
- •3. Нескінченно великі й нескінченно малі послідовності
- •16. Порівняння нескінченно малих функцій. Таблиця еквівалентних
- •23. Теорема про існування неперервної оберненої функції
- •30. Теорема про похідні взаємно обернених функцій
- •33. Інваріантність форми диференціала першого порядку
- •34. Похідні й диференціали вищих порядків
- •36. Диференціювання функцій, заданих параметрично й неявно
- •41. Залишок формули Тейлора. Формула Тейлора в диференціалах
- •42. Подання деяких функцій формулами Маклорена
- •55. Розкладання раціональних дробів на найпростіші
Лекція 1
Повторення з теорії множин
Множина натуральних чисел:
.
Множина цілих чисел:
.
Множина раціональних чисел:
.
Множина дійсних чисел:
(усі раціональні й ірраціональні числа).
Множина комплексних чисел
.
Зауваження
Усі раціональні й ірраціональні числа геометрично зображуються точкою на числовій осі.
Усі раціональні числа подаються кінцевим або нескінченним періодичним десятковим дробом.
Усі ірраціональні числа подаються нескінченним неперіодичним десятковим дробом.
(
)
Введемо позначення:
-
нехай,
-
кожний, усякий, будь-який,
-
існує,
- точка.
Означення:
Абсолютна величина дійсного числа
:
.
Зауваження:
.
.
1. Верхня й нижня межі множини дійсних чисел
Нехай
нескінченна множина дійсних чисел,
тобто
.
Означення.
Якщо
задовольняє
нерівність
,
то
називають верхньою
межею множини
,
а саму множину
обмеженою зверху.
Аналогічно
визначається
–нижня межа
множини
.
Якщо множина обмежена зверху й знизу, то її називають обмеженою.
Означення.
Найменше з усіх
називають
,
(supremum – точна верхня межа множини
).
Найбільше з усіх
–
(infimum – точна нижня межа множини
).
Можна довести теорему: якщо не порожні множини дійсних чисел обмежені зверху (знизу), то вони мають точну верхню (нижню) грань ([4] c.45)
Зауваження: З визначення супремуму випливає:
;
для
хоча б один елемент
такий, що
Аналогічно для інфімуму:
;
для
хоча б один елемент
такий , що
.
Якщо множина
не обмежена зверху (знизу), то вважають,
що
,
(
).
2. Числова послідовність і її границя
Означення. Множина занумерованих дійсних чисел, розміщених у порядку зростання номерів, називається числовою послідовністю.
Приклади:
.
Означення. Послідовність називається обмеженою, якщо обмежено множину її значень.
Означення.
Якщо для будь-якого як завгодно малого
числа
знайдеться номер
такий, що при
,
,
то кажуть, щоа
границя послідовності,
і записують
.
Зауваження:
.
Кажуть, що
(належить
-околу
числа
).
Якщо
, то яким би малим не було число
, в
- околі числа
буде нескінченна множина значень
.
Означення:
Якщо будь-якому великому
числу
знайдеться номер
такий, що при
,
то кажуть, що
.У
цьому випадку послідовність називаютьнескінченно великою
(н.в.п.), якщо ж
,
то послідовність називаютьнескінченно
малою (н.м.п.)
Приклади:
;
Якщо
,
–cкінченне
число, то послідовність називається
збіжною, в
інших випадках – розбіжною.
Приклади:збігається до числа 2.
,
але
обмежена й
–розбігається.
Теорема (про єдину границю числової послідовності).
Якщо границя числової
послідовності
існує, то вона єдина.
Доведенняметодом «від супротивного»:
,
наприклад,
.
За визначенням границі
такі, що при
а
,
тоді
,
або
суперечність, тоді
.
Лема. Якщо
,то
починаючи з деякого номера послідовність
обмежена.
Доведення
Візьмемо
,
визначимо номер
такий, що при
:
Тоді
,
тобто починаючи з
послідовність
обмежена числом
.
Лекція 2
3. Нескінченно великі й нескінченно малі послідовності
Теорема (про
зв'язок нескінченно великих (н. в. п.) і
нескінченно малих послідовностей (н.
м. п.))
.
– н. в. п. при
–н .м. п. при
.
Доведення:
a) Дано:
– н. в. п.
або
такий, що при
.
Звідси
,
тобто
.
b)Дано:
– н. м. п.
,
або
такий, що при
.
Звідси
.
Уведемо символічний запис
.
Теорема (про
подання збіжної послідовності через
границю і н. м. п.)
,
де
– н. м. п. при
.
Доведення:
Позначимо
a)Дано:
,
що при
,
тобто
–
н. м. п. при
.
b)Дано:
,
що при
,
тобто
.
Теорема:(про добуток н. м. п. на обмежену послідовність).
Добуток н. м. п. при
на обмежену послідовність є н. м. п. при
.
Доведення
і
при
.
,
що при
.
4. Основні теореми про границі послідовностей
тоді:
1.Т:
2.Т:
3.Т:
4.Т:
Доведення Т4(інші довести самостійно).
за теоремою про подання
збіжної послідовності через н. м. п.
;
- обмежена послідовність (див. лему),
- н. м. п. при
За теоремою про добуток н. м. п. на обмежену
- н. м. п. при
,
тоді
5. Граничний перехід у нерівностях
Теорема (про граничний перехід у нерівностях).
і при
Доведення(від супротивного)
:
(за основними теоремами про границі)
,
що при
,
тоді
або
,
– суперечність, отже
.
Зауваження. Якщо
при
то
доведення аналогічне.
Теорема (про границю проміжної послідовності).
При
й
Доведення
Зробимо граничний перехід у
нерівності:
6 Монотонні послідовності
Означення. Послідовність
називають монотонно зростаючою, якщо
для
,
і монотонно спадною, якщо для
.
Теорема Вейєрштраса. Якщо
послідовність
монотонно зростає (спадає) і обмежена
зверху (знизу), то вона має скінченну
границю.
Доведення
Нехай послідовність
монотонно зростає й обмежена зверху й
Із зауваження до точної верхньої границі
для
хоча б один
,
що
або
Оскільки
послідовність монотонно
зростає, то
й
,
для всіх цих номерів
Аналогічно доводиться друга частина
теореми.
Приклад.
Довести, що
Розглянемо послідовність
.
Оскільки при досить великих
,
тоді
,
тобто послідовність монотонно спадає
й обмежена знизу нулем. За теоремою
Вейєрштраса ця послідовність має
скінченну границю А.
Таким
чином,
,
що й було потрібно довести.
7. Число e
Розглянемо послідовність
За допомогою методу математичної
індукції, використовуючи біном Ньютона,
можна довести, що послідовність монотонно
зростає й обмежена числом 3. Тоді за
теоремою Вейєрштраса існує скінченна
границя, яку позначимо буквою
-
ірраціональне число.
Логарифми з основою e називають
натуральними й позначають
Приклади
за теоремою про добуток н. м. п. на обмежену.
При розв’язуванні прикладів 1, 2 використовувались теореми:
Теорема
1.
Послідовність-
н.м.
при
тоді і тільки тоді, коли
.
Теорема 2.
Якщо
,
і
,
тоді
.
Теорема 3.
Якщо
,
,
і
,
тоді
.
Доведення даних теорем наведені в пункті 181.
Лекція 3
8. Функції
Означення.
Якщо
за певним правилом ставиться у
відповідність
,
то кажуть, що на множиніХ
задана функція у = f(х),
або задане відображення
множини Х
на множину Y.
Х- область визначення функції.
Y - область значень функції.
У математичному
аналізі, якщо заздалегідь не зазначено,
розглядають взаємно
однозначну відповідність
множин Х і Y,
тобто
ставиться у відповідність тільки один
елемент множини У і навпаки.
Правило f може бути задано формулою (аналітичне завдання функції), таблицею, графіком, алгоритмом.
Зауваження.
Будь-яка послідовність є функцією
цілочислового аргументу:
.
Приклади.Крім функцій, які розглядаються в шкільному курсі, ми будемо ще розглядати такі функції:
Ціла раціональна функція, або многочлен (поліном),
, де числа
.
Дробово-раціональна функція
.
3.
Ціла частина числа у = [х]
5
та інші функції.
Означення
1. Функція називається обмеженою зверху (знизу), якщо множина її значень У обмежена зверху (знизу).
2. Найменша верхня границя –
,
а найбільша нижня границя –
.
3. Функція у = f(х) називається монотонно зростаючою (спадною), якщо при х1 ≤ х2 f(x1) ≤ f(x2) (f(x1) ≥ f(x2)).
9. Гіперболічні функції
Гіперболічний синус
,
гіперболічний косинус
,
гіперболічний тангенс і котангенс
З
10. Границя функції
Означення (за Коші)
Якщо
ε >0
δ=δ (ε)>0 таке, що при 0< |x-x0|<
δ |f(x) – a|< ε, то кажуть, що
.
Зауваження
Якщо
,то
при
ε(α),
тобто яким би маленьким не було число
ε, в ε – околі точки а буде незліченна
множина значень функції.
Означення (за
Гейне). Якщо для
послідовності
X,
що збігається до
(
)
, то а називається границею функції f(x)
при
.
Можна довести, що визначення за Коші й за Гейне еквівалентні, тобто з одного випливає інше.
Аналогічно можна дати
визначення за Коші й за Гейне у випадку,
якщо
або
.
(Зробити самостійно).
11. Теореми про границі функції
Оскільки визначення границі функції за Коші й за Гейне еквівалентні, то всі теореми, розглянуті для послідовностей, справедливі й для функцій.
Наприклад,
теорема про вираження функції через
межу й н.м.ф. : якщо
,то
,
де
(x)
н.м.ф. при
і навпаки.
Або теорема про границю
проміжної функції: якщо при і
,
то
.
12. Односторонні границі
Означення.
називається правосторонньою границею;
називається лівосторонньою границею.
Приклади:
1)
(використовувався символічний запис);
2)
.
Теорема.
Доведення:
а)
Для
ε >0
(ε)
> 0 така, що при
ε
.
Для
ε >0 (ε) > 0 така, що при
ε.
δ= найм
,
отже:
;
б)
ε >0
δ=δ(ε)>0 такий, що при
ε
.
Візьмемо
,
тоді при
ε,
тобто
.
Аналогічно для
13. Суперпозиція функцій і її границя
Означення.
функціїy = f(u),
,
,
функціяu = φ(x),
,
.
Тодіy = f(φ(x)),
де
,
називаєтьсясуперпозицією
функцій, або складеною
функцією, а u
– проміжним аргументом.
Теорема.
Якщо
то
.
Доведення
ε >0
(ε)>0
така, що при
<
ε.
така, що при
,
.
Звідси
ε >0
(ε))=δ(ε)>0
така, що при
<
ε.
Таким чином.
Висновок.При обчисленні границі суперпозиції можна робити заміну змінних (або підстановку):
.
Лекція 4
14. Перша важлива границя
.
Доведення
,
,
- довжина дуги.
S∆OAC/ < Sсек < S∆OA/ C/
,
,
тому що в І і ІV чвертях cos x ≥
0,
при
x≠0.
Оскільки
,
то за зауваженням до теореми про граничний
перехід у нерівностях
.
15. Друга важлива границя
.
Доведення
і
.
Тоді
й
,
або
.
За зауваженням до теореми
про граничний перехід у нерівностях:
при
,
тобто
.
Зауваження:
1.
,
таким чином,
;
2.;
3).