах |
||||||
|
луки токсичні |
|
|
|
|
|
і мінералах. |
Його |
видо- |
||||
Ванадій |
|
|
|
|
|
|
бувають під час розробки |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
руд, у яких він міститься |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
(наприклад, титаномагне- |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
титові руди, |
фосфорити, |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
нафта, уранові руди) |
|
|
||||
|
|
|
|
||||||||||
|
Сріблястий метал, |
Для покриття виробів із |
Входить до складу май- |
||||||||||
|
Тпл = 1453 °С. Хімічно ма- |
заліза, міді й інших металів |
же 50 руд. Для його до- |
||||||||||
|
лоактивний, стійкий, |
для покращення зовнішньо- |
бування |
найчастіше |
ви- |
||||||||
Нікель |
гнучкий, твердий метал |
го вигляду, запобігання ко- |
користовують |
|
нікелін, |
||||||||
|
розії. Також входить до скла- |
залізонікельовий |
колче- |
||||||||||
|
|
||||||||||||
|
|
ду сплавів — відомо |
понад |
дан і гарнієрит. Великі за- |
|||||||||
|
|
3000 нікелевих сплавів |
паси нікелю є на океаніч- |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
ному дні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Сірий метал із синім від- |
Є складовою |
|
частиною |
Великих |
|
кобальтових |
||||||
|
тінком, Тпл = 1493 °С. Втра- |
магнітних сталей. Також йо- |
родовищ немає. Вміст Ко- |
||||||||||
|
чає свої магнітні властиво- |
го сполуки застосовують для |
бальту в рудах незначний |
||||||||||
Кобальт |
сті за температури 1121 °С |
виготовлення синіх фарб |
(від 0,1—2 %). Найпоши- |
||||||||||
(у феруму — за 769 °С) |
|
|
|
|
|
реніший його мінерал — |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
кобальтин. Належить |
до |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
дуже дорогих металів |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема 4. Загальні відомості про метали |
85 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці |
||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Метал |
Властивості |
|
Застосування |
|
Розповсюдженість у природі |
||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||
|
Ясно-сріблястий метал. |
Використовується для до- |
Близько 98 % молібде- |
||||||||||||
|
Тпл = 2690 °С. Тугоплавкий |
бування надтвердих сплавів. |
ну видобувають з молібде- |
||||||||||||
|
метал, який добре прово- |
У металургії використовуєть- |
нового блиску. В Україні |
||||||||||||
Молібден |
дить електрику |
ся в основному як легуюча |
поклади молібдену зустрі- |
||||||||||||
|
домішка. Чистий молібден |
чаються на Українському |
|||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
використовують |
у радіо- й |
щиті |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
електротехніці |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
Сріблясто-білий ме- |
Сплави вольфраму з ко- |
Промисловими |
міне- |
|||||||||||
|
тал, найбільш тугоплав- |
льоровими |
металами |
засто- |
ралами |
для |
добування |
||||||||
|
кий, ковкий і тягучий. |
совуються |
в |
електротехні- |
вольфраму є шеєліт, який |
||||||||||
Воль- |
Тпл = 3410 °С. За темпера- |
ці, медицині |
(для |
виготов- |
в Україні |
зустрічається |
|||||||||
тури добре кується й ви- |
лення нитки розжарювання |
в Кременчуцькому, Верхів- |
|||||||||||||
фрам |
|||||||||||||||
тягується в нитку (з 250 г |
електроламп, |
|
рентгенівсь- |
цевському й інших рудних |
|||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
металу можна виготувати |
ких трубок), в атомних ре- |
районах |
|
|
|
|
|
|||||||
|
нитку завдовжки 100 км) |
акторах |
використовують |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
для |
захисту |
