Характеристика сфер використання взуття :
Взуття — елемент одягу. Надягається на ноги. Застосовується в першу чергу для теплового і механічного захисту ніг.
Взуття є невід’ємною частиною нашого повсякденного життя.
Типи взуття: сезонне (літнє, зимове тощо); демісезонне; чоловіче; жіноче; унісекс, дитяче.
Сфери використання взуття є досить розгалуженими. На сьогоднішній день існує декілька сотень видів взяття. Для кожного з цих видів є своя сфера використання.
Основні сфери використання взуття:
1) робоче
2) ортопедичне
3) туристичне
4) повсякденне: туфлі, черевики, чоботи, босоніжки
5) домашнє: капці
6) спортивне: кеди, кросівки, роликові кросівки
7) танцювальне
8) національне: ічиги, лапті, личаки, каньги
9) садове
10) спеціалізоване
11) пляжне і т.д.
Показники оцінки споживчих якостей товару :
Виділимо наступні групи споживчих властивостей товарів:
- властивості призначення (функціональні, соціальне призначення, властивості класифікаційного призначення):
- надійність (довговічність, безвідмовність, ремонтопридатність, сохраняемость);
- ергономічні властивості (антропометричні, фізіологічні, психологічні, психофізіологічні);
- естетичні властивості;
- безпека та екологічні властивості.
Споживчі властивості формують якість товару.
Умови експлуатації:
- Експлутаційно-споживчі показники якості можна розділити на 4-и групи, що характеризують надійність взуття, санітарно-гігієнічні й естетичні властивості. Натомість показники кожної з груп включають:
- надійність взуття -зносостійкість деталі, збереженість форми, довговічність конструкції, ремонтоздатність, ремонтопридатність, строк гарантії;
- Санітарно-гігієнічні властивості -антропометрії, теплозахисні, вологозахисні і влагопровідні Властивості;
-Естетичні Властивості - композиція моделі и її елементи, силует і колір взуття, відповідність сучасній моді, оформлення марування й упаковки взуття.
-Довиробничо-технологічні показники якості: конструкція взуття та форма колодки, метод кріплення низу, якість вихідних матеріалів, дотримання технологічних стандартів.
-Економічні показники включають: оптові і роздрібні ціни, собівартість, втрата від рекламації.
Гігієнічні вимоги до взуття зводяться в основному до: взуття має відповідати формам і розмірам стопи, неприємному запаху повинні перешкоджати зміни габаритних розмірів стопи підчас ходьби.
1.3. Характеристика груп товару за споживчими якостями та вартістю :
Споживчі властивості товару - це властивості, які виявляються в процесі споживання або використання товару споживачем для задоволення матеріальних і культурних потреб. Як правило, споживчі властивості є складними властивостями (зручність використання, надійність, безпека товару), утвореними сукупністю простих властивостей. Споживчі властивості визначають споживну вартість товару (цінність, корисність для людини).
Споживчі властивості шкіряного взуття, що визначають її цінність, доцільно класифікувати за принципом їх відповідності потребам людини. Однак це досить складно через взаємопов’язаності багатьох потреб людей, а також властивостей взуття.
Для конкретної взуття домінуючі властивості будуть відповідати функціональному призначенню.
У групі споживчих властивостей соціального призначення важливе значення має соціальний адресу.
Соціальний адреса характеризує відповідність виробу потребам конкретних груп споживачів (споживчого сегменту). Наприклад, багаті люди воліють дороге взуття з високими естетичними перевагами, а бідні — недорогу, але з високими показниками надійності.
Моральне старіння — це зниження ефективності використання вироби або припинення його використання внаслідок зміни потреб. Конкретною причиною морального старіння є поява нових виробів з новими характеристиками. Потреби людей постійно якісно зростають. Якщо по своїм характеристикам виріб не відповідає зрослим потребам людини (якщо виріб невисокого рівня якості з високою ціною), то такий виріб морально старіє в момент виходу на ринок.
На моральне старіння товару істотний вплив робить втрата його престижності. Тоді товар з розряду престижних переходить в розряд звичайних, тобто сегмент споживачів з відносно низькими доходами. Але коли товар не відповідає потребам споживачів із середніми та низькими доходами, то він повністю морально старіє. Морально старіє взуття і коли вона виходить з моди.
Велике значення в задоволенні економічної потреби людини має здатність виробу зберігати первісну якість у часі при його експлуатації і зберіганні, тобто надійність виробу. Висока надійність взуття сприяє економії коштів споживачів і рівноцінно придбання більшої кількості пар взуття.
Надійність взуття є найбільш значущою властивістю для споживчого сегмента з низькими доходами. Для споживчого сегмента з високими доходами значимість цієї властивості не висока. Це не означає, що багаті споживачі не зацікавлені у придбанні надійних виробів. Вони впевнені, що дорогі товари і так повинні бути досить надійними.
Важливими властивостями надійності є безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збереженість.
Безвідмовність — це властивість виробу виконувати свої функції у відповідних умовах експлуатації до першої відмови. Відмова — це втрата працездатності виробу.
Ремонтопридатність — це пристосованість взуття до усунення відмов в процесі ремонту.
Зазвичай на практиці значення ремонтопридатності визначаються по вартості ремонту. Тому ремонтопридатність впливає на ціну споживання і, отже, при оцінці конкурентоспроможності її доцільно включити в економічні показники.
Ергономічні властивості товарів важливі для всіх споживчих сегментів і залежать від групи товарів.
Наприклад, домінуючими в групі ергономічних властивостей для літнього взуття є вологообмінні властивості, зимової — теплозахисні і вологозахисні, а для взуття весняної та осінньої шкарпетки — вологозахисні.
Найбільш значущими для споживчого сегмента з високими доходами є показники взуття, що забезпечують комфортність у використанні.
Комфорт (англ. comfort) — побутові зручності, впорядкованість і затишок. Наприклад, наявність у взутті м’яких амортизуючих деталей, що підігрівають елементів всередині взуття, підвищена гнучкість взуття і т. д. сприяє підвищенню комфортності і, отже, її вартості і престижності. Споживачами цей показник може бути легко оцінений.
Вологозахисні властивості шкіряного взуття, як і взуттєвих матеріалів, що характеризують трьома показниками: намокаємість — здатністю деталей взуття поглинати вологу — часом проникнення води всередину виробу і водопроникністю — кількістю води, що проникла всередину взуття за певний час.
Вологообмінні властивості характеризують здатність взуття поглинати виділяється стопою вологу, виводити її назовні або відводити в шар матеріалу, не стикається зі стопою. Одна частина вологи, що виділяється стопою, видаляється через отвори і отвори в заготівлі, інша сорбується внутрішніми стінками взуття (підкладкою і устілкою), дифундує через товщу матеріалу верху і випаровується із зовнішнього боку.
РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ УГОДИ
Процес підготовки зовнішньоекономічної угоди – це найбільш відповідальна діяльність фірми. Для того, щоб не тільки виконати усе правильно, але й підвищити ефективність цього процесу, необхідно поділити його на етапи та скласти план дій.
Програма підготовки угоди передбачає виконання наступних етапів: