
- •5.Характеристика виражальних засобів офіційно-ділвого стилю
- •6. Історія формування офіційно-ділового стилю
- •2. Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми в діловому мовленні
- •1.Поняття “національна мова”
- •3.Поняття «професійне спілкування» і «професійна мова».
- •7. Написання прізвищ,імен та по-батькові
- •4.Характеристика фразеології
- •9. Особливості правопису і вживання прикметників в українській мові
- •10. Особливості правопису і вживання числівників в українській мові
- •13. Особливості правопису і вживання прислівників українській мові
- •14. Особливості правопису і вживання прийменників українській мові
10. Особливості правопису і вживання числівників в українській мові
ЧИСЛІВНИК
Зміну відмінкових форм числівників різних типів відмінювання докладно розглянуто в розділі МОРФОЛОГІЯ (Відмінювання числівників). У цьому ж розділі розглядається лише правопис складних числівників і відчислівникових складних слів, а також зв'язок числівників з іменниками.
Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться (шістдесят, п'ятнадцять, шістнадцять). Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто): двохсотп'ятидесятимільйонний, трьохсотий, чотирьохтисячний (але: стотисячний). У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: вісімдесятий, п'ятдесятий, шістдесятий. На початку складних слів (прикметників, іменників) перші чотири числівники мають форми одно-, дво-, три-, чотири: двоповерховий, трирічний, чотирикутник.
Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються лише перед голосними: двохактний, трьохроторний, чотирьохповерховий.Всі інші числівники (крім сто) мають форму родового відмінка: сорокатонний, тринадцятикілометровий, семидесятирічний.
13. Особливості правопису і вживання прислівників українській мові
Правопис і та и в кінці прислівників
У кінці прислівників після г, к, х завжди пишетться -и: верхи, навкруги, трохи, тільки, наскільки, навіки, заввишки, залюбки, мовчки, пішки, навпомацки, навпаки, дибки, звідки (але звідкіль, звідкіля), тутечки, по-товариськи, по-молодецьки, по-чеськи.
Після ч, ж у кінці прислівників може писатися и або і:
и пишеться в прислівниках типу по-вовчи та у віддієприслівникових прислівниках із суфіксами -ачи (ячи): по-заячи (частіше по-заячому), по-ведмежи (частіше по-ведмежому), по-дівочи (частіше по-дівочому), нехотячи (частіше нехотя), лежачи, стоячи;
і пишеться в усіх інших випадках, зокрема в прислівниках двічі, тричі, вночі, опівночі, позаочі, насторожі.
14. Особливості правопису і вживання прийменників українській мові
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ ТА ВИГУК
ПРИЙМЕННИКИ
Написання складних прийменників
Складні прийменники звичайно пишуться разом: понад (по+над), попід, посеред, поза, поміж, попри, поперед, побіля, задля, заради, довкола, назустріч, наприкінці, услід, внаслідок.
Але складні прийменники з першою частиною з (із) пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-поза, з-над, з-понад, з-під, з-попід, з-поміж-, з-проміж, з-серед, з-посеред.Кілька нових прийменників, утворених від повнозначних слів, пишуться двома і більше словами: залежно від, згідно з, незважаючи на, під час, в результаті (але внаслідок), в силу, в напрямі до, на шляху до, у зв'язку з.