15. Спр з підрядним способу дії та міри і ступеня.

СПР способу дії та міри і ступеня – це такі СПР розчленованої структури, у яких підрядні частини вказують на якість, спосіб, міру та ступінь вияву дії головної частини і відповідають на запитання як? якою мірою? скільки? наскільки?

Сполучні засоби: як, скільки, наскільки, щоб.

Підрядна частина пояснює головну в цілому або якусь обставину, що входить в оточення дієслова-присудка: Вона [Оксана] взяла його впевнено й радісно, як зриває з зеленої гілки зріле, червонувато-жовте яблуко добрий господар (Соб.).

За значенням поділяються на 2 групи:

1) власне способу дії, що являють собою такі речення, які тільки характеризують дію головної частини і жодних додаткових відтінків значення не мають: Ми не могли пройти повз цю пам’ятку культури, щоб не поцікавитись її історією (З газети).

СПР, головна частина яких містить дієслова трапилось, сталось, прийшлося, вийшло, буває і т.д., а підрядна приєднується сполучником що за відсутності співвідносного слова так, можна кваліфікувати як СПР способу дії або складні речення із взаємозалежними частинами (за логіко-граматичною класифікацією – підметові): Буває на початку травня, що сонце гріє, та не дуже (пор.: Отак буває на початку травня, що сонце гріє, та не дуже (Тич.));

2) власне міри і ступеня вказують на інтенсивність дії головної частини, характеризуючи її ще з кількісного боку (вказують на ступінь чи міру дії) і відповідають на запитання скільки? наскільки? якою мірою? Поєднується підрядна частина за допомогою сполучного слова скільки і виконує роль обставини міри (а не уточнює її, бо в головній частині не буває і не може бути співвідносного слова, яке вживалося б у ньому як обставина, що вимагає конкретизації за допомогою підрядної частини). Напр.: Поза хатами тяглися виноградники, скільки можна було окинути оком (Н.-Л.).

16. Спр порівняльні. Розмежування порівняльних зворотів та підрядних порівняльних частин.

СПР порівняльні – це такі СПР розчленованої структури, підрядні частини яких пояснюють головну шляхом порівняння і відповідають на запитання як?

Напр.: Стояли ми на темній оболоні, немов два дерева в однім гіллі (Д. Павличко). Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко).

Засоби зв’язку: сполучники як, мов, немов, немовбито, ніби, нібито, наче, начебто, неначебто тощо.

Не всі мовознавці виділяють СПР порівняльні в окремий тип. У працях, автори яких класифікували СПР за сполучниками, порівняльні речення завжди виділяли в окремий різновид (О. М. Пєшковський, Л. А. Булаховський).

Представники логіко-граматичного напряму порівняльні речення розглядають як один із підтипів СПР способу дії, хоч і зазначали, що вони більш поширені, ніж конструкції власне способу дії (Б. М. Кулик, СУЛМ / за ред. І. К. Білодіда).

Поглиблене вивчення семантики і структури складного речення засвідчило, що є всі підстави виділяти порівняльні речення в окремий тип (І. Чередниченко, І. Р. Вихованець, І. І. Слинько та ін.).

Розрізнення порівняльних зворотів і підрядних порівняльних частин як різновидів порівняльних конструкцій

У формальному плані порівняльна конструкція (ПК) являє собою порівняльний зворот (ПЗ) як компонент простого речення і підрядну порівняльну частину (ППЧ) як структурну одиницю складного речення.

Порівняльний зворот (ПЗ) Підрядна порівняльна частина (ППЧ)

Різновиди: Різновиди:

Предикативний ПЗ

Являє собою поєднання част-ки мов, як, наче тощо та повно-значної частини мови.

Виконує синтак-сичну роль при-судка, зокрема: а) простого діє-слівного усклад-неного типу: Го-ри наче линуть в небо чистим, легким візерун-ком;

б) складеного іменного: Вона була як чари, як гіпноз. Непредикативний ПЗ

Являє собою поєд-нання сполучника як, мов, наче тощо та повнозначної частини мови.

Виконує функцію відокремленого дчр (обставини або означення).

Стрижневим ком-понентом таких ПЗ є: а) дієприк-метник (сам або із залежними слова-ми): Мовчить Пол-тава, наче приго-ломшена; б) діє-прислівник (сам або із залежними словами): Максим нагнувся, ніби по-правляючи щось на ногах; в) прикмет-ник: Грім, як шале-ний, стогнав і ре-вів; г) прислівник: Гайвороння чорне, як ніколи, шмато-чок сонця ділить у полях; д) іменник (у наз.відм., рідше – у непрямих): В світі без волі жили, як в тюрмі. І співи, як стру-мочки, поллються з уст чарівних. Повна ППЧ

Містить під-мет і прису-док, напр.: Зацвіла в до-лині червона ка-лина, ніби засміялась дів-чина-дитина. Неповна ППЧ

Містить не всі обо-в’язкові члени рече-ння, зокрема виді-ляємо такі типи:

1) ППЧ із присуд-ком та дчр або без них: Вона ж співа-ла, наче голосила. А заспіває – хиже та дрібне, – мов по та-релі ложкою шкребне;

2) ППЧ без при-судка:

а) із підметом та дчр групи присудка (додатком, обстави-ною): У серце, наче в землю деревце, вона вросла;

б) лише з підметом або з підметом та означенням: На плече моє зіпер-шись, дихав світ, як чоловік;

в) без підмета й присудка, а лише з дчр: Він вивернув мою душу, мов ки-шеню. Короткою була рада, як зав-жди перед боєм.

Практичні прийоми визначення ПЗ (для конструкцій з опорним компонентом ПК іменником) Практичні прийоми визначення ППЧ (неповної підрядної частини з наявним підметом)

1) заміна орудним відмінком;

2) перетворення у прийменниково-відмінкову конструкцію з приймен-ником подібно до;

3) заміна прислівником із префіксом по- і суфіксами -ому, -ему, -и:

Дівчата щебетали, мов пташки. – Дівчата щебетали пташками. Дівчата щебетали подібно до пташок. Дівчата щебетали по-пташиному. 1) перенесення присудка з головної частини в ПК (обов’язково варто враховувати доцільність перене-сення присудка): Світить сонце крізь очі в тебе, ніби сонце ясне – крізь небо. – ...ніби сонце ясне світить крізь небо.