- •Правове регулювання адвокатської діяльності в єс.
- •Особливості здійснення адвокатської діяльності в державах єс в контексті єдиного європейського правового простору.
- •13. Адвокатура у середні віки
- •14. Адвокатура у період просвітництва
- •19.Конституційні основи здійснення правової допомоги у країнах єс:
- •20. Моделі організації адвокатського самоврядування
- •20 «Моделі організації адвокатського самоврядування» і 21 Адвокатські об*єднання
- •22)Допуск до адвокатури
- •23)Вимоги щодо юридичної освіти в країнах європи
- •24Правила несумісності в державах єс
- •25 Моделі допуску іноземних адвокатів в державах-членах єс
- •26)Оподаткування
- •27)Страхування
- •28)Моделі професіальної спеціалізації адвокатів в державаї єс
- •29 Договір про надання юридичної допомоги.
- •30) Оплата адвокатських послуг Загальний кодекс правил для адвокатів країн європейського співтовариства .4. Регулювання розміру гонорарів
- •3.5. Попередня виплата гонорару
- •3.6. Розділ гонорарів з особами, які не є адвокатами
- •31. Моделі безоплатної правової допомоги в державах членах єс.
- •32. Відповідальність адвокатів(договірна, кримінальна, корпоративна) в державах-членах єс.
- •33. Відповідальність адвокатів (адміністративна, цивільна) в державах-членах єс.
- •34. Адвокатська таємниця, її правове значення у законодавстві держав-членів єс.
- •35. Етика професійних відносин адвокатів в державах єс.(документ)
- •36. Принципи адвокатської діяльності в державах єс.
- •37. Гарантії адвокатської діяльності в державах єс.
- •38. Правове регулювання адвокатської діяльності в єс.(розпечатки)
- •39. Правові проблеми регулювання признання професійних кваліфікацій в (документ)
- •40. Європейське об’єднання юристів.(документ)
- •41. Інститут Генерального адвоката в Суді єс.
- •46. Вплив правової ідеології на розвиток адвокатури в державах єс.
- •47. Вплив правосвідомості на функціонування інституту адвокатури в державах єс.
- •48. Вплив правових цінностей на функціонування інституту адвокатури в державах єс.
- •49. Вплив правової культури на функціонування інституту адвокатури в державах єс.
- •50. Місце та роль адвокатури у сучасному правозахисному механізмі держав єс.
- •51. Роль юридизованих методологічних підходів( синергетичного, антропологічного, аксіологічного та семіотичного) при дослідженні адвокатури в державах єс.
- •52. Роль порівняльно-правового підходу при дослідженні адвокатури в державах єс.
- •53. Теоретичні та практичні аспекти навчального курсу «Адвокатура в державах єс»
- •54. Місце курсу «Адвокатура в державах єс» в академічному навчальному процесі.
- •55.Класифікація моделей правового регулювання допуску іноземних адвокатів на території приймаємої країни єс.
- •56. Загальнотеоретичні підходи до моделювання адвокатської діяльності.
- •57. Етика поведінки адвоката при відмові від подальшої роботи з адвокатом.
- •58. Особливості допуску до адвокатської діяльності у Німеччині і Франції.
- •61. Правове регулювання адвокатської діяльності у сучасному світі: міжнародний регіональний та національний аспекти. (картинки)
- •62. Роль єс у регулюванні ринку юридичних послуг.
- •63. Правове регулювання адвокатської діяльності в єс.(документ)
- •64. Правові проблеми регулювання признання професійних кваліфікацій в єс.
- •65. Особливості здійснення адвокатської діяльності в державах єс в контексті єдиного європейського правового простору.
- •66. Основні риси та сутнісні характеристики систем признання професійних кваліфікацій (професійних титулів) адвокатів в єс.
- •67. Свобода здійснення адвокатської діяльності в єс.(картинка)
- •68. Правовий статус солісіторів та баристерів у Великої Британії.
- •69. Умови обов’язкової участі адвоката-захисника в кримінальному процесі за законодавством держав-членів єс.
- •70. Особливості участі адвокатів у патентних судах Великої Британії (картинка)
- •71. Міжнародні стандарти адвокатської етики.(картинки)
- •72. Представництво як форма участі адвоката в цивільному процесі по законодавству держав-членів єс.(картинки)
53. Теоретичні та практичні аспекти навчального курсу «Адвокатура в державах єс»
54. Місце курсу «Адвокатура в державах єс» в академічному навчальному процесі.
55.Класифікація моделей правового регулювання допуску іноземних адвокатів на території приймаємої країни єс.
Питання правового регулювання адвокатури на національному рівні довгий час залишалось дискусійним в ЄС. Однією з основних проблем стало визнання кваліфікації адвокатів на території іншої держави-члена ЄС. З метою вирішення цього питання 22 березня 1977 року Рада ЄС видала Директиву №77/249/ЕЕС щодо регулювання ефективного використання адвокатської своєї професії для надання послуг.
56. Загальнотеоретичні підходи до моделювання адвокатської діяльності.
Розмежування загальнотеоретичних підходів до моделювання інституту адвокатури та адвокатської діяльності дозволило дослідити важливі складові об’єкта дослідження.
Суб’єктний підхід відображає якісні риси особистості, яка надає правовий захист клієнтові, її потенціал до професійного самоудосконалення як суб’єкта адвокатської діяльності у специфічних умовах розвитку суспільства і держави, особливості допуску іноземних адвокатів як суб’єктів надання правової допомоги у приймаючій державі.
Інституціональний підхід дозволяє, дослідивши організацію інституту адвокатури у різних правових системах, виявити внутрішні інституційно-організаційні особливості у функціонуванні адвокатури як нормативно-правового утворення, які стосуються адвокатської професії, адвокатського самоврядування та значення адвокатури як соціально- правового інституту. Функціональний підхід узагальнює функціональні особливості професійної діяльності адвокатів, які склалися під впливом нормативно-правового регулювання, серед яких професійна спеціалізація адвокатів, особливості безоплатної правової допомоги, адвокатська монополія на надання правових послуг.
57. Етика поведінки адвоката при відмові від подальшої роботи з адвокатом.
Адвокат зобов'язаний (і несе перед клієнтом відповідальність) не припиняти надавати йому правову допомогу, крім як з поважної причини і після відповідного повідомлення. Основні принципи 1 Хоча у клієнта є право припинити відносини з адвокатом в будь-який час, адвокату така свобода дій не надано. Взявшись за виконання певної роботи, адвокат повинен її по можливості закінчити, якщо тільки немає обгрунтованої причини для припинення відносин з клієнтом. 2 Адвокат, який відмовляється від подальшої роботи, повинен діяти таким чином, щоб звести до мінімуму витрати і збитки клієнта, роблячи все можливе для полегшення швидкої та належної передачі справи іншому адвокату. 3 У випадках, коли відмова від подальшої роботи дозволений правилами цього Кодексу, адвокат повинен дотримуватися всі застосовні до цього випадку норми і правила поведінки. 4 За деяких обставин адвокат зобов'язаний відмовитись від продовження роботи. Очевидним прикладом є чітко виражене небажання клієнта продовжувати співпрацю з даними адвокатом.
Іншими прикладами є випадки коли,: а) клієнт дає доручення адвокату виконати що-небудь не відповідне професійним обов'язкам адвоката перед судом, і тим більше якщо клієнт на цьому наполягає, б) клієнт винен у безчесному, неприпустимому поведінці в процесі і адвокат не в силах вплинути на його поведінку, в) ясно, що продовження роботи адвоката у справі вступить в протиріччя з приписами цього Кодексу, наприклад, у зв'язку з виникненням конфлікту інтересів, г) виявиться, що адвокат не здатний вирішити дану проблему клієнта. У всіх цих ситуаціях адвокат зобов'язаний сповістити клієнта про відмову від подальшої роботи. 5 Можливі ситуації, коли адвокат вправі відмовитися від подальшої роботи по справі, але не зобов'язаний це робити. Така можливість надається адвокату тільки у випадку серйозної втрати довіри між ним і клієнтом. Така втрата довіри повинна зачіпати самі основи відносин. Тобто адвокат, з яким клієнт відмовився співпрацювати, повинен відмовитися від подальшої роботи. Також відмова клієнта діяти у відповідності з рекомендаціями адвоката щодо найважливіших питань справи буде означати таку втрату довіри, яка дає адвокату підстави розірвати угоду. В той же час адвокат не повинен загрожувати відмовою від подальшої роботи для того, щоб примусити клієнта прийняти те чи інше рішення по важкого питання. Адвокат вправі також відмовитися від подальшої роботи, якщо не може отримати від клієнта чітких інструкцій на предмет своїх дій. А. Неоплата гонорару адвокату. 6 Якщо клієнт не в змозі після завчасного повідомлення надати кошти для оплати праці адвоката, останній вправі відмовитися від виконання прийнятого доручення, якщо тільки це не спричинить серйозного шкоди для охоронюваних законом прав та інтересів клієнта. Б. Повідомлення клієнта. 7 жорстких правил щодо того, що вважати завчасним повідомленням клієнта. Кодексом не встановлюється. Керівним принципом буде служити наступне : адвокат повинен завжди захищати інтереси клієнта наскільки це можливо і не повинен залишати клієнта в критичний момент, а також в той момент, коли це призведе до вкрай несприятливих для клієнта наслідків. В. Обов'язки адвоката у зв'язку з відмовою від подальшого ведення справ. 8 Після відмови адвоката від ведення справи або відмови клієнта від співробітництва з адвокатом останній повинен: а) повернути в належному порядку клієнтові всі документи та майно, на які клієнт має законне право. б) надати клієнтові всю необхідну по конкретній справі інформацію, в) відзвітувати за всі кошти і всі гонорари, отримані за час роботи, г) негайно представити рахунок за неоплачену роботу, д) співпрацювати з адвокатом, який продовжить вести конкретну справу. 9 Співпраця з адвокатом, який надалі буде займатися конкретним питанням, зазвичай має на увазі надання правового або інформаційного меморандуму, підготовленого адвокатом у даній справі. Конфіденційна інформація, прямо не відноситься до даної справи, не повинна надаватися без прямого дозволу клієнта. 10Адвокат, який виконує роботу для декількох клієнтів, у випадку, якщо він відмовляється працювати з одним або декількома з них, повинен співпрацювати з адвокатом, який буде далі вести цю справу. Співпраця має здійснюватися в межах, встановлених цим Кодексом. При цьому адвокат часточкою уникати конкуренції з іншим адвокатом, незалежно від того, що здається вона або реальна. Г. Обов'язки адвоката, який далі буде займатися конкретним питанням. 11 Перед початком роботи адвокат повинен упевнитися, що попередній адвокат підтверджує таке ,правонаступництво, відмовився від подальшого ведення справи або був усунений клієнтом. Правильними будуть прохання ,правонаступника, про те, щоб клієнт врегулював або забезпечив врегулювання питань оплати з попереднім адвокатом, особливо якщо останній відмовився від подальшого ведення справи з поважної причини або був усунений клієнтом без серйозних, об'єктивних на те підстав. Але, якщо таке ,правонаступництво, відбувається протягом судового процесу або слухання справи або якщо клієнту будь-яким іншим чином може бути завдано серйозної шкоди, питання неоплаченого рахунку не повинні заважати ,правонаступника, вести справу клієнта.
