14. Спр з підрядним мети, їхні різновиди.

СПР мети – це такі СПР розчленованої структури, підрядні частини яких означають мету або призначення того, про що йдеться в головній частині (вказують на спрямованість і призначення відображуваних у головній частині подій, явищ тощо) і відповідають на запитання для чого? навіщо? з якою метою? напр.: Для того щоб полюбити власний народ, не треба нам ненавидіти інший народ (О.Коб).

Засоби зв’язку: сполучники щоб, щоби, аби, складені – для того щоб, в ім’я того щоб, задля того щоб, з тим щоб, на те щоб, затим щоб (у ролі сполучника може вживатися частка хай, нехай): Обніміте ж, брати мої, найменшого брата, нехай мати усміхнеться, заплакана мати (Т.Ш.).

У працях з українського мовознавства СПР мети характеризуються за сполучниками з принагідним зауваженням про різні відтінки у значенні – призначення, заступлення, обмеження тощо (Б. М. Кулик, Л. А. Булаховський). У СУЛМ /за ред. І.К. Білодіда СПР мети поділяються за граматичними ознаками – наявністю спільних чи різних суб’єктів у складових частинах (двосуб’єктні та односуб’єктні). В.А. Бєлошапкова поділяє на власне-цільові і невласне-цільові. У “Русской грамматике” 1980 р. також мова йде про власне-цільові і невласне-цільові, але вони чітко не розмежовуються. Окремо виділяють фразеологізовані структури. І.І. Слинько та інші – на власне-цільові і невласне-цільові.

І. Власне-цільові значення виражаються тоді, коли в головній частині вживаються слова із значенням цілеспрямованої дії чи руху (щоб): Небо прихилив би, аби добре було тобі.

ІІ. Невласне-цільові (якщо в головній частині вживаються слова із значенням повинності (треба, потрібно, необхідно, мати, слід тощо) – у них послаблюється бажальне значення і посилюється наслідкове: Вона потрібна, мати, нам, живим, аби почули, доки ще не пізно (Б.О.).

На основі цієї моделі створюються речення фразеологічного типу, які означають достатні, недостатні чи надмірні підстави (зі словами досить, достатньо, вистачить, мало, замало, недостатньо, надто, занадто, багато): Мабуть, достатньо самої присутності лікаря, щоб недуга злякалася (Н.Риб.).

СПР із значенням несправжньої мети, у яких мова йде про непередбачені, несподівані і часто небажані наслідки, що не можуть бути справжньою метою: Хлопчик, зачарований Десною, виріс, щоб усіх нас чарувать (П. Дор.).

Зі структурного боку СПР мети становлять конструкції, у яких присудок буває виражений: 1) дієсловом умовного способу: О, якби мені крила орлині, щоб до хмари і я полетів (Сос.); 2) інфінітивом (в односуб’єктних реченнях): Море бушує, і ревуть хвилі й лізуть на берег, щоб все затопити (Коц.).

Складені сполучники ще остаточно не сформувалися як сполучники. Вони найближчі до сполучника щоб тоді, коли вживаються у нерозчленованому вигляді. Однак здебільшого такі сполуки функціонують розчленовано, і тоді речення набувають ознак нерозчленованих: Височенний хрест поставив... Се, бачиш, для того, щоб знать було, що криниця єсть коло дороги (Т.Ш.). Тому такі речення логічніше розглядати серед СПР займенниково-співвідносного типу із значенням мети (І.І. Слинько та ін. зазначають, що допомагають розчленуванню таких сполучників лексеми тільки, саме тощо, а також заперечна частка: І все тільки для того, щоб поворожити мені про Христю (А. Гол.).