Висновки

Дисциплінарна відповідальність адвокатів є важ­ливим складником їх правового статусу, який виконує функцію забезпечення високого рівня фахової компетентності й цілісності адвокатури як правозахисного інституту громадянського суспіль­ства. Підстави та порядок застосування дисциплінарних стягнень до адвоката визначені в Законі України «Про адвокатуру та адво­катську діяльність» та Правилах адвокатської етики. Зміст прин­ципу додержання адвокатами норм професійної етики полягає в тому, що у зв’язку зі специфікою своєї діяльності, крім законо­давчих норм, вони задля забезпечення якісного виконання своїх обов’язків у повному обсязі повинні безумовно дотримуватися певних морально-етичних норм, вироблених згідно з існуючими традиціями, практикою та світовими юридичними стандартами.

Незважаючи на певні недоліки в роботі адвокатури, ми маємо і позитивні традиції адвокатури, які, на жаль, не закріплені нор­мативно. Ці традиції слідують із аналізу змісту норм ПАЕ, а їх дотримання є моральним обов’язком адвоката. Цими є:

• адвокат має відмовитися від надання юридичної допомоги, якщо клієнт наполягає на поведінці, яка є злочинною або обманною;

• адвокат не вправі рекомендувати клієнту засоби захисту, які завідомо ускладнюють, затягують розгляд справи, якщо питання захисту можна вирішити більш простим способом, приміром, шляхом законного компромісу, без порушення інтересів клієнта;

• адвокат не повинен фальсифікувати докази, незаконно пе­решкоджати доступу протилежної сторони до доказів та сприяти іншим особам у вчиненні таких дій;

• адвокат повинен зберігати конфіденційність інформації. Адвокат зобов’язаний здійснити розголошення, якщо це необхід­но для попередження злочину та в інший спосіб його попередити неможливо;

• адвокат не вправі намагатися вплинути на суддю, учасників процесу за допомогою засобів, заборонених законом;

• адвокат не може робити завідомо неправдиві заяви відносно професійної кваліфікації та етики судді, державного обвинувача, особи, що проводить розслідування;

• адвокат зобов’язаний вести себе так, щоб його дії необґрунтовано не підривали авторитет правоохоронних органів, не дис­кредитували колег та учасників кримінального процесу;

• адвокат не вправі заявляти про можливість впливу на дер­жавний орган;

- адвокат не має право заздалегідь гарантувати повне задоволення вимог клієнта;

- неприпустимо нав’язування адвокатом своїх послуг;

- адвокат має проявляти добросовісне ставлення, обов’язковість, та пунктуальність у всіх стадіях процесу та відносно всіх його учасників;

- адвокат не вправі брати доручення, якщо він розуміє, що в силу занятості не зможе його виконати (відрядження, відпустка, інші справи тощо);

- розмір гонорару, встановлений адвокатом, має бути розумним і справедливим, відповідати обсягу зробленої роботи та складності питання.

Задачі

Завдання 1. До Міністерства юстиції України надійшла заява гр. Д., який є уповноваженим представником адвокатської фірми «Допомога», з проханням зареєструвати зазначене адвокатське об’єднання. Для реєстрації були подані всі необхідні документи. При розгляді питання про реєстрацію було встановлено, що Статутом адвокатської фірми «Допомога» передбачається можливість ведення підприємницької діяльності.

Яке рішення повинне бути прийняте Міністерством юстиції і чому? Як ви розумієте цілі і завдання адвокатських об’єднань ?

Відповідь:

Згідно з ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

Вимоги щодо несумісності:

1. Несумісною з діяльністю адвоката є:

а) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції";

б) військова або альтернативна (невійськова) служба;

в) нотаріальна діяльність;

г) судово-експертна діяльність. Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі).

Отже, підприємницька діяльність дозволена, ВРЮ повинне зареєструвати фірму.

Відповідно до ст. 59 Конституції України:

Адвокатура діє для забезпечення права на захист від обвинувачення і для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах. Це формулювання дещо відрізняється від того, що було закріплено у 1992 році в Законі України "Про адвокатуру" з посиланням на Конституцію, і котре, до речі, не відповідало чинній на той час Конституції Української РСР, у якій було зазначено, що для подання юридичної допомоги громадянам і організаціям діють колегії адвокатів. Але незважаючи на такі розбіжності, слід зазначити, що наведені у коментованій статті Закону про адвокатуру її завдання відповідають основним напрямам, у яких ведеться адвокатська діяльність — виконання повноважень захисника, здійснення представництва, подання правової допомоги різних видів кожному, хто її потребує, тобто як громадянам України, так і іноземним громадянам, особам без громадянства, юридичним особам.

Завдання 3. Зазначте у приведеному переліку вимоги, які закон пред’являє до адвокатів та їх помічників:

Громадянство України.

Вища юридична освіта.

Стаж роботи за спеціальністю юриста не менш трьох років.

Проходження випробувального строку.

Проходження стажування на посаді адвоката.

Необхідні політичні і моральні якості.

Відсутність близьких родичів, які працюють у суді цього району.

Відповідь:

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”

Стаття 6. Адвокат

1. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Положення про помічника адвоката

2. Набуття статусу помічника адвоката. Організаційні форми праці помічника адвоката

2.1. Помічником адвоката може бути фізична особа, яка:

2.1.1. є громадянином України або іноземним громадянином, чи є особою без громадянства, які у встановленому порядку отримали дозвіл на працевлаштування в Україні на посаду помічника адвоката;

2.1.2. має повну вищу юридичну освіту;

2.1.3. володіє державною мовою;

2.1.4. прослухала спеціальний курс-інструктаж введення в професію помічника адвоката у Вищій школі адвокатури НААУ.

Завдання 4. Адвокату П. було доручено ведення справи по звинуваченню Л. за ч. 2 ст. 396 КК України. У кримінальній справі була вкрай поверхово досліджена особистість Л. Адвокат направив листа за місцем його роботи з проханням надіслати більш детальну характеристику.

Чи правильно зробив адвокат? Назвіть основні види адвокатської діяльності.

Відповідь:

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру…»:

Професійні права адвоката:

1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);

2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;

8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;

9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;

10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Стаття 19. Види адвокатської діяльності:

1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.