від |
радіації |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
||||||||||||
|
Метал червоного кольо- |
Сплави міді широко ви- |
Відомо 240 мідних мі- |
||||||||||||
|
ру, ковкий, тягучий, лег- |
користовують в електротех- |
нералів: саморідна |
мідь, |
|||||||||||
|
коплавкий. Тпл = 1083 °С. |
ніці, машинобудівній і хіміч- |
мідний колчедан, мідний |
||||||||||||
|
Добре проводить тепло |
ній промисловості |
|
|
блиск, |
куприт, |
малахіт, |
||||||||
Мідь |
й електрику |
|
|
|
|
|
|
|
бляклі |
руди. |
Промисло- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ве значення мають мідисті |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пісковики, |
які |
перспек- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тивні і в Україні. Саморід- |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
на металічна мідь виявле- |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
на у Волино-Поділлі |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
Білий метал, м’який, ков- |
Свинець |
і |
його |
|
сполу- |
Свинець і цинк у рудах |
||||||||
|
кий. Тпл = 327,4 °С |
ки використовують в елек- |
звичайно містяться разом, |
||||||||||||
Свинець |
|
тротехніці, |
для |
виробниц- |
часто у супроводі міді та |
||||||||||
|
тва |
фарб, |
сплави |
свинцю |
срібла. Найвідоміші |
руд- |
|||||||||
|
|
— у виробництві бронзи, ла- |
ні метали у виробниц- |
||||||||||||
|
|
туні, |
друкарських |
сплавів |
тві свинцю — свинцевий |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
блиск, цинку — цинкова |
||||||
|
Білий метал. Тпл = 419,5 °С. |
Використовується для ви- |
обманка, червона цинко- |
||||||||||||
|
Стійкий до корозії метал, |
робництванадлегкихсплавів, |
ва руда. В Україні свинце- |
||||||||||||
Цинк |
на повітрі покривається |
а також у піротехніці |
|
во-цинкові руди є в Закар- |
|||||||||||
білим нальотом оксиду, |
|
|
|
|
|
|
|
патті |
|
|
|
|
|
||
|
який захищає його від по- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
дальшого окиснення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
Сріблясто-білий метал. |
Використовуються |
для |
Отримують з морської |
|||||||||||
|
Тпл = 651 °С. Легкий, го- |
виробництва |
|
надлегких |
води: в 1 м3 води — 1 кг |
||||||||||
Магній |
рить яскравим полум’ям |
сплавів, а також в піротех- |
магнію; а також з міне- |
||||||||||||
|
|
ніці |
|
|
|
|
|
|
ралів: магнезита, калійно- |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
магнієвих солей |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
86 |
Розділ II |
Продовження таблиці
Метал |
Властивості |
Застосування |
|
Розповсюдженість у природі |
||||
|
|
|
|
|||||
|
Сріблястий метал. |
Алюмінієві сплави вико- |
Н а й п о ш и р е н і ш и й |
|||||
|
Тпл = 660,1 °С. Пластич- |
ристовують у |
виробництві |
у природі |
метал, входить |
|||
|
ний, міцний, ці властиво- |
транспортних |
засобів |
і за- |
до складу всіх порід, але |
|||
|
сті зберігає і в сплавах, які |
собів зв’язку, вибухових ре- |
промислові скупчення ут- |
|||||
|
утворює з усіма металами |
човин |
|
|
ворює |
рідко. |
Основним |
|
Алюміній |
(окрім свинцю) |
|
|
|
джерелом алюмінію є бок- |
|||
|
|
|
|
|
сити. В Україні близькі до |
|||
|
|
|
|
|
бокситів осадкові породи, |
|||
|
|
|
|
|
знайдені в крейдяних від- |
|||
|
|
|
|
|
кладеннях південної час- |
|||
|
|
|
|
|
тини країни |
|
||
|
|
|
|
|
||||
|
Сріблясто-білий метал. |
При виробництві |
на- |
Входить до складу 17 мі- |
||||
|
Має низьку температу- |
півпровідників |
велику |
йо- |
нералів, із яких промисло- |
|||
|
ру плавлення та висо- |
го кількість витрачають на |
ве значення мають каси- |
|||||
Олово |
ку температуру кипіння. |
