
- •Тема 1 Сутність і роль політики та політології у житті суспільства .
- •Тема 2 Історія світової політичної думки
- •Тема 3 Історія української політичної думки . . . . . . . . . . . . . .
- •3.1Джерела політичних ідей в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 4. Політична ідеологія. Сучасні ідейно-політичні течії . . . . .
- •Тема 5 Політична влада . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 6 Вибори в органи політичної влади . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 7 Політичні режими . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 8 Політична система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 9 Держава як базовий інститут політичної системи . . . . . .
- •Тема 10 Політичні партії та партійні системи . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 11 Громадські об'єднання і рухи . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 12 Політична культура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 13 Особистість і політика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 1 Сутність і роль політики та політології у житті суспільства
- •Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •1.4 Методи політологічного дослідження.
- •Основні методи дослідження, які використовує політологія
- •Питання й завдання:
- •Рекомендована література
- •Тема 2 Історія світової політичної думки
- •2.1 Політична думка Стародавнього Сходу
- •2.2 Політичні вчення античності
- •2.3 Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •2.4 Політична думка епохи Відродження
- •2.5 Політичні ідеї Нового часу
- •2.6 Політичні теорії х1х – початку хх ст.
- •2.7. Розвиток зарубіжної політології у хх ст.
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Історія української політичної думки
- •3.2. Розвиток ідей державності в казацько-гетьманський період
- •3.4. Соціально-політична думка про національне відродження й державність України початку XX в.
- •3.5 Зародження і утвердження сучасної політичної думки й політичної науки в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Політична ідеологія. Сучасні ідейно-політичні течії
- •4.1 Поняття, структура й функції політичної ідеології
- •4.2 Лібералізм і неолібералізм
- •4.3 Консерватизм і неоконсерватизм
- •4.4 Соціалізм і сучасна соціал-демократія
- •4.5. Націоналізм і його форми
- •4.6. Фашизм і неофашизм
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 5 Політична влада
- •5.1. Сутність влади: основні теоретичні підходи
- •5.2 Структура політичної влади.
- •Джерела:
- •5.3. Види влади. Специфіка політичної влади
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Вибори в органи політичної влади
- •6.1 Соціальні функції й види виборів
- •6.3. Типи виборчих систем
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Терміни і поняття
- •Тести до модуля № 1 Політологія як система знань про політику
- •Тема 7 Політичні режими
- •7.2 Демократичний режим
- •7.3 Тоталітарний режим
- •7.4 Авторитарний режим
- •7.5 Політичний режим сучасної України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Політична система
- •8.4 Політична система України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Держава як базовий інститут політичної системи
- •9.1 Особливості держави як політичної організації
- •9.3 Форми державного устрою
- •9.4. Правова держава: сутність й основні принципи.
- •9. 5 Економічна та соціальна політика держави
- •Питання й завдання
- •Тема 10 Політичні партії та партійні системи
- •10.2 Цілі й функції політичних партій
- •10.3 Типи політичних партій
- •10.4 Сутність і різновиди партійних систем
- •10.5. Зародження й розвиток багатопартійної системи в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Громадські об'єднання і рухи
- •11.1. Поняття, структура та функції громадських об'єднань і рухів
- •11.2 Типологія громадських об'єднань
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Політична культура
- •12.1. Поняття політичної культури і її структурні елементи
- •12.2 Типологія політичної культури
- •12.3 Формування політичної культури.
- •12.4 Політична культура сучасної України
- •Питання й завдання
- •Модуль № 3 Особистість, політика, суспільство.
