Тема 4 Механізм здійснення міжнародних комерційних операцій, пов’язаних з наданням виробничих послуг та виконанням робіт

План заняття:

1. Сутність лізингових операцій. Взаємозв’язок змісту і форми лізингових відносин.

2. Порівняльна характеристика лізингових та орендних відносин. Порівняння умов фінансового лізингу і банківського кредиту.

3. Класифікація об’єктів лізингу. Суб’єкти ринку лізингових послуг в Україні.

4. Загальна характеристика видів лізингу. Техніка здійснення та організація лізингового процесу при тристоронній лізинговій угоді.

5. Загальні положення, структура та зміст договору лізингу

6. Поняття і функції лізингових платежів. Склад лізингових платежів і організація взаєморозрахунків за договором лізингу.

7. Організація та техніка здійснення підрядних операцій.

8. Особливості та зміст договору підряду на будівельні послуги.

9. Організація та техніка здійснення ліцензійних операцій.

10. Поняття, предмет та структура ліцензійного договору.

Методичні рекомендації до виконання завдань

Методологічною основою визначення розміру лізингових платежів є механізм розподілу валового доходу, створеного лізингокористувачем, який забезпечував би взаємовигідне сполучення інтересів його і власника лізингового об’єкта при середній нормі прибутку. Звідси, після внесення лізингових платежів орендар повинен не лише відшкодувати виробничі затрати з виручки від реалізації продукції, а й отримати доход, необхідний для розширеного відтворення і особистого споживання. Але й лізингодавець (власник майна) повинен мати необхідні доходи, інакше немає сенсу передавати майно в лізинг.

Теоретично слід розрізняти верхню і нижню межу лізингових платежів.

Верхня межа визначається максимально можливим рівнем плати, при якому досягається просте і розширене відтворення при середній галузевій нормі прибутку у господарюючого суб’єкта – орендаря. Крім відшкодування всіх витрат (ВС) лізингодавця в такому випадку в лізингові платежі (ЛП) включають максимальний рівень прибутку власника майна (РМ), тобто:

ЛП = ВС + РМ (4.1)

Нижня межа – це мінімально можливий рівень лізингових платежів, при якому досягається просте відтворення майна, зданого в лізинг. В економічному значенні лізингові платежі не можуть бути меншими вартості майна при поверненні об’єкта лізингу, інакше не буде забезпечено його просте відтворення. Конкретний розмір лізингових платежів знаходиться між верхньою і нижньою межею і визначається шляхом домовленості між сторонами, а при конкурсному відборі – на основі попиту і пропозицій.

В основу всіх методів нарахування лізингових платежів, крім останнього, покладений спосіб розрахунку з періодичним відшкодуванням вартості майна. Алгоритм розрахунку будується на тому, що зі зменшенням заборгованості по кредиту, отриманому лізингодавцем для придбання майна, зменшується розмір оплати за його

використання. Тому вважається доцільним здійснювати розрахунок лізингових платежів у наступній послідовності:

1. розраховуються розміри лізингових платежів по роках, на які укладений договір;

2. визначається загальна сума лізингових платежів за весь термін дії лізингового договору як сума платежів по роках;

3. розраховуються розміри лізингових внесків у відповідності з обраною сторонами періодичністю платежів, а також узгодженими ними методами нарахування і способом оплати.

У загальному випадку розрахунок всієї суми лізингових платежів здійснюється за формулою:

році;

ЛП = A + М + К + С + І, (4.2)

де ЛП – загальна сума лізингових платежів;

А – розмір амортизаційних відрахувань, що належать лізингодавцеві в поточному

М – лізингова маржа (комісійна винагорода лізингодавцеві);

К – плата за використані кредитні ресурси лізингодавцем для придбання об’єкта

лізингу;

С – сума, що виплачується за страхування лізингового майна, якщо воно було застраховане лізингодавцем;

І – інші затрати лізингодавця, передбачені в лізинговій угоді.

Для спрощення розрахунків сума страхових платежів та інших затрат у розрахунках не враховуються, тоді сума лізингових платежів матиме вигляд:

ЛП = A + М + К (4.3)

Вартість відшкодованого лізингового майна дорівнює сумі амортизаційних відрахувань, нарахованих за термін дії угоди. Їх можна визначити 2-ма методами: звичайним і прискореним.

Звичайний метод заснований на діючих нормах у залежності від балансової вартості об’єкта лізингу (БВ) і терміну його експлуатації (Те):

А = БВ ∕ Те (4.4)

При використанні методу прискореної амортизації норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення об’єкта збільшують до 3-х разів. Малі підприємства у перший рік, крім того, можуть списати до 35% первісної вартості основних засобів зі строком служби більше 3-х років. Величина амортизаційних відрахувань (А) у складі лізингових платежів розраховується за формулою:

A = БВ × На × Тл  100, (4.5)

де На – норма амортизаційних відрахувань, у%; Тл – термін лізингової угоди.

Комісійна винагорода (лізингова маржа) – це дохід лізингодавця від здійснення лізингу, за рахунок якого фінансуються його витрати на надання послуг за договором. Лізингова маржа може встановлюватися за узгодженням сторін у процентах:

• від балансової вартості майна – об’єкта договору (у цьому випадку сума комісійної винагороди буде мати однакову величину за кожен рік):

М = БВ × СТл.м.б.в. (4.6)

де СТл.м.б.в. – ставка лізингової маржі в процентах річних від балансової вартості майна;

• від середньорічної залишкової вартості майна (у цьому випадку сума комісійної винагороди буде постійно знижуватися у зв’язку зі зниженням залишкової вартості лізингового майна):

М = (ЗВп + ЗВк)  2 × СТл.м.з.в. (4.7)

де ЗВп і ЗВк – розрахункова залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець року;

СТл.м.з.в. – ставка лізингової маржі в процентах від середньорічної залишкової вартості майна – об’єкта лізингу.

Плата за використані кредитні ресурси для придбання майна – предмета договору розраховується за формулою:

К = КР × СТк  100 (4.8)

де КР – розмір кредитних ресурсів;

СТк – ставка за кредит, процентів річних.

Слід враховувати також, що в кожному розрахунковому році плата за використані кредитні ресурси співвідноситься із середньорічною сумою непогашеного кредиту в цьому році або середньорічною залишковою вартістю майна – предмета договору:

КПt = (ЗВп + ЗВк) × Кз.к.  2 (4.9)

де КПt – використані кредитні ресурси для придбання майна, плата за які здійснюється в розрахунковому році;

Кз.к. – коефіцієнт використання залучених коштів, який показує частку залучених коштів у загальній вартості придбаного майна.

Якщо для придбання майна використовуються тільки залучені кошти, Кз.к.

дорівнює 1.

При розрахунку плати за додаткові послуги лізингодавця, передбачені договором лізингу, можна застосувати формулу:

І= (В1 + В2 + ... +Ві)  Тл (4.10)

де, В1, В2, ..., Ві – витрати лізингодавця на кожну передбачувану договором послугу;

Тл – термін дії договору, років.

Загальна сума лізингових платежів не тільки зазначається в лізинговій угоді, але й відіграє важливу роль в економічному обґрунтуванні та аналізі лізингового проекту, оскільки дає можливість оцінити як лізингодавцеві, так і лізингоодержувачеві, у що обходиться їм цей проект.

Ціна на ліцензію повинна забезпечувати покупцеві досить стабільний протягом тривалого періоду прибуток, що перевищує прибуток від реалізації на ринку продукції, виготовленої за аналогічними технологіями.

Ціна ліцензії (Ц_л) розраховується за формулою:

Ц_л = В_л × Т × П × Д, (4.11)

де В_л – середньорічний випуск продукції за ліцензією, грн.;

Т – термін договору, років;

П – додатковий прибуток, що одержується за ліцензією, грн.;

Д – доля ліцензіару в прибутку.

Найбільш розповсюдженими формами виплати ліцензійної угоди є роялті і паушальні платежі.

Роялті – це ліцензійна винагорода у формі періодичних відрахувань (частки від прибутку або суми продажів продукції), що виплачується наприкінці кожного року дії угоди починаючи з моменту випуску готової продукції.

Ціна ліцензії на основі роялті розраховується за формулою:

Ц_л  _

і 1

В_і  Ц_і

• R_і

100

(4.12)

де В_і – середньорічний обсяг продукції за ліцензією в і-му році (в натуральному виразі);

Ц_і – продажна ціна продукції в і-му році, грн.;

R_і – розмір роялті в і-му році, %;

і – розрахунковий рік дії ліцензійного договору;

Т – термін дії ліцензійного договору.

Якщо виробничі потужності за ліцензією дають змогу виробити певний обсяг продукції (V) за ціною за одиницю (Ц) і розрахунковим рівнем рентабельності (Р), а

ліцензія є винятковою, то частка ліцензіара в прибутку ліцензіата становитиме (Ч). Визначити ціну ліцензії у формі щорічних відрахувань (роялті, R) від вартості виробленої продукції по ліцензії із застосуванням ноу-хау – нової незапатентованої технології, можна за формулою:

R = (Р × Ч/1 + Р) × 100 (4.13)

Звідси розмір щорічних відрахувань роялті на користь ліцензіара (МR) становитиме:

МR = V × Ц × R (4.14)

У випадку, коли підприємству необхідно прийняти рішення про доцільність купівлі ліцензії за умовною ціною необмеженого строку її використання та фіксованими відрахуваннями платежів роялті ліцензіару, необхідно врахувати, що воно раніше вже отримало право на тимчасове використання даної ліцензії – нової технології, а її впровадження дало змогу підприємству підвищити рівень рентабельності порівняно з її базовим рівнем. За таких умов розрахункову ставку роялті можна визначити за формулою:

R = (Р_п×Ч/1 + Р_п + Р_б) × 100 (4.15)

де Р_п – перевищення рівня рентабельності над базовим, процентних пунктів; Р_б – базовий рівень рентабельності, %.

Паушальний платіж – одноразовий платіж, що є фіксованою сумою і не залежить від обсягів виробництва (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об'єкта права інтелектуальної власності. Паушальний платіж – винагорода за право користування об'єктом ліцензійного договору до одержання прибутку(доходів) від його використання. Фактично є ціною ліцензії (фактичною ціною купівлі ліцензії), що встановлюється, виходячи з оцінок очікуваної економічної ефективності та майбутніх прибутків покупця ліцензії.

Практичні завдання

Завдання 1

Компанії зі США банк позичає в лізинг устаткування вартістю 100000 дол., яке буде використовуватися 5 років на умовах: розмір амортизаційних відрахувань 10%, 5% - комісійна винагорода лізингодавцеві,15% - річний платіж за використані кредитні ресурси протягом 5 років. Виробник пропонує комісію за техобслуговування у розмірі 5000 дол. на рік. Розрахуйте щорічний розмір лізингових платежів.

Рішення

Сума амортиаційних відрахувань в рік = 100000*10/100= 10 000 дол.

Комісійна винагорода = 100000*5/100= 5 000 дол.

Платіж за кредитні ресурси = 100000*15/100= 15 000 дол.

Додаткові витрати = 5000 дол. на рік

Шорічний розмір лізингових платежів = 10 000+5 000+15 000+5000= 35 000 дол. В: щорічний розмір лізингових платежів на устаткування вартістю 100000 дол. складатиме 35 000 дол.