Тема 6 Міжнародні розрахунки і банківське обслуговування міжнародних комерційних операцій

План заняття:

1. Валютно-фінансові умови контракту.

2. Міжнародні платіжні системи та їх характеристика.

3. Сутність, особливості та способи міжнародних розрахунків.

4. Сутність, організація, техніка здійснення та особливості інкасової операції.

5. Сутність, організація, техніка здійснення та особливості акредитивної форми платежу.

6. Сутність та схема банківського переказу. Особливості розрахунків за допомогою авансу та відкритого рахунку.

7. Ризики, що виникають при здійсненні міжнародних платежів.

8. Сутність, правова та економічна природа, види векселів.

9. Сутність, економічна природа та види чеків.

10. Заходи проти необґрунтованої затримки платежу та неплатежу.

Методичні рекомендації до виконання завдань

Фіксований валютний курс – коли країна встановлює ціну своєї валюти відносно будь-якого стандарту (товару (у т.ч. золота), валюти іншої країни (наприклад, долари США), розрахункової грошової одиниці або валютного кошику).

Плаваючий валютний курс – ставить вартість національної валюти в залежність від ринкових вільно конкуруючих сил та визначається через зіставлення паритетів купівельної спроможності валют, тобто оцінки в національних грошах вартості однойменного «кошика» товарів.

Валютне котирування – це визначення валютного курсу на основі вибраних ринкових механізмів. Повне котирування передбачає визначення курсу покупки. Котирування валюти буває прямим і непрямим.

Пряме котирування – це визначення валютного курсу одиниці іноземної валюти через певну кількість одиниць національної валюти. Таке співвідношення можна показати формулою:

P_F = P_H × R, (6.1)

де P_F – іноземна валюта;

P_H – національна валюта;

R – валютний курс або курс котирування іноземної валюти (F) до національної валюти (Н).

Непряме (зворотне) котирування – це визначення валютного курсу одиниці національної валюти через певну кількість одиниць іноземної валюти. Таке співвідношення можна показати формулою:

P_H = P_F × R, (6.2)

де P_H – національна валюта;

P_F – іноземна валюта;

R – валютний курс або курс котирування національної валюти (Н) до іноземної валюти (F).

Крос-курс – це курс обміну між двома валютами відповідно до їх співвідношення до третьої валюти.

Спот-курс – курс обміну на протязі не більше 2 робочих днів з моменту досягнення угоди про курс – це курс на ринку на певну дату. Ринок спот – ринок негайної поставки валюти (протягом двох робочих днів).

Форвардний курс – узгоджений курс, обмін за яким здійснюється в майбутньому, понад 3 дня після узгодження. Терміновий валютний курс складається зі спот-курсу на момент укладання угоди й премії або дисконту, тобто надбавки або знижки, залежно від процентних ставок у цей момент.

Форвардний курс розраховується при прямому котируванні:

FR=RS+P, або FR=RS-D (6.3)

де RS – курс спот; Р – премія;

D – дисконт.

При непрямому котируванні:

FR=RS-P, або FR=RS+D (6.4)

Ринковий валютний курс – встановлюється на валютних біржах або в міжбанківських розрахунках при здійсненні міжнародних платежів, формуючи, таким чином, попит та пропозиція інвалют.

Курси валют, що встановлюються для безготівкової або наявної купівлі- продажу на біржі чи комерційних банках, називають курсами покупця і продавця.

курс покупця – це курс, по якому банк купує валюту (BR); курс продавця – це курс, по якому банк продає валюту (AR);

середній курс – це середнє арифметичне курсів продавця і покупця.

Різниця між курсом покупця та курсом продавця складає маржу (спред) або прибуток банку.

Абсолютна маржа = (AR – BR)

Відносна маржа – BAS = ((AR –BR) / AR) х 100%

Прогресивний спосіб нарахування відсотків передбачає нараховування відсотків з суми наступної тратти від дати її виставлення до дати оплати, тобто для кожної частини кредиту окремо від дати його надання.

Регресивний способі нарахування відсотків здійснюється з залишкової суми заборгованості від дати останнього платежу. При цьому з першим платежем виплачується найбільша сума відсотків, потім вони поступово зменшуються.

Пропорційний спосіб нарахування відсотків полягає у підрахуванні загальної суми відсотків з кредиту і її поділ на число платежів (тратт). При такому способі відсотки виплачуються рівними внесками.

Вартісна величина нарахування відсотків:

Сума кредиту × Ставка кредитування × Термін надання кредиту (6.5)

100% × Рік (дні)

Річна відсоткова ставка кредиту:

Витрати за кредит × Рік (дні) × 100%

Сума кредиту × Термін надання кредиту (6.6)