1. Болтове з’єднання

Б олтове з’єднання складається з болта 3,гайки 4, шайби 5 і деталей, що з’єднуються 1 і 2 (рис.1).

Кріпильні деталі різьбових з’єднань можуть бути зображені одним із трьох способів: конструктивним, спрощеним, умовним. При конструктивному способі кріпильні деталі зображуються з усіма подробицями за дійсними розмірами, взятими з відповідних стандартів. При спрощеному зображенні розміри кріпильних деталей визначають за умовними співвідношеннями в залежності від діаметра різьби. Умовне зображення застосовують у випадку,коли діаметр стержня 2 мм і менше.

Рис.1.Болтове з’єднання

Послідовність виконання болтового з’єднання:

1. Викреслюють з’єднувані деталі ( рис.2).

2. Докреслюють болт, вставлений в отвір у деталях ( рис.2 а).

Довжину болта l визначають за формулою

l = S + S +S +Н + к ,

де S і S - товщина з’єднуваних деталей;

S - товщина шайби, S =0,15d;

Н – висота гайки, Н= 0,8d;

к – запас різьби на виході болта з гайки, к= 0,3d.

Тоді, l = S + S +1,25d

Одержану довжину стержня болта порівнюють з довідковими даними та приймають найближчу більшу стандартну довжину (l =…,20,25,30,35,40,45,50,55,60,65,70,75,80,90,100,110,120,130,140,150 мм )

3. Креслять шайбу, надіту на болт ( рис.2 б).

4. Креслять гайку, нагвинчену на болт ( рис.2 в).

Рисунок 2. Послідовність утворення зображення болтового з’єднання

5. Креслення болтового з’єднання виконують у двох зображеннях – фронтальному розрізі і вигляді зверху (рис.2 г).

При виконанні болтового з’єднання треба пам’ятати про такі особливості:

• на кресленні з’єднання проставляють лише два розміри: діаметр різьби і довжину болта;

• головку болта і гайку на головному вигляді завжди зображують трьома гранями;

• за ГОСТ 2.305-68 болти, гвинти, шпильки в поздовжньому розрізі показують не розсіченими. Як правило, не розсіченими показують також гайки і шайби;

• лінії штриховки суміжних деталей нахиляють у різні боки.

2. Шпилькове з’єднання

Шпилькове з’єднання складається зі шпильки 3,гайки 4, шайби 5 і деталей, що з’єднуються 1 і 2 (рис.3).

Під час виконання з’єднання деталей за допомогою шпильки посадочний кінець її угвинчується в глухий отвір з різьбою однієї з деталей; на стяжний кінець шпильки надівають приєднувану деталь, потім шайбу і нагвинчують гайку, котра і притискає деталі одну до одної.

Рисунок 3. Шпилькове з’єднання

Послідовність виконання шпилькового з’єднання:

1. Викреслюють деталь з різьбовим отвором ( рис. 4 а).

2. Докреслюють зображення шпильки, вгвинченої в отвір з різьбою (рис. 4 б). Довжина l посадочного кінця шпильки залежить від її діаметра і матеріалу деталі, в отвір якої загвинчується шпилька.

д ля сталевих деталей;

– для деталей із чавуну.

Довжину шпильки l визначають за формулою

l = S +S +Н + к ,

де S - товщина приєднуваної деталі;

S - товщина шайби, S =0,15d;

Н – висота гайки, Н= 0,8d;

К – запас різьби на виході шпильки з гайки, к= 0,3d.

Тоді, l = S +1,25d.

Одержану довжину стержня шпильки порівнюють з довідковими даними та приймають найближчу більшу стандартну довжину (l =…,20,25,30,35,40,45,50,55,60,65,70,75,80,90,100,110,120,130,140,150 мм)

3. Креслять другу з’єднувану деталь, надіту на шпильку (рис. 4 в).

4. Креслять шайбу, надіту на шпильку ( рис.4 г).

5. Креслять гайку, нагвинчену на шпильку ( рис.4 д).

Рисунок 4. Послідовність утворення зображення шпилькового з’єднання

6. Креслення шпилькового з’єднання виконують у двох зображеннях – фронтальному розрізі і вигляді зверху.

(рис. 5)

Рисунок 5. Спрощене зображення шпилькового з’єднання

При виконанні шпилькового з’єднання треба пам’ятати про такі особливості:

• на кресленні з’єднання проставляють лише два розміри: діаметр різьби і довжину шпильки;

• лінія розділу скріплюваних деталей повинна збігатися з межею різьби посадочного кінця шпильки.