ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКОЇ
РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
Х
МЕЛЬНИЦЬКОЇ
ОБЛАСТІ
,
Курс
за вибором
(8 клас)
Укладач: Румак Тетяна Анатоліївна
Вчитель біології і хімії
Коржівської ЗОШ І-ІІ ступенів
Старокостянтинівської
районної 
Зміст
Пояснювальна записка…………………………………………………….2
Календарно-тематичне планування уроків………………………………3
Урок №1 Історія хімії. Значення хімії у суспільному господарстві……4
Урок №2 Хімічні елементи на службі людини. Особливості походження назв і символів…………………………………………………………….10
Урок №3 Найдавніші хімічні елементи. Купрум, Сульфур,
Ферум, Аурум, Аргентум…………………………………………………14
Урок №4 Середньовікові елементи. Фосфор, Арсен, Цинк,
Бісмут………………………………………………………………………20
Урок №5 Елементи повітря і води. Гідроген, Оксиген, Нітроген……...24
Урок №6 Галогени їх значення. Лабораторний дослід. Визначення Хлору у водопровідній воді……………………………………………….28
Урок №7 Рідкоземельні елементи. Родина лантаноїдів…………………30
Урок №8 Інертні гази та їх значення в медицині, промисловості……...35
Урок №9 Радіоактивні елементи на службі людини…………………….41
Урок №10 Залізо в житті людини. Лабораторний дослід. Виявлення йонів Феруму в продуктах харчування…………………………………..45
Урок №11 Мідь, її значення у суспільному господарстві та історія відкриття…………………………………………………………………..50
Урок №12 «Крилатий» метал. Значення алюмінію в літакобудуванні, побуті, електротехніці…………………………………………………….54
Урок №13 Цар металів – метал царів. Історія золота……………...……59
Урок №14 Історія та значення срібла в нашому житті………………….63
Урок №15 Магній. Алхімічний період. Магній та сучасність………….67
Урок №16 «Срібна вода». Ртуть на службі людини…………………….70
Урок №17 Значення металів у житті людини. Захист проектів………..74
Література…………………………………………………………………76
Пояснювальна записка
Впровадження курсів за вибором у класах допрофільної підготовки сприяє диференціації та індивідуалізації навчального процесу.
Курс «Історія відкриття хімічних елементі» актуальний тому, що навчальною програмою передбачено недостатню кількість годин на вивчення матеріалу.
Вид курсу: предметно зорієнтований.
Мета курсу: створити основи до свідомого вибору природничого профілю.
Завдання курсу:
розвиток пізнавального інтересу учнів;
поглиблення знань учнів про відкриття хімічних елементів, їх будову, властивості, застосування;
формування вміння логічно мислити, узагальнювати вивчений матеріал;
розвиток експериментальних умінь і дослідницьких навичок;
формування навичок використання набутих знань з хімії на практиці;
формування вмінь працювати з різними джерелами інформації;
створення умов для розвитку творчих здібностей, уміння працювати у соціумі, вести дискусію, обстоювати власний погляд, досліджувати й проектувати.
Курс розрахований на 17 годин, складається з двох розділів:
1. Історія відкриття хімічних елементів, що дасть змогу глибше розглянути найважливіші елементи, історію їх відкриття та знаходження у природі.
2. Світ металів. Історія відкриття та їх застосування. Розділ розширює знання учнів про світ металів, знаходження їх у природі та практичне застосування людиною.
Сучасне вивчення хімії потребує раціонального застосування способів дій, форм і методів навчання. Проведення навчання за цією програмою сприятиме використання перевірених шкільною практикою лекційно-семінарської системи, групової роботи, проблемного навчання, проектування та дослідження.
Ефективність засвоєння курсу зросте завдяки використанню сучасних інформаційних технологій.
Історія відкриття хімічних елементів (17 год.)
