Напрями розвитку сучасного системного мислення

Минуло лише понад 50 років від часу заснування в США Інституту досліджень загальної теорії систем (1954 р.), однак за цей порівняно невеликий строк системний підхід отримав поширення в усіх галузях людської діяльності.

Застосування системного підходу здійснюється в двох напрямах. По-перше, системний підхід має вплив на розвиток усіх наук, починаючи від класичної фізики, через психологію, соціологію, макроекономіку і медицину аж до екології, де без системних уявлень взагалі неможливо що-небудь робити. Основою такого впливу на людину і суспільство стала системна логіка, яка дозволяє не лише розуміти, але й пізнавати світ і суспільство.

Разом з цим ми стали свідками виникнення нових наук внаслідок системного поєднання наук, наприклад, мехатроніки (механіка + електрика + інформатика), біоніки та біоінженерії (біологія + біотехнологія + механіка + електроніка + інформатика), нанотехнологій (фізика + хімія + біологія + механіка + електроніка + інформатика, і це усе за масштабами нано = 10^-9).

Інша течія сучасного системного підходу - інженерно-організаційна -знайшла своє вираження в інженерних науках та аналізі систем, насамперед, втілюючи методи пошуку оптимальних розв'язків при проектуванні, створенні та використанні технічних і організаційних систем протягом всього їхнього життя.