свинцево-олов’яні припої |
терит і станин. Каситерит |
|||||
|
Тпл = 231,9 °С. М’який, |
|
|
|
є у вигляді розсипів на пів- |
|||
|
хімічно стійкий до води, |
|
|
|
нічному заході |
Українсь- |
||
|
органічних кислот |
|
|
|
кого щита і в Приазов’ї |
|||
|
|
|
|
|
|
|||
|
Білий метал із рожевим |
Є компонентом легкоплав- |
Із |
відомих |
мінералів |
|||
|
відтінком. Тпл = 271,3 °С. |
ких сплавів. Вісмут і його |
вісмуту практичне значен- |
|||||
|
Має погану теплопровід- |
сполуки мають дезінфікуючі |
ня мають вісмутин, вісму- |
|||||
Вісмут |
ність, здатність розширю- |
й антисептичні властивості, |
товий блиск, самородний |
|||||
ватися в об’ємі при твер- |
тому застосовуються в меди- |
вісмут |
і |
вісмутова охра. |
||||
|
дінні |
цині |
|
|
В Україні рудовиявлення |
|||
|
|
|
|
|
вісмуту виявлені в Закар- |
|||
|
|
|
|
|
патті |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Сріблясто-синюватий важ- |
Використовується в елек- |
Відомо |
25 |
мінералів |
|||
|
кий метал. За звичай- |
тротехніці, радіотехніці, хі- |
ртуті. Найбільше значен- |
|||||
|
них умов — рідкий метал. |
мічному виробництві як ка- |
ня має кіновар. В Україні |
|||||
Ртуть |
Твердне за температури |
талізатор, у медицині у ви- |
ртутно-рудною провінцією |
|||||
близько 39 °С. За нормаль- |
робництві мазей |
|
вважається Донецький ба- |
|||||
|
ної температури розчиняє |
|
|
|
сейн, багатим на ртутні мі- |
|||
|
золото, срібло та деякі інші |
|
|
|
нерали є Закарпаття |
|||
|
метали |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Сріблясто-білий метал |
Добавка сурми до м’яких |
Найбільше значення зі |
|||||
|
із синюватим відтінком. |
металів підвищує їх міцність |
всіх відомих мінералів, до |
|||||
|
Тпл = 630,5 °С. Твердий |
|
|
|
складу яких входить сур- |
|||
Сурма |
та крихкий, легко здріб- |
|
|
|
ма, має сурм’яний блиск. |
|||
|
нюється в порошок |
|
|
|
Сурма разом із ртуттю зви- |
|||
|
|
|
|
|
чайно є супутниками в ро- |
|||
|
|
|
|
|
довищах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема 4. Загальні відомості про метали |
87 |
ДОБУВАННЯ МЕТАЛІВ. ЕЛЕКТРОЛІЗ
Електроліз — це окисно-віднов- ний процес, що відбувається в розчинах або розплавах електролітів під впливом постійного електричного струму.
Електрод — електропровідне тіло (пластинка), за допомогою якого здійснюється електричний контакт з електролітом.
Способи добування металів
Випалювання руд із подальшим відновленням оксидів
Відновлення металів з їх оксидів коксом, карбон (II) оксидом
Відновлення металів з їх оксидів Гідрогеном
Відновлення металів з їх оксидів деякими металами (металотермія)
Електроліз розплавів
HgS + O2 →t Hg + SO2 ; 2ZnS + 3O2 →t 2ZnO + 2SO2 ; 2ZnO + C → CO2↑ + 2Zn
ZnO + C→t Zn + CO; Fe2 O3 + 3CO →t 3CO2 + 2Fe
WO3 + 3H2 →t W + 3H2 O; CuO + H2 →t Cu + H2 O
3Cr2 O + 2Al → Al2 O3 + 6Cr; 3MnO2 + 4Al→t 2Al2 O3 + 3Mn
Під час електролізу розплаву натрій хлориду на катоді виділяєть-
ся розплавлений натрій, а на аноді — хлор: Na+ + e → Na0; 2Cl− − 2e → Cl20
Загальні закономірності електролізу
1.При пропусканні через розчин електроліту постійного електричного струму позитивно заряджені частинки (катіони) рухаються до катода, а негативно заряджені (аніони) — до анода:
|
Катод |
|
Анод |
|
– |
|
+ |
|
+ |
– |
|
Відновлення катіона |
+ |
– |
Окиснення аніона |
|
|
||
|
+ |
– |
|
2.Катіони у разі контакту з катодом приймають у нього електрони, тобто відновлюються. Аніони, наближаючись до анода, віддають електрони, тобто окиснюються. Отже, на катоді відбувається процес відновлення катіона, а на аноді — процес окиснення аніона
88 |
Розділ II |
3. При плавленні солі та луги розпадаються на йони.
