Українські землі в 60 - 80-ті рр. XVII ст.

1659 р. - Конотопська битва;

1667 р. - Андрусівський договір;

1681 р. - Бахчисарайський мирний договір;

1686 р. - «Вічний мир».

Руїна — період історії України кінця XVII століття, що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.

Українські землі наприкінці хvіі - першої половини хvііі ст.

1708 - 1709 рр. - національно-визвольна акція гетьмана І. Мазепи;

1709 р. – Полтавська битва

1710 р. - ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі

Констит́уція (лат. constitutio — установлення, устрій, порядок) — основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян. Інші закони держави, як правило спираються на конституцію.

Малорусія — назва, що з'явилася на початку XIV ст. у Візантії для визначення західноукраїнських земель (Галицько-Волинська держава) з церковно-адміністративного погляду.

Малоросійська колегія — колегія Російської імперії, утворена 1722 року замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини.

Козацьке бароко — назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Коза́цькі літо́писи — історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —книжна, близька до народнорозмовної.

Українські землі в другій половині XVIII ст.

1764 р. - остаточна ліквідація гетьманства;

1768 р. - Коліївщина;

1775 р. - остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі;

1783 р. - царський указ про закріпачення селян

Лівобережної та Слобідської України.

Автоно́мія (грец. αυτος — «сам» і грец. νομος — «закон») — право самостійного здійснення державної влади чи управління, надане якійсь частині держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом або конституцією.

Підпільненська Січ (Нова Січ) — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734—1775 роках. Остання Запорозька Січ.

Задуна́йська Січ, Дунавецька Січ — військово-державна організація колишніх запорозьких козаків яка виникла після зруйнування царськими військами Нової Січі й ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 року в нижній течії Дунаю. Запорожці оселилися спочатку на лівому березі, а потім турецька адміністрація переселила їх на правий берег.

Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі.

Пала́нка (від італ. palanca) — адміністративно-територіальна одиниця (округ) у Запорізькій Січі.

Зимі́вник – назва господарства, хутора у запорізьких, чорноморських і в частини донських козаків, де вони перебували, коли не було військових дій (особливо взимку).