Економічна Історія України том 1

та Передгірний Крим, частина, очевидно, гине у боях із сарматами. Доля іншої частини цього чисельного народу залишається невідомою. Цілком імовірно, що якісь групи скіфів відійшли на північ, у лісостепові райони.

До середини III ст. до н. е. гинуть і племінні об’єднання Лісостепу, причому не тільки на Правобережжі, де вони почали занепадати ще принаймні з другої половини V ст. до н. е., а й на Лівобережжі, де ситуація була стабільнішою. Доля мешканців регіону залишається неясною: окремі науковці припускають навіть повну зміну населення Лісостепу протягом III–II ст. до н. е., щоправда, не пояснюючи долі його попередніх мешканців.

Античним державам вдається втриматись від повного краху, але їх економіка зазнає страхітливі кризи. Вже у першій третині III ст. до н. е. гине під тиском кочовиків хора Херсонеса176, до середини цього ж століття – майже вся ольвійська хора177 та поселення Нижнього Подністров’я178. Лише Боспору вдалося уникнути тотального руйнування сільської округи, одначе з-під контролю боспорських правителів виходять варварські племена Прикубання, що одразу позначається на експортних можливостях боспорського сільського господарства. Припиняється вивіз зерна з території Боспору, а в інших державах, що добре видно на прикладі Ольвії, постійною стає нестача продовольства.

Нестабільна обстановка у степах руйнує налагоджені торговельні зв’язки. Більше того, взаємини зі степовиками стають джерелом видатків, адже нові господарі степу починають вимагати регулярну та нерегулярну данину з грецького населення. Це погіршує і без того важкий економічний стан цих держав.

Апогеєм руйнацій у Північно-Західному Причорномор’ї стають грабіжницькі походи військ гетського царя Буребісти, внаслідок яких у середині I ст. до н. е. гине Ольвія.

Нове піднесення економіки античних держав Надчорномор’я відбулося вже у наступну, римську, добу.

Посилання до розділу 4

1.Див.: Одрін О.В. Сільське господарство античних держав Північного Причорномор’я у V–III ст. до н.е.: порівняльний аналіз // Причорноморський регіон у контексті європейської політики: минуле й сьогодення. – Одеса, 2008. – С.17-29.

2.Охотников С.Б. Нижнее Поднестровье в VI–V вв. до н. э. – К., 1990.

3.Крыжицкий С.Д., Буйских С.Б., Бураков А.В., Отрешко В.М. Сельская округа Ольвии. – К., 1989.

4.Гаврилов А.В. Округа античной Феодосии. – Симферополь, 2004.

5.Абрамов А.П., Паромов Я.М. Раннеантичные поселения Таманского полуострова // Боспорский сборник. – М., 1994. – Вып.2. – С.25-98.

6.Isager S., Skydsgaard J.E. Ancient Greek agriculture: an introduction. – London; New York, 1992.; Garnsey P. Cities, peasants and food in classical antiquity. – Cambridge, 1998.

7.Sarpaki A. The Palaethnobotanical Approach. The Mediterranean Triad or Is It a Quartet? // Agriculture in Ancient Greece. – Stockholm, 1992. – P.61-75.

8.Див.: Янушевич З.В. Культурные растения Северного Причерноморья. – Кишинев, 1986; Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины. Памятники I тыс. до н.э. – II тыс. н.э.: Каталог I. – К., 1991; Pashkevich G. A. Archaeobotanical studies on the norhern coast of the Black Sea // Eurasia Antiqua. – 2001. – Band 7. – Р.511-567; Лебедева Е.Ю. Палеоботанические исследования на античных памятниках Восточного Крыма // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья. – К., 1991. – С.167-168 та ін.

112 Частина друга. ДАВНЯ ІСТОРІЯ

9.Dem. XX, 31; Strabo, VII, 4, 6.

10.Strabo, VII, III, 18.

11.Стржелецкий С.Ф. Клеры Херсонеса Таврического // Херсонесский сборник. – Вып.6. – Симферополь, 1961; Винокуров Н.И. Виноделие античного Боспора. – М., 1999.

12.Виноградов Ю.Г., Щеглов А.Н. Образование территориального Херсонесского государства // Эллинизм: экономика, политика, культура. – М., 1990. – С.310-371.

13.Стржелецкий С.Ф. Вказ. праця. – С.68-73.

14.Щеглов А.Н. Северо-Западный Крым в античную эпоху. – Л., 1978. – С.110.

15.Колесников А.Б., Яценко И.В. Античный виноградник на Евпаторийском мысу // Проблемы исследования античных городов. – М., 1989. – С.57-58.

16.Янушевич З.В. Вказ. праця.; Пашкевич Г.А. Вказ. праця.

17.Latyshev B. Inscriptiones antiquae orae septentrionalis Ponti Euxini Graecae et Latinae / Vol.І2. – Petropolis, 1916 (далі – IOSPE I2), 418.

18.Янушевич З.В. Вказ. праця. – С.61-62; Колесников А.Б. К интерпретации источников по античному виноградарству // Древности Боспора. – Т.1. – С.125-142.

19.Strabo, VII, III, 18.

20.Pashkevich G.A. Op. cit. – P.522. До цього ж часу відносяться і перші знахідки виноградарських ножів на Таманському півострові (Винокуров Н.И. Садово-виноградарские ножи античного времени из Северного Причерноморья // Боспор Киммерийский на перекрестке греческого и варварского миров. – Керчь, 2000. – С.16).

21.Винокуров Н.И. Вказ. праця.

22.Там само. – С.17, 27.

23.Там само. – С.94.

24.Зеест И.Б. Керамическая тара Боспора // Материалы и исследования по археологии СССР (да-

лі – МИА). – М., 1960. – №83. – С.94, 97.

25.Sarpaki A. Op. cit.

26.Завойкин А.А. Фанагория во второй половине V – начале IV вв. до н.э. (по материалам раскопок

«Южного города»). – М., 2004. – С.52.

27.НР., VI, 1, 1; VIII, 1, 5.

28.HP., II, 5, 3.

29.Крыжицкий С.Д. и др. Вказ. праця. – С.137; Pashkevich G.A. Op. cit. – P.542, Table 1.

30.Крыжицкий С.Д. и др. Вказ. праця. – С.137.

31.Див., наприклад: Isager S., Skydsgaard J.E. Ancient Greek agriculture: an introduction. – London; New York, 1992.

32.Активним пропагандистом цієї ідеї виступає Пітер Гернсі: Garnsey P. Cities, peasants and food in classical antiquity. – Cambridge, 1998.

33.De re rustica. II, 18.

34.IOSPE I2, 32.

35.Ps-Scymn. 798-803.

36.Hdt., IV, 53, 2; Ps-Scymn. 813-819.

37.Журавльов О.П. Животноводство и охота в Ольвийском государстве (заметки археозоолога) // Ольвийские древности. – К., 2009. – С.263.

38.Журавлев О.П. Вказ. праця. – С.263.

39.Там само. – С.264.

40.Каспаров А.К. Скотоводческое хозяйство поселения Волна 1 // Таманская старина. – Вып.3. –

СПб., 2002. – С.158.

41.Журавлев О.П. Свійський кінь в Ольвії // Археологія. – 2003. – №4. – С.87-114.

42.Крыжицкий С.Д. и др. Вказ. праця. – С.138.

43.Гайдукевич В.Ф. К вопросу о ткацком ремесле в боспорских поселениях // МИА. – 1952. –

№25. – С.396.

44.Максимова М.И. Техника текстильной промышленности // Эллинистическая техника. – М.; Л., 1948. – С.250.

45.Vinogradov Yu. The Greek colonisation of the Black Sea region in the light of private lead letters // The colonisation of the Black Sea area. – Stuttgart, 1998. – P.158.

46.Zohary D., Hopf M. Domestication of plants in the Old World. – Oxford, 2000. – Р.208-211.

47.Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье / С.Д.Крыжицкий, А.С.Русяева, В.В.Крапивина и др. – К., 1999. – С.120; Крижицький С.Д., Лейпунська Н.О. Принципи моделювання економічного базису північнопричорноморської античної держави на прикладі Ольвії

//Палеоекономіка раннього залізного віку на території України. – К., 2004. – С.21.

48.Крижицький С.Д., Лейпунська Н.О. Вказ. праця. – С.21.

49.Козуб Ю.И. Кожевенное производство // Археология УССР. – К., 1986. – Т.2. – С.453-454.

50.Журавлев О.П., Отрешко В.М. О рационе питания архаического населения Нижнего Побужья

//Древнее Причерноморье. II чтения памяти проф. П.О.Карышковского: Тез. докл. – Одесса, 1991. – С.84.

51.Житенева Л.Д. Промысловая фауна рыб и рыболовство бассейна Черного моря по археологическим данным: Автореф. дис. … канд. биол. наук. – М., 1965. – С.6-7; Житенева Л.Д. Промысловые рыбы и рыболовство в древней Ольвии (VII–VI вв. до н.э. – III в. н.э.) // Зоолог. журн. – 1967. –

Т.XLVI, Вып.1. – С.101-102.

52.Щеглов А.Н., Бурдак В.Д. О промысле рыбы у берегов Тарханкута в античную эпоху // Рыбное хозяйство. – 1965. – С.21; Щеглов А.Н. Северо-Западный Крым в античную эпоху. – Л., 1978. –

С.114-115.

53.Лебедев В.Д., Лапин Ю.Е. К вопросу о рыболовстве в Боспорском царстве // МИА. –1954. –

№33. – С.205, Табл.1.

54.Житенева Л.Д. Промысловая фауна рыб… – С.6.

55.Одрін О.В. Ольвійське рибальство VI–III ст. до н.е. // Надчорномор’я: студії з історії та архе-

ології. – К., 2008. – С.71-89.

56.IOSPE I2, 32.

57.Крыжицкий С.Д. и др. Сельская округа Ольвии. – С.76-77; Штительман Ф.М. Рыболовство и рыбопереработочное производство Ольвии и ее округи в античную эпоху. – К., 1958; Рукопись

//НА ІА НАНУ. – Ф.12, №389. – С.16-17.

58.Hdt., IV, 53.

59.Hdt., IV, 53, 3.

60.Островерхов А.С. К вопросу о сырьевой базе античного ремесленного производства в районе Днепровского и Бугского лиманов // ВДИ. – 1979. – №3. – С.115-136.

61.Островерхов А.С. Антична склоробна майстерня на Ягорлицькому поселенні // Археологія. – 1978. – Вип.25. – С.41-49.

62.Науменко П.И. Античный период освоения минеральных богатств Керченско-Таманской области

//Геолог. журн. – 1979. – Т.39, №2. – С.61.

63.Див., наприклад: Зубарь В.М. К вопросу о рабах в составе населения Березанско-Ольвийского полиса в архаический период // Мир Ольвии. – К., 1996. – С.122-124.

64.Vinogradov Yu. The Greek colonisation of the Black Sea region in the light of private lead letters… – P.161.

65.Macr. Sat. I, 11, 33.

66.Див., зокрема: Анохин В.А. Монетное дело Херсонеса. – К., 1977; Анохин В.А. Монеты античных городов Северо-Западного Причерноморья. – К., 1989; Зограф А.Н. Античные монеты

//МИА-16. – М.; Л., 1951; Зограф А.Н. Монеты Тиры. – М., 1957; Карышковский П.О. Монеты Ольвии. – К., 1988; Туровский Е.Я. Монеты независимого Херсонеса. – Севастополь. 1997; Фролова Н.А. Монетное дело Боспора середины VI–V в. до н.э. // Российская археология – 1996. – №2; Шелов Д.Б. Монетное дело Боспора VI–II вв. до н.э. – М., 1956; Шонов И.В. Монеты Херсонеса Таврического. – Симферополь, 2000 та ін.

67.IOSPE I2, 24.

68.Див., зокрема: Отрешко В.М. Протоген // Ольвийские древности. – К., 2009. – С.123-135.

69.Глускина Л.М. Из истории кредитно-денежных отношений в Аттике IV в. до н. э. (Афинские трапедзиты) // ВДИ. – 1970. – №3. – С.39; Її ж. Проблемы социально-экономической истории Афин IV в. до н.э. – Л., 1975. – С.96.

70.Vіnоgrаdоv Ju. G. Оlbіа. – Коnstanz, 1980. – S.19.

71.Див.: Бучинский И.Е. Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем. – К., 1963; Шнитников А.В. Внутривековая изменчивость компонентов общей увлажненности. – Л., 1969; Бруяко И.В., Карпов В.А. Древняя география и колебания уровня моря (на примере северо-западной части Черноморского бассейна в античную эпоху) // ВДИ. – 1992. – №2. – С.89-93 та ін.

114 Частина друга. ДАВНЯ ІСТОРІЯ

72.Березанская С.С., Отрощенко В.В., Чередниченко Н.Н., Шарафутдинова И.Н. Культуры эпохи бронзы на территории Украины. – К., 1986.

73.Тереножкин А.И. Киммерийцы. – К., 1976.

74.Плетнева С.А. Кочевники Средневековья. Поиски исторических закономерностей. – М., 1982. –

С.29-30.

75.Див.: Бруяко И.В. Ранние кочевники в Европе X–V вв. до Р.Х. – Кишинев, 2005. – С.229-292.

76.Плетнева С.А. Вказ. праця. – С.41-42.

77.Охотников С.Б. Нижнее Поднестровье в VI–V вв. до н.э. – К., 1990. – С.7, 56, 59, 72-74; Гаврилюк Н.А. Значение степного Побужья-Поингулья для Ольвийского эколого-экономического района // Мир Ольвии. – К., 1996. – С.115; Храпунов Н.И. Этническая история Крыма в раннем железном веке. – Симферополь; Керчь, 2004. – С.83-84.

78.Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. – М., 1957. – С.70; Плетнева С.А.

Половцы. – М., 1990. – С.118.

79.Стащук М.Ф., Супрычев В.А., Хитрая В.А. Минералогия, геохимия и условия донных отложений Сиваша. – К., 1964.

80.Тереножкин А.И., Мозолевский Б.Н. Мелитопольский курган. – К., 1988. – С.190.

81.Гаврилюк Н.А. История экономики Степной Скифии VI–III вв. до н.э. – Харьков, 1999. –

С.68.

82.Там само. – С.154, Табл.5.3.

83.Гаврилюк Н.А. Значение степного Побужья-Поингулья для Ольвийского эколого-экономического района // Мир Ольвии. – К., 1996. – С.115.

84.Тереножкин А.И., Мозолевский Б.Н. Вказ. праця. – С.213.

85.Гаврилюк Н.А. История экономики Степной Скифии… – С.150-151.

86.Храпунов Н.И. Этническая история Крыма в раннем железном веке. – Симферополь; Керчь, 2004. – С.83-84.

87.Strabo, VII, 3, 17.

88.Плетнева С.А. Кочевники Средневековья… – С.16.

89.Там само. – С.37.

90.Журавлев О.П. Фауна из скифских поселений Нижнего Поднепровья // Гаврилюк Н.А. Скотоводство Степной Скифии. – К., 1995. – С.134.

91.Гаврилюк Н.А. История экономики Степной Скифии… – С.145-146.

92.Журавлев О.П. Фауна из скифских поселений… – С.134.

93.Гаврилюк Н.А. История экономики Степной Скифии… – С.148.

94.Там само. – С.143.

95.Секерская Е.П. Анализ остатков лошадей из курганов скифской знати // Древности Степного Причерноморья и Крыма. – Запорожье, 1992. – С.204-205.

96.Plin. N.H. VIII, 156.

97.Там само. – III, 13,6.

98.Гаврилюк Н.А. История экономики Степной Скифии … – С.146.

99.Там само. – С.156.

100.Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины. Памятники I тыс. до н.э. – II тыс. н.э.: Каталог I. – К., 1991. – С.5-7.

101.Гаврилюк Н.А., Былкова В.П., Кравченко С.Н. Скифские поселения IV в. до н.э. в степном Поднепровье. – К., 1992. – С.22, 24.

102.Див.: Лот А. Туареги Ахаггара. – М., 1989. – С.53-56.

103.Гребенников Ю.С., Недопако Д.П. Скифский меч с Нижнего Побужья // Вооружение скифов и сарматов. – К., 1984. – С.128.

104.Паньков С.В. Стародавня чорна металургія на території південного заходу Східної Європи //

Археологія. – 1994. – №4. – С.47.

105.Гаврилюк Н.А. История экономики Степной Скифии … – С.177.

106.Там само. – С.189.

107.Там само. – С.201.

108.Там само. – С.199.

109.Там само. – С.215.

110.Там само.

111.Див.: Белозор В.П. Скифские каменные изваяния VII–IV вв. до н.э.: Автореф. дис. … канд. ист.

наук. – К., 1986; Ольховский В.С., Евдокимов Г.Л. Скифские изваяния VII–III вв. до н.э. – М., 1994.

112.Цьому питанню присвячена ґрунтовна монографія: Хазанов А.М. Кочевники и внешний мир. – Алматы, 2002.

113.Див. про механізми перерозподілу: Крадин Н.Н. Империя хунну. – М., 2001. – С.182-200.

114.Бунятян Е.П. Методика социальных реконструкций в археологии. – К., 1985.

115.Соломоник Э.И. Два античных письма из Крыма // Вест. древней истории. – 1987. – №3. –

С.114-125.

116.Polyaen Strateg, VI, 9, 4.

117.Diod., XX, 22-24.

118.Гаврилюк Н.А. История экономики Степной Скифии… – С.126.

119.Strabo, XI, II, 3.

120.Див.: Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобережья. – К., 1989.

121.Див.: Граков Б.Н. Материалы по истории Скифии в греческих надписях Балканского полуострова и Малой Азии // ВДИ. – 1939. – №3. – С.231-312.

122.Див. детально: Гаврилюк Н.А. Скотоводство Степной Скифии. – К., 1995.

123.Крадин Н.Н. Империя хунну…; Трепавлов В.В. История Ногайской Орды. – М., 2001. –

С.528.

124.Strabo, XI, II, 3.

125.Журавлев О.П. Животноводство и охота в Ольвийском государстве… – К., 2009. – С.264.

126.Thuc. II, 56, 2.

127.Карышковский П.О. Монеты скифского царя Скила // Киммерийцы и скифы: Тез. докл. семи-

нара. – Кировоград, 1987. – С.66-68.

128.Ильинская В.А. Тереножкин А.И. Скифия VII–IV в. до н.э. – К., 1983.

129.Скорый С.А. Скифы в Днепровской Правобережной Лесостепи. – К., 2003.

130.Скорый С.А. Киммерийцы в украинской Лесостепи. – К.; Полтава, 1999.

131.Див.: Гаврилюк Н.О. Рец. на кн.: Скорый С.А. Скифы в Днепровской Правобережной Лесостепи (проблемы выделения иранского этнокультурного элемента) // Археологія. – 2005. – №3. – С.101110; Дараган М.Н. Геоинформационный анализ трансформации поселенческих структур в начале раннего железного века в Среднем Поднепровье: состояние проблемы и перспективы исследования (інтернет-публікація).

132.Шрамко Б.А. К вопросу о взаимоотношениях племен степной и лесостепной Скифии // Проблеми історії та археології України. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції до 100-річчя XII Археологічного з’їзду в м. Харкові 25–26 жовтня 2003 р. – Харків, 2003.

133.Давня історія України. – Т.2. – С.81.

134.Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). – К., 1987; Люботинское городище. – Харьков, 1998; Гавриш П.Я. Племена скіфського часу в лісостепу Дніпровського Лівобережжя. – Полтава, 2004 та ін.

135.Ильинская В.А. Скифы Днепровского лесостепного Левобережья. – К., 1968.

136.Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи…

137.Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобережья. – К., 1989.

138.Бессонова С.С., Скорый С.А. Мотронинское городище скифской эпохи. – К.; Краков, 2001. –

С.118.

139.Hdt., IV, 17, 2.

140.Щеглов А.Н. Северопонтийская торговля хлебом во второй половине VII–V вв. до н.э.: письменные источники и археология // Причерноморье в VII–V вв. до н.э. – Тбилиси, 1990. –

С.99-121.

141.Див.: Янушевич З.В. Культурные растения Северного Причерноморья…; Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины…; Пашкевич Г.А. Палеоботанические исследованияматериаловМотронинскогогородища// БессоноваС.С., СкорыйС.А. Мотронинское городище скифской эпохи. – К.; Краков, 2001. – С.133-137 та ін.

142.Пашкевич Г.А. Культурные растения Украины от неолита до средневековья: Автореф. дис. … д-ра биолог. наук. – К., 1992.

116 Частина друга. ДАВНЯ ІСТОРІЯ

143.Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины… – С.2-5.

144.Шрамко Б.А. Найдавніші орні знаряддя на території України // Питання історії народів СРСР. – 1969. – №6. – С.3-15.

145.Мелюкова А.И. Хозяйство, быт, торговля // Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время. – М., 1989. – С.116.

146.Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи… – С.89-90.

147.Секерская Е.П. Предварительные итоги изучения археозоологических материалов Мотронинского городища // Бессонова С.С., Скорый С.А. Мотронинское городище скифской эпохи. – К.; Краков, 2001. – С.132.

148.Люботинское городище. – С.110.

149.Секерская Е.П. Предварительные итоги изучения археозоологических материалов Мотронинского городища. – С.131. Табл.5.

150.Люботинское городище. – С.100.

151.Секерская Е.П. Предварительные итоги… – С.127.

152.Там само. – С.132.

153.Люботинское городище. – С.101-102.

154.Секерская Е.П. Предварительные итоги… – С.131.

155.Див.: Барцева Т.Б. Цветная металлообработка скифского времени (Лесостепное Днепровское Левобережье). – М., 1981; Шрамко И.Б. Развитие кузнечного ремесла у племен бассейнов Ворсклы и Псла в скифскую эпоху // Древности. – Харьков, 1994. – С.43-57 та ін.

156.Люботинское городище. – С.73.

157.Бессонова С.С., Скорый С.А. Мотронинское городище скифской эпохи… – С.120.

158.Барцева Т.Б. Цветная металлообработка скифского времени… – С.90.

159.Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи… – С.115.

160.Там само. – С.121.

161.Люботинское городище. – С.105-106.

162.Бессонова С.С., Скорый С.А. Мотронинское городище скифской эпохи… – С.120.

163.Люботинское городище. – С.117.

164.Радзиевская В.Е., Шрамко Б.А. Усадьба с косторезной мастерской на Бельском городище // Сов.

археология. – 1980. – №4. – С.181-189.

165.Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи… – С.84.

166.Гаврилюк Н.А. История экономики Степной Скифии … – С.195.

167.Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи… – С.99.

168.Шрамко Б.А. Хозяйство лесостепных племен Восточной Европы в скифскую эпоху: Автореф. дис. … д-ра ист. наук. – К., 1965.

169.Болтрик Ю.В. Соляные промыслы Северного Причерноморья в скифское время (к постановке проблемы) // Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Ремесла и промыслы. – Керчь, 2010. – С.31-34.

170.Болтрик Ю.В. Основной торговый путь Ольвии в Днепровское Лесостепное Правобережье // Российская археология. – 2000. – №1. – С.124.

171.Онайко Н.А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в VII–V вв. до н.э. // Свод археологических источников (далі – САИ). Д1-27. – М., 1966; Онайко Н.А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в IV–II вв. до н.э. // Там само. – М., 1970.

172.Скуднова В.М. Архаический некрополь Ольвии. – Л., 1988; Русяева А.С. Религия и культы античной Ольвии. – К., 1992. – С.178.

173.Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобережья. – К., 1989.

174.Diod. II, 46.

175.Там само., 43.

176.Виноградов Ю.Г., Щеглов А.Н. Вказ. праця. – С.362.

177.Крыжицкий С.Д. и др. Сельская округа Ольвии. – С.100.

178.Самойлова Т.Л. Тира в VI–I вв. до н.э. – К., 1988. – С.100.

Розділ 5

РИМО-САРМАТСЬКА ДОБА

1.Економіка античних держав Надчорномор’я

Падіння скіфського і утвердження сарматського панування у Надчорномор’ї мали вирішальний вплив і на політику, і на економіку античних держав. Якщо говорити про економічну складову їхнього життя, то не можна не зауважити фундаментальних трансформацій у структурі господарства та його загального занепаду. Адже плюндрування сільської округи античних міст, розрив традиційних зовнішньоекономічних зв’язків, катастрофічні погроми самих міст мали сумні наслідки. Лише на початку нашої ери почався процес поступового їх

відродження.

Першим з кризи почало виходити Боспорське царство. Найпотужніша з античних держав регіону змогла пережити буремні події кінця I тис. до н. е. без таких катастрофічних наслідків, як Херсонес або, особливо, Ольвія. Вже з I ст. н. е. на Боспорі відбувається політична, а услід за нею і економічна стабілізація. Наслідком цього стало нове піднесення боспорської економіки, яке тривало більше двох століть – до перших десятиліть III ст.

Важчим було становище Херсонеса, який протягом I – першої половини II ст. неодноразово перебував під загрозою нападу з боку пізньоскіфських і сарматських племен. Однак і тут з появою стабільного римського гарнізону в середині II ст., а також зі створенням мережі римських опорних пунктів у Південно-Західному та Південному Криму наступив період стабілізації та економічного піднесення.

Набагато складнішим було становище Ольвії, розгромленої військом царя гетів Буребісти у середині I ст. до н. е. Судячи з археологічних даних, близько

принципі, можна було б припустити поширення у Надчорномор’ї прогресивних агротехнологій з Риму, одначе підтвердити цю гіпотезу можна буде лише після проведення комплексних досліджень із залученням нових археоботанічних матеріалів. Варто лише зауважити, що в Імперії найактивніше прогресивні аграрні технології впроваджувались у великих господарствах, які у Надчорномор’ї існували хіба що на Боспорі.

Виноградарство. Виноградарство у різних районах Надчорномор’я у римську добу розвивалося з неоднаковою інтенсивністю. Так, на території Ольвійського поліса саме в цей час ця галузь починає інтенсивно розвиватися8. На противагу цьому, в сусідньому Херсонесі відбувається зворотній процес: площі, відведені під виноградники, скорочувалися, поступаючись місцем посівам пшениці9.

Очевидно, в усіх випадках збільшення або зменшення ролі виноградарства було викликане загальними структурними змінами в економіці, про які вже говорилося вище. Херсонес мав проблеми із забезпеченням продовольством, а за браком земель, розширення посівів зернових могло відбуватися лише за рахунок скорочення площ, відведених під інші культури, і передусім – виноградних плантацій. Що ж стосується Ольвії та Боспору, то тут зростання ролі виноградарства і виноробства могло бути викликане проблемами у торговельному балансі.

Інші галузі рослинництва. Очевидно, що, поряд із зерновим господарством і виноградарством, в античних державах Надчорномор’я в римську добу продовжували розвиватися й інші галузі рослинництва: вирощування технічних та фуражних культур, садівництво тощо. Одначе археоботанічні відомості про їх існування наразі є вкрай неповними та нечисленними. Так, наприклад, одиничні знахідки решток конопель у Нижньому місті Ольвії10 можуть належати не культурній, а дикорослій рослині.

Єдина з-поміж перелічених вище галузей рослинництва, про розвиток якої можна твердити на підставі репрезентативних археоботанічних матеріалів, – це вирощування бобових культур як продовольчого, так і фуражного напрямків11.

Тваринництво. Тваринницька галузь господарства античних держав Надчорномор’я, як і рослинництво, зазнала суттєвих втрат унаслідок плюндрування сільської округи грецьких міст. Фактично, у перші століття нашої ери тваринництво як продуктивна галузь існувало лише на Боспорі та в Ольвії, тоді як у Тірі та Херсонесі воно, як і сільське господарство в цілому, виконувало лише функції необхідного життєзабезпечення.

Натомість, на хорі Ольвії у римську добу значення тваринницької галузі порівняно з доримським періодом надалі підвищується. Складається враження, що саме ця галузь була провідною на більшості поселень ольвійської округи. Про це, зокрема, свідчать і зміни у складі стада: в римський час відсоток волів у стаді падає12, що означає зменшення кількості тяглової сили, а отже, є індикатором відповідного зменшення питомої ваги рослинницької складової сільського господарства порівняно з тваринницькою.

У галузевій структурі ольвійського тваринництва у перші століття нашої ери, порівняно з попереднім періодом, більшу роль відіграє вирощування великої рогатої худоби, тобто власне скотарство, і меншу – вівчарство. На деяких поселеннях, головно на правобережжі Бузького лиману, перша галузь була домінуючою, тоді

120 Частина друга. ДАВНЯ ІСТОРІЯ

як роль вівчарства була відносно більшою на лівобережжі лиману13. Слід також відмітити зростання відсотка коней та собак, що є свідченням практики відгінного скотарства. Сприяло поширенню цього виду господарської діяльності і зменшення площ полів, викликане загальним скороченням населення, за рахунок чого збільшилась площа природних пасовиськ.

Відповідно до змін у структурі стада мало змінитися і співвідношення тваринницької продукції, що йшла у переробку: відносно меншу вагу становила продукція вівчарства (головно вовна) і більшу – скотарства (шкіри та кістки*).

На жаль, на сьогодні практично неможливо здійснити реконструкцію структури тваринництва Боспору римської доби. Остеологічні матеріали з сільських поселень Боспору, особливо з Керченського півострова, настільки нерепрезентативні14, що здійснені на їх базі реконструкції не можуть бути надійними. Більш представницькими є дані зі спеціалізованого скотарського поселення Волна 1 на Таманському півострові15, де спостерігаються ті ж тенденції, що й на поселеннях Нижнього Побужжя: зменшення відсотка дрібної рогатої худоби і доволі різке збільшення – великої.

Промисли. Мисливство у господарстві античних держав Надчорномор’я в усі часи не відігравало надто важливої ролі. Загалом це стосується і римського часу, попри те, що чисельність диких тварин на початку нашої ери через знелюднення степу і, відповідно, зникнення стад свійської худоби, поза сумнівом, зросла.

Виняток тут становить хора Ольвії, де спостерігається збільшення відсотка кісток диких тварин серед остеологічних решток. Особливо це стосується городища Скелька на південному сході регіону, де рештки диких тварин становлять більше чверті від усього остеологічного матеріалу16. Більшість добутих тварин – цінні промислові звірі «м’ясного» напряму (кабан, лось, олень, козуля, сайгак). Вірогідно, що мисливство мало і товарний характер, а його продукція постачалася на ольвійський ринок, бо в самій Ольвії у цей час також спостерігається різке збільшення відсотка решток диких тварин серед остеологічних матеріалів** 17.

У римську добу різко зростає роль іншого промислу – рибальства, особливо на Боспорі та в Херсонесі, де відбулися також і значні зміни у структурі вилову та технологіях обробки риби.

Втрата Херсонесом хори у Північно-Західному Криму призвела і до скорочення акваторії, де здійснювався рибальський промисел. У перші століття нашої ери херсонеські рибалки промишляли головно поблизу берегів Південно-Західного Криму. Відповідно, у структурі вилову різко меншає кількість осетрових і збільшується – хамси, скумбрії та інших морських риб18. Наслідком цього стають і докорінні зміни у способах обробки риби: у місті починається масове будівництво ванн для засолювання риби, в яких виготовлялися рибні соуси, які масово йшли й на експорт.

Подібні структурні зміни переживає й риболовля Боспору, попри те, що основні місця промислу – Керченська протока та Азовське море – і надалі продовжували експлуатуватися боспорськими рибалками. Основними промисловими рибами в

*Але не ріг, бо велика рогата худоба в Ольвії була переважно комолою.

**Майже п’ята частина проти двох відсотків у доримський час.