1-1 Программирование С++ / html / modules / 009 / content / content9
.htmlІнформатика — Теорія — Введення - виведення потоку даних Автори
|
Контакти
|
Підсистема допомоги
|
Методичні вказівки
|
Анотація
|
Назад
ІнформатикаСтруктура програми. Базові типи даних : Введення - виведення потоку данихЗміст курсу
Теорія
Структура програми. Базові типи даних
"Порожній" оператор
"Складений" оператор
Змінні та базові типи даних
Перетворення типу
Тип перерахування enum
Функції введення та виведення
Функція scanf()
Введення - виведення потоку даних
Директиви включення
Версія для друку
Введення - виведення потоку даних При введенні - виведенні потоку всі дані розглядаються як потік окремих байтів. Функції введення - виведення для потоку дозволяють обробляти дані різних розмірів і форматів: від одиночного символу до великих структур даних. Програміст може використовувати функції чи бібліотеки, розробляти власні і включати їх у бібліотеку. Для доступу до бібліотеки цих класів треба включити в програму відповідні файли заголовків, наприклад:
#include <iostream.h>.
За замовчанням стандартні введення, виведення і виведення повідомлень щодо помилки відносяться до консолі користувача (клавіатура й екран). Це означає, що кожен раз, коли програма очікує введення зі стандартного потоку, дані мають надходити з клавіатури, а якщо програма виводить, то на екран.
Найчастіше в С++ використовується поточне введення даних, операції якого включені до складу класів istream чи iostream. Воно може здійснюватися з визначеним у цих класах вхідним потоком cin чи вхідним потоком, що визначений користувачем. Для читання символів з цього потоку вказується операція витягу з потоку, що позначається за допомогою символів " >> ". Це перевантажена операція, визначена для всіх простих типів і покажчика на char. Формат запису оператора cin має вид:
cin [ >> values ];
Наприклад, для введення значень змінним х і у можна написати:
cin >> x >> y;
Виведення даних може бути неформатованим і форматованим. Найчастіше для виведення застосовується визначена операція <<, що записується разом з ім'ям вихідного потоку cout. Таким чином, запис:
cout << x;
означає виведення значення змінної x (чи запис у потік). Цей оператор вибирає необхідну функцію перетворення даних у потік байтів. Формат запису cout відрізняється від форми запису команд С++ :
cout << data [ << data << "\n"];
де data − це змінні, константи чи вирази, "\n" - керуючий символ переведення каретки на нову строку.
Для додаткового керування вихідними даними використовуються маніпулятори: setw(n) і setprecision(k). Маніпулятор setw(n) служить для вказівки довжини поля, що приділяється для виведення наступних даних (тут n - кількість позицій у рядку), setprecision(k) призначений для вказівки кількості позицій у дробовій частині дійсних чисел. Функція setprecision(2) повідомляє С++ про те, що число з крапкою треба виводити з двома знаками після крапки з округленням дробової частини. Наприклад, при виконанні оператора
сout << setw(7) << setprecision (2) << 123.456789;
буде отриманий наступний результат:123.46. Для використання цих маніпуляторів треба підключати заголовний файл <iomanip.h>.
Приклад 6. Використання маніпуляторів під час виведення.
#include <iostream.h>
#include <iomanip.h>
void main ( )
{
cout << 456 << 789 << 123 << endl;
cout << setw(5) << 456 << setw(5) << 789 << setw(5) << 123 << endl;
cout << setw(7) << 456 << setw(7) << 789 << setw(2) << 123 << endl;
}
Результати виконання програми:
456789123
456 789 123
456 789 12
При використанні функції setw() С++ вирівнює число вправо в границях заданої ширини поля виведення. Якщо ширина недостатня, С++ ігнорує вказане значення.
© 2008 ХНУРЭ, Інформатики, Сінельнікова Т.Ф., informatika@kture.Kharkov.uaРозроблено за допомогою LERSUS