81

табл. 1:

üумовну кількість вантажу Q, т;

üпочаткову відносну вологість повітря (завантаження) jН, %; üкінцеву відносну вологість повітря (розвантаження) jК, %.

Тому що в роботі задана умовна кількість вантажу, то розраховуємо по-

при завантаженні (початок) jН та рядок з необхідним видом(назвою) вантажу, на перетинанні визначаємо початкову вологість зерна wН. Аналогічно за віднос-

Якщо необхідної вологості повітря (j) немає в табл. 2, то шукане значення вологості зерна (w) визначається як середнє (пропорційне) між двома найближчими.

Здійснюємо визначення кількості вантажу на момент розвантаження QК, т

QК = QН × (100 + wК) / (100 + wН).

Розрахунок повторюємо за видами вантажів, що залишилися (жито і яч-

мінь).

Лабораторна робота № 12. Підготовка танків до

наливу

Мета роботи. Прищепити вміння організації робіт щодо підготовки тан-

82

ків до зміни наливних вантажів (нафтопродуктів).

Загальні вказівки. Порядок підготовки танків для зміни нафтопродуктів у даній роботі здійснюється відповідно до ДСТ1510-84 «Маркування, упакування, транспортування та зберігання нафти і нафтопродуктів».

Загальні положення та методика підготовки танків до наливу інших -на ливних вантажів принципово не відрізняються від наведеної.

Очищення металевих поверхонь вантажних танків нафтоналивних суден являє собою сукупність ряду складних фізичних і хімічних процесів, висока результативність яких залежить від конструктивних і технологічних параметрів устаткування, режимів механізованої мийки та властивостей застосовуваних миючих речовин.

Істотне значення має визначення ступеня чистоти поверхонь вантажних танків під час перевезення різних видів нафтопродуктів та інших вантажів.

Під чистотою поверхонь варто розуміти такий їх стан, при якому залишкова кількість забруднення не впливає на якість наступного вантажу в кожному конкретному випадку. Чистота поверхонь вантажного танка є змінною величиною, залежною від вимог, що висуваються до якості вантажу який перевозиться.

Якість нафтопродуктів знаходиться в прямій залежності від хімічного складу, умов зберігання, транспортування, стану поверхонь вантажних ємностей. Неякісне очищення ємностей з-під залишків нафтопродуктів іншого сорту прискорює процеси перетворення продуктів окислювання в смолисті речовини.

Погано підготовлені поверхні сталевих вантажних ємностей без захисного лакофарбового покриття, при зміні вантажу, можуть забруднювати нафтопродукт залишками попереднього вантажу, продуктами його окислювання, механічними домішками та продуктами корозійного руйнування суднових -кор пусних сталей. Тому, вид забруднення поверхонь вантажних танків впливає на вибір типу мийного засобу та технологічного режиму мийки.

Склад забруднення і його властивості залежать від виду та сорту перевезеного вантажу, строку експлуатації судна, тривалості рейсу, технологічних режимів мийки, очищення й вибірки (видалення) залишків з ємностей, регулярності та старанності очищення поверхонь вантажних танків від відкладень, що утворилися, умов прийому баласту до вантажних ємностей й ін.

Основними способами очищення поверхонь вантажних танків від залишків раніше перевезеного вантажу та інших видів забруднення: хімікоє - механізована мийка; механізована мийка водою; механізована мийка водяними розчинами миючих хімічних препаратів.

Якість очищення залежить від механічної сили удару струменю та температури миючого розчину.

Однак є певні труднощі, які пов'язані з утилізацією промивних вод з танкерів. Тому застосування мийних засобів, при мийці танків нафтоналивних суден, дозволяється тільки відповідними нормативно-технічними документами.

Крім того, зустрічаються ситуації, коли перевезення одного вантажу після іншого неможливе (заборонене). Тому в основному застосовується поетапна зміна перевезених нафтопродуктів, без спеціальної (або мінімальної) обробки

83

(підготовки) танків.

Порядок виконання роботи. Відповідно до заданого варіанта визначаємо з табл. 1 шифри вантажів.

Таблиця 1

Пред'явлені до перевезення чотири види нафтопродуктів заносимо в -го лівку та боковик табл. 3, тобто замість «вантаж 1» , «вантаж 2» ц ін. записуємо в рядок і стовпець найменування конкретних нафтопродуктів.

Таблиця 3

Тобто в табл. 3 одержуємо 12 пар вантажів – «залишок – підлягає нали-

84

ву», для яких визначаємо порядок підготовки до зміни нафтопродуктів.

Для цього в табл. 4 знаходимо рядок з найменуванням нафтопродукту, що підлягає наливу та стовпець, який відповідає злитому продукту(залишок). На їхньому перетинанні знаходиться шуканий шифр операції щодо підготовки танків, який заносимо у відповідний осередок табл. 3.

Під табл. 3 приводимо пояснення (опис дій) до наведених в цій таблиці кодам.

