Дегазаційний пункт поділяється на брудну і чисту половини. Вибір брудної і чистої половин визначається рельєфом місцевості, розміщенням джерел води, а також переважаючим напрямком вітру. Площадки і шляхи підходу (під’їзду) до них трасуються і позначаються попереджувальними знаками. Брудна половина дегазаційного пункту огороджується і позначається знаками огородження.

На брудній половині обладнується і розміщується склад зараженого майна з площадкою його сортування і відкопується зливна яма (поглинаючі колодязі).

Склад зараженого майна обладнується з урахуванням характеру місцевості на відстані 50–100 м від межі чистої половини дегазаційного пункту. Він складається з площадки зберігання і трьох ділянок сортування майна, зараженого отруйними, радіоактивними речовинами та біологічними засобами.

Ділянка зберігання обладнується навісами, настилами, з місцевих засобів і брезентів. Ділянки сортування зараженого майна з’єднуються з чистою половиною доріжками, які дозволяють пересування особового складу з возиками або носилками. В 20–30 м від чистої половини в стороні від шляху руху особового складу відкопується зливна яма об’ємом не менше 2м3. Від машин до зливної ями відкопуються стічні канавки.

На чистій половині дегазаційного пункту обладнується місце для просушування, розміщується склад продегазованого (продезинфікованого) майна, силова підсобна машина і допоміжне обладнання автодегазаційної станції, душовий намет для помивки особового складу дегазаційного пункту.

Склад обробленого майна обладнується на відстані 25– 30м від дегазаційних машин. Він складається з ділянок огляду і сортування обробленого майна, ділянки зберігання оброблених засобів захисту і ділянки зберігання речового майна. Оброблене майно сортується і зберігається за номенклатурами на настилах з дощок, жердин і міток.

Над ділянками зберігання обладнуються навіси для охорони майна від опадів. Дегазаційні машини автодегазаційної станції і бучильні чани бучильної установки розташовуються на межі чистої і брудної половин так, щоб двері завантаження дегазаційних камер були звернені на брудну половину дегазаційного пункту, а двері розвантаження – на чисту половину. Топки бучильників повинні виходити на чисту половину.

На межі між брудною і чистою половинами дегазаційного пункту також обладнується місце для знімання засобів індивідуального захисту. Межа між чистою і брудною половиною, а також уся брудна половина дегазаційного пункту позначається знаками огородження.

Шляхи під’їзду до дегазаційного пункту (складу зараженого майна), шляхи виїзду з дегазаційного пункту (від складу обробленого майна) позначаються показчиками.

За різкою зміною напрямку вітру проводиться відповідне переміщення автодегазаційної станції і бучильної установки з деякою зміною розташування брудної і чистої половин дегазаційного пункту. Переміщення автодегазаційної станції і бучильної установки проводиться після закінчення циклу дегазації майна.

Прийняття, сортування і завантаження в дегазаційні машини зараженого майна на дегазаційному пункті проводиться особовим складом в захисному одязі та протигазах в “бойовому” положенні. Розвантаження і сортування обробленого майна, а також обслуговування машин проводиться в захисному одязі з протигазами в положенні “наготові”. При розвантаженні майна, зараженого фосфорорганічними отруйними речовинами, особовий склад повинен мати протигази в “бойовому положенні”.