Тема 4. Страховий ринок. Практикум

Мета – засвоєння й поглиблення теоретичних знань про сутність,

основні характеристики, склад і структуру страхового ринку, особливості

діяльності суб’єктів інфраструктури страхового ринку, а також з’ясування

тенденцій розвитку сучасного страхового ринку України.

План семінарського заняття

1. Поняття страхового ринку. Класифікація страхових ринків.

2. Структура й елементи інфраструктури страхового ринку.

3. Особливості діяльності прямих страхових посередників (страхових

агентів і брокерів).

4. Непрямі страхові посередники та їх роль на страховому ринку.

5. Об’єднання страховиків, учасників страхового ринку, їх функції.

6. Тенденції розвитку страхового ринку України.

Термінологічний словник

Аварійний комісар – особа, яка визначає причини настання страхового

випадку, характер і розміри збитків страхувальника. Повинен мати спеціальну кваліфікацію, визначену органом нагляду за страховою діяльністю. За наслідками роботи аварійний комісар складає аварійний сертифікат.

Андерайтер – висококваліфікована й відповідальна особа страховика,

уповноважена виконати необхідні процедури з розгляду пропозицій і

прийняття ризиків на страхування (перестрахування). Андерайтер оформляє

страхові поліси, оцінює ризик, визначає ставки премій та інші умови

страхування.

Актуарій – спеціаліст, який має відповідну фахову підготовку, підтверджену свідоцтвом, і право проводити актуарні розрахунки, тобто обчислення страхових тарифів. У закордонній практиці актуарії залучені до процесу фінансового аналізу страхових компаній, структури та якості чинного портфеля і прогнозування його розвитку в майбутньому. Актуарії беруть

участь в оцінюванні структури, якості та ефективності перестрахувальних

операцій.

Диспашер – спеціаліст із розрахунків аварій та розподілу загальної аварії між учасниками морського перевезення. Інша назва диспашера – аджастер.

Інфраструктура страхового ринку – це система відносин і взаємодій між професійними учасниками страхового ринку й фахівцями інших видівдіяльності, що сприяє ефективному функціонуванню страхування та якісному наданню страхових (перестрахувальних) послуг. Основу інфраструктури страхового ринку становлять страхові посередники. Кептивна страхова компанія – акціонерна компанія, що обслуговує цілком або переважно корпоративні страхові інтереси засновників.

Засновниками можуть бути комерційні банки, великі фінансово-промислові групи, кептив може бути дочірньою страховою компанією іншого страховика.

Перестрахові брокери – юридичні особи, які за винагороду здійснюють

посередницьку діяльність із перестрахування від свого імені на підставі брокерської угоди зі страховиком, який має потребу в перестрахуванні як

перестрахувальник.

Посередницька діяльність на страховому ринку – винятковий вид

страхової діяльності, що передбачає консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов’язану з укладанням договорів страхування (перестрахування), зокрема щодо врегулювання збитків у частині отримання й перерахування страхових платежів, страхових виплат і страхових відшкодувань, інші посередницькі послуги зі страхування й перестрахування.

Сегментування страхового ринку – розподіл страхового ринку на окремі частини за показниками, що цікавлять страхову компанію, наприклад віком, статтю, величиною доходів, професіями та ін. для адресного пропонування їм страхових продуктів.

Страхові агенти – громадяни або юридичні особи, які діють від імені й

за дорученням страховика та виконують частину його страхової діяльності, а

саме: укладають договори страхування, отримують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані зі здійсненням страхових виплат і страхових відшкодувань.

Страхові брокери – юридичні особи або громадяни, зареєстровані в установленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, які за винагороду здійснюють посередницьку діяльність зі страхування від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу в страхуванні як страхувальник.

Страховий пул – об’єднання страховиків для спільного страхування певних ризиків, насамперед небезпечних, великих і маловідомих. Це добровільне об’єднання страховиків, що не є юридичною особою, його створюють на основі угоди між ними для забезпечення фінансової стабільності страхових операцій на умовах солідарної відповідальності його

учасників за виконання зобов’язань за договорами страхування, укладеними

від імені учасників страхового пулу.

Страхова культура – поширеність у суспільстві знань і навичок, необхідних для користування страховими послугами. Страховий ринок – це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу.

Страховик – фінансова установа, створена у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю, що отримала в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальники – юридичні особи й дієздатні фізичні особи, які уклали зі страховиками договори страхування.

Сюрвеєр – інспектор або агент страховика, який оглядає застраховане майно (судна, вантажі) та робить висновок щодо їх стану, розміру, пошкодження в разі аварій тощо. Товариство взаємного страхування – юридична особа що є

страховиком, його створюють відповідно до Закону України «Про страхування» для страхування ризиків членів цього товариства. Члени товариства взаємного страхування є учасниками цього товариства.

Методичні рекомендації для виконання індивідуальних практичних завдань.

Виконуючи завдання, необхідно користуватися даними річного статистичного огляду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг: http://www.dfp.gov.ua/), журналом «Страхова справа» (його електронна версія: http://forіnsurer.com) та іншими джерелами інформації, що висвітлюють пропоновану проблематику, показники розвитку страхового ринку бажано аналізувати згідно зі статистичними даними за останні 5 років і зробити відповідні висновки. Матеріал можна подати у формі таблиць, діаграм, графіків та оформити як доповідь, що повинна бути презентована разом із презентацією на практичному занятті, на якому розглядають цю тему також її можна захистити на індивідуально. Доповідь не повинна бути довшою 7–10 хвилин.

Індивідуальні практичні завдання для домашнього виконання

Індивідуальне завдання 1

Визначити основні показники, що характеризують рівень розвитку страхової галузі. За даними річного статистичного огляду страхового ринку України Нацкомфінпослуг проаналізувати розвиток страхового ринку за останні 5 років. Визначити на основі аналізу особливості й тенденції розвитку страхового ринку України. Зазначити основні чинники, що стримують розвиток страхового ринку України.

Індивідуальне завдання 2

За даними річного статистичного огляду страхового ринку України

Нацкомфінпослуг проаналізувати галузеву структуру страхового ринку.

Навести порівняльну характеристику галузевої структури страхового ринку

України й країн Європейського Союзу. Зробити висновки.

Індивідуальне завдання 3

Дослідити територіальну та інституціональну структуру страхового ринку. Зробити висновки.

Індивідуальне завдання 4

За даними річного статистичного огляду страхового ринку України Нацкомфінпослуг проаналізувати співвідношення обсягів обов’язкового й

добровільного страхування в Україні. Виділити найбільш популярні види обов’язкового та добровільного страхування. Зробити висновки.

Індивідуальне завдання 5

За даними річного статистичного огляду Нацкомфінпослуг проаналізувати показники, що характеризують особливості діяльності страхових брокерів України. Дослідити канали збуту страхових продуктів у європейських країнах і на страховому ринку України (прямі продажі, страхових агентів, страхових брокерів, bancassurance, інших). Якими законодавчо-нормативними актами регулюють діяльність страхових агентів і брокерів в Україні? Розкрити особливості їх діяльності. Порівняти вимоги до страхового посередництва в країнах Європейського Союзу та Україні

(Директива ЄС «Про страхове посередництво» (№ 2002/92/ЕС) ).

Індивідуальне завдання 6

За даними річного статистичного огляду Нацкомфінпослуг проаналізувати за останні 5 років основні показники капіталізації страхового ринку України. Зробити висновки.

Індивідуальне завдання 7

За даними річного статистичного огляду Нацкомфінпослуг проаналізувати показники концентрації ринку ризикового страхування й ринку страхування життя. Оцінити рівень монополізації та конкуренції страхового ринку України. Зробити висновки.

Індивідуальне завдання 8

Розкрити теоретичні підходи до визначення поняття фінансової безпеки

страхового ринку, дослідити методичний інструментарій оцінювання

фінансової безпеки страхового ринку. Проаналізувати фінансову безпеку

страхового ринку України за останні 5 років на основі Методичних рекомендації й щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.10.2013 № 1277.

Індивідуальне завдання 9

Охарактеризуйте розроблені концепції розвитку страхового ринку України. Визначте пріоритетні (стратегічні) напрямки розвитку вітчизняного страхового ринку на основі SWOT-аналізу страхового ринку України.

Індивідуальне завдання 10

Дослідити особливості рейтингового оцінювання страхових компаній.

Виділити страхові компанії, що є лідерами страхової галузі України за останні роки. Обґрунтувати їх конкурентні переваги.

Питання для самоконтролю

1. Дати визначення таким поняттям: страховий ринок, структура

страхового ринку, інфраструктура страхового ринку, внутрішня система страхового ринку, зовнішнє оточення страхового ринку.

2. Назвати критерії класифікації страхового ринку.

3. Які форми організації страховиків вам відомі?

4. Які необхідні умови для функціонування страхового ринку?

5. Що є об’єктом страхового ринку?

6. Яка структурна будова страхового ринку?

7. Охарактеризувати основні елементи страхового ринку.

8. Які основні показники характеризують рівень розвитку страхового ринку?

9. Які критерії поділу страхових посередників на агентів і брокерів? Охарактеризуйте їх основні функції.

10. Назвати непрямих страхових посередників, коротко охарактеризувати їх основні функції.

11. Яку роль відіграють об’єднання страховиків на страховому ринку? Зазначити основні об’єднання, що функціонують на страховому ринку України.

12. Як називають відокремлені підрозділи страхових компаній?

13. Для чого страховики об’єднуються у страхові пули?

14. Які ви знаєте страхові пули України?

15. Визначити особливості формування національного страхового ринку України.

16. Основні положення Програми розвитку страхового ринку України.

17. Розкрити перспективи розвитку страхового ринку України.

Питання для самостійного вивчення

1. Система продажу страхових послуг: обґрунтувати переваги й

недоліки окремих каналів розподілу.

2. Фонди страхових гарантій: зарубіжний і вітчизняний досвід.

3. Страховий омбудсмен. Необхідність його запровадження в Україні.

4. Законодавче урегулювання діяльності аварійних комісарів в Україні.

Всеукраїнська асоціація аварійних комісарів, її завдання та функції.

5. Створення системи захисту страхових інтересів страхувальників в Україні.

6. Вплив фінансової кризи на світовий і вітчизняний страхові ринки.

7. Концентрація страхового ринку й особливості

конкурентоспроможності страхових компаній.

8. Фінансова безпека страхового ринку України.

9. Банківсько-страхова інтеграція в умовах трансформації фінансового ринку України.

10. Становлення та розвиток страхового ринку Європейського Союзу.

11. Тенденції розвитку світового страхового ринку.