7.5 Політичний режим сучасної України

Після того як ми проаналізували основні типи політичних режимів, з'явилася можливість дати оцінку політичному режиму в нашій країні. Для цього необхідно звернутися до історії й усвідомити, яка традиція дісталася в спадщину сучасному поколінню. Історія показує, що український народ більше жив в умовах диктатури, чим демократії; не мав власної державності. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла історичний документ – Акт проголошення незалежності України. Україна проголошена незалежною демократичною державою .Почався новий етап її історичного розвитку, стратегічною метою якого є побудова демократичного суспільства. Поява нових інститутів влади: президента, парламенту, що обираються на альтернативній основі, прийняття в 1996 р. Конституції України, що проголосила пріоритет прав і свобод людини над правами держави, і інших демократичних актів, – все це свідчить про те, що механізм влади в суверенній Україні здобуває нові риси.

Однак говорити про встановлення демократичного режиму в нашій країні явно передчасно. Політичний режим сучасної України можна охарактеризувати як "змішаний", тобто такий, котрий інтегрує ознаки всіх основних політичних режимів: демократичного, авторитарного, тоталітарного.

До ознак демократичного режиму, властивих Україні, варто віднести: виборність найважливіших органів політичної влади (як державних, так і суспільних), поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову, політичний плюралізм, юридичну рівність громадян, гарантії прав меншостей і запобігання свавіллю більшості.

У той же час для значної частини населення багато декларованих прав і свобод не підкріплені економічно й організаційно. Деякі з демократичних прав і свобод грубо порушуються існуючими підзаконними актами й бюрократичними процедурами. Корупція й безвідповідальність зводять нанівець найкращі побажання законодавців і політиків. Виникла унікальна ситуація, коли одночасно обкрадаються й народ, і держава, а за їхній рахунок багатіють окремі громадяни й кримінальні угруповання.

Обмеження демократичних принципів свідчать про наявність у сучасній Україні певних елементів авторитарного режиму: широкі законодавчі повноваження виконавчих органів держави (президента й уряду); обмеження кола особистостей, які здійснюють реальну політичну владу; звуження принципу гласності в діяльності органів політичної влади й реальної відповідальності її виконавців і керівників за зміст і наслідки своєї роботи.

До числа залишків тоталітаризму варто віднести впевненість у власній непогрішності, нетерпимість до політичного інакомислення, примітивізм політичної культури значної частини адміністративних кадрів. На жаль, після "жовтогарячої революції" ці явища не були переборені, а, навпаки – збільшилися.

Перехід до демократичного режиму істотно полегшується у випадках, коли економіка перебуває в стабільному стані, і ускладнюється в умовах її кризи, що ми й спостерігаємо перманентно в Україні.

Питання й завдання

1. Що таке політичний режим?

2. Які фактори відіграють вирішальну роль в становленні того чи іншого політичного режиму?

3. Які з ознак демократичного політичного режиму ви вважаєте визначальними й чому?

4. У чому сутність тоталітаризму?

5. Назвіть основні різновиди тоталітаризму. Зрівняєте тоталітарні режими різних країн.

6. У чому відмінність авторитарного режиму від демократичного?

7. Чи є встановлення авторитарного режиму обов'язковим етапом на шляху від тоталітаризму до демократії?

8. Який політичний режим існує в Україні? Аргументуйте свою відповідь.