Наочний довідник 8-9 класи
.pdfФЕРУМ І ЙОГО СПОЛУКИ
Характеристика феруму
|
+26Fe 1s22s22p63s23p63d64s2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
3s2 |
|
|
3p6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3d6 |
|
4s2 |
|
|
4p0 |
|||||||||
|
+26Fe… |
ÇÈ |
|
ÇÈ |
ÇÈ |
ÇÈ |
|
ÇÈ |
È |
È |
È |
È |
|
ÇÈ |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В атомі Феруму в збуджений стан можна перевести тільки один s-електрон |
|||||||||||||||||||||||||||
1. Особливості |
зовнішнього рівня (на р-підрівень), тому його валентність не може перевищува- |
|||||||||||||||||||||||||||
ти 6 (число неспарених електронів). Електронно-графічні формули атома Феру- |
||||||||||||||||||||||||||||
будови атома |
||||||||||||||||||||||||||||
му та йонів Fe2+і Fe3+ для 3d- і 4s-орбіталей матимуть вигляд: |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
Fe0 |
3d64s2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ÇÈ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
ÇÈ |
È |
È |
È |
È |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
Fe2+ |
3d64s0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
ÇÈ |
È |
È |
È |
È |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
Fe3+ |
3d54s0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
È |
È |
È |
È |
È |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Фізичні власЧисте залізо — сріблясто-білий метал. Він ковкий, має здатність до електро- |
||||||||||||||||||||||||||||
тивості |
і теплопровідності, легко намагнічується і розмагнічується |
|
|
|
|
|
За поширеністю в природі Ферум займає друге місце серед металів (4,65 % за 3. Розповсюдженмасою). У вільному вигляді виявлений тільки в метеоритах. Основними мінераня в природі лами є магнітний залізняк Fe3O4, червоний залізняк Fe2O3, червоний залізняк
2Fe2 O3 3H2 O , пірит (залізний колчедан)
|
1) |
Відновленням із ферум (III) оксиду воднем при нагріванні: |
|
||
|
|
|
t |
|
|
|
|
Fe2 O3 + 3H2 →2Fe + 3H2 O |
|
|
|
4. Добування |
2) |
відновленням з оксидів Fe2O3 |
і Fe2O4 алюмінотермічним способом: |
|
|
|
|
||||
|
|
Fe2 O3 |
+ 2Al → Al2 O3 + 2Fe |
|
|
|
3) |
електролізом водних розчинів солей феруму(III) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1) |
Взаємодія с простими речовинами: |
|
|
|
|
|
3Fe + 2O2 → Fe3 O4 2Fe + 3Cl2 → 2FeCl3 2Fe + N2 |
→ 2FeN Fe + S → FeS |
||
|
|
залізна |
ферум |
ферум |
ферум |
|
|
окалина |
хлорид |
нітрид |
сульфід |
|
|
|
|
|
|
|
2) |
взаємодія з кислотами: |
|
|
|
5. Хімічні влас- |
|
Fe + 2HCl → FeCl2 + H2 H ↑; Fe + H2 SO4 (р) → FeSO4 + H2 ↑ |
|
||
|
Fe + 4HNO3 (р) → Fe(NO3 )3 + NO + 2H2 O |
|
|||
тивості |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
3) |
взаємодія з солями: |
|
|
|
|
|
Fe + CuSO4 → FeSO4 + Cu |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4) |
реагує з водяною парою: |
|
|
|
|
|
3Fe + 4H2 O → Fe3 O4 + 4H2 ↑ |
|
||
|
|
||||
|
Завдяки магнітним властивостям застосовують при виготовленні трансформа- |
||||
6. Застосування торів, електромагнітів. |
|
|
|
||
|
Активно використовується у складі сплавів (чавуну та сталі) |
|
Тема 4. Загальні відомості про метали |
101 |
Порівняльна характеристика ферум (II) оксиду і ферум (III) оксиду
Сполука
Фізичні
властивості
Добування
Хімічні
властивості
|
FeO |
Fe2O3 |
|
|
|
Порошок чорного кольору |
Порошок бурого кольору |
|
|
|
|
1) |
Fe2 O3 + H2 → 2FeO + H2 O |
