Партитури запис хорового твору.
В обробці «Как на дубе» написано для однорідного жіночого хору. Виконується a cappella, трьохголосна. Характер пісні змінюється в кожному куплеті:
1 куплет – спокійний, неквапливий, сумний, з відтінком печалі, мелодичний, задумливий, розмірений.
2 куплет – йде повноцінний контраст між першим і другим куплетом. Якщо перший куплет був більш спокійний, то в другому з’являється напруга, мелодичний рух , боротьба сокола за існування.
Після паузи хор вступає на piano і повертається 1 темп ( як у першому куплеті).
Жанр твору «Как на дубе» – хорова лірика.
Форма: проста технічна репризна з доповненням.
Темп : Largo – широко, неквапливо.
Розмір:
.
Лад: гармонічний мінор.
Основна тональність: d-moll.
Характеристика вступу: хор вступає із затакту, вступає на ріано.
Кульмінація всього твору знаходиться в вокалізі (з французької - голосний – це вправа, етюд або концертного; п'єса для голосу; виповнюється без тексту, на який-небудь голосний звук, найчастіше - на прикрите “А”.) , вона досягається шляхом збільшення динаміки всіх партій від mezzo piano до forte. Також зустрічаються темпові нюанси (з латинської Tempus - час – це швидкість виконання, в частоті чергування метри часткою Т визначає абсолютну швидкість виконання п'єси, на відміну від відносить, швидкості, пов'язаної з ритми співвідношеннями.) , такі як: rit., piu mosso, нота з крапкою динамічні (грецької Dynamis – сила- це сукупність явищ, пов'язаних з гучністю - силою звучання.), такі як: pianissimo, piano, mezzo forte , forte.
Музично-теоретичний аналіз.
Голосоведення- плавне, має скачки, у деяких тактах у сопрано і альтів різні тривалості в голосах ( підголосок)
Фактура( латинської Factura - обробка, роблю – це сукупність засобів музичного викладу, утворює технічний склад творів. На відміну від форми, під розуміються одночасно (по вертикалі) розгортаються компоненти творів іноді замість терміна "Ф" вживають вирази: склад, будова, складання, викладення. Елементами фактури: мелодія, бас, акорди, фігурація, вид голосу, орнаментика, видержка звуки та інші. Фактура обумовлена змістом твору, композиційними принципами , виразними і технічні. можливостями інструментів і голосів. Основні форми фактури музичного складу: моно-ною (одноголосний), поліфонічний, підголосочна, акордовий, гомофонічний; найчастіше застосовуються змішані види цих складів фактура хорових творів визначається, крім загальномузтчних вимог, специфікою хорових партій (діапазоном, теситурою), можливостями їх поєднань, голосоведенням.): гармонічна.
Ладовий план – d-moll (перехід в гармонійний мінор) .
Починаючи
з четвертого такту: T53 T5 
Б6
Розмір: – простий.
Особливість ритмічного малюнка в хоровій частині партитури це «Пунктирний ритм» нота з крапкою :
Пунктирний ритм (латинської punc-tum - точка) – це ритм, заснований на чергуванні довгою і коротшою ноти; в запису довга нота зазвичай зображується нотою з точкою (або з двома і більше точками). Часто застосовується в маршах і взагалі в музиці героїчного, урочистого характеру, в танцювальних п'єсах і іноді вокальних виконання.:
Агогіка (грецької agoge - рух) – це один із засобів виразності музичного виконання, що полягає в короткочасних відхиленнях від рівного темпу і суворого ритму, за умови їх збереження в цілому. Агогіка має свої закономірності. Наприклад прагнення до кульмінації може супроводжуватися прискоренням або, навпаки, розширенням темпу Прискорення повинно, як правило, врівноважуватися подальшим уповільненням. Найбільш значить, звуки, важливі за змістом слова можуть підкреслюватися деяких «Відтягуванням» (агогічний акцент), а так звані слабкі закінчення за цей рахунок скорочуватися).
тенуто (італійській Tenere - тримати) - витримано, точно по тривалості і рівно по силі. Графічно зображується рискою над або під нотою. Тенуто – своєрідне виділення (не акцентуючи) звуку чи стилю в тексті, значного за змістом; нерідко вживається при хорових виконаннях.):
У другому куплеті вказано «більш рухливо». Використовується тільки у другому куплеті тому, що йде най напруженіша частина в усьому творі. Настає пік і в літературному тексті і в самій мелодії.
У кінці rit (друга сторінка п’ята аколада затакт до другого такту) та декілька fermat (італійської зупинка – це знак продовження звуку (акорду) або паузи на невизначений, підказане музичним почуттям виконавця, час. Одне з висловить, значень фермат - в припиненні мет-річ. течії п'єси, однак зустрічається іноді раптова фермата не знімає повністю відчуття темпу.). Якщо у нашому творі є фермата, а ми знаємо що фермата просто так не ставиться, тому її потрібно якось підготовити для цього у нас попереду стоїть знак rit.
Темп: largo, з другого куплету починається співатись, швидше ( з рухом), у третьому куплеті – темп повертається у первісний. Кінцівка сповільнюється.