Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія в.х.е..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.56 Mб
Скачать

В) загальна характеристика Радію

Радій – радіоактивний хімічний елемент. Символ Ra, ат. н. 88; ат. м. для найбільш стійкого ізотопу 226Ra (період напіврозпаду бл. 1620 років) – 226,0254. Відкритий у 1898 році П. Кюрі, М. Склодовською-Кюрі і Ж. Бемоном. Сріблясто-білий метал. У геології ізотопи радію 228Ra і ін. застосовують для визначення віку океаніч. осадових порід і мінералів.

Французькі вчені П'єр і Марія Кюрі виявили, що відходи, які залишаються після виділення урану з уранової руди (уранова смола, що видобувається в місті Йоахімсталь, Чехія), більш радіоактивні, ніж чистий уран. З цих відходів подружжя Кюрі після кількох років інтенсивної роботи виділили два сильно радіоактивних елементи: полоній і радій. Перше повідомлення про відкриття радію (у вигляді суміші з барієм) Кюрі зробили 26 грудня 1898 у Французькій Академії наук. У 1902 Кюрі і Андре Дебьерн виділили чистий радій. Виділений елемент був, як зараз відомо, ізотоп радій-226, продукт розпаду урану-238. За відкриття радію та полонію подружжя Кюрі отримали Нобелівську премію. Радій утворюється через багато проміжних стадій при радіоактивному розпаді ізотопу урану-238 і тому знаходиться в невеликих кількостях в урановій руді. Багато радіонуклідів, що виникають при радіоактивному розпаді радію, до того, як була виконана їх хімічна ідентифікація, отримали найменування типу радій А, радій B, C радій і т. д. Хоча зараз відомо, що вони являють собою ізотопи інших хімічних елементів, хоча їх історично сформовані назви за традицією іноді використовуються. Назва «радій» пов'язана з випромінюванням атомів Ra, лат. radius - промінь.

Радій застосовується як джерело α-частинок для приготування Ra-Be джерел нейтронів, а також в медицині, для дефектоскопії тощо. Використовують для виготовлення світних фарб, у медицині – для радіотерапії, в техніці – для одержання радійберилієвих джерел нейтронів, як джерело гамма-випромінення, в геохімії як індикатор змішування і циркуляції вод океанів, тощо.

ІV. Рефлексія.

Вправа “На сьогоднішньому уроці я дізнався(лася) про …”

V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

VІ. Домашнє завдання. Скласти кросворд на тему: Радіоактивні елементи. Підготувати проект.

Урок 10

Тема. Залізо в житті людини. Лабораторний дослід. Виявлення

йонів Феруму в продуктах харчування

Мета:ознайомитись з галузями застосування заліза, його загальною характеристикою; навчитись виявляти йони феруму в продуктах харчування; продовжувати формувати навички практичної роботи й поводження з лабораторним обладнанням; сприяти розвитку пізнавальної активності; виховувати охайність, зосередженість.

Тип уроку: комбінований урок.

Форми та методи: експрес-тести, бесіда, розповідь, виконання експерименту, спостереження.

Обладнання: ошурки заліза, фрукти в яких міститься залізо, лабораторний посуд.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вправа “ Барометр настрою”. Учні у відповідній колонці на листочку, який роздається вчителем кожному учневі, відмічають власним символом свій настрій на початку уроку і в кінці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Експрес-тести.

1. Зазначте хімічний елемент, який відноситься до радіоактивних: а) S;

б) F;

в) Ra;

г) Na.

2. Виберіть зайве:

а) U;

б) Rn;

в) Ra;

г) Fe.

3. Встановіть співвідношення:

а) U; 1. Радій;

б) Rn; 2. Радон:

в) Ra; 3. Уран.

4. Зазначте колір урану:

а) сріблясто-білий;

б) білий;

в) срібний;

г) прозорий.

5. Назва Радію походить від його здатності:

а) випромінювати атоми;

б) світитися;

в) активно реагувати з іншими хімічними елементами;

г) бути інертним.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Залізо - хімічна речовина, яка складається з Феруму - хімічного елемента з атомним номером 26, що позначається в хімічних формулах символом Fe. Це сріблясто-сірий, пластичний і ковкий метал, який легко окиснюється утворюючи оксиди феруму. Залізо електропровідний метал. За поширеністю в природі ферум займає друге місце серед металів (після алюмінію). На нього припадає 5,10% маси земної кори. За вмістом в земній корі ферум займає 4-е місце. Зустрічається він винятково у вигляді різних сполук. Вільне залізо знаходять лише в метеоритах. Найважливішими природними сполуками феруму, що мають промислове значення, є магнітний залізняк Fe3O4, червоний залізняк Fe2O3, бурий залізняк Fe2O3 · nH2O та пірит FeS2. Оксиди феруму служать рудами, з яких добувають залізо, а пірит — сировиною для сульфатно-кислотного виробництва. Найважливіші мінерали феруму: гематит Fe2O3 (70% Fe), магнетит Fe3O4 (72,4% Fe), ґетит FeOOH (62,9% Fe), лепідокрокіт FeO(OH) (62,9% Fe), лімоніт - суміш гідрооксидів Fe з SiO2 та ін. речовинами (40-62% Fe), сидерит FeCO3 (48,2% Fe), ільменіт FeTiO3 (36,8% Fe), шамозит (34-42% FeO), вівіаніт (43,0% FeO), скородит (34,6% Fe2О3), ярозит (47,9% Fe2О3) та ін.

Багаті родовища магнітного залізняку зосереджені на Уралі в районі м. Магнітогорська і в Курській області (так звана Курська магнітна аномалія). Родовища червоного залізняку є в Україні в районі м. Кривий Ріг. Родовища бурого залізняку зосереджені на Керченському півострові. Крім того, потужні родовища залізних руд виявлені і в інших місцях — на Кольському півострові, в Сибіру і на Далекому Сході.

Шматки чистого заліза (99,97%+), очищені методом електролізу.

Залізовуглецеві сплави чавун і сталь - основа конструкцій матеріалів, що застосовуються у всіх галузях промисловості. Сталі містять до 2,14% карбону, чавун - понад 2,14%. Залізо також використовується в різноманітних сплавах із іншими металами. Виробництво заліза та його сплавів складає окрему галузь промисловості - чорну металургію.

Ферум життєво важливий хімічний елемент для всіх організмів. В клітинах ферум зазвичай зберігається в центрі метал-протеїнів, оскільки вільний ферум неспецифічно зв'язується із численними хімічними речовинами клітини і може каталізувати утворення токсичних вільних радикалів. Нестача феруму в організмі може призводити до анемії.

У ссавців розподіл феруму в організмі жорстко регулюється, оскільки ферум потенціально токсичний. Розподіл феруму регулюється ще й тому, що його потребують чимало бактерій, тож обмеження доступу бактерій до цього елементу допомагає запобігти інфекції або обмежити її. Вочевидь це причина відносно малої кількості феруму в молоці ссавців. Основу системи регулювання вмісту феруму складає білок трансферин, який зв'язує залізо й транспортує його до кров'яних клітин.