21. Спр з підрядним наслідковим.

СПР наслідкові – це такі СПР розчленованої структури, підрядна частина яких означає результат дії головної або наслідок, що логічно випливає зі змісту всієї головної частини. Напр.: Світлиця з матового скла, з одкритою стелею, так що видно багато неба і зовсім не видно землі (Леся Укр.).

Структура головної частини в наслідкових СПР не накреслює ймовірної появи підрядної частини, оскільки головна частина являє собою відносно завершену у формальному і семантичному плані одиницю (тому не можемо поставити запитання). Між цими частинами встановлюються причиново-наслідкові відношення (як і в СПР причини). Якщо підрядна частина означає наслідок, що випливає зі змісту головної, то зміст останньої є причиною того, про що йдеться у підрядній: Всі три лави збилися на невеликому тирлі, так що й тікати було нікуди (Ю.М.). – Тікати було нікуди, бо всі тири лави збилися...

Підрядне наслідкове завжди пояснює головну частину і перебуває в постпозиції щодо неї. Зрідка підрядна частина пояснює якийсь компонент головної, як правило, дієприслівниковий зворот (напівпредикативний зворот). Напр.: Рвучко підплигнувши на віз, так що ледве не впав на ящик, Тарас Демидович став поправляти на собі одежу (Зб.).

Засоби зв’язку: сполучники так що (ускладнений частками – так що аж, так що й), аналоги сполучників аж, так, що: Щось гоготить і клекоче, аж земля двигтить (І.Ц.) Середу дня сонечко пригріло, так воно й тепленько (Кв.-Осн.). Та всю цю роботу якось уміла пані приправляти доріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою (М.В.).

22. Спр з ознаками розчленованих і нерозчленованих структур. Однокомпаративні спр та їхні різновиди.

СПР однокомпаративні

Цей різновид СПР розглядається по-різному в науковій літературі. В українському мовознавстві такі речення найчастіше зараховують до СПР способу дії порівняльних (Б.М. Кулик, СУЛМ / За ред. І. Білодіда).

В. А. Бєлошапкова – як окремий тип СПР нерозчленованої структури – прикомпартивні СПР. І. І. Слинько – СПР з ознаками нерозчленованих і розчленованих конструкцій – компаративні (однокомпартивні).

І. Г. Чередниченко кваліфікує їх як приадвербіальні протиставно-порівняльні СПР. “Русская грамматика” – компаративні (однокомпартивні) СПР нерозчленованої структури.

І. Вихованець розглядає такі речення серед прислівних СПР і кваліфікує їх як порівняльно-об’єктні прикомпаративні СПР.

Отже, однокомпартивні СПР – це такі СПР з ознаками розчленованої і нерозчленованої структури, у яких підрядна частина стосується опорного компонента головної частини –компаратива (форми вищого ступеня порівняння прикметників та прислівників), позначаючи один з об’єктів порівняння. Напр.: Нічого нема страшнішого, ніж бачити стару людину в риданні (О.Г.). Звідси, з гори, туман здавався густішим, а море – чорнішим, аніж то було насправді (Ю. См.). З озера, з туману, виринає біла жіноча постать, більш подібна до смуги мли, ніж до людини (Леся Укр.).

Засоби зв’язку: сполучники ніж, аніж, чим, як.

Першу модель прикомпаративних СПР становлять такі конструкції, опорний компонент яких представлений прикметниками і прислівниками у формі вищого ступеня порівняння. Крім компаратива, конструкцію прикомпаративного типу формують також деякі слова, у структурі лексичного значення яких наявна вказівка на порівняння (інакше, інший, по-іншому), напр.: У цих розмовах сам на сам з людиною іншого, далекого світу, Хаєцький почував себе зовсім інакше, ніж під час розмови зі своїми товаришами по зброї (О.Г.).

Другу модель однокомпаративних речень становлять такі конструкції, у яких не порівнюються, а зіставляються явища, щоб показати перевагу одного з них. У головній частині таких речень вживається форма краще (зрідка розм. лучче) або у значенні краще – легше, швидше (у значенні “предпочтительнее”). Напр.: Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти (Є. Гуцало).

Названі конструкції допускають препозицію підрядної частини, головний член якої обов’язково має форму інфінітива, напр.: Ніж ображатися, ти краще пояснив би все по-доброму (Ти краще..., ніж ображатися). Опорне слово (компаратив) може бути відсутнім, напр.: Чим дома сидіти, піду я погуляю.