Тема 1. Сутність, принципи й роль страхування.

Практикум

Мета – формування системи знань зі страхування, вивчення теоретичних основ, функцій та принципів страхування, засвоєння основних категорій страхування і з’ясування об’єктивної необхідності та ролі страхування в умовах ринкової економіки.

План семінарського заняття

1. Необхідність страхового захисту. Страховий фонд суспільства як матеріальна основа забезпечення страхового захисту.

2. Основні категорії страхування.

3. Історичні передумови виникнення страхування та його розвиток.

4. Сутність і функції страхування.

5. Принципи страхування.

6. Роль страхування в умовах ринкової економіки.

Термінологічний словник

Диверсифікація – поширення активності страхових компаній за межі основного бізнесу, що полягає в територіальному та галузевому розосередженні взятих на страхування ризиків.

Заощаджувальна функція страхування – формування грошових накопичень для забезпечення певного рівня благополуччя або його покращання.

Застрахована особа – фізична особа, життя, здоров’я та працездатність якої є предметом страхового захисту з особового страхування. Застрахований може бути одночасно й страхувальником, якщо він уклав договір страхування щодо себе та самостійно сплачує страхові внески.

Інвестиційна функція страхування – вкладення тимчасово й відносно вільних від зобов’язань коштів страховика на депозитні рахунки в банківські структури, нерухомість, придбання цінних паперів та здійснення інших видів діяльності для отримання прибутку за умов диверсифікації, безпечності, прибутковості й ліквідності.

Клаузула – різноманітні застереження й умови, зазначені в договорі страхування. Однією з них є франшиза.

Контрибуція – право страховика звертатися до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим конкретним страхувальником за однаковими умовами й об’єктами, з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків за фактом страхового випадку.

Набувач – юридична або, частіше, фізична особа, призначена страхувальником за договором чи законом, яка є отримувачем страхової суми. Набувач є вторинним суб’єктом договору страхування.

Об’єкти страхування – те, що буде страхувати страхова компанія. Об’єктами страхування є:

– життя, здоров’я, працездатність громадян – в особистому страхуванні;

– майно й інші матеріальні цінності – у майновому страхуванні;

– відповідальність за можливу завдану шкоду життю, здоров’ю та майну третіх осіб – у страхуванні відповідальності.

Перестрахування – страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика або професіонального перестраховика.

Подвійне страхування – страхування одного й того самого об’єкта від аналогічних ризиків у двох або більше страховиків.

Превентивна функція страхування – зацікавленість страховиків і страхувальників у зменшенні наслідків страхових подій. Розрізняють правову й фінансову превенції. До правової превенції належать передбачені чинним законодавством або договорами страхування застереження, згідно з якими страхувальник повністю або частково позбавляється від страхових відшкодувань. Фінансова превенція полягає в тому що частину страхових премій спрямовують на фінансування превентивних заходів.

Ризик – імовірність настання певної події, результатом якої можуть бути втрати очікуваної економічної (фінансової) користі або прямі збитки.

Ризикова функція страхування – полягає в передаванні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, передбаченими чинним законодавством або договором.

Солідарна розкладка збитку – це компенсація втрат одному або кільком потерпілим із коштів фонду, створеного завдяки грошовим внескам інших суб’єктів – учасників страхування.

Співстрахування – страхування об’єкта за одним спільним договором кількома страховиками.

Страховий інтерес – це ступінь матеріальної зацікавленості в страхуванні.

Страховий ризик – імовірна подія або сукупність подій, на випадок яких здійснюють страхування.

Страхова відповідальність – зобов’язання страховика здійснити страхову виплату (відшкодування) страхувальнику у зв’язку з наслідками страхового випадку. Договір страхування завжди містить перелік страхових подій, на випадок настання яких здійснюється страхування. Цей перелік є обсягом страхової відповідальності (страхового покриття) страховика, причому чим він ширший, тим дорожчим буде страхування.

Страхова виплата – грошова сума, виплачувана страховиком відповідно до умов договору страхування в разі настання страхового випадку. Страхові виплати за договором страхування життя здійснюють у розмірі страхової суми (її частини) та (або) у формі регулярних послідовних, виплат обумовлених у договорі страхування сум.

Страхове відшкодування – страхова виплата, здійснювана страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування й страхування відповідальності в разі настання страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Страхова оцінка (страхова вартість) – дійсна (з урахуванням зносу) вартість майна, яке страхують, на момент укладання договору страхування.

Страхова премія – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховикові згідно з договором страхування.

Страхова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату в разі настання страхового випадку.

Страхове забезпечення – співвідношення вартості, в яку страхувальник оцінив своє майно під час укладання договору страхування (тобто страхової суми) та дійсної вартості цього майна.

Страхове поле – максимальна кількість об’єктів страхування (майнових об’єктів або громадян), які потенційно можуть бути застрахованими.

Страховий вік – поняття, пов’язане з особовим і майновим страхуванням, що визначає максимальний та мінімальний вік людей і сільськогосподарських тварин, у межах яких за законом або договором страховик забезпечує страхову виплату.

Страховий захист – нагромадження й витрачання грошових та інших ресурсів для здійснення заходів із попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов’язаних із ними витрат.

Страховий збиток – матеріальна або інша втрата, завдана страхувальникові внаслідок страхового випадку.

Розрізняють:

– прямий збиток (первинний збиток), пов’язаний із загибеллю або пошкодженням застрахованого майна, а також витратами страхувальника на рятування цього майна та приведення його в належний стан;

– непрямий збиток, пов’язаний із прихованими збитками, що проявляються вже після страхового випадку, наприклад недоотримання прибутку внаслідок зупинки виробництва через пошкодження або знищення машин та обладнання зі страховими ризиками.

Страховий портфель – фактична кількість укладених договорів або застрахованих об’єктів.

Страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування (зазвичай одиницею страхової суми вважаються 100 грн).

Страховий фонд – це сукупність виділених і зарезервованих запасів матеріальних благ, призначених для здійснення страхового захисту.

Страховики – фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств із додатковою відповідальністю, що отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальники – юридичні особи й дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування.

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Строк страхування – період часу, протягом якого діє зобов’язання страховика здійснити страхову виплату у зв’язку із настанням страхового випадку, обумовленого в договорі страхування.

Страховий фонд страховика – фонд, створений великим колом учасників (юридичних і фізичних осіб), які є страхувальниками. Цей фонд створюють лише в грошовій формі й використовують для відшкодування збитків та виплати страхових сум потерпілим страхувальникам.

Суброгація – це передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми.

Форс-мажор – зазначення причин звільнення страховика від страхової виплати у випадках, що не можна передбачити.

Франшиза – це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Може бути визначена у вигляді певної грошової суми або у відсотках до страхової суми.

Виділяють:

– безумовну франшизу – звільнення страховика від відшкодування збитку в розмірі франшизи;

– умовну франшизу – звільнення страховика від відшкодування збитку, що не перевищує встановленої договором величини, та його повне покриття, якщо розмір збитку перевищує франшизу.

Фонди самострахування – це організаційно відокремлені фонди суб’єктів господарювання, створені в натуральній або грошовій формах. Призначення цих фондів – оперативне подолання тимчасових ускладнень у процесі господарювання.

Централізований страховий резервний фонд створюють коштом загальнодержавних ресурсів. Його основне призначення – відшкодовування збитків й усування наслідків стихійних лих, аварій, що спричинили великі розрухи й призвели до значних людських жертв. Цей фонд створюють як у натуральній, так і в грошовій формах.

Методичні рекомендації для розв’язання задач

Приклад 3

Балансова вартість головного корпусу підприємства з урахуванням зносу – 67 млн грн. Унаслідок повені корпус частково було зруйновано, тому впродовж 2 місяців виконували роботи щодо його відновлення. Визначити суму прямого, непрямого й загального збитків, якщо втрати прибутку за один місяць простою становлять 75 млн грн, витрати на відновлення цехів – 40 млн грн, на розчищення території – 1,5 млн грн. У цехах на момент повені знаходилась продукція на суму 18 млн грн, а сума від здавання металобрухту склала 3,5 млн грн.

Розв’язання

1. Сума прямого збитку: 67 млн грн + 18 млн грн + 1,5 млн грн –– 3,5 млн грн = 83 млн грн.

2. Сума непрямого збитку: 75 млн грн × 2 + 40 млн грн = 190 млн грн.

3. Сума загального збитку: 83 млн грн + 190 млн грн = 273 млн грн.

Приклад 4

Мотоцикл вартістю 30 000 грн застрахований у двох страхових компаніях: у першій – на суму 25 000 грн (встановлена безумовна франшиза 8 %), у другій – на 30 000 грн (встановлена умовна франшиза 10 %). Визначити суму страхового відшкодування, якщо внаслідок страхового випадку мотоцикл повністю знищений.

Розв’язання

1. Страхування одного об’єкта в кількох страховиків потребує застосування принципу контрибуції (розподілу збитків пропорційно участі страховика в страховій сумі).

Частка першої страхової компанії: 25 000 / (25 000 + 30 000) = 0,45.

Частка другої страхової компанії: 30 000 / (25 000 + 30 000) = 0,55.

2. Визначаємо розміри франшизи.

Перший страховик: 25 000 × 0,08 = 2 000 грн.

Другий страховик: 30 000 × 0,1 = 3 000 грн.

3. Визначаємо розмір відшкодування, що необхідно сплатити:

Перший страховик: (30 000 – 2 000) × 0,45 = 12 600 грн.

Другий страховик: 30 000 × 0,55 = 16 500 грн (франшиза менша за суму збитку).

4. Визначаємо загальну суму страхового відшкодування:

12 600 + 16 500 = 29 100 грн.

Приклад 5

Розрахувати розмір страхового відшкодування та страхового платежу, якщо суб’єкт господарювання застрахував своє майно строком на 1 рік з відповідальністю за крадіжку зі зломом на суму 400 тис. грн. Ставка страхового тарифу 0,3 % від страхової суми. Згідно з договором передбачена

умовна франшиза 2 %, за якої надають знижку тарифу 6 %. Фактичний збиток страхувальника 6,8 тис. грн, 9 тис. грн.

Розв’язання

1. Страховий внесок без знижки: 400 000 × 0,003 = 1200 грн.

2. Сума знижки: 1 200 × 0,06 = 72 грн.

3. Загальна сума страхового платежу: 1 200 – 72 = 1 128 грн.

4. Розмір умовної франшизи: 400 000 × 0,02 = 8 000 грн.

5. Страхове відшкодування:

а) не відшкодовують;

б) 9 тис. грн.