4FeS2 + 11O2 → 2Fe2 O3 + 8SO2 |
|
t |
|
2) |
Fe(OH)2 → FeO + H2 O |
|
|
|
|
|
Осно{вний оксид |
Амфотерний оксид |
|
FeO + 2Cl → FeCl2 + H2 O |
2KOH + Fe2 O3 → 2KFeO2 (сплавлення) |
|
|
ферит |
|
|
6HCl + Fe2 O3 → FeCl3 + 3H2 O |
|
|
|
Порівняльна характеристика ферум (II) гідроксиду і ферум (III) гідроксиду
Сполука
Хімічені
властивості
Добування
Fe(OH)2 |
Fe(OH)3 |
|
|
Легко розчиняється в кислотах, але не |
Слабка основа, має амфотерні власти- |
розчиняється в лугах: |
вості (у лугах розчиняється важче, ніж |
Fe(OH)2 + 2HCl → FeCl2 + 2H2 O |
у кислотах): |
|
Fe(OH)3 + 3HCl → FeCl3 + 3H2 O |
|
Fe(OH)3 + 3KOH → K3 Fe(OH)6 |
|
|
Добувають дією розчинів лугів на солі |
Добувають із ферум (II) гідроксиду: |
двовалентного Феруму: |
4Fe(OH)2 + O2 + 2H2 O → 4Fe(OH)3 |
FeCl2 + 2KOH → Fe(OH)2 ↓ +2KCl |
|
|
|
Порівняльна характеристика солей Феруму
Солі феруму(II) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Солі феруму(III) |
|
|
||||
|
|
|
|
||||||||||||
Водні розчини швидко окиснюються на повітрі, |
Мають окисні властивості |
|
|
||||||||||||
розчин каламутніє |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Якісна реакція: |
|
) |
|
|
) |
|
|
Якісні реакції: |
|
SCN → Fe(SCN) |
|
|
|||
( |
CN |
|
( |
|
+ 6KCl |
1) FeCl |
3 |
+ 3NH |
4 |
+ 3NH |
Cl |
||||
3FeCl2 + 2K3 Fe |
6 |
→ Fe3 Fe |
CN 6 |
|
|
|
|
3 |
4 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
амоній |
ферум роданід |
|
|
||
|
|
|
турнбульова синь |
|
|
|
|
роданід |
(червоний колір) |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
102 |
Розділ II |
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
Алхімія — середньовічна назва хімії; донауковий етап розвитку хімії, головна мета дослідження на цьому етапі: перетворення неблагородних металів на благородні, пошук еліксиру життя та ін.
Амфотерні речовини — сполуки, які виявляють залежно від умов і основні, і кислотні властивості
Аніон — негативно заряджений іон
Анод — електрод, сполучений з позитивним полюсом джерела постійного струму
Атом — найдрібніша частинка хімічного елемента, яка зберігає всі його хімічні властивості
Атомна маса — маса атома хімічного елемента, виражена у карбонових одиницях (1/12 маси атома Карбону)
Атомно-молекулярне вчення — вчення про дискретну будову матерії з атомів і молекул
Валентність — властивість атома даного елемента приєднувати або заміщати певне число атомів іншого елемента
Відновлення — хімічна реакція приєднання електронів атомами або йонами, що супроводжується зменшенням ступеня окиснення
Галоген — представник сімейства неметалічних елементів VII групи періодичної системи, до якого входять Флуор, Хлор, Бром, Йод
Гетерогенна реакція — хімічна реакція, що відбувається в неоднорідному середовищі (наприклад, реакція між твердою речовиною та рідиною)
Гомогенна реакція — хімічна реакція, що відбувається в однорідному середовищі (наприклад, реакція між рідинами)
Дисоціація електролітична — повний або частковий розпад на йони молекул електролітів під час їхнього розчинення або розплавлення
Електроліз — окисно-відновний процес, що відбувається в розчинах або розплавах електролітів під впливом постійного електричного струму
Електроліт — сполука, розчин або розплав якої проводить електричний струм
Елемент хімічний — сукупність атомів, що мають однаковий заряд ядра
Елементарні частинки — прості частинки, з яких складається речовина: електрони, нейтрони й ін.
Ізотопи — різновиди атомів хімічного елемента з різними атомними масами, але з одним і тим самим зарядом атомних ядер і які тому займають одне і те ж положення в періодичній системі
Інгібітори — каталізатори, що сповільнюють швидкість хімічної реакції
Індикатор — речовина, забарвлення якої змінюється залежно від кислотності середовища, в якому вона перебуває
Йон — заряджена частинка, що утворюється з тома або групи атомів у результаті приєднання або втрати одного або декількох електронів
Йонний хімічний зв’язок — зв’язок, зумовлений утворенням електронних пар за рахунок переходу валентних електронів від одного атома до іншого
Каталіз — процес зміни швидкості хімічних реакцій під дією каталізаторів; у разі позитивного каталізу швидкість підвищується, у разі негативного — зменшується
104 |
Додатки |
Каталізатор — речовина, яка прискорює реакцію, але при цьому залишається хімічно незміненою
Катіон — позитивно заряджений іон
Катод — електрод, сполучений з негативним полюсом джерела постійного струму
Кислота — 1) речовина, молекула якої містить атом (атоми) Гідрогену, здатний заміщатися або обмінюватися на метал; 2) електроліт, який під час дисоціації утворює лише катіони Гідрогену
Кількість речовини — це величина, яка визначається числом структурних одиниць (атомів або інших частинок) цієї речовини
Ковалентний зв’язок — тип хімічного зв’язку, який утворюється між атомами за рахунок утворення спільних електронних пар
Концентрація — відносний вміст речовини в суміші або розчині
Корозія — руйнування металів унаслідок різних фізико-хімічних впливів
Луги — розчинні у воді основи
Молекула — найдрібніша частинка речовини, яка зберігає її хімічні властивості
Молекулярна маса — маса молекули, виражена в карбонових одиницях (1/12 маси атома Карбону)
Моль — міра кількості речовини. Один моль дорівнює кількості речовини, яка містить стільки ж структурних частинок даної речовини, скільки атомів міститься у вуглеці масою 12 г
Молярна маса — маса одного моля речовини
Нейтрон — елементарна частинка, що не має електричного заряду, маса нейрона приблизно дорівнює масі протона
Окиснення — процес, що супроводжується втратою електронів атомами або йонами окиснюваної речовини
Окисно-відновна реакція — хімічна реакція, за якої один або декілька атомів або йонів, що входять до складу взаємодіючих речовин, віддають електрони, а інші — приєднують їх
Оксид — бінарна сполука кисню з іншим елементом
Основа — речовина, молекули якої складаються з йонів металу й однієї або декількох гідроксильних груп
Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, прийнята на основі встановленого взаємозв’язку між періодичністю зміни властивостей елементів, розміщених за збільшенням атомної маси, і особливостями структури електронних оболонок їхніх атомів
Повітря — суміш газів, які утворюють атмосферу
Протон — стійка елементарна частинка із зарядом +1
Радіоактивність — спонтанний розпад атомних ядер деяких елементів, що супроводжується виділенням елементарних частинок випромінювання
Реакція екзотермічна — реакція, що супроводжується виділенням тепла
Реакція ендотермічна — реакція, що супроводжується поглинанням тепла
Реакція заміщення — хімічна реакція, що відбувається між простою і складною речовинами, за якої атоми простої речовини заміщують атоми одного з елементів у складній речовині
Реакція нейтралізації — реакція між кислотою і основою (лугом), в результаті якої вони втрачають свої характерні властивості, утворюючи сіль і воду
Реакція необоротна — хімічний процес, який відбувається в одному напрямі
Реакція обміну — хімічна реакція, у процесі якої дві складні речовини обмінюються своїми складовими частинами
Додатки |
105 |
Реакція оборотна — хімічний процес, що відбувається одночасно в протилежних напрямах і приводить до хімічної рівноваги
Реакція розкладу — хімічна реакція, в результаті якої з однієї складної речовини утворюються дві або декілька простих або складних речовин
Реакція сполучення — хімічна реакція, в результаті якої з двох чи декількох простих або складних речовин утворюється одна більш складна речовина
Реакція хімічна — перетворення речовин, що виявляється у зміні їхньої хімічної будови
Розчинність — величина, що визначає найбільшу кількість речовини, яка може бути розчинена за певної температури в 100 г розчинника
Солі — 1) хімічні сполуки, що складаються з атомів металу й кислотного залишку; 2) електроліти, які в результаті дисоціації утворюють катіони металу й аніони кислотного залишку
Солі кислі — солі, що містять Гідроген, який може бути заміщений металом
Солі основні — солі, молекули яких містять гідроксильну групу
Солі середні — солі, що не містять ні Гідрогену, який може бути заміщений металом, ні гідроксильної групи
Сплав — суміш якогось металу з одним або кількома іншими елементами
Сталь — твердий і пружний матеріал на основі заліза, який добувається з чавуну шляхом окиснення й подальшого видалення всіх домішок з додаванням певної кількості вуглецю до розплавленого заліза
Ступінь окиснення — поняття, що характеризує стан елемента в хімічній сполуці та його поведінку в окисно-відновних процесах. Це умовний заряд, величина якого розраховується виходячи з припущення, що всі електрони, які утворюють хімічний зв’язок, повністю переходять до більш електронегативного елемента
Хімія — наука, предметом якої є вивчення хімічних елементів, їх сполук і взаємоперетворень
Чавун — сплав заліза з вуглецем (2—5 % Карбону)
Число (стала) Авогадро — число частинок в 1 моль речовини. Приблизне значення цієї сталої дорівнює 6,02 · 1023
Ядерна реакція — перетворення, що відбувається в ядрі атома
Ядро — позитивно заряджена центральна частина атома, що складається з протонів і нейтронів, оточена електронами
106 |
Додатки |
ДОВІДКОВІ ТАБЛИЦІ
Електронегативність елементів
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
N |
O |
F |
1.5 |
2.0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.5 |
3.0 |
3.5 |
4.0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Mg |
Al |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Si |
P |
S |
Cl |
1.2 |
1.5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.8 |
2.1 |
2.5 |
3.0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ca |
Sc |
Ni |
V |
Cr |
Mn |
Fe |
Co |
Ni |
Cu |
Zn |
Ga |
Ge |
As |
Se |
Br |
1.0 |
1.3 |
1.5 |
1.6 |
1.6 |
1.5 |
1.8 |
1.9 |
1.9 |
1.9 |
1.6 |
1.8 |
1.8 |
2.0 |
2.4 |
2.8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Sr |
Y |
Zr |
Nh |
Mo |
Te |
Ru |
Rh |
Pd |
Ag |
Cd |
In |
Sn |
Sb |
Te |
I |
1.0 |
1.2 |
1.4 |
1.6 |
1.8 |
1.9 |
2.2 |
2.2 |
2.2 |
1.9 |
1.7 |
1.7 |
1.8 |
1.9 |
2.1 |
2.5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ba |
La |
Hf |
Ta |
W |
Re |
Os |
Ir |
P |
Au |
Hg |
Tl |
Pb |
Bi |
Po |
At |
0.9 |
1.0 |
1.3 |
1.5 |
1.7 |
1.9 |
2.2 |
2.2 |
2.2 |
2.4 |
1.9 |
1.8 |
1.9 |
1.9 |
2.0 |
2.2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зміна кольору індикаторів залежно від середовища
ЗМІНА КОЛЬОРУ УНІВЕРСАЛЬНОГО ІНДИКАТОРА
Кисле |
малиновий |
рожево- |
оранжевий |
жовто-оран- |
жовтий |
зеленувато- |
|
середовище |
оранжевий |
жевий |
жовтий |
||||
|
|
|
|||||
Нейтральне |
|
|
|
|
|
|
|
жовто-зе- |
|
|
|
|
|
||
середовище |
лений |
|
|
|
|
|
|
Лужне |
|
|
|
|
|
|
|
зелений |
синьо-зе- |
сірувато- |
|
|
|
||
середовище |
лений |
синій |
|
|
|
||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
ЗМІНА КОЛЬОРУ ІНДИКАТОРІВ
Індикатор |
|
Середовище |
|
|
кисле |
нейтральне |
лужне |
||
|
||||
|
|
|
|
|
лакмус |
червоний |
фіолетовий |
синій |
|
|
|
|
|
|
фенолфталеїн |
безбарвний |
безбарвний |
малиновий |
|
|
|
|
|
|
метиловий оранжевий |
рожевий |
оранжевий |
жовтий |
|
|
|
|
|
Додатки |
107 |
108
Додатки
Таблиця розчинності
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Катіони |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Аніони |
H |
+ |
K+, |
NH |
+ |
Ba |
+ |
Ca |
+ |
Mg |
+ |
Al |
+ |
Cr |
+ |
Fe |
+ |
Fe |
+ |
Cd |
+ |
Ni2+, |
Mn |
+ |
Zn |
+ |
Ag |
+ |
+ |
Hg |
2+ |
Cu |
+ |
Pb |
+ |
Sn |
+ |
Аніони |
||
|
|
|
Na+ |
4 |
2 |
2 |
2 |
3 |
3 |
2 |
3 |
2 |
Co+ |
2 |
2 |
|
Hg |
|
2 |
2 |
2 |
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ОH– |
|
|
P |
— |
P |
M |
M |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
— |
— |
— |
H |
H |
H |
ОH– |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
F– |
P |
P |
P |
M |
H |
H |
M |
H |
H |
H |
P |
P |
M |
M |
P |
P |
— |
H |
H |
P |
|
F– |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
Cl– |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
H |
H |
M |
P |
M |
P |
|
Cl– |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
Br– |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
H |
H |
M |
P |
M |
P |
|
Br– |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
I– |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
H |
H |
H |
P |
H |
P |
|
I– |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
S2– |
P |
P |
P |
P |
M |
P |
— |
— |
H |
— |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
S2– |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
SO2– |
P |
P |
P |
H |
H |
H |
— |
— |
H |
— |
H |
H |
H |
H |
H |
— |
H |
H |
H |
— |
SO2– |
||||||||||||||||||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
SO2– |
P |
P |
P |
H |
M |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
M |
M |
P |
P |
H |
P |
|
SO2– |
|||||||||||||||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
CrO2– |
P |
P |
P |
|
H |
M |
P |
|
P |
H |
— |
P |
H |
H |
P |
|
P |
|
H |
|
H |
H |
P |
|
H |
H |
CrO2– |
|||||||||||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
PO3– |
P |
P |
P |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
PO3– |
||||||||||||||||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
CO2– |
P |
P |
P |
|
H |
H |
H |
— |
— |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
— |
CO2– |
|||||||||||||||||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
SiO2– |
H |
P |
— |
H |
H |
H |
|
H |
H |
H |
H |
H |
H |
H |
|
H |
H |
|
— |
— |
H |
H |
— |
SiO2– |
|||||||||||||||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
NO3– |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
|
NO3– |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
NO2– |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
— |
— |
P |
— |
P |
P |
P |
P |
M |
M |
P |
P |
P |
— |
NO2– |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
CH |
COO– |
P |
P |
P |
|
P |
|
P |
|
P |
|
M |
P |
P |
P |
P |
|
P |
P |
|
P |
|
P |
|
M |
P |
P |
|
P |
|
P |
|
CH |
COO– |
||||||
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Р — розчиняється у воді М — мало розчиняється у воді
Н — не розчиняється у воді прокреслення — не існує або у водному середовищі розпадається
Додатки |
Періодична система елементів |
Д. І. Менделєєва |
|
|
|
109 |
|
ЛІТЕРАТУРА
1.Азимов А. Краткая история химии.— М.: Мир, 1983.
2.Ахметов Н. С. Неорганическая химия.— М.: Высшая школа, 1975.
3.Бочкваров А. Д., Жикол О. А. Хімія у вмзначеннях. таблицях і схемах. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2005. — 128с.
4.Буринська Н. М. Хімія. Підручник для 8 класу середньої загальоосвітньої школи. — К.: ВТФ «Перун», 2001. — 160 с.
5.Буринська Н. М. Хімія. Підручник для 9 класу середньої загальоосвітньої школи. — К.: ВТФ «Перун», 2001. — 160 с.
6.Бусев А. И., Ефимов И. П. Словарь химических терминов.— М.: Просвещение, 1971.
7.Глинка Н. Л. Общая химия.— Л.: Химия, 1979.
8.Голуб А. М. Загальна та неорганічна хімія.— К.: Вища школа, 1968—1971.
9.Зоммер К. Аккумулятор знаний по химии.— М.: Мир, 1985.
10.Коттон Ф., Уилкинсон Дж. Основы неорганической химии.— М.: Мир, 1979.
11.Крестов Г. А., Березин Б. Д. Основные понятия современной химии.— Л.: Химия, 1986.
12.Некрасов Б. В. Основы общей химии.— М.: Химия, 1974.
13.Неорганическая химия. Энциклопедия школьника / Под ред. И. П. Алимарина. — М.: Советская энциклопедия, 1975.
14.Слєта Л. О., Чорний А. В., Холин Ю. В. 1001 задача з хімії з відповідями, вправами, рішеннями. — Харків: Веста: Видавнийтво «Ранок», 2004. — 386 с.
15.Справочник по химии / Под ред. П. И. Воскресенского.— М.: Просвещение, 1974.
16.Справочник по элементарной химии / А. Т. Пилипенко, И. П. Середа, Ф. Д. Шевченко.— К.: Наукова думка, 1985.
17.Фельдман Ф. Г., Рудзитис Г. Е. Химия: Учебник для 8—9 классов средней школы.— М.: Просвещение, 1994.
18.Химия / Под ред. Ю. Д. Третьякова.— М.: Просвещение, 1988.
19.Ходаков Ю. В. Общая и неорганическая химия.— М.: Просвещение, 1965.
20.Холин Ю. В., Слета Л. А. Репетитор по химии: Для школьников и абитуриентов.— Харьков: Фолио, 1998.
21.Хомченко Г. П. Химия.— М.: Высшая школа, 1981.
110 |
Додатки |