17. Спр з підрядним умови.

СПР умови – це такі СПР розчленованої структури, підрядна частина яких виражає реальну чи ірреальну (можливу, припустиму) умову, за якої відбувається чи могло б відбутися повідомлюване в головній частині.

Підрядні частини таких СПР відповідають на запитання за якої умови?

СПР з підрядним умови членуються на дві групи:

1) СПР реальної умови: І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі, Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть (В.С.).

Засоби зв’язку: сполучники якщо, коли, як, раз, якже;

2) СПР ірреальної умови, у яких для поєднання предикативних частин використовуються сполучники коли б, якби, аби. Наявність часток б, би надає цим підрядним частинам ознак, властивих конструкціям, до складу яких входить дієслово умовного способу, а в зв’язку з цим і дієслово-присудок головної частини теж має форму мовного способу: Пам’ять могла б убити нас, якби не мала рятівної властивості забувати (Л. Первомайський).

Порядок розташування підрядних частин – найчастіше після головної. Якщо ж перед головною, то у головній частині використовується сполучниковий елемент то: Як мовчанням душу уярмлю, то який же в біса я поет? (Л.К.). Якби це було просто щастя, то це було б просто щастя (Л.К.).

18. Спр з підрядним супровідним.

СПР супровідні (приєднувальні) – це такі СПР розчленованої структури, підрядні частини яких, приєднуючись до головної за допомогою сполучних слів, містять додаткове повідомлення з приводу висловленого у головній. Напр.: Він приніс у захисному чохлі бандуру, чим трохи не до сліз порадував Івана Марковича (Ю. Зб.).

У науковій літературі такі СПР визначають по-різному: як приєднувальні (“Грамматика русского языка” 1951 р.); відносні (Б.М. Кулик), пояснювальні (Курс СУЛМ / За ред. Л.А. Булаховського)), супровідні (СУЛМ / За ред. І.К. Білодіда), І.Р. Вихованець, СУЛМ / За ред. М.Я. Плющ), речення доповнювально-відносного підпорядкування. В.А. Бєлошапкова кваліфікує як відносно-поширювальні речення розчленованої структури. Н. Шведова – серед нерозчленованих конструкцій, оскільки є займенник что, зорієнтований на предикативний центр головної частини, водночас мовознавець зазначає, що такі речення мають ознаки і розчленованих конструкцій). І.І. Слинько та ін. – відносно-репродуктивні СПР з ознаками розчленованих і нерозчленованих конструкцій.

Супровідні частини містять додаткове повідомлення з приводу висловленого в головній частині. Остання ж завершена із семантичного та формального боку. Тому підрядний зв’язок у цих конструкціях не передбачуваний елементами структурної організації головної частини. Зате підрядна частина потребує головної через наявність у ній формального показника підпорядкованості – сполучного слова, зміст якого витлумачується на тлі головної частини.

Основним засобом зв’язку предикативних частин є сполучне слово що у різних відмінках, який уміщує зміст головної частини: Козаки відповідали дружним реготом, що ще дужче дратувало шляхту (П. Панч) (...і це ще дужче дратувало...). СПР супровідні близькі до ССР: ... а тому це ще дужче...). Т.: що = і це).

Іноді підрядні частини стосуються якогось окремого компонента головної частини, наприклад якогось звороту: На кілька побіжних запитань поручника сотник не відповів, вимагаючи розмови з самим старостою, чим ще більше створював настрій відчуження, навіть ворогування (І. Ле).

У СУЛМ / За ред. М.Я. Плющ зазначається, що в СПР супровідних вживаються і сполучні слова де, куди, звідки, коли, як, навіщо, причому, які надають підрядній частині відповідно до свого лексичного значення додаткових відтінків: Як слід і було чекати, шосту атаку розпочали танки (О.Г.). Ми сяк-так помостилися, постелилися і полягали спати, причому вікно треба було заткнути подушкою (Леся Укр.).