Якщо код (шифр) має верхній індекс (як ступінь), то його опис теж приводиться в роботі.

Якщо індекс міняє основний код, у відповідному осередку табл. 3 приводиться й змінений (коректований) код. Наприклад: 52 ® 4.

На підставі кодів наведених у табл. 3 і трудомісткості (матеріалоємності) дій щодо підготовки танків, складаємо таку послідовність зміни нафтопродуктів, при якій витрати на підготовку танків були б мінімальні. Така мінімізація може бути досягнута шляхом максимізації суми кодів підготовки до перевезення від одного нафтопродукту до іншого.

Для цього будуються схеми різної послідовності зміни нафтопродуктів (рис. 1, а). Зміна (перехід від перевезення одного вантажу до іншого) вантажу на схемі показується ®.

Рисунок 1 – Приклади схем послідовності зміни нафтопродуктів

Кількість таких варіантів визначається числом перестановокPm з «m» елементів, тобто Pm = m!, що в даній роботі складе: Pm = 4! = 24.

Для спрощення побудови схем, можливо в табл. 3 позначити вантажі цифрами і тоді схеми приймуть наступний вигляд (рис. 2)

Рисунок 2 – Приклади варіанту схем послідовності зміни нафтопродуктів

Після побудови всіх варіантів схем, на них вказуються коди порядку дій при зміні нафтопродукту. Для цього над знаком зміни вантажу(®) вказуються код дій (див. рис. 1, 2).

При цьому кожна пара в схемі перевезень розглядається окремо. Наприклад (рис. 1, а). Спочатку розглядаємо пару «вантаж 2 ® вантаж 1».

В табл. 3 знаходимо «залишок» – вантаж 2 та «підлягає наливу» – вантаж 1, а на перетину – код (4), який наносимо на схему.

Далі розглядаємо пару «вантаж 1 ® вантаж 3». В табл. 3 знаходимо «залишок» – вантаж 1 та «підлягає наливу» – вантаж 3, а на перетину – код (1), який наносимо на схему.

86

Останньою розглядаємо пару «вантаж 3 ® вантаж 4». В табл. 3 знаходимо «залишок» – вантаж 3 та «підлягає наливу» – вантаж 4, а на перетину – код (5), який наносимо на схему.

Сума кодів по даній схемі складе 4 + 1 + 5 = 10.

З наведених схем вибирається та, у якої сума кодів максимальна– це й буде оптимальна послідовність зміни нафтопродуктів. Ця сума вказується напроти кожної схеми.

При відборі оптимальної схеми, з переліку виключаються ті, які мають код підготовки «0» (рис. 1, б).

Якщо кілька варіантів мають однакову суму кодів, то вибирається та, у якої в послідовності є максимальний код.

Обрана оптимальна схема приводиться окремо й в розгорнутому виді(з повною назвою вантажів).

У протоколі обов’язково вказується порядок підготовки трубопроводів і правила перекачування нафтопродуктів, при їхній зміні.

©Примітки до табл. 4.

Якщо код у табл. 4 має цифру у верхньому регістрі (ступінь), то спочатку коректуємо цей код відповідно до примітки, позначеним «*».

Якщо ж код у таблиці 4 не має цифру у верхньому регістрі, то опис цього коду визначаємо в розділі позначення цифр.

Для прив'язки нафтопродукту до конкретної групи(їх 24) необхідно скористатися приміткою, позначеною «**».

*Примітка:

1 – налив однойменних (за марками) нафтопродуктів допускається на будь-яку кількість за умови, якщо якість суміші продукту, що наливається, і залишку відповідає вимогам стандарту або технічним умовам на даний продукт;

2– якщо судно перед наливом злитого нафтопродукту перевозило нафту, мазут, моторне паливо або інший темний нафтопродукт, то підготовку ведуть відповідно до позначення 1;

3– при механічному видаленні залишку підготовку ведуть відповідно до позначення 3;

4– при відвантаженні тракторного гасу як сировини для піролізу підготовку ведуть як для цієї сировини;

5– для арктичного дизельного палива підготовку ведуть відповідно до позначення 4;

6– перед наливом нафти, яка йде на виготовлення авіаційних масел, підготовку ведуть відповідно до позначення 4;

7– після нафти, яка має температуру спалаху нижче+28 °С, підготовку ведуть відповідно до позначення 4;

8– перед наливом мазуту, який йде на виготовлення авіаційних масел, підготовку ведуть відповідно до позначення 4;

9– перед наливом осьового масла«С» підготовку ведуть відповідно до позначення 4.

Цифри (коди) у таблиці позначають:

0– налив заборонений;

87

1 – видалити залишок нафтопродукту, емульсії та води, промити розчинником, пропарити (або змити гарячою водою) і просушити днище;

2 – видалити залишок нафтопродукту, емульсії та води, змити гарячою водою й просушити днище;

3 – видалити залишок нафтопродукту, емульсії та води й просушити днище;

4 – видалити залишок нафтопродукту, емульсії та води; 5 – видалити залишок насосами;

6 – зачищення не потрібно (залишок не більше 0,5% від вантажопідйомності або ємності). Наявність підтоварної води не допускається.

7 – зачищення не потрібно (залишок не більше 2% від вантажопідйомності судна). Операція з позначенням 7 поширюється тільки на судна; для резервуарів застосовується операція 6.

**Примітки.

1.Судна під налив нафтопродуктів після зливу тваринних і рослинних жирів повинні готуватися за операцією 1.

2.При підготовці суден за операціями 1 – 5 необхідно підготувати судно-

ві трубопроводи відповідно до п. 7.

3.У випадку багаторазового, послідовного наливу одного нафтопродукту на залишки інших необхідно у всіх пунктах наливу, за винятком першого, перед наливом перевіряти стандартність суміші нафтопродукту, що наливається, із залишком; при цьому суміш готується в співвідношеннях, які відповідають фактичним кількостям нафтопродукту, що наливається, і залишку.

4.У групу масел (мастил), зазначених у таблиці 4, входять наступні:

1група: веретенне АУ, МК-8, приладове (МВП), трансформаторне, швейне, для холодильних машин (фрігус), сепараторні, турбінні;

2група: для високошвидкісних механізмів, індустріальні (веретенні та машинні), автомобільні, автотракторні, АКЗп-6 і Асм-6;

3група: індустріальні вилужені, веретенні та машинні дистиляти;

4група: дизельні, авіаційні, МТ, для прокатних станів, компресорні, суд-

нове;

5група: циліндрове 11, автотракторне АКЗп-10, Акп-10, Асп-10 і АК-15, моторне;

6група: циліндрові 24, 38 і 52, трансмісійні.

5.Злив нафтопродуктів з наливних суден повинен здійснюватися відповідно до вимог операцій5, 6, 7. Для несамохідних барж із набором корпуса, розташованим усередині наливних відсіків, у період з 1 вересня по 1 травня допускається залишок нафтового палива(мазуту) не більше 5% від вантажопідйомності судна за умови наливу на цей залишок тільки топкового мазуту. Цей залишок не повинен бути більше й при розвантаженні наливних суден перед постановкою їх на ремонт або на зимовий відстій.

6.Налив нафтопродуктів у резервуари, залізничні та автомобільні цистерни, а також у наливні судна повинен здійснюватися із застосуванням засобів герметизації, які забезпечують мінімальні втрати нафтопродуктів від випару.

Після наливу нафтопродукту кришки ковпаків і люків повинні герметично -за

88

криватися.

7. Всі нафтопродукти повинні перекачувати та зливати звільненими від залишків трубам. При перекачуванні одного нафтопродукту після іншого, першу порцію перекачують у ємність із таким же продуктом, якість якого від додавання суміші не погіршується.

Етиловані бензини перекачують окремими, призначеними для них, трубопроводами; так само перекачують і зливають палива Т-1, ТС-1, Т-2 і Т-5.

Перелік рекомендованої літератури

1.Вільковский Є.К., Кедьман І.І.,Бакуліч О.О. Вантажознавство (вантажі, правила преревезень, рухомий склад) – 2-е вид., перероблене і доповнене. – Львів: «Інтелект-Захід», 2007, – 496 с.

2.Гаврилов М.Н. Транспортные характеристики грузов: Справочное руководство. Мортехинформреклама. Морской транспорт., 1994. – 193 с.

3.Джежер Е. В., Ярмолович Р. П. Транспортные характеристики грузов: Учебн. пособие. – О.: Фенікс, 2007 – 272 с.

4.Козирєв В. К. Вантажоведення: Підручник. – Вид. 2-е, випр. і доп. – О.: Фенікс; М.: Рконсульт, 2005. – 360 с.

5.Общие и специальные правила перевозки грузов. ТР – 4М. Том 1.–М.: В/О «Мортехинформреклама», 1991.– 396 с. Том 2, 1988. – 392с.

6.Пашков А. К., Полярин Ю. Н. Пакетирование и перевозка тарноштучных грузов. – М.: Транспорт, 2000. – 254 с.

7.Савчук В.Д. Технология перевозки грузов: учебник для курсантов и студентов морских вузов. – Одесса: ОНМА, 2006. – 343 с.

8.Снопков В.И. Технология перевозки грузов морем: Учебник для вузов. 3–е изд., перераб. и доп. – С. Петербург: АНО НПО «Мир и Семья», 2001. – 560 с.

9.Тихонін В. І. Вантажознавство. Навчальний посібник. – Одеса: ОНМУ, 2016. – 236 с.

10. Тихонін В. І. Вантажознавство. Методичні вказівки, інструкції та завдання до лабораторних і практичних занять. – Одеса: «Магістр», 2016. – 82 с.

11. Шматов Э. М. Справочник стивидора. – 2–е изд., перераб. и доп.– М.:

Транспорт, 1983. – 150 с.