4 курс 1 семестр / курсова менеджмент ЗЕД / МВ_КР-МЗЕД 2020-денна (Сєдой)

20

-витрати на отримання та подання до митних органів сертифікатів, ліцензій та інших документів;

-витрати на проведення встановлених видів контролю товарів (радіологічного, фітосанітарного, епідеміологічного, ветеринарного, та інших);

-плата за митне оформлення товарів, експортне мито, податки та інші митні платежі.

Розмір плати за митне оформлення товарів затверджено Постановою КМУ від 18 січня 2003 р. №93 "Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів".

Експортне мито справляється при експорті та вивезенні за межі митної території України деяких товарів, що визначається окремими спеціальними Законами України. Наприклад, Закон України від 24 жовтня 2002 р. №216-IV "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів" установлює ставки вивізного (експортного) мита на відповідні товари. Більшість товарів, що експортується з України не обкладається митом.

Додатковими, пов’язаними з проведенням експортної операції можуть бути витрати:

непередбачувані додаткові витрати при перевезенні товару;

на проведення рекламної кампанії;

на зберігання товару на складі;

на додаткову обробку та комплектацію товарів та інші.

Складові витрат українського продавця, пов’язаних із виконанням експортної операції необхідно наводити у таблиці за нижченаведеною формою (таблиця 3.2).

3.10.1.3 Визначення першого відносного показника економічної ефективності експорту товарів з України

Перший відносний показник економічної ефективності експорту

21

Таблиця 3.2 – Витрати продавця, пов’язані з виконанням експортної операції

*Якщо суму сплачено в іноземній валюті, то зазначається сума в іноземній валюті та наводиться перерахунок у гривні.

**У графі "Значення" наводиться розрахунок суми

***При необхідності наводиться перелік додаткових видів витрат

23

скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 Митного Кодексу [15]. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються наступні витрати, якщо вони не включалися до ціни, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2)належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3)роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4)відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5)витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

24

6)витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7)витрати на страхування цих товарів.

До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:

1)плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2)витрати на транспортування після ввезення;

3)податки, які справляються в Україні.

Виходячи з вищесказаного, встановлення митної вартості товару починається з аналізу витрат, які входять у контрактну вартість відповідно до обраної базисної умови поставки. В залежності від того, враховані чи ні всі вищеназвані витрати в контрактній вартості (якщо їх несе експортер, то враховані) вона корегується для одержання митної вартості. Зрозуміло, що митна вартість може бути рівною, більшою, або меншою від контрактної.

Порядок визначення митної вартості у роботі представляється за формою, поданою у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Визначення митної вартості товару при імпорті в Україну

25

13. Заявлена митна вартість: а) у гривнях б) в іноземній валюті

*Якщо суму сплачено в іноземній валюті, в цьому розділі зазначається сума

віноземній валюті та курс перерахунку за кожним елементом вартості і товаром.

26

Для оцінки економічної ефективності імпорту необхідно розрахувати значення наступних показників:

1.Економічний ефект від імпорту;

2.Відносний показник економічної ефективності імпорту.

3.10.2.2 Визначення економічного ефекту від імпорту товарів

Економічний ефект від імпорту визначається за формулою:

Повні витрати імпортера, пов’язані з виконанням імпортної операції, визначаються наступним чином:

структурі складових Eекспk та AEексп формули (3.3), відповідно.

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України підлягають обкладенню митом, за виключенням визначених у законодавстві випадків. Розмір імпортного (ввізного) мита визначається на основі застосування ставок мита, які встановлені Митним тарифом України (дивись

27

Закон України від 5 квітня 2001 р. №2371-III "Про Митний тариф України"

[4]).

Для розрахунку ввізного мита, яке необхідно сплатити при імпорті товарів в Україну, потрібно здійснити наступні кроки:

1.визначити код товару за УКТЗЕД (дивись розділ 5.5);

2.для встановленого коду товару визначити за Митним тарифом України відповідні ставки мита;

3.відповідно до положень ст. 280 Митного Кодексу України [15] обрати ставку мита, яка буде застосовуватись у конкретному випадку, або визначити можливість застосування тарифних преференцій;

4.провести розрахунок мита.

Ставки імпортного (ввізного) мита, наведені у Митному тарифі України є диференційованими, тобто при імпорті одного й того ж товару можуть застосовуватись різні ставки мита.

Митний Кодекс України передбачає використання трьох ставок мита[15]:

1.Преференційна – застосовується до товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митного союзу або утворюють із нею зону вільної торгівлі, а також у випадку встановлення будьякого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами України.

2.Пільгова – застосовується до товарів, що походять з України або з держав – членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння.

Пільгова ставка застосовується також до товарів, що походять з України.

3.Повна – застосовується до усіх інших товарів.

В курсовій роботі обов'язкового необхідно обґрунтувати вибір ставки мита, яка буде застосовуватися для розрахунку суми мита. При цьому припускається країною походження вважати країну експортера.

Порядок розрахунку мита залежить від виду встановленої ставки мита, яка може бути:

адвалерною – встановлюється в % до митної вартості;

специфічною – встановлюється в грошовому розмірі (EUR) на одиницю виміру кількості товару;

комбінованою – поєднує обидва попередні види встановлення ставки.

При застосуванні адвалерної ставки мита використовується наступний алгоритм розрахунку мита: