33. Складні синтаксичні конструкції зі сполучниковим сурядним та підрядним зв’язком.

3.1. ССК зі сполучниковим (сурядним і підрядним) зв’язком охоплюють такі різновиди:

1) конструкції, у яких підрядна частина характеризує одразу дві чи кілька незалежних частин, пов’язаних між собою способом сурядності, напр.:

Коли Юля вийшла на вулицю, сніжинки ще кружляли, а дерева стояли білі й волохаті, урочисто мовчазні (О. Донченко);

2) конструкції, утворені сурядним поєднанням формально рпростого речення із СПР (або СПР із кількома підрядними). Напр.:

Генерал не помічає своїх сліз, але зовсім ясно, що, коли після довгої паузи він у глибокому мовчанні повертає голову до вбогої своєї хатки, по його грубому зблідлому обличчю котяться сльози (О. Довженко);

4) поєднання способом сурядності СПР або СПР із кількома підрядними, напр.:

Вона така звична і рідна, що її не завжди й помічаєш у родині, і лише тоді, коли її не стане, всі одразу зрозуміють, що вона для них означала (О. Гончар);

5) поєднання сурядним зв’язком в одну складну конструкцію трьох і більше окремих одиниць, одні з яких формально прості, інші – СПР, напр.:

І день іде, і ніч іде, і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Т. Шевченко);

І навіть у снах він бачив і чотири броди, і солов’я, і журавля з журавкою, що старались на сіно, тільки довго не міг збагнути, як це соловей весну розвиває, а коли збагнув – то здивувався і зрадів, ніби руками доторкнувся до таємничої квітки образу (М. Стельмах).

34. Складні синтаксичні конструкції зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.

3.2. Існують три типи речень зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком:

1) ССК із сурядним та безсполучниковим зв’язком, напр.:

Дитинство дивується, молодість обурюється, тільки літа дають нам рівновагу (О. Довженко);

2) ССК із підрядним та безсполучниковим зв’язком, напр.:

Місце, де їх кинув Гладун, було відкрите, спека палила нестерпна, ніщо не лізло в голову, сонце, здавалось, розтоплювало мозок (О. Гончар);

3) ССК із сурядним, підрядним та безсполучниковим зв’язком, напр.:

А з тилу в напрямку до передової знов ішли маршовики, рухались розтягнутими колонами; командири, що вели їх, не дозволяли порушувати рядів, і лише один якийсь брів понад дорогою окремо: це був Духнович (О. Гончар).

35. Складні форми синтаксичної організації мовлення. Питання про текст, різновиди текстів.

2. До складних форм синтаксичної організації мовлення В.О. Горпинич зараховує ССЦ, абзац і період.

а) Поняття про ССЦ (надфразну єдність, складну синтаксичну єдність, текст (контекст), прозову строфу) // СУЛМ / За ред. Плющ М.Я. – 230.

б) Засоби зв’язку речень у ССЦ:

1) займенники (він, ви, ти, хто, це, його, у нього та ін.) в наступних реченнях, що замінюють відповідні іменники в попередніх реченнях;

2) єднальні та протиставні сполучники (і, та, а, але, проте та ін.);

3) частки (тільки, лише, і, не, а, от, мов, ніби та ін.);

4) лексичні повтори, що підкреслюють значеннєву вагу виділених у тексті слів: (Щоб жить …);

5) видо-часові форми присудків (наприклад, форма теперішнього часу недоконаного виду дає можливість описати одночасність різноманітних подій, яка й об’єднує усі речення в ССЦ);

6) структурна неповнота окремих речень при повному опорному реченні (у діалозі);

7) синтаксичні засоби: порядок слів і речень, паралелізм побудови речень (однотипність речень);

8) в усному мовленні для поєднання компонентів ССЦ використовуються ритмомелодійні засоби, виявом яких є інтонація (паузи, підвищення та пониження голосу);

СУЛМ / За ред. Плющ М.Я. – 231

в) структурні типи ССЦ // СУЛМ / За ред. Плющ М.Я. – С. 232.