1) Схема електролізу розплаву натрій хлориду NaCl:
на катоді: Na+ + e → Na0 відновлюються йони Натрію на аноді: 2Cl− − 2e → Cl20 окиснюються хлорид-іони
2) Схема електролізу розплаву натрій гідроксиду NaOH
на катоді: Na+ + e → Na0 відновлюються йони Натрію
на аноді: 4OH− → 2H2 O + O2 ↑ окиснюються гідроксид-іони
4.Під час електролізу водних розчинів у реакції можуть брати участь не тільки йони електроліту, але також гідроксид-іони та йони Гідрогену, які утворюються в результаті дисоціації. Тому електроліз у розчині відбувається значно складніше. Вибираючи найбільш вірогідний процес на аноді та катоді, слід виходити з положення, що йтиме та реакція, для якої потрібна найменша витрата енергії. Крім того, для вибору найбільш вірогідного процесу на аноді та катоді під час електролізу розчинів солей з електродом, що не витрачається, застосовуються такі правила:
1)на аноді можуть утворюватися такі продукти:
—у разі окиснення аніонів F–, H–, SO24− , NO3− , PO4−3 виділяється кисень O2;
—у разі окиснення аніонів Cl–, Br–, S– виділяються відповідно хлор Cl2, бром Br2, йод I2;
2)на катоді виділяється водень у тому випадку, якщо метал стоїть в електрохімічному ряду напруг металів ліворуч від Гідрогену
5.Приклади електролізу на різних електродах.
1)Електроліз розплаву натрій хлориду NaCl → Na+ + Cl−:
К (вугільний)
Na+ + e → Na0 відновлення відновлюються йони Натрию
А (вугільний)
Cl− − e → Cl0; Cl0 + Cl0 → Cl20 ↑ окиснення окиснюються хлорид-іони
2) Електроліз водного розчину купрум (II) хлориду CuCl2 → Cu2+ + 2Cl− ; H2 O H+ + OH− :
К (вугільний) |
А (вугільний) |
||||
Cu2+ + 2 |
|
→ Cu0 |
2Cl− − 2 |
|
→ Cl2 |
e |
e |
||||
відновлюються йони Купруму |
окиснюються хлорид-іони |
3) Електроліз водного розчину натрій сульфату Na2 SO4 → 2Na+ + SO24− ; H2 O H+ + OH− :
К (вугільний) |
А (вугільний) |
||||
H+ + |
|
→ H0 |
OH− − |
|
→ OH0 |
e |
e |
||||
H0 + H0 → H20 ↑ |
4OH0 → 2H2 O + O2 ↑ |
||||
відновлюються йони Гідрогену |
окиснюють гідроксид-іони |
4) Електроліз розчину мідного купоросу (CuSO4 2H2 O); CuSO4 → Cu2+ + SO24− ; H2 O H+ + OH− :
|
|
К (мідь) |
А (мідь) |
||
Cu2+ + 2 |
|
→ Cu відновлення |
Cu0 − 2 |
|
→ Cu2+ |
e |
e |
||||
утворення мідного покриття |
«розчинення» анода |
Тема 4. Загальні відомості про метали |
89 |
КОРОЗІЯ МЕТАЛІВ. СПЛАВИ
Корозія — мимовільний процес руйнування металів або їхніх сплавів під дією навколишнього середовища.
Інгібітори корозії — речовини, які вводяться в незначній кількості
в корозійне середовище для різкого зменшення швидкості корозії.
Сплав — суміш якого-небудь металу з одним або кількома іншими елементами.
Методи боротьби з корозією
Нанесення на поверхню металів |
Найчастіше використовують оксидування і фосфатування ме- |
неметалічних покриттів |
талів, за яких на поверхні металу утворюється щільний шар ок- |
|
сидів або фосфатів |
|
|
Протекторний захист |
Конструкцію, що захищається, сполучають із більш активним |
|
металом (протектором). Саме він піддається руйнуванню, запобі- |
|
гаючи руйнуванню металу конструкції. Наприклад, для захисту |
|
сталевого корпусу морського судна використовують цинк |
|
|
Електрозахист |
Конструкцію, що захищається і міститься в середовищі елек- |
|
троліту, приєднують до катода зовнішнього джерела струму, |
|
а анодзаземляють.Такимчиномзахищаютьтрубинафтовихсвер- |
|
дловин під час видобутку нафти з високим вмістом сірководню |
|
|
Використання інгібіторів |
Інгібіторами найчастіше є органічні речовини, а також деякі |
(уповільнювачів) корозії |
неорганічні солі (наприклад натрій нітрат). Найчастіше інгібіто- |
|
ри застосовують при хімічному очищенні парових котлів від на- |
|
кипу, зняття окалини з оброблених виробів |
|
|
Схема протекторного захисту підземного трубопроводу
|
|
|
|
|
|
|
e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Провідник електриричного струму |
e |
||||||
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Zn Zn2+ |
Fe |
Zn2+ |
|
Протектор |
|
|
Трубопровід |
У процесі корозії протектор є анодом і кородує, запобігаючи тим самим руйнуванню основної конструкції.
90 |
Розділ II |