№
|
Дата |
Зміст навчального матеріалу
|
Кількі сть годин |
|
Розділ І. Історія відкриття хімічних елементів (9год) |
||||
1. |
|
Історія хімії. Значення хімії у суспільному господарстві. |
|
|
2. |
|
Хімічні елементи на службі людини. Особливості походження назв і символів. |
|
|
3. |
|
Найдавніші хімічні елементи. Купрум, Сульфур, Ферум, Аурум, Аргентум. |
|
|
4. |
|
Середньовікові елементи. Фосфор, Арсен, Цинк, Бісмут. |
|
|
5. |
|
Елементи повітря і води. Гідроген, Оксиген, Нітроген. |
|
|
6. |
|
Галогени їх значення. Лабораторний дослід. Визначення Хлору у водопровідній воді. |
|
|
7. |
|
Рідкоземельні елементи. Родина лантаноїдів. |
|
|
8. |
|
Інертні гази та їх значення в медицині, промисловості. |
|
|
9. |
|
Радіоактивні елементи на службі людини. |
|
|
Розділ ІІ. Світ металів. Історія відкриття та їх застосування (8 год) |
||||
10. |
|
Залізо в житті людини. Лабораторний дослід. Виявлення йонів Феруму в продуктах харчування. |
|
|
11. |
|
Мідь, її значення у суспільному господарстві та історія відкриття. |
|
|
12. |
|
«Крилатий» метал. Значення алюмінію в літакобудуванні, побуті, електротехніці. |
|
|
13 |
|
Цар металів – метал царів. Історія золота. |
|
|
14 |
|
Історія та значення срібла в нашому житті. |
|
|
15 |
|
Магній. Алхімічний період. Магній та сучасність. |
|
|
16 |
|
«Срібна вода». Ртуть на службі людини. |
|
|
17. |
|
Значення металів у житті людини. Захист проектів. |
|
|
Урок 1
Тема. Історія хімії. Значення хімії у суспільному господарстві
Мета: вивчити основні етапи становлення хімії як науки, сформувати знання про роль хімічної науки для розвитку суспільного господарства; розвивати вміння висловлювати і відстоювати особисту думку, не соромлячись; розвивати логічне мислення та усне мовлення; виховувати любов до предмету.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форми та методи: урок-подорож.
Обладнання: портрети Д.І.Менделєєва, Р. Бойля, Г. Шталя, М.В. Ломоносова, А. Лавуазьє, Дж. Дальтона, періодична система хімічних елементівД.І.Менделєєва.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Сьогодні ви розпочнете вивчати історію відкриття хімічних елементів. Вона вам відкриє багато цікавих фактів і міфічних історій на основі яких досліджувались і відкривались хімічні елементи.
Тож починаємо свою подорож в.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Перш ніж почати наш урок давайте поглянемо на портрети видатних вчених, назвемо їх і пригадаємо їхні відкриття .
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Подорож в історію розвитку хімії
Ми підійшли до першої зупинки «Становлення хімії».
Хімія виникла у сиву давнину. Ще задовго до нашої ери в різних регіонах Стародавнього світу (Єгипет, Китай, Індія) виникли ремесла, що грунтувалися на використанні хімічних процесів. Археологічні розкопки свідчать про те, що ще на світанку розвитку людського суспільства видобувались і перероблялись деякі руди, глини, піски. Понад 6 000 років тому для виготовлення зброї, інструментів і сільськогосподарських знарядь люди використовували залізо, а понад 5 000 років тому єгиптяни добувати й обробляти мідь.
Античний світ знав золото, срібло, ртуть, сплав міді з оловом — бронзу. Приблизно тоді ж людина навчилася виготовляти скло, кераміку. За багато віків до нашої ери використовували сірку, природну соду, мінеральні фарби, олії, смоли, обробляли шкіру, виготовляли косметичні засоби, запалювальні снаряди. Не менше трьох тисячоліть відома людям нафта. Дещо пізніше почали виготовляти порцеляну й папір. Проте жодних наукових уявлень про склад речовини та її перетворення у Стародавньому світі не було.
Слідуюча зупинка «Алхімічний період»
У перші сторіччя нашої ери хімічні знання почали поширюватися у Греції й Римі. Дещо пізніше хімія досягла значного розвитку в арабів. Араби почали називати хімію алхімією. Найголовнішою метою алхіміків були пошуки так званого філософського каменя, за допомогою якого нібито можна перетворювати будь-який метал на золото, виліковувати хвороби, повертати молодість, продовжувати тривалість життя. У безплідних пошуках філософського каменя алхіміки нагромадили величезний практичний досвід, відкрили багато нових речовин, удосконалили техніку експерименту. Проте хімічні знання в цей період розвивалися дуже повільно. Це пояснюється вкрай низьким рівнем середньовічного виробництва.
Алхімічний
період тривав приблизно з IV
до
XVI
ст.
З епохи Відродження вчення алхіміків
дедалі більше береться під сумнів,
зазнає недовіри. Хімічні дослідження
більшою мірою починають спрямовуватись
на потреби практики. Взагалі хімія і
хімічні ремесла середньовіччя й давнини
завжди служили для задоволення потреб
побуту, медицини, військової справи.
Проте хімії як науки тоді ще не було.
Існували розрізнені хімічні знання і
переважно ручні ремесла, які спиралися
на практичний досвід, часто випадковий,
що передавався з покоління в покоління.
Третя зупинка «Становлення хімії як науки».
Велике значення для становлення хімії як науки мали роботи англійського вченого Р. Бойля. Він вперше дав науково обгрунтоване визначення хімічного елемента як межі розкладання речовини на складові частини. Експериментальні дослідження Р. Бойля стали початком хімії як науки. Проте жодної теорії, яка б узагальнила нагромаджений експериментальний матеріал, Р. Бойль не висунув.
