Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

4 курс 1 семестр / курсова менеджмент ЗЕД / МВ_КР-МЗЕД 2020-денна (Сєдой)

.pdf
Скачиваний:
0
Добавлен:
21.04.2021
Размер:
1.03 Mб
Скачать

10

У практиці міжнародної торгівлі традиційним є використання в процесі встановлення ділового контакту з партнером таких типових форм документів як запит та оферта. У разі необхідності також використовуються різноманітні методи перевірки платоспроможності потенційного партнера.

Етап 4. Аналіз конкурентних пропозицій .

У процесі встановлення контактів із потенційними партнерами від них одержуються конкурентні матеріали, які необхідно порівняти та визначити найбільш вигідні умови здійснення угоди з точки зору українського суб’єкта.

Етап 5. Узгодження основних умов угоди та її оформлення.

Відповідно до чинного законодавства України суб’єктами ЗЕД можуть укладатися зовнішньоекономічні угоди тільки в письмовій формі з використанням контракту. Узгодження головних умов угоди та складання контракту – складний і важливий процес. Тому безпосередню участь на даному етапі повинні приймати не тільки перші керівники фірми, але й фахівці з міжнародного торгового права та національного податкового законодавства (бухгалтер, аудитор). Оформлення та підписання контракту може здійснюватись як на зустрічі партнерів у процесі переговорів, так і без неї.

3.4 Аналіз внутрішнього ринку

У даному розділі курсової роботи наводяться результати проведення основних елементів маркетингового дослідження внутрішнього ринку відповідного товару. З цією метою студентам необхідно активно використовувати всі доступні джерела інформації, такі як ділові друковані видання, мережа Internet, різноманітні довідники та рекламні матеріали, тощо.

Необхідною умовою для успішного виконання даного розділу є володіння знаннями та відповідними навичками з курсу “Маркетинг”.

3.4.1 Аналіз можливостей країни з експорту товару (для експортної операції)

Товар одного найменування може суттєво відрізнятися у різних виробників та постачальників не тільки за своїми споживчими якостями та ціні, але й за умовами його придбання (розмір партії, терміни постачання, форма та умови розрахунків, тощо). Тому для торговельної фірми важливим є проведення аналізу можливих варіантів придбання товару на внутрішньому ринку, для чого в даному розділі потрібно:

11

визначити головних виробників товару на внутрішньому ринку та дати їм характеристику (орієнтовні обсяги виробництва, ритмічність роботи, фінансовий стан, надійність і т.д.);

охарактеризувати якість товарів, що пропонуються різними постачальниками;

проаналізувати цінову політику різних виробників;

обґрунтувати вибір постачальника товару;

скласти запит постачальнику на придбання товару з його розміщенням

у додатку курсової роботи.

Приклад запиту наведено в Додатку Б.

3.4.2 Аналіз ринку товару в країні (для імпортної операції)

Для визначення можливостей збуту товару, що імпортується, необхідно

врамках маркетингового дослідження вирішити наступні задачі:

дати характеристику груп споживачів товару в країні, провести сегментацію ринку;

проаналізувати потреби груп споживачів щодо якості та ціни товару;

визначити, виходячи з особливостей товару та ринку країни, доцільну політику збуту та цінову політику на внутрішньому ринку;

з метою інформування потенційного покупця товару про бажання укласти з ним договір купівлі–продажу необхідно скласти оферту, яка розміщується в додатку курсової роботи.

Приклад твердої оферти наведено в Додатку В.

3.5. Характеристика умов експорту (імпорту) товарів

Ефективність здійснення зовнішньоекономічної операції суттєво залежить від визначених правил та обмежень, встановлених державами для відповідних операцій. Тому дуже важливим, а інколи вирішальним на етапі розгляду варіантів зовнішньоекономічних угод є визначення існуючих умов та обмежень у здійсненні експортно–імпортних операцій.

З цією метою в даному розділі курсової роботи студентам необхідно:

1.Визначити код товару, який є об’єктом зовнішньоекономічної угоди.

Для цілей митного оформлення товару та визначення деяких вимог до порядку здійснення зовнішньоекономічної операції найменування товару однозначно визначається за допомогою коду товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

УКТЗЕД було введено Постановою Кабінету міністрів України № 1354 від 31 серпня 1998 року “Про Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності” як єдину митно-статистичну

12

номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності, що використовується для цілей тарифного i нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. Фактично її застосування розпочато з 1 липня 2001 року у редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 року №

2371-III.

Повний код за УКТЗЕД для будь-якого товару складається з десяти цифр. Для визначення коду товару, що розглядається в курсовій роботі, студенти можуть скористатись комп’ютерною програмою MDInfo програмного комплексу MDOffice, або Митним тарифом України у друкованому вигляді. При цьому застосовуються Правила інтерпретації УКТЗЕД, які наведені у Додатку Г.

2.Визначити та проаналізувати методи регулювання в Україні порядку здійснення зовнішньоекономічних операцій відповідного

виду.

Будь-яка держава обов’язково визначає певні правила та вимоги до здійснення зовнішньоекономічних операцій певного виду. При цьому можуть використовуватись різноманітні методи регулювання, які можна розподілити на наступні групи:

Нетарифні методи, до яких відносяться:

-кількісні та валютні обмеження (квотування, ліцензування, "добровільні" обмеження експорту, заборони);

-порядок митного оформлення товару та інші адміністративні формальності;

-вимоги до товару, що імпортується (по якості, можливому забрудненню оточуючого середовища, тощо);

-фінансові методи нетарифного регулювання імпорту (антидемпінгове або компенсаційне мито, імпортні депозити, авансова виплата мита та податків, тощо);

Тарифне регулювання експортно–імпортних операцій (розмір ставок мита, їх диференціація, порядок сплати, пільги);

Засоби стимулювання експорту товару;

Міжнародні договори та угоди (наприклад, про вільну торгівлю, уникнення подвійного оподаткування, тощо).

В курсовій роботі студентам необхідно ретельно проаналізувати законодавчу та нормативну базу України для визначення методів, які держава застосовує для регулювання порядку здійснення зовнішньоекономічних операцій конкретного виду, який розглядається в роботі, та дати їх характеристику. З цією метою доцільно користуватись наведеними у розділі 1.4 джерелами.

3.Виходячи з установлених вимог та обмежень по здійсненню конкретної угоди (наприклад, необхідності оформлення

13

попередньої декларації з визначенням одного з можливих методів гарантування доставки товарів до митниці призначення, або необхідності отримання сертифікату відповідності на товар як умови ввезення його на митну територію України) необхідно визначити планову раціональну послідовність вирішення задач при здійсненні угоди.

3.6 Визначення країни імпортера (країни експортера) товару

Якщо в курсовій роботі розглядається підготовка експортної операції, то в даному розділі необхідно:

-провести аналіз країн можливих споживачів товару;

-визначити вимоги можливих споживачів до якостей товару;

-обґрунтувати вибір країни імпортера;

-скласти оферту (яка розміщується в додатку курсової роботи).

У випадку розгляду імпортної зовнішньоекономічної операції в цьому розділі необхідно:

-провести аналіз пропозицій експортерів товару;

-дати характеристику споживчих якостей товару від різних експортерів;

-визначити збутову та цінову політику експортерів;

-обґрунтувати вибір країни експортера;

-скласти запит (який розміщується в додатку курсової роботи).

3.7 Обґрунтування доцільної схеми транспортування та базисних умов поставки товару

Оскільки об’єктами угод, які розглядаються в даній курсовій роботі, є матеріальними товарами, то суттєвою умовою підготовки зовнішньоекономічної операції є визначення доцільної схеми транспортування.

Доставка товару може здійснюватись різними видами транспорту та їх комбінаціями. Кожен із варіантів має свої особливі характеристики, такі як тривалість перевезення, надійність зберігання товарами своїх якостей та цілісності в процесі доставки, необхідні витрати на доставку, необхідність перевантаження, тощо.

Вданому розділі курсової роботи необхідно:

провести аналіз як мінімум двох можливих варіантів організації доставки товару з використанням різних видів транспорту;

виходячи з індивідуальних властивостей товару, географічного розташування країни розміщення партнера та інших факторів, обґрунтувати вибір доцільного варіанта доставки;

14

визначити головних операторів відповідного ринку транспортних послуг (якими можуть бути безпосередньо перевізники, або експедиторські фірми) та охарактеризувати умови надання ними послуг;

обрати базисну умову поставки товару Інкотермс-2000 (або Інкотермс-

2010), узгодити її з викладачем та навести розгорнуту характеристику. Інкотермс являють собою набір умов, на яких укладаються контракти

купівлі-продажу між сторонами (продавцем і покупцем), комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах. Кожна з умов визначає обов'язки продавця й покупця, розподіл витрат і ризиків, а також відповідальність сторін за виконання зобов’язань щодо поставки товару. Для повного визначення базисних умов поставки потрібно визначити ще й місце поставки товарів, яке додається до назви самої умови.

При наведенні в даному розділі курсової роботи характеристики обраної умови Інкотермс-2000/2010 необхідно дати відповіді на нижченаведені запитання:

1.Після здійснення яких дій вважається, що експортер виконав свої зобов’язання щодо поставки товару?

2.Як розподіляються обов’язки сторін по виконанню, або організації виконання головних складових дій процесу поставки товарів, а також за чий рахунок вони здійснюються?

При цьому можна виділити наступні головні елементи поставки:

-пакування товару, підготовка його до перевезення;

-доставка товару до головного перевізника;

-здійснення експортних формальностей (митне оформлення), сплата експортного мита, податків та зборів, отримання експортних ліцензій, тощо;

-навантаження товару на транспортний засіб головного перевізника;

-здійснення, або організація здійснення основного перевезення товару;

-страхування основного перевезення;

-здійснення імпортних формальностей (митне оформлення), сплата імпортного мита, податків та зборів, отримання імпортних ліцензій, тощо;

-розвантаження транспортного засобу головного перевізника;

-доставка товару від основного перевізника до одержувача.

3.Хто несе додаткові (непередбачувані) витрати, яки виникають у процесі перевезень?

4.В який момент ризики ушкодження та втрати товару переходять від експортера до імпортера?

5.Які існують обов’язки сторін по оформленню та передачі комерційної документації?

6.Які види транспорту можуть бути використані при даних базисних умовах поставки?

15

3.8 Вимоги до упаковки та маркування товару

Головною функцією упаковки є запобігання товару від ушкодження та псування при транспортуванні, навантаженні, розвантаженні та зберіганні. Крім того, упаковка виконує й інші функції: створення доцільних одиниць для транспортування, складування, навантаження та розвантаження товару; створення оптимальних одиниць для продажу товару; служити носієм реклами та інформації про запакований товар (для споживачів, перевізників, тощо).

Вданому розділі роботи необхідно:

провести аналіз вимог до упаковки товару, виходячи з його специфічних властивостей та обраної схеми доставки;

охарактеризувати доцільну внутрішню та зовнішню упаковку;

визначити з урахуванням національних вимог необхідне маркірування товару.

3.9 Фінансові умови розрахунків за угодою

При визначенні фінансових умов розрахунків у курсовій роботі необхідно:

-обрати валюту ціни та валюту платежу;

-в залежності від обраної базисної умови поставки сформувати структуру контрактної ціни товару;

-визначити загальну контрактну вартість партії товару;

-узгодити форму розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом;

-установити порядок проведення розрахунків.

Валютою ціни є валюта, в якій визначається в контракті ціна товару. Валютою платежу є валюта, в якій покупець буде здійснювати платежі за контрактом. Правильний вибір валюти ціни та платежу дозволяє захищатись від деяких валютних ризиків. При виборі валюти ціни та платежу також враховуються існуючі законодавчі вимоги, торговельні звичаї та правила, що склалися в міжнародній торгівлі товарами. Наприклад, в контрактах по каучуку, кольоровим металам прийнято встановлювати ціну в фунтах стерлінгів (GBP).