- •Тема 13 Особистість і політика
- •13.1 Людина як суб'єкт і об'єкт політики
- •13.2 Політична участь
- •13.3 Політична соціалізація
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Громадянське суспільство
- •14.1 Історичні уявлення про громадянське суспільство
- •14.2 Поняття й сутність громадянського суспільства
- •14.3 Структура й функції громадянського суспільства
- •14.4 Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 15 Політичне лідерство
- •15.1. Природа й сутність лідерства
- •15.2. Типологія політичного лідерства
- •15.З. Функції політичних лідерів
- •15.4. Сучасні тенденції у розвитку політичного лідерства
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Політичні еліти
- •16.1 Походження політичної еліти і її роль у суспільстві
- •16.2. Політична еліта: структура й системи відбору
- •16.3 Сучасні теорії еліт
- •16.4 Політична еліта України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Політика і етнонаціональні відносини
- •17.1 Сутність етносу та нації
- •17.2 Роль і місце етнонаціональних відносин у політичному житті
- •17.3 Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •17.4 Особливості етнонаціональних відносин та етнонаціональної політики в сучасній Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема18 Світовий політичний процес
- •18.1 Зовнішня політика держави: функції, цілі й засоби
- •18.2. Міжнародні відносини: поняття, суб'єкти, форми й принципи
- •18.3 Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин
- •18.4 Україна в сучасному геополітичному просторі
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Терміни і поняття
15.4. Сучасні тенденції у розвитку політичного лідерства
В останні десятиліття в розвитку політичного лідерства позначився ряд нових тенденцій. Для величезної кількості людей масштабні стресові ситуації, які властиві ХХ ст., корінні зміни, викликані науково-технічним прогресом, породили глобальні проблеми, що кидають виклик людської цивілізації. Дані обставини пред'явили нові, підвищені вимоги до політичних лідерів. Масштабною тенденцією в еволюції лідерства став різкий ріст відповідальності політичних лідерів за долі людей, за сьогодення й майбутнє народів і держав, якими вони управляють. Сучасні політичні лідери вже не можуть висувати програми розвитку своїх держав без урахування глобальних проблем людства.
Важливою тенденцією в розвитку політичного лідерства в останні десятиліття є концентрація активності лідерів на економічних і соціальних проблемах. Особливо це відрізняє політичних лідерів демократичних держав. Розвиток даної тенденції обумовлено багатьма обставинами. Головна з них полягає в тім, що ріст добробуту нації, пов'язаний з активністю того або іншого політичного лідера, – найбільший наочний показник для визнання політичного діяча як політичного лідера. Інша обставина пов'язана з великими тимчасовими рамками політичної активності (наприклад, президенти вибираються на 4-5 років). Високий економічний результат, ріст добробуту нації – головна передумова для обрання на ще один строк.
Американський політолог Р. Такер відзначає таку тенденцію як зниження ймовірності появи в сучасних умовах політичних лідерів-героїв, таких, наприклад, як Наполеон. Причин дуже багато. Це й поділ влади, і обмеження діяльності лідерів конституційними й правовими нормами й ін. Крім того, як уже підкреслювалося, великі політичні лідери з'являються в періоди глибоких криз. Кризові періоди – це війна й пов'язана з нею розруха, це найглибші спади виробництва обумовлені циклічним характером розвитку економіки. Якщо мати на увазі типові для минулого кризові ситуації, то їхня ймовірність у цей час з відомих причинах істотно знижена. Нова світова війна несе в собі загрозу самому існуванню людства при можливості використання ядерної зброї. Що стосується економічних криз, подібних до кризи 30-х років, те сучасні держави навчилися їх прогнозувати й не допускати. Саме із цих причин для сучасності типові не лідери-герої, а такі політичні лідери, які в конкретних умовах забезпечують своїм країнам три найвищі цінності: національну безпеку, ріст добробуту народу й права людини.
У міру скорочення у світі недемократичних режимів і відповідно становлення нових демократичних держав виявляється тенденція скорочення меж влади політичного лідера. Розвитку даної тенденції сприяє вдосконалювання системи поділу влади.
Особливо варто виділити таку тенденцію в розвитку лідерства як професіоналізація. Політична праця поступово стає професією, аналогічною професії конструктора, лікаря або адвоката. Вона стає головним і постійним джерелом доходу. Хоча професійні політики займають виборні посади, більшість із верхнього ешелону влади звичайно зберігає свій рід занять навіть після зміни правлячої партії. Цьому сприяє акумуляція ними ряду політичних посад у парламенті, партії, органах місцевого самоврядування й деяких інших установ.
У ряді країн (Японія, Франція, США й ін.) проблема професіоналізації політичної діяльності вирішується відбором майбутніх політичних лідерів ще в дитячому або підлітковому віці і їхній підготовці в спеціальних школах й університетах. Такі міри, які пов'язані із розвитком політичної участі громадян і зміцненням контролю за тими, хто має владу , сприяють підвищенню ефективності політичного лідерства, його підпорядкованості інтересам усього суспільства.