Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Politologia / Підручник3.doc
Скачиваний:
63
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
2.25 Mб
Скачать

14.4 Особливості формування громадянського суспільства в Україні

Соціально-економічні й політичні реформи в Україні, починаючи з 1990-х років, створюють важливі передумови становлення громадянського суспільства в Україні. Варто сказати, що якоюсь мірою громадянське суспільство існувало в нашій державі й у радянські часи. Але в авторитарному-тоталітарному суспільстві сфера приватного життя людей підкорялася державі, скорочувалася до масштабів вільнодумства "на кухні". Роздержавлення власності заклало основу економічної незалежності особистості. Однак, в активі держави як і раніше зберігається непропорційно велика частина засобів виробництва. Значна частина власності, переставши бути державною, була привласнена "новою" старою бюрократією, але вже на правах приватної. Основна маса населення й зараз залишається найманими робітниками. При цьому умови наймання для багатьох істотно погіршилися: зросла тривалість робочого дня, відсутні соціальні гарантії зайнятості й т.п. Значна частина працездатного населення не включена в активну економічну діяльність, у першу чергу, через фіскальну податкову політику. Істотну роль в економіці грає кримінальний бізнес.

У цих умовах політичні, суспільні проблеми йдуть на другий план, уступаючи необхідності задоволення життєвих потреб громадянина, його родини.

Для становлення громадянського суспільства необхідною умовою є також наявність розвинутої, різноманітної соціальної структури. При цьому, як уже вказувалося раніше, особливе значення має наявність економічно забезпеченого й незалежного "середнього класу". За роки незалежності в Україні сформувався "середній клас", але його частка в соціальній структурі суспільства дуже низька (за даними соціологічних досліджень від 10 до 15 %). Більше того, відбулася люмпенізація численних верств населення, поляризація багатих і бідних. Більше 2/3 населення України займають положення нижче "середнього класу" й існують в умовах невизначеності й непевності.

Найбільших успіхів Україна досягла в розвитку й розгалуженості демократії. Свідченням цьому є діяльність численних політичних партій і суспільних об'єднань громадян, розвиток різноманітних засобів масової інформації. В умовах громадянського суспільства партії виражають інтереси й формулюють політичні пріоритети певних соціальних груп. Той факт, що парламент України починаючи з 2006 р. формується по пропорційній виборчій системі, тобто на партійній основі, повинен сприяти посиленню зв'язку між державою й громадянами.

І все-таки, незважаючи на всі перешкоди й складності, громадянське суспільство в Україні усе наполегливіше заявляє про себе. Доказом цього є події кінця 2004 – початку 2005 р. – "жовтогаряча революція". Вона відбулася за підтримкою середнього класу, виразила прагнення широких верств населення – контролювати діяльність влади. Наступні події показали, що інститути громадянського суспільства в Україні не одержали ще належного розвитку й буде потрібно багато зусиль для того, щоб реформувати державу, суспільство й самого громадянина.

Основними шляхами побудови громадянського суспільства в Україні є:

  • підвищення політичної культури населення, створення нових можливостей участі громадян в управлінні державними і суспільними справами;

  • активізація процесу роздержавлення усіх сфер суспільного життя, формування справжніх інститутів громадянського суспільства як ринкового, так і неринкового характеру (благодійні фонди, споживчі товариства, асоціації тощо), розвиток різних форм громадського самоврядування і самодіяльності;

  • максимальне розширення сфери судового захисту прав і свобод людини, формування поваги до права і закону;

  • зміцнення свободи інформації і гласності, відкритості суспільства на основі щонайширших зв’язків із зарубіжним світом;

  • піднесення рівня суспільної свідомості, подолання явищ соціальної пасивності, оскільки справа не тільки в наявності демократичних установ і процедур та інформованості населення, але й в умінні жити в умовах демократії, користуватися її благами, в готовності до постійного удосконалення політичної системи у відповідності зі зміною конкретно-історичних умов.