Для формування контрактної ціни товару необхідно:

1.обрати одиницю виміру товару;

2.обрати метод фіксації ціни;

3.врахувати прийняту базисну умову поставки товару;

4.врахувати кон'юнктурно–цінову ситуацію на світових ринках. За способом фіксації відрізняють наступні види цін:

1.тверда (fixed price);

2.ціна з наступною фіксацією (price to be fixed);

3.ковзаюча (sliding price).

16

Обрана базисна умова поставки товару впливає на розподіл витрат між експортером та імпортером щодо поставки товари, а тому вона безпосередньо впливає на структуру та рівень контрактної ціни. Тому в роботі необхідно визначити структуру контрактної ціни товару в залежності від обраної умови Інкотермс за схемою:

де:

CPi

S

Eki

Pr

k

 

1

 

 

CPi (S Eki ) (100 Pr)

 

(3.1)

100

,

1

 

контрактна ціна товару за i–тої базисної умови Інкотермс;

витрати експортера на придбання, або собівартість виробництва одиниці товару;

витрати експортера у зв’язку із здійсненням k–того виду зобов’язання відповідно до i–тої базисної умови Інкотермс;

запланований прибуток у ціні товару, %.

Для визначення переліку витрат експортера у зв’язку з поставкою товару можна використовувати довідкові дані, розміщені у Додатку Д.

Основними формами проведення розрахунків у практиці міжнародної торгівлі товарами є наступні:

1.авансова;

2.акредитивна;

3.інкасова;

4.за відкритим рахунком.

Кожна з вище означених форм характеризується різним рівнем ризику та вигідності для контрагентів. Тому в курсовій роботі при виборі форми платежу студенти повинні проаналізувати позитивні та негативні сторони кожної з них для українського учасника, після чого з урахуванням вимог Постанови Кабінету міністрів України (КМУ) та Національного банку України (НБУ) від 21 червня 1995 р. №444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та типових формах захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), якими передбачено розрахунки в іноземній валюті" зробити вибір і дати характеристику порядку проведення розрахунків за обраною формою. Особливу увагу при цьому приділити питанню з’ясування необхідності своєчасного надання партнеру потрібних комерційних та фінансових документів.

Студенту в подальшому необхідно буде врахувати витрати української сторони, що пов'язані з оплатою банківських послуг. Деякі приблизні тарифи по обслуговуванню банківськими установами юридичних осіб наведені в Додатку Е.

17

3.10 Економічна ефективність угоди

Методики визначення економічної ефективності експортних та імпортних операцій мають певні відмінності. Але як у першому, так і в другому випадках використовуються показники двох видів: абсолютний (економічний ефект) та відносні. Для їх розрахунку обов’язково необхідно визначати повні витрати українського учасника зовнішньоторговельної угоди.

В будь-якому випадку, в даному розділі студенти повинні визначити митну вартість (МВ) партії товару, яка використовується для нарахування деяких митних платежів та податків. Також, незалежно від обраного варіанта, в роботі обґрунтовуються та розраховуються суми основних митних платежів та податків, які сплачуються в Україні.

3.10.1 Оцінка ефективності експорту товарів

Для нарахування деяких платежів та оформлення митних документів використовується митна вартість товару. Згідно ст. 49 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

3.10.1.1 Визначення митної вартості товару при експорті з України

Порядок визначення митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) з України визначено у ст. 66 Митного Кодексу України [15], відповідно до яких при виконанні курсової роботи заповнюється таблиця 3.1.

Для оцінки економічної ефективності експорту необхідно розрахувати значення наступних показників:

1.Економічний ефект від експорту EBексп ;

2.Перший відносний показник економічної ефективності експорту;

3.Другий відносний показник економічної ефективності експорту.

18

Таблиця 3.1 – Визначення митної вартості товару при експорті з України

 

 

Назва показника

Значення

 

 

 

 

 

Базисна умова поставки товару Інкотермс-2000/2010

 

А. Підстава

1.

Ціна угоди в іноземній валюті (кошти, що фактично

 

для

сплачені або підлягають сплаті продавцеві)

 

розрахунку

 

 

 

Валюта платежу

 

 

 

 

 

 

 

Курс перерахунку

 

 

 

 

 

Ціна угоди, гривень

 

 

 

 

 

Б. Додаткові

2.

Комісійні та брокерські винагороди

 

нарахування

 

 

 

3.

Ліцензійні та подібні платежі за використання об'єктів

 

 

до ціни

 

права інтелектуальної власності

 

угоди, що не

 

 

 

 

4.

Частина доходу покупця від будь-якого наступного

 

включені до

 

перепродажу, передачі або використання товарів, що

 

розділу "А"*

 

і підлягають

оцінюються, яка підлягає поверненню продавцеві

 

 

 

 

включенню

5.

Витрати на доставку від ____________________

 

до митної

до ___________________

 

вартості,

у тому числі на:

 

гривень

а) транспортування

 

 

 

 

 

б) навантаження у п. __________

 

 

 

 

 

в) розвантаження у п. __________

 

 

 

 

 

г) обробку

 

 

 

 

 

д) страхування при ________________

 

 

 

 

 

 

6.

УСЬОГО "Б"

 

 

 

 

 

В. Списання

7.

Витрати на монтаж, складання, налагодження

 

сум,

обладнання або подання технічної допомоги після

 

включених

вивезення

 

до розділу

 

 

 

8.

Витрати на доставку з пункту ____________________

 

"А",

 

до _________________________

 

гривень*

 

 

 

 

9.

Мито, податки та збори, що сплачуються під час

 

 

 

 

 

ввезення товарів у країні імпорту

 

 

 

 

 

10. УСЬОГО "В"

 

 

 

 

11. Заявлена митна вартість:

 

а) у гривнях

 

 

 

 

 

 

б) в іноземній валюті

 

 

 

 

 

* Якщо суму сплачено в іноземній валюті, то зазначається сума в іноземній валюті та наводиться перерахунок у гривні.

19

3.10.1.2 Визначення економічного ефекту від експорту товарів з України

Економічний ефект від експорту визначається за формулою:

 

 

EBексп CA EEексп ,

 

(3.2)

де:

 

 

 

 

 

EBексп

– економічний ефект від експорту партії товару, грн.;

 

 

 

 

 

CA

гривневий еквівалент валютної виручки, грн.;

EEексп

повні витрати експортера, пов’язані з

виконанням

 

 

експортної операції, грн.

 

 

Повні витрати посередника-експортера, пов’язані з виконанням

експортної операції, визначаються наступним чином:

 

 

 

k

 

 

 

 

 

EEексп Sпр Eекспk

AEексп

,

(3.3)

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

де:

 

 

 

 

 

Sпр

витрати експортера

на придбання партії

товару, що

 

експортується, грн.;

 

 

 

 

 

 

 

 

k

– витрати експортера у зв’язку зі здійсненням k–того виду

Eексп

зобов’язання відповідно до обраної базисної умови

 

 

поставки товару, грн.;

AEексп

– додаткові витрати продавця, пов’язані з проведенням

експортної операції, грн.

 

До витрат експортера у зв’язку зіздійсненням зобов’язань відповідно до обраної базисної умови поставки товару можуть відноситись витрати на:

пакування товару;

доставку товару до основного перевізника;

проведення експортних митних формальностей у країні продавця;

навантаження товару на транспортний засіб основного перевізника;

оплату основного перевезення;

страхування товару при основному перевезенні;

проведення імпортних митних формальностей у країні призначення;

розвантаження товару з транспортного засобу основного перевізника;

доставку товару від місця розвантаження з транспортного засобу основного перевізника.

До витрат на проведення митних формальностей в Україні відносяться наступні: