ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення»

№ п/п	Т е м а	Загальний обсяг	У тому числі
			аудиторних			самостійна робота
			лекції	практичні заняття
1	Поняття та  сутність адміністративного правопорушення як підстави адміністративної відповідальності та його склад.	16	2	2	12
2	Адміністративні стягнення та загальні правила їх накладення за адміністративні правопорушення, що розглядаються у судовому порядку	16	2	2			12
3	Протокол про адміністративне правопорушення як спосіб фіксації адміністративних проступків, розгляд яких підвідомчий суду.	16	2	2			12
4	Етапи судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, їх правове регулювання та зміст.	20	2	2			16
5	Процесуальні особливості адміністративно-деліктного провадження за об’єктом посягання.	52	6	8			38
	Разом	120	14	16			90

Допомога у вирішенні даних завдань:

https://vk.com/a.jurisprudent

https://vk.com/zadachi_po_pravu

https://www.facebook.com/profile.php?id=100012358907680

ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Тема 1. Поняття та сутність адміністративного правопорушення як підстави адміністративної відповідальності та його склад

(практичне заняття)

Питання для обговорення

1. Поняття і ознаки адміністративного правопорушення (проступку). Розмежування адміністративних проступків і кримінальних злочинів.

2. Юридичний склад адміністративного правопорушення та характеристика його об’єктивних і суб’єктивних ознак.

3. Обставини, що виключають адміністративну відпові- дальність. Можливість звільнення судом (суддею) від адміністративної відповідальності через малозначність правопорушення.

4. Запобігання адміністративним правопорушенням.

З а в д а н н я

1. Судом при розгляді адміністративної справи встановлено, що 10.09.2017 р. у Кіровоградській області поліцейським Т. було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо гр. Б., у якому зазначено, що у місті Кіровоград об 11.00 год. гр. Б., керуючи автомобілем без номерного знака, рухався по вул. Енгельса, де і здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку “Зупинка заборонена”, що спричинило створення аварійної обстановки, а саме змусило інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість та напрямок руху. Крім того, поліцейським з’ясовано, що гр. Б. аналогічний проступок було скоєно у січні 2017 р. Суд 22.09.2017 р., розглянувши матеріали справи, визнав гр. Б. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, та виніс постанову про накладення на нього штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортним засобом на строк шість місяців. Своєї вини гр. Б. не визнав, пояснюючи це тим, що відбувся збій у роботі двигуна, що потягло вимкнення електрики, і він не зміг увімкнути аварійну сигналізацію. Враховуючи все це, він направив скаргу до суду.

Чи законне рішення суду?

Що таке крайня необхідність? Якою нормою закону передбачене звільнення від відповідальності за правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності. Чи є за умовами завдання підстави до її застосування?

2. До суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП гр. М., яка зареєстрована за адресою: Молдова, м. Кишинів, пр. Стадіонний, 16. З адміністративного протоколу від 17.06.2017 р.: громадянка Молдови М. проживала в м. Одеса без документів на право проживання в Україні протягом 192 днів, чим порушила Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП. У судовому засіданні встановлено, що гр. М. є інвалідом першої групи внаслідок хронічної душевної хвороби.

Чи впливає психічний стан, викликаний хронічною душевною хворобою, на осудність особи?

Що таке неосудність і які її правові наслідки?

Які дії суд має вчинити щодо матеріалів, що надійшли до суду стосовно особи, якщо виявиться, що вона неосудна?

3. Гр. О. зібрав передавальну приставку до радіоприймача і декілька разів виходив у ефір. Працівник Національної поліції склав протокол і направив його до суду. Суддя наклав на гр. О. штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Через півроку гр. О. знову вийшов у ефір. За таких обставин суддя відповідно до ст. 146 КУпАП призначив покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією радіоапаратури. Гр. О. не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу на постанову судді.

Обміркуйте законність рішення суду згідно з чинним законодавством.

4. Коропський районний суд Чернігівської області 26.07.2017 р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. С., який працює директором ПСК “Коропський хлібзавод”, встановив, що 05.07 – 07.07.2017 р. під час проведення перевірки додержання законодавства про працю в ПСК “Коропський хлібзавод”, розташованому в смт. Короп Чернігівської області, було виявлено, що на підприємстві відсутній графік відпусток. Крім того, встановлено, що про час початку відпустки працівники не попереджуються письмово за 2 тижні до її початку, чим порушується ст. 10 Закону України “Про відпустки”.

У судовому засіданні гр. С. вину свою визнав повністю, щиросердно покаявся і просив суворо не карати, пояснивши, що найближчим часом порушення будуть усунуті. Заслухавши гр. С. та вивчивши матеріали справи, суд зробив висновок, що в діях гр. С. є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, та наклав штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи законне рішення суду? Складіть проект постанови суду.

Список нормативно-правових актів

і літератури

Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

Кодекс України про адміністративні правопорушення: науково-практичний коментар: / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін. – Київ: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. – 781 с.

Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 р. // Офіційний вісник України. – 2012. – № 17. – Ст. 612.

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення: затв. наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2016 р. // Офіційний вісник України. – 2016. – № 24. – Ст. 986.

Адміністративне право: підручник / Ю.П. Битяк (кер. авт. кол.), В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та ін.; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. – Харків, 2012. – С. 189–197.

Курс адміністративного права України: підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, І. Д. Пастух, В. Д. Сущенко та ін.; за ред. В. В. Коваленка. – Київ, 2012. – С. 329–340.

Горбач О. В. Адміністративна відповідальність неповнолітніх, батьків або осіб, які їх замінюють : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / О. В. Горбач. – Київ, 2006. – 215 с.

Додин Є. Є. Адміністративна відповідальність у судовому порядку: навч.-метод. посібник / Є. Є. Додин; Одеська національна юридична академія. – Одеса: Юрид. літ., 2007. – 68 с.

Коліушко І. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення в сучасному українському праві / І. Коліушко, О. Банчук // Право України. – 2008.– № 4. – С. 31–37.

Коломоєць Т. О. Адміністративна відповідальність: навч. посібник / за заг. ред. Т. О. Коломоєць. – Київ: Істина, 2011. – 184 с.

Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посібник / В. К. Колпаков. – Київ: Юрінком Інтер, 2008. – С. 21–96.

Матіос А. В. Адміністративна відповідальність посадових осіб : монографія / А. В. Матіос. – Київ: Знання, 2007. – 223 с.

Проблеми правової відповідальності: монографія / Ю. П. Битяк, Ю. Г. Барабаш, Л. М. Баранова та ін.; за ред. В. Я. Тація, А. П. Гетьмана, В. І. Борисової. – Харків: Право, 2014. – С. 143–151, 162–175.