2. Класифікація моделей систем

Класифікацію моделей можна здійснювати за різними ознаками: ступінь визначеності, повнота відображення та опису поведінки системи, фактор часу, призначення, засоби описування, форма подання, табл. 1.

Зупинимось більш детальніше на двох останніх класифікаційних ознаках.

Модель відображає не сам по собі об'єкт-оригінал, а те, що нас у ньому цікавить, і відповідає поставленій цілі.

Цільове призначення моделей дозволяє виділити два типи моделей: пізнавальні (теоретичні) і прагматичні (практичні). Пізнавальні моделі є формою організації і представлення знань, засобом з'єднання нових знань з тими, які людина уже має. Пізнавальна діяльність орієнтована в основному на наближення (шляхом зміни) моделі до реальності, яку ця модель відображає.

Таблиця 1 – Класифікація моделей систем

Критерій (ознака класифікації)	Види моделей
за мірою деталь­ності, повноти відображення об'єкта	- повна – модель адекватна об'єкту у просторі та часі; - неповна, тобто для моделі адекватність не зберігається; - наближена. До уваги при моделюванні беруться тільки найважливіші аспекти системи.
за ступенем визначеності	- детермінована, якщо кожному вхідному набору параметрів відповідає цілком визначений і однозначно обумовлений набір вихідних параметрів; - стохастична (ймовірнісна), що враховує випадкові процеси та події. У цих моделях широко використовують методи регресійного, кореляційного та факторного аналізу.
за фактором часу	- статична, тобто модель конкретного стану об'єкта у фіксований момент ("фотографія" системи в певний момент часу); - динамічна, якщо вона відображає поведінку системи (процеси в системі) у часі; використовується, коли цілі дослідження пов'язані не з одним станом, а відмінністю між ними, і виникає потреба відобразити процес зміни станів.
за повнотою опису поведінки системи	- дискретна, якщо вона описує поведінку системи тільки в окремі моменти часу; - неперервна, якщо вона описує поведінку системи для всіх моментів часу з деякого часового інтервалу
за засобами описування та оцінювання	- дескриптивна – модель для описування, аналізу поведінки системи; - нормативна. Модель включає критерії оцінки якості функціонування системи (оптимізаційні моделі).
за призначенням	- пізнавальна (теоретична); - прагматична (практична).
за формою подання об'єкта	- матеріальна, яка створюється з об'єктів реального світу; - абстрактна (уявна), що формується в свідомості одного або багатьох суб'єктів.

Прагматичні моделі є засобом управління, засобом організації практичних дій або їх результату, тобто є робочим представленням цілей. Використання прагматичних моделей полягає в тому, щоб виявити розходження між моделлю і реальністю та спрямувати зусилля на зміну реальності таким чином, щоб наблизити реальність до моделі. Тобто, прагматична модель ніби відіграє роль стандарту чи зразка, під який підганяється сама дійсність. Прикладом прагматичних моделей є плани і програми, статути організацій, кодекси законів, алгоритми функціонування, робочі креслення і шаблони, технології допуску, екзаменаційні вимоги.

Для побудови моделей людина має в своєму розпорядженні два типи матеріалів: засоби свідомості та засоби матеріального світу, який оточує нас. Відповідно моделі поділяються на матеріальні (реальні) і абстрактні (уявні).

При реальному моделюванні використовують можливість дослідження характеристик на реальному об'єкті чи на його частині. До цього класу відносять природні (живі, неживі, екологічні, соціальні), штучні (натурні та аналогові) та змішані (економічні, біотехнічні, організаційні, автоматизовані) моделі. При натурному моделюванні проводять дослідження на реальному об'єкті (макети в натуральну величину або зменшені в певному масштабі – космічні системи, літаки, глобус, макет жилого мікрорайону) із подальшим обробленням результатів експерименту на основі теорії подібності.

В абстрактних (знакових, символьних) моделях для представлення моделі використовуються засоби мислення, свідомості, а не фізичні пристрої. До абстрактних відносяться:

а) мовні моделі. На природній мові можна говорити про все, вона є універсальним засобом побудови будь-яких абстрактних моделей. Якщо при їх побудові не вистачає існуючих мовних засобів, то з'являються спеціалізовані мови. Наприклад, мова бухгалтерів чи економістів;

б) математичні моделі, в яких поведінка об'єкта, що моделюється, та зв'язки між його елементами описуються засобами математики. Вигляд математичної моделі залежить як від природи системи, так і від завдань дослідження. Математична модель системи містить, як правило, опис множини можливих станів системи та закон переходу із одного стану в інший.