Наприкінці XVII ст. німецький хімік Г. Шталь створив так звану теорію флогістону. Згідно з цією теорією, всі речовини містять у своєму складі невагомий і невловимий флогістон, який під час горіння речовини або випалювання металів звітрюється, зникає. Отже, теорія флогістону розглядала процес горіння речовини, окиснення металу як реакцію розкладу.
Теорія флогістону була помилковою, проте вона існувала впродовж століття. Це пояснюється тим, що в ту історичну епоху, коли в дослідженнях переважав якісний підхід, це була перша теорія в хімії, яка давала загальне, хоча й помилкове, пояснення багатьом хімічним перетворенням, пов'язаним з процесами випалювання металів і горіння. З часом з’явилося багато фактів, що суперечили теорії флогістону, і наприкінці майже столітнього панування ця теорія стала гальмом у розвитку хімії.
У 1756 р. російський учений М.В. Ломоносов на підставі кількісних дослідів довів, що під час горіння й окиснення речовина не розкладається, а, навпаки, сполучається з частинками повітря. Французький учений А. Лавуазьє у 1774 р. довів, що цією складовою частиною повітря є кисень. Працями А. Лавуазьє було остаточно спростовано теорію флогістону і створено правильне, наукове уявлення про суть процесів горіння й окиснення.
Наступний період історії хімії, який охоплює майже все XIX ст., мав вирішальне значення у розвитку хімії як науки. В цей період розробляються теоретичні основи хімії, центральною проблемою стають атомістичні уявлення. Тому засновниками сучасної хімії вважають М.В. Ломоносова та англійського вченого Дж. Дальтона, які відродили уявлення про переривчасту будову матерії, що існували ще в стародавні часи, і створили атомно-молекулярне вчення — основу хімічної науки.
2.Розповідь вчителя з елементами бесіди.
а) Значення хімії у суспільному господарстві.
Учені-хіміки на протязі віків вивчали і продовжують вивчати речовини та їх хімічні перетворення. Добуті й накопичені знання дають змогу широко використовувати хімію в практичній діяльності людини.
Енергетик добуває електричну й механічну енергію переважно за допомогою перетворення хімічної енергії природного палива.
Будівельник змішує порошок цементу з водою та піском і добуває цементний розчин, яким скріплює цеглу або блоки під час будівництва різноманітних споруд.
Особливо важливу роль відіграє хімія у розвитку таких галузей промисловості, як мікроелектроніка, радіотехніка, космічна техніка, автоматика та обчислювальна техніка.
Хімія глибоко проникла в сільське господарство: рослинництву вона дає мінеральні добрива, засоби захисту рослин від шкідників і хвороб, тваринництву — кормові добавки, лікарські препарати, засоби санітарії тощо.
Величезне значення має хімія для охорони здоров’я людей. З давніх-давен учені-хіміки вивчали перетворення речовин, що відбуваються в організмі людини. Завдяки цьому лікарі знають, які препарати слід застосовувати для лікування тієї чи іншої хвороби, для знеболювання, дезінфекції тощо. За допомогою хімії виготовляють замінники крові, штучні суглоби, серцеві клапани, зубні протези тощо.
Отже, продукти хімії і хімічні процеси використовуються всюди: у промисловості й сільському господарстві, на транспорті й у медицині, у будівництві й побуті.
Сьогодні не можна назвати жодної сфери виробництва, де б людина не стикалася з хімією. Практично все наше життя, наше здоров’я, наш настрій, нарешті, тісно пов’язані з численними речовинами, що нас оточують, і хімічними процесами, що відбуваються навколо нас і всередині нас.
Великим пророком був М.В. Ломоносов, коли ще в 1751 p., на світанку сучасної хімії, говорив: “Широко простягає хімія руки свої у справи людські”.
Проте слід пам'ятати, що хімія може приносити не тільки користь, а й завдавати шкоди, якщо речовинами й матеріалами користуватися неправильно, не знати їхніх властивостей і впливу на людину, навколишню природу, якщо погано уявляти собі особливості їх хімічних перетворень.
Саме тому кожна людина має оволодівати хімічними знаннями й уміти користуватися ними практично. Академік М.М. Семенов, лауреат Нобелівської премії, говорив: “Всі ми поєднуємо з хімічною наукою подальший прогрес у пізнанні світу, що нас оточує... І не може бути в наші дні спеціаліста, який міг би обійтися без знання хімії.
ІV. Узагальнення й систематизація знань. Складання таблиці «Етапи становлення хімії як науки», «Хімія в житті
суспільства» під керівництвом вчителя.
Етапи становлення хімії як науки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
V. Рефлексія.
Експрес – тести.
1. Наука хімія вивчає:
а)матеріали та їх властивості;
б)внутрішню будову речовин;
в)речовини та їх перетворення;
г)хімічні елементи та їх сполуки.
2. Становлення хімії як науки відбулось:
а)у середньовіччі;
б)в XVIII – XIX століттях;
в)в стародавньому світі;
г)в ХХ столітті.
3. Засновниками сучасної хімії вважають:
а)М.В. Ломоносова та А. Лавуазьє;
б)Д. Дальтона та А. Лавуазьє;
в)Р. Бойля;
г)М.В. Ломоносова та Д. Дальтона.
Vі. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Повторити історію хімії, закінчити
таблицю «Хімія в житті суспільства».
Урок 2
Тема. Хімічні елементи на службі людини. Особливості
походження назв і символів
Мета: поглибити знання учнів про значення хімічних елементів для людини; ознайомити з особливостями походження назв і символів хімічних елементів; виховувати бережливе ставлення до самого себе та товаришів, що сидять поруч, а також елементи екологічної культури.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форми та методи: групові форми роботи, фронтальна бесіда.
Обладнання: періодична система Д.І.Менделєєва, гранули алюмінію, ошурки заліза, крейда, моделі кристалічних граток алмазу, графіту.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Вправа “Незакінчені речення”. Учням надається можливість визначити свої очікування від даного уроку.
Вчитель роздає кожному учневі аркуш паперу, на якому написані такі незакінчені речення:
від вчителя я очікую…
від учнів я очікую…
від себе я очікую…
мета, яку я маю намір досягнути…
До вправи повертаються в кінці уроку. Якщо хтось із учнів має бажання, може озвучити свої відповіді.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Хімічний диктант (учні дописують пропущені слова чи вирази).
Ще задовго до нашої ери в різних регіонах ________ _____ виникли ремесла, що грунтувалися на використанні хімічних процесів. Античний світ знав_____, ______, ртуть, сплав міді з оловом — бронзу. Наприкінці XVII ст. німецький хімік Г. Шталь створив так звану теорію _________. Працями А. Лавуазьє було остаточно спростовано теорію флогістону і створено правильне, наукове уявлення про суть процесів ______ й _______.
2. Робота із таблицями складеними учнями. Визначення і оцінка найкращої таблиці.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
а) Ферум на службі людини
Хімічний елемент Ферум, його проста речовина залізо, можна сказати є найважливішим металом нашого часу. В склад крові входить залізо, що надає крові червоного кольору, і також визначає її основні
властивості – приєднувати і віддавати кисень. Із заліза виготовляють
велику кількість різноманітної техніки. Багато сполук Феруму дуже важливі. Наприклад – гемоглобін, ферменти, білки.
б) значення Нітрогену
Нітроген входить до складу органічних сполук, рідкий азот
використовується для виготовлення холодильних установок, синтезу аміаку, в промисловості широко використовується нітратна кислота, яка здатна розчиняти всі метали,крім золота і платини. З нітратної кислоти виготовляють мінеральні добрива, солі нітритної кислоти
в невеликих кількостях використовують для виготовлення ковбас, щоб зберегти розово-червоний колір.
в) значення Алюмінію Алюміній застосовують як легуючий елемент у всіляких сталях і сплавах. Він додає їм специфічні властивості. Так, наприклад, він підвищує жаростійкість сплавів на основі заліза, міді, титана і деяких інших металів. Можна назвати й інші області застосування алюмінію різного ступеня чистоти, але найбільшу його кількість витрачають на одержання різних легких сплавів на його основі. Алюміній завойовує всі нові області застосування, незважаючи на конкуренцію інших матеріалів і особливо пластмас.
г) значення Кальцію Кальцій складає 3% маси земної кори і входить в склад багатьох мінералів і гірських порід. Крейда, якою пишете в школі належить до сполук кальцію.
д) значення Оксигену Оксиген – найпоширеніший хімічний елемент на Землі. Оксиген входить до складу кварцу, оксидів заліза, карбонатів, сульфатів та інших мінералів. В живих організмах в середньому до 70% Оксигену.
Дуже велику роль Оксиген відіграє в процесах дихання, а також в техніці і промисловості.
є) значення Мангану
Манган має велике значення для металургії , сталь багата Мn відрізняється високою зносостійкістю. З неї виготовляють робочі частини подрібнювальних машин, залізно-дорожні рейки.
е) використання Радію
Радій перший з радіоактивних елементів, який стали використовувати в практичних цілях . Головним чином в медицині,
для лікування ракових пухлин та інших захворювань.
з) значення Карбону
Карбон – один з життєво важливих елементів, що входити до складу
усіх органічних речовин. Алмаз, графіт, карбін - алотропні модифікації
Карбону.