Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Организация и методология работы с личным составом / Застосування норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України.ppt
Скачиваний:
46
Добавлен:
30.08.2020
Размер:
325.12 Кб
Скачать

Для нейтральних та безсторонніх гуманітарних організацій передбачається можливість здійснення їхніх функцій щодо жертв збройних конфліктів. За узгодженням із державою- учасницею ними можуть здійснюватися гуманітарні операції щодо надання допомоги цивільному населенню.

Сторони збройного конфлікту повинні надавати дозвіл і сприяти швидкому і безперешкодному надходженню гуманітарної допомоги до цивільних осіб, що її потребують, за умови, що така допомога має неупереджений характер, здійснюється без дискримінації і підлягає контролю з боку сторін конфлікту

21

•Кримінальне переслідування осіб, які вчинили військові та інші злочини в період неміжнародного збройного конфлікту, здійснюється відповідно до вимог законодавства України шляхом проведення досудового слідства і винесення судового вироку.

22

ВІДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ НОРМ МIЖНАРОДНОГО ГУМАНIТАРНОГО ПРАВА

Міжнародне гуманітарне право передбачає індивідуальну відповідальність фізичних осіб і зобов’язує держави, які беруть участь у збройному конфлікті, вживати заходів щодо припинення будь-яких порушень його вимог.

23

МГП передбачає індивідуальну відповідальність фізичних осіб і зобов’язує держави, які беруть участь у збройному конфлікті, вживати заходів щодо припинення будь- яких порушень його вимог.

Військовослужбовці та працівники Збройних Сил України за порушення норм МГП можуть бути притягнуті як до дисциплінарної, так і до кримінальної відповідальності. Відповідальність військовослужбовців (громадян) України за злочини, пов’язані з порушенням норм МГП, передбачена у розділі ХІХ Кримінального кодексу України.

24

•Застосування заборонених методів і засобів ведення війни (збройного конфлікту) може бути вчинено як навмисно, так і з необережності.

•До кримінальної відповідальності притягуються особи, які вчинили серйозні порушення МГП.

Серйозні порушення норм МГП є військовими злочинами.

Серйозними порушеннями МГП є:

серйозні порушення, направлені проти людей; серйозні порушення, направлені проти майна серйозні порушення, вчинені шляхом віроломного використання міжнародно-визнаних розпізнавальних емблем (знаків) і сигналів.

25

До серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, які направлені проти людей відносяться:

навмисне вбивство, катування та нелюдяне відношення; навмисне заподіяння тяжких страждань або серйозного каліцтва чи нанесення шкоди здоров’ю людини; напад на осіб, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права;

здійснення нападу невибіркового характеру, коли відомо, що це стане причиною надмірних людських втрат серед цивільного населення і спричинить збиток цивільним об’єктам; напад на установки і споруди, які містять у собі небезпечні

сили, коли відомо, що такий напад спричинить надмірні втрати серед цивільного населення або значні збитки цивільним об’єктам;

26

Як серйозні порушення, направлені проти майна, кваліфікуються наступні дії, якщо вони не виправдані військовою необхідністю:

великомасштабні зруйнування майна; присвоєння майна у великих масштабах;

знищення або розграбування власності противника; віддача на розграбування населеного пункту або місцевості;

захоплення суден, що призначені для берегового рибальства або потреб місцевого мореплавання, госпітальних суден, та суден, які здійснюють наукові і релігійні функції.

Як серйозне порушення, розглядається віроломне використання розпізнавальних емблем (знаків, сигналів), якими позначаються особи і об’єкти, що користуються захистом права війни (додаток 2 до Керівництва).

27

17 липня 1998 року в Римі прийнято Римський

Статут Міжнародного кримінального суду.

Підписаний від імені України 20 січня 2000 року.

Відповідальність за воєнні злочини передбачені в ст..8 Римського статуту: умисне вбивство; умисне спричинення сильних страждань чи серйозних тілесних ушкоджень чи шкоди здоров'ю; незаконне, безглузде і великомасштабне знищення і привласнення майна, не викликане воєнною необхідністю; примушування військовополоненого чи іншої особи, яка охороняється, до служби у збройних силах супротивної держави; позбавлення військовополоненого чи іншої особи, яка знаходиться під покровительством на неупереджене і нормальне судочинство; незаконна депортація чи переміщення чи незаконне позбавлення свободи;взяття заручників.

Інші серйозні порушення законів і звичаїв, що застосовуються у міжнародних збройних конфліктах у встановлених межах міжнародного права, а саме будь-яке із таких діянь:

28

КАРНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Стаття 438. Порушення законів та звичаїв війни

1.Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій - караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

2.Ті самі діяння, якщо вони поєднані з умисним вбивством, - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

29

Стаття 442. Геноцид

1.Геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу, - карається позбавленням волі на строк від десяти до

п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

2.Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів - караються арештом на строк до шести місяців або

позбавленням волі на строк до п’яти років.

30