Вокально-хоровий аналіз.
Діапазон хорових партій і всього хору.
Діапазон твору: а - f²
Склад хору: середній; його класифікація: навчальний
- Перша партія (голос) сопрано 1- d¹-f², провідна партія.
Друга партія ( голос) сопрано 2 –c¹-d² , другорядна.
Третя партія (альт ) –a-d²
- Роль різних партій: перше сопрано виконує роль мелодії, друге сопрано та альти – гармонічна підтримка.
- Теситурні умови хорових партій – близькі, зручні.
- Ансамбль гармонічний, співається а капела.
- Розподіл основного тематичного матеріалу між партіями хору, сольними голосами і інструментальним супроводом:
На першому місці за складністю йде партія перших сопран тому, що є не зручні скачки такі як кварта (перша сторінка, друга аколада,затакт до другого такту), квінта ( перша сторінка, друга аколада, останній такт ), октава ( перша сторінка, третя аколада, третій такт), секста (друга сторінка, перша аколада, третій такт ).
На другому місті це партія альтов ускладнена: квартами (перша сторінка, друга аколада, затакт до другого такту), квінтами ( перша сторінка, друга аколада, початок третього такту).
На третьому місці партія других сопран. Складність в цій партії малі секунди (перший аркуш, перша аколада, третій такт), кварта ( перший аркуш, друга аколада, затакт до другого такту).
Інтонаційні труднощі в хоровому виконанні можуть бути пов'язані з особливостями мелодійного рельєфу хорових партій. Особливу увагу слід звернути на позиційну рівність у виконанні висхідних і низхідних мелодійних стрибків, захоплюючих звуки різних регістрів. Інтонаційні труднощі подібного роду долаються в процесі «оспівування» твору. Хорове виконання неможливо без активного співочого дихання, за допомогою якого долаються не тільки вокальні труднощі, а й труднощі ладу.
- Музичне фразування в зв’язку з фразою літературного тексту: особливість літературного тексту полягає у тому що слова у пісні вимовляються чітко з дикцією. Характер звуку зосереджений, грізний, широкий, спокійний, схвильований.
- Особливості співочого дихання – ланцюгове.
- Спосіб виведення звуку: legato.
6.Виконавчий план досліджуваного твору.
Характеристика диригентських жестів
Характер диригентського жесту в значній мірі залежить від характеру і темпу
музики. В хоровому творі «Как на дубе» присутні такі характери: співучо, зручно, сумно, м’яко, слізно, жалібно; темп Largo. У ньому повинні бути присутні такі властивості, як сила, пластичність, розмах, темп. Всі ці властивості мають, однак, відносні показники. Так, сила і темп рухів гнучко
йдуть за характером музики. Наприклад, при прискоренні темпу твору амплітуда рухів руки поступово зменшується, а при уповільненні - збільшується. Збільшення амплітуди руху і «ваги» руки природно також для передачі посилення звучності, а зменшення обсягу жесту природно при diminuendo.
Пам'ятаючи про те, що в диригуванні беруть участь всі частини руки: і кисть, і плече, і передпліччя, - диригент при прискоренні темпу переходить від руху всією рукою до кистьового руху. Відповідно при розширенні темпу відбувається зворотній процес.
Кисть - це найбільш виразна частина диригентського апарату. Кистям рук доступна передача будь-якого штриха, від legato до staccato і marcato. Для передачі сильніших жестів необхідно підключати передпліччя.
У повільній, спокійній музиці рух руки має бути безперервним, але з ясним
відчуттям «точки». В іншому випадку жест стає пасивним і аморфним.
Велике значення для характеру жесту має форма кисті. Вона, як правило,
видозмінюється в залежності від характеру штриха виконуваного твору. При диригуванні спокійної, плавної музики зазвичай використовується округла, «куполообразная» кисть.
На характер жесту впливає і рівень так званої диригентської площини. Висота рук при диригуванні не залишається раз і назавжди незмінною. На її положення діють сила звучання, характер ведення звуку і багато іншого. Низьке положення диригентської площини передбачає насичене, густе звучання, штрих legato або marcato. Високо підняті руки доречні для диригування «прозорих», як би «ажурних» творів.
Диригентська схема складається з: прийом уваги (диригент стоїть перед хором підіймає руки паралельно груді, дивиться щоб усі були готові до вступу), ауфтакт (диригентський жест, що передує початковій частці звучання і несе в собі повну інформацію про час вступу, потрібен для того щоб хор узяв дихання и разом вступив), прагнення точки вниз, поява звуку, відбиття. Розмір: , простий. Схема починається з затакту. Дихання ланцюгове до початку другого куплета. Кожин куплет починається з ауфтакту. Диригентські жести чіткі та